ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 84792602

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"07" жовтня 2019 р. Справа№ 910/8130/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Пономаренка Є.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2019

у справі № 910/8130/17 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ"

про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 886 549,77 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі № 910/8130/17 подання Приватного виконавця виконавчого округу в місті Києві Мельніченка О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Трейд Комплект" Гусева Д.Ю. за наказом Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 у справі № 910/8130/17 задоволено, тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Трейд Комплект" - Гусева Д.Ю. до виконання зобов`язань, покладених на боржника наказом №910/8130/17, виданим 24.10.2017 Господарським судом міста Києва.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про невідповідність скарги вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

За приписами статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскільки ухвалу Господарського суду міста Києва було постановлено 04.09.2019, то останнім днем для подання апеляційної скарги було 16.09.2018.

Натомість, скаржник звернувся до суду з апеляційною скаргою лише 25.09.2019, що підтверджується відміткою про реєстрацію апеляційної скарги Господарським судом міста Києва.

До апеляційної скарги скаржником додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак останнім не наведено підстав для поновлення строку.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикцію та практику Європейського суду з прав людини, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), який, inter alia (серед іншого), вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає в тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Така процедура сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (див. рішення Європейського суду з прав людини у справах Желтяков проти України, № 4994/04, від 09.06.2011).

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Так, у справі "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.

Частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подане скаржником клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі № 910/8130/17 є необґрунтованим, у зв`язку з відсутністю підстав для поновлення вказаного строку, що відповідно до вимог частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку, вказавши підстави для поновлення строку.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що частиною 4 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Крім того, пунктом 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Разом з тим, на особу, яка подає апеляційну скаргу, статтею 259 Господарського процесуального кодексу України покладено обов`язок по надісланню іншим учасникам справи копії цієї скарги та доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Однак скаржником до апеляційної скарги не надано доказів направлення копії цієї скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення Публічному акціонерному товариству "ПроКредит Банк" та Приватному виконавцю виконавчого округу в місті Києві Мельніченку О.В.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що останнім до апеляційної скарги додано описи вкладення про направлення вищевказаним особам виключно копій документів, які долучались до апеляційної скарги, однак, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258, ст. 259 ГПК України має бути здійснено направлення копії цієї скарги і доданих до неї документів.

Таким чином, скаржником подано апеляційну скаргу в порушення пункту 3 частини 3 статті 258, статті 259 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 119, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі № 910/8130/17 залишити без руху.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю "СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ" усунути допущені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ", що у випадку неподання скаржником обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху або якщо вказані нею у заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані не поважними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді С.Я. Дикунська

Є.Ю. Пономаренко

Ухвала № 90228175

Vollansicht öffnen

У Х В А Л А

23 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/8130/17

Провадження № 12-43гс20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Рогач Л. І.

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т.О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєв В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 910/8130/17 за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельниченка Олега Володимировича (далі - Приватний виконавець) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника -юридичної особи у виконавчому провадженні № 57126263 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Трейд Комплект» (далі - ТОВ «Світ Трейд Комплект») про стягнення заборгованості у розмірі 1 886 549, 77 грн за касаційною скаргою Приватного виконавця на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2020 року (судді Андрієнко В. В., Буравльов С. І., Пашкіна С. А.) і

ВСТАНОВИЛА:

24 жовтня 2017 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19 липня 2017 року у справі № 910/8130/17, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 3 жовтня 2017 року, Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

2 вересня 2019 року Приватний виконавець звернувся до Господарського суду міста Києва з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника юридичної особи - ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 57126263 з примусового виконання вказаного наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/8130/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 4 вересня 2019 року подання Приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - ОСОБА_1 за наказом Господарського суду міста Києва від 24 жовтня 2017 року у справі № 910/8130/17 задоволено, тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, керівника ТОВ «Світ Трейд Комплект» - ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на боржника наказом №910/8130/17, виданим 24 жовтня 2017 року Господарським судом міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2019 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 4 вересня 2019 року у справі №910/8130/17 залишено без змін.

За результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 (відповідно до статті 272 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України) прийнято постанову Північного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2020 року, якою скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2019 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 4 вересня 2019 року у справі №910/8130/17. Подання Приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ТОВ «Світ Трейд Комплект» ОСОБА_1 за наказом Господарського суду міста Києва від 24 жовтня 2017 року у справі № 910/8130/17 залишено без задоволення.

11 березня 2020 року Приватний виконавець звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2020 року, а ухвалу господарського суду міста Києва від 4 вересня 2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2019 року у справі № 910/8310/17 залишити в силі.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2020 року було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного виконавця та призначено її до розгляду у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 червня 2020 року справу разом з касаційною скаргою передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі приписів частини п`ятої статті 302 ГПК України.

Мотивуючи ухвалу про передачу справи, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що спір у цій справі містить виключну правову проблему, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, зокрема щодо застосування статті 337 ГПК України та статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» під час розгляду подання виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника підприємства.

Суд вказав, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково. Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням «застарілих» норм з одного й того ж питання.

З таких підстав дійшов висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Однак Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для передачі справи на розгляд згідно з частиною п`ятою статті 302 ГПК України з огляду на таке.

Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною п`ятої статті 302 ГПК України, передбачає наявність виключної правової проблеми, яку містить справа, і вирішення такої проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Лише за наявності таких умов справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Згідно із частиною першою статті 303 ГПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

Дотримання принципу правової визначеності ЄСПЛ пов`язує із забезпеченням єдності судової практики. Однак він не наполягає на її незмінності, оскільки неспроможність забезпечити динамічний та еволюційний підхід у тлумаченні може призвести до ризику створення перепон під час проведення реформ або запровадження покращень. Разом з тим наявність глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці, неспроможність правової системи держави подолати їх усе ж таки призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

При визначенні того, чи наявність протилежних судових рішень у подібних справах суперечить принципу правової визначеності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховується: 1) чи наявні «глибокі та довгострокові розходження» у відповідній судовій практиці національних судів; 2) чи передбачає національне законодавство механізми подолання таких розбіжностей та 3) чи були такі механізми запровадження і, якщо так, то чи були вони ефективні.

Разом з тим мотиви, викладені в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не відповідають вказаним вимогам і в тому числі щодо кількісних і якісних характеристик таких справ, як і судом не обґрунтовано, в чому вбачається складність застосування відповідних положень законодавства у зазначеній правовій ситуації, невизначеність поставлених судом правових питань на нормативному рівні, неможливість подолання проблеми існуючими процесуальними механізмами.

Судом касаційної інстанції у господарських справах відповідно до статті 286 ГПК України є Верховний Суд, у складі якого, за змістом статей 36, 37 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, діє, зокрема, Касаційний господарський суд. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, на розгляд Великої Палати Верховного Суду у цій справі як виключну правову проблему передані питання, які можуть бути вирішені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду як належним судом із застосуванням існуючих процесуальних механізмів подолання суперечливих позицій суду.

Відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України, якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала.

Керуючись статтею 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Справу № 910/8130/17 за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельниченка Олега Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи у виконавчому провадженні № 57126263 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Трейд Комплект» про стягнення заборгованості у розмірі 1 886 549, 77 грн разом з касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельниченка Олега Володимировича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2020 року повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач

Л. І. Рогач

Судді:

Н. О. Антонюк

О. С. Золотніков

Т. О. Анцупова

О. Р. Кібенко

С. В. Бакуліна

В. С. Князєв

В. В. Британчук

Н. П. Лященко

Ю. Л. Власов

О. Б. Прокопенко

М. І. Гриців

В. В. Пророк

Д. А. Гудима

О. М. Ситнік

В. І. Данішевська

О. С. Ткачук

Ж. М. Єленіна

В. Ю. Уркевич

О. Г. Яновська