ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 554/3221/19 Номер провадження 11-сс/814/640/19
Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2019 року
м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
власника майна ОСОБА_7
адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Полтава матеріали судового провадження за апеляційною скаргою власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19.06.2019,
В С Т А Н О В И Л А :
Цією ухвалою клопотання слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_9 , про арешт майна задоволено.
Накладено арешт на майно, надане свідком ОСОБА_7 в ході допиту 10.06.2019, а саме - блокнот, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №62019170000000057 постановою від 18.06.2019.
Місцем зберігання майна визначено Територіальне управління Державного бюро розслідувань у місті Полтаві за адресою: вул. Соборності, 37 м. Полтава.
Контроль за виконанням покладено на слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_9 .
Таке рішення слідчий суддя мотивував метою забезпечення збереження у кримінальному провадженні №62019170000000057 від 01.02.2019, як речового доказу – блокноту наданого ОСОБА_7 .
В апеляційній скарзі власник майна ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 19.06.2019 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 62019170000000057 від 01.02.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365 КК України – скасувати, та відмовити в накладенні арешту на блокнот.
Також апелянт просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити строк на оскарження.
Свої вимоги апелянт щодо поновлення строку мотивує тим, що ОСОБА_7 не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду клопотання про арешт майна в суді першої інстанції, оскаржувану ухвалу слідчого судді отримав 13.08.2019.
Щодо накладення арешту апелянт свої вимоги мотивує тим, що обмеження права власності на блокнот не є розумним та співрозмірним із завданням даного кримінального провадження і даний блокнот отримано незаконним шляхом, оскільки ОСОБА_7 добровільно блокнот не надавав поліції і на даний час з блокнотом ОСОБА_7 слідчі дії не проводяться.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення апелянта його представника-адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу з підстав у ній наведених, прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану ухвалу слідчого судді без змін, посилаючись на те, що даний блокнот визнано у кримінальному провадженні № 62019170000000057 від 01.02.2019 речовим доказом, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку.
З матеріалів судової справи вбачається, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без участі власника майна ОСОБА_7 , що підтверджується журналом судового засідання Октябрського районного суду м. Полтава від 19.06.2019(а.с.24).
Власник майна ОСОБА_7 отримав копію оскаржуваної ухвали 13.08.2019, а апеляційна скарга направлена на адресу апеляційного суду 16.08.2019, тому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не був пропущений, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, то п`яти денний строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Положенням ч. 2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається за для досягнення певної мети.
Слідчим у клопотанні метою для арешту майна зазначено збереження речового доказу у кримінальному провадженні та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, як власником так і іншими особами.
В п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України зазначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та, в цьому випадку, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно із ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, на підставі наданих ініціатором клопотання матеріалів, повинен з`ясовувати обставини, визначені ч. 2 ст. 173 КПК України, зокрема, правову підставу для арешту майна.
Для з`ясування цих питань пов`язано із кваліфікацією злочину, що внесено до ЄРДР і саме це питання передує з`ясуванню визначених ст. 170 КПК України підстав та меті забезпечення кримінального провадження.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019170000000057 від 01.02.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365 КК України, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами територіальних підрозділів Держлісагенства в інтересах суб`єктів господарської діяльності та перевищення службових повноважень працівниками правоохоронних органів Полтавської області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Полтавської області сформована злочинна група до складу якої входять службові особи Полтавського обласного управління лісового мисливського господарства, ДП «Полтавське лісове господарство» (ЄДРПОУ 25172647), ДП «ПДДП «Полтаваоблагроліс» (ЄДРПОУ 40188716), ДП «Гадяцьке лісове господарство» (ЄДРПОУ 00992711), що є працівниками правоохоронного органу (Державна лісова охорона) та службові особи ТОВ «ТЕХНО-ФОРЕСТ» (ЄДРПОУ 41646655), ФОП ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_1 ) та ФОП ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_2 ), які діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем здійснюють привласнення деревини Державного лісового фонду України, яка в подальшому після переробки реалізується на експорт, з метою отримання неправомірної вигоди.
Організаторами даної злочинної схеми є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які використовуючи свої зв`язки в Полтавському обласному управлінні лісового та мисливського господарства та в державних лісогосподарських підприємствах, а саме із заступником начальника управління ОСОБА_12 , директором ДП «Полтавський лісгосп» ОСОБА_13 , директором ДП «Гадяцьке лісове господарство» ОСОБА_14 , директором ДП «ПДПЛ «Полтаваоблагроліс» ОСОБА_15 , налагодили схему розкрадання деревини під час рубок догляду та рубок головного користування.
Директор ДП «Полтавське лісове господарство» ОСОБА_13 разом з підлеглими йому лісничим Борівського лісництва ОСОБА_16 , лісничим Руднянського лісництва ОСОБА_17 , майстром лісу Борівського лісництва ОСОБА_18 та старшим майстром лісу Рублівського лісництва ОСОБА_19 з метою протиправного збагачення, вчиняють дії спрямовані на створення лишків деревини, яку в подальшому зловживаючи своїм службовим становищем реалізовують ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , під документи ТОВ «ТЕХНО-ФОРЕСТ», шляхом внесення недостовірних відомостей до товаросупровідних документів щодо якості, сорту лісопродукції та її об`єму з наступною її переробкою та реалізацією на експорт. За отриману таким чином деревину ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , розраховуються із зазначеними вище особами готівкою, передача яких відбувається в офісі ФОП ОСОБА_11 розташованому за адресою АДРЕСА_1 та приміщенні Борівського лісництва ДП «Полтавське лісове господарство» розташованому за адресою с. Борівське Котелевського р-ну. Полтавської обл.
Для реалізації злочинної схеми та з метою реалізації на експорт пиломатеріалу, отриманого з викраденої деревини, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , із використанням зв`язків в Полтавському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, а саме, за сприяння заступника начальника управління ОСОБА_12 , здійснюють експорт дошки обрізної за сертифікатами про походження пиломатеріалів, які містять недостовірні дані.
За даними протоколу огляду від 18.06.2019 поліцейськими було оглянуто блокнот із записами: розрахунків та фактів зловживання службовим становищем службовими особами територіальних підрозділів Держлісагенства в інтересах суб`єктів господарської діяльності, наданого добровільно ОСОБА_7 -лісорубом 6–го розряду ФОП ОСОБА_10 під час допиту його, як свідка 10.06.2019 (а.с.9-16).
Відповідно до даних протоколу допиту ОСОБА_7 лісорубом 6–го розряду ФОП ОСОБА_10 , як свідка останній добровільно видав блокнот і повідомив, що блокнот містить розрахунки та облік заготовленої деревини (а.с. 9-14). Отже, доводи ОСОБА_7 про те, що він не надавав добровільно блокнот є неспроможними.
Вказаний блокнот, постановою слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_9 від 18.06.2019 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 62019170000000057 від 01.02.2019 (а.с.17-20).
Посилаючись на наведене вище слідчий Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_9 звернувся з клопотанням погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 до слідчого судді про накладення арешту на майно надане свідком ОСОБА_7 в ході допиту 10.06.2019, а саме – блокнот, як на речовий доказ у кримінальному провадженні № 62019170000000057 від 01.02.2019.
З постановою слідчого про визнання речовим доказом блокнота у кримінальному провадженні № 62019170000000057 від 01.02.2019 погоджується колегія суддів, оскільки даний блокнот, підпадає під ознаки зазначені у ст. 9 8 КПК України, а тому на нього правильно накладено арешт слідчим суддею. З огляду на це у цій частині апеляційна скарга є необґрунтованою.
Колегія суддів, обговорюючи доводи апеляційної скарги щодо накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_7 і було добровільно надано останнім поліції, враховує ч.3 ст. 170 КПК України відповідно до якої арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, що і було враховано слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали.
З огляду на наведені вище приписи ст.ст. 98,170,171,172,173 КПК України та виходячи з підстав розумності та співрозмірності обмеження права власності, завданням кримінального провадження, накладення арешту на речовий доказ, який був долучений постановою слідчого до матеріалів кримінального провадження № 62019170000000057 від 01.02.2019, а саме: блокнот задля збереження речового доказу у кримінальному провадженні та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, як власником так і іншими особами.
З огляду на це апеляційна скарга, є необґрунтованою.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
З огляду на вказане підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це вказує апелянт в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 – залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19.06.2019 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Ухвала № 81766501
Дата документу 13.05.2019
Справа № 554/3221/19
Провадження № 1-кс/554/6854/2019
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2019 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання прокурора групи прокурорів Генеральної прокуратури України - прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні № 62019170000000057 від 01.02.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна, -
встановив:
Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019170000000057 від 01.02.2019 за ч. 2 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовим становищем службовими особами територіальних підрозділів Держлісагенства.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження на території Полтавської області сформована злочинна група до складу якої входять службові особи Полтавського обласного управління лісового мисливського господарства, ДП «Полтавське лісове господарство» (ЄДРПОУ 25172647), ДП «ПДДП «Полтаваоблагроліс» (ЄДРПОУ 31758362), ДП «Гадяцьке лісове господарство» (ЄДРПОУ 00992711), що є працівниками правоохоронного органу (Державна лісова охорона) та службові особи ТОВ «ТЕХНО-ФОРЕСТ» (ЄДРПОУ 41646655), ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_2 ), які діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем здійснюють привласнення деревини Державного лісового фонду України, яка в подальшому після переробки реалізується на експорт, з метою отримання неправомірної вигоди.
На виконання доручення прокурора в порядку ст. 36 КПК України, співробітниками УЗЕ в Полтавській області ДЗЕ НП України встановлено, що організаторами даної злочинної схеми є ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 , які використовуючи свої зв`язки в Полтавському обласному управлінні лісового та мисливського господарства та в державних лісогосподарських підприємствах, а саме із заступником начальника управління ОСОБА_6 , директором ДП «Полтавський лісгосп» ОСОБА_7 , директором ДП «Гадяцьке лісове господарство» ОСОБА_8 , директором ДП «ПДПЛ «Полтаваоблагроліс» ОСОБА_9 , налагодили схему розкрадання деревини під час рубок догляду та рубок головного користування.
Відповідно до отриманої інформації, директор ДП «Полтавське лісове господарство» ОСОБА_7 разом з підлеглими йому лісничим Борівського лісництва ОСОБА_10 , лісничим Руднянського лісництва ОСОБА_11 , майстром лісу Борівського лісництва ОСОБА_12 та старшим майстром лісу Рублівського лісництва ОСОБА_13 з метою протиправного збагачення, вчиняють дії спрямовані на створення лишків деревини, яку в подальшому зловживаючи своїм службовим становищем реалізовують ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під документи ТОВ «ТЕХНО-ФОРЕСТ», шляхом внесення недостовірних відомостей до товаросупровідних документів щодо якості, сорту лісопродукції та її об`єму з наступною її переробкою та реалізацією на експорт. За отриману таким чином деревину ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розраховуються із зазначеними вище особами готівкою, передача яких відбувається в офісі ФОП ОСОБА_5 розташованому за адресою АДРЕСА_1 та приміщенні Борівського лісництва ДП «Полтавське лісове господарство» розташованому за адресою с. Борівське, Котелевського району Полтавської області.
Аналогічні схеми розкрадання деревини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 організовані разом з директором ДП «Гадяцьке лісове господарство» ОСОБА_14 та директором ДР «ПДПЛ «Полтаваоблагроліс» ОСОБА_9 .
Директор ДП «Гадяцьке лісове господарство» ОСОБА_8 до вказаної злочинної діяльності залучив підлеглого йому лісничого Бірківського лісництва ОСОБА_15 та інших службових осіб держлісгоспу, особи яких встановлюються.
В свою чергу директор ДП «ПДПЛ «Полтаваоблагроліс» ОСОБА_16 до злочинної діяльності залучив підлеглих йому лісничих Кобеляцького лісництва - ОСОБА_17 , Гадяцького лісництва - ОСОБА_18 та інших службових осіб держлісгоспу особи яких встановлюються.
Для реалізації злочинної схеми та з метою реалізації на експорт пиломатеріалу отриманого з викраденої деревини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із використанням зв`язків в Полтавському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, а саме за сприяння заступника начальника управління ОСОБА_6 здійснюють експорт дошки обрізної за сертифікатами про походження пиломатеріалів, які містять недостовірні дані.
Одночасно, в ході досудового розслідування допитано в якості свідка заступника начальника Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_19 , яка, зокрема, підтвердила численні порушення посадовими особами ДП «Полтавський лісгосп», зокрема в інтересах ТОВ «Технофорест».
Додатково допитана заступник начальника Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_19 долучила до протоколу допиту диск із інформацією щодо реалізації лісо продукції за 2018 та перший квартал 2019 року по всім лісовим господарствам Полтавського ОУЛМГ.
Протоколом огляду лазерного диску, долученого заступником начальника Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_19 встановлено, що на диску міститься дві папки – «реалізація 2018 рік», «реалізація 2019 рік». Таблиці містять інформацію по наступним категоріям – «Лісгосп», «Підрозділ», «День», «Контрагент. Найменування», «Контрагент. Код за ЄДРПОУ», «Договір.Номер договору», «Договір.Тип договору», «Продукція», «Порода», «Сорт», «Група діаметрів», «Довжина», «Разом - Об`єм, Ціна, Сума без ПДВ».
Співставленням отриманих результатів проведених слідчих дій та інформацією щодо реалізації лісопродукції за 2018 та перший квартал 2019 року по всім лісовим господарствам Полтавського ОУЛМГ, а також протоколу огляду 81-го кварталу Борівського лісництва, поблизу с. Глобівка, Полтавської області від 22.03.2019 встановлено, що до товарно-транспортних накладних внесено фактично дані, які не відповідають оглянутій деревині та внесеній деревині у базу даних реалізованої лісо продукції.
Так, 07.05.2019 року на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 17.04.2019 було проведено обшук в автомобілі Lexus GX470, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить на праві власності ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
В ході проведення вказаного обшуку виявлено та вилучено наступне майно:
-копію посвідчення водія ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-три файли з даними автомобілів, прізвищами осіб із позначенням сум
грошових коштів.
08.05.2019 р. постановою прокурора у кримінальному провадженні вилучені речи та документи визнані речовими доказами.
Прокурор ОСОБА_3 13.05.2019 р. надав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання прохав задовольнити.
13.05.2019 року до суду від адвоката ОСОБА_21 надійшла заява в інтересах ОСОБА_4 , який користувався транспортним засобом Lexus GX470, д.н.з. НОМЕР_3 , що належить на праві власності ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», та у якому було проведено обшук.
Відповідно до заяви адвокат заперечував проти накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно, обґрунтовуючи заперечення тим, що воно не має будь-якого відношення до факту події кримінального правопорушення.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші цінності та інші речі, набуті протиправним шляхом.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів. При цьому, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
З матеріалів клопотання слідчим суддею встановлено, що вилучене в ході обшуку майно може бути використано під час досудового розслідування для встановлення обставин кримінального правопорушення, осіб, причетних до його вчинення; вилучене майно відповідає вимогам ст. 98 КПК України (речових доказів), оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Необхідність накладення арешту обумовлена метою забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні, забезпечення проведення необхідних слідчих дій (огляд, використання їх під час допиту осіб) та експертних досліджень, а тому, з метою забезпечення ризиків його знищення, приховування та відчуження, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання. При цьому, накладення арешту не призведе до надмірного обмеження прав та інтересів володільця вказаного майна та інших негативних наслідків.
Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
Клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт шляхом встановлення заборони володіння, користування та розпорядження, до скасування арешту у передбаченому чинним КПК України порядку, на майно, що вилучене під час обшуку 07.05.2019 року автомобіля Lexus GX470, д.н.з. НОМЕР_3 , що перебував у володінні ОСОБА_4 , а саме на:
- копію посвідчення водія ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- три файли з даними автомобілів, прізвищами осіб із позначенням сум грошових коштів.
Місцем зберігання вказаного арештованого майна визначити -Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 37.
Виконання ухвали доручити прокурору Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 .
Копію ухвали негайно направити слідчому, прокурору та потерпілому.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1