КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Головуючий у суді першої інстанції: Ларіонова Н.М.
Єдиний унікальний номер справи № 758/4241/19
Апеляційне провадження № 22-ц/824/10360/2019
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 серпня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мережко М.В.,
суддів: Верланова С.М., Кашперської Т.Ц.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Квітіна Руслана Валерійовича на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 12 квітня 2019 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності,
встановив:
У березні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Квітін Р.В. звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 12 квітня 2019 рокупозовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник ОСОБА_1 - адвокат Квітін Р.В подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 12 квітня 2019 року скасувати.
За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Форма та зміст позовної заяви, яка подається до суду, визначені у ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, позовна заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Квітін Р.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав позовну заяву до ПАТ «Експериментальний механічний завод» про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності.
Позовна заява підписана представником позивача - адвокатом Квітіним Р.В.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції посилався на те, що договір про надання правової допомоги, витяг з якого було надано суду на підтвердження повноважень адвоката, не містить повноважень на підписання позовної заяви. А відтак, позовна заява підлягає поверненню, оскільки підписана особою, яка не має права на її підписання.
Колегія суддів не погоджується з цим висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Як видно з матеріалів справи, позовна заява підписана 27 березня 2019 року представником позивача ОСОБА_1 - Квітіним Р.В. (а.с. 10).
На підтвердження повноважень представника ( Квітіна Р.В. ) до позовної заяви додано копію договору 26/03/18-2 про надання правової допомоги адвоката від 26 березня 2018 року (а.с. 11-14), копію ордеру серія КВ №725608 з відміткою «без обмеження повноважень» на звороті (а.с. 15-16) та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія НОМЕР_1 , видане Квітіну Руслану Валерійовичу (а.с. 17).
Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
За правилами ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви суд першої інстанції вказував, що із доданого до позовної заяви договору від 26 березня 2018 року, у адвоката Квітіна Р.В., як представника позивача, є повноваження представляти права та законні інтереси Клієнта в судах загальної юрисдикції, але повноважень на підписання позовної заяви від імені довірителя цей Договір не містить (є, зокрема, право оскаржувати рішення, що передбачає підписання скарг на судове рішення). Згідно даного Договору ОСОБА_1 уповноважує адвоката в частині саме складання, підписання та подання скарги від його імені лише перед Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації МЮ України.
Однак, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в абзаці 5 розділу 2 договору від 26 березня 2018 року зазначено, що адвокат має право, крім іншого, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку (в тому числі Клієнт уповноважує адвоката на складання, підпис, подання і представництво скарги перед Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України з правом посвідчення копій, які додаються до скарги). Тому висновок суду першої інстанції щодо наявності у адвоката повноважень на підписання складання, підписання та подання скарги від імені клієнта лише перед Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації МЮ України є помилковим.
Крім цього, у абзаці 3 вказаного розділу також передбачене право адвоката користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.
Жодних обмежень чи застережень щодо надання адвокату повноваження підписувати позовну заяву умови договору не містять.
Суд першої інстанції вказаних обставин не врахував та дійшов передчасного висновку про відсутність у адвоката Квітіна Р.В. повноважень на підписання позовної зави від імені ОСОБА_1 .
Колегія суддів також звертає увагу, що ордер, який видано відповідно до Закону № 5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція ЦПК України не вимагає. Такий висновок відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 05 грудня 2018 року у справі №П/9901/736/18.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France», від 8 грудня 2016 року «ТОВ «Фріда» проти України»)
ПрактикаЄвропейського суду з прав людини також говорить,що реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З урахуванням викладеного, ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 369, 374, 379 382, 383, 384 України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Квітіна Руслана Валерійовича задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 12 квітня 2019 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга на постанову може бути подана до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: М.В. Мережко
Судді: С.М. Верланов
Т.Ц. Кашперська
Ухвала № 82034205
Справа № 758/4241/19
У Х В А Л А
про повернення позову
12 квітня 2019 року місто Київ
Суддя Подільського районного суду м.Києва Ларіонова Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представлені адвокатом Квітіним Р.В., звернувся до Подільського районного суду м.Києва з позовом, в якому просить: 1) витребувати з чужого незаконного володіння ПАТ «Експериментальний механічний завод» у власність позивача ОСОБА_1 нерухоме майно (за переліком), розташоване за адресою: АДРЕСА_1; 2) визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно (за переліком), розташоване за адресою: АДРЕСА_1
Вищевказаний позов оплачений судовим збором у розмірі 768,4 грн.
Розглядаючи питання про відкриття провадження по справі, вважаю, що вищевказану позовну заяву слід повернути за таких підстав.
Вищевказаний позов підписаний адвокатом Квітіним Р. В . як представником позивача. На підтвердження своїх повноважень адвокатом додані копія ордеру від 09.07.2018 р. та копія договору про надання правової допомоги від 26.03.2018 р. № 26/03/18-2, укладеного з позивачем.
Відповідно до ст.4 ч.1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Таким чином, право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур), в тому числі, вимог стосовно оформлення позовних заяв, скарг та інших документів, що подаються до суду.
На підставі ст.58 ч. ЦПК України позивач може брати участь в судовому процесі як особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).
У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.
Таким чином, обов`язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений, головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в суді свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов`язки.
Взаємовідносини між довірителем та представником, як правило, мають договірний характер.
Згідно з частинами першою та третьою статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Таким чином, суд зобов`язаний перевірити щонайменше дві складові представництва, а саме, факт наявності повноважень на представництво інтересів певної особи та, окремо, обсяг таких повноважень, а саме: право на звернення з відповідним процесуальним документом до відповідного суду (інстанції) у конкретний момент часу.
Таке право представника на звернення від імені довірителя може бути підтверджено лише документом, який демонструє дійсне волевиявлення учасника справи на надання повноважень конкретному адвокату, та є належним доказом, що дозволяє суду перевірити весь обсяг наданих повноважень.
Згідно з позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі № 811/1507/18, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер, на відміну від довіреності, не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату; повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання апеляційної скарги, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Таким чином, суд може виконати імперативну вимогу процесуального закону та перевірити наявність права в довірителя на підписання конкретного документу лише за умови, якщо разом з ордером додано завірену належним чином копію договору про надання правової допомоги (витягу з договору), про який зазначено у такому ордері.
Як вбачається з вищевказаного Договору від 26.03.2018 р., у адвоката Квітіна Р.В., як представника позивача, є повноваження представляти права та законні інтереси Клієнта в судах загальної юрисдикції, але повноважень на підписання позовної заяви від імені довірителя цей Договір не містить (є, зокрема, право оскаржувати рішення, що передбачає підписання скарг на судове рішення). Згідно даного Договору ОСОБА_1 уповноважує адвоката в частині саме складання, підписання та подання скарги від його імені лише перед Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації МЮ України.
А відтак, вищевказаний позов підписаний особою, яка не має право на його підписання.
Відповідно до ст.185 ч.4 п.1 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.
В зв`язку з чим, виходячи з вищевказаної імперативної норми закону, вищевказаний позов підлягає поверненню.
Відповідно до ст.185 ч.7 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. А тому сам позивач або його представник (при наявності повноважень саме на підписання позову від імені позивача) має право повторно звернутись з вищевказаним позовом у встановленому законом порядку.
Також варто взяти до уваги практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Таким чином, повернення позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних вище невідповідностей вимогам закону, позивач має право повторного звернення до суду із позовом.
Крім того, слід звернути увагу представника позивача на те, що вищевказаний позов має бути оплачений судовим збором відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» як за вимоги майнового характеру (1% ціни позову але не менше 768,4 грн. та не більше 9 605,0 грн.). При цьому до позову не додано жодного документа на підтвердження вартості спірного майна, в зв`язку з чим не підтверджено правильність сплати судового збору.
Також, слід звернути увагу представника позивача на те, що з 19.06.2017 р. в провадженні Подільського районного суду м.Києва вже перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представлені Квітіним Р.В. , до ПАТ «Експериментальний механічний завод», та інших відповідачів - ТОВ «Лакіпром», ТОВ «Ексонт-торг» - про витребування вищевказаного нерухомого майна з чужого незаконного володіння ПАТ «Експериментальний механічний завод» та ТОВ «Лакіпром», скасування рішення про державну реєстрацію та визнання права власності. При цьому розгляд даної справи призначений на 30.09.2019 р.
На підставі викладеного, керуючись ст.185 ч.4 п.1, 258-260 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена позивачем до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Н. М. Ларіонова