USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Рішення № 83176746

Reading aloud is unavailable for now

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2019 м. Київ

Справа № 910/1922/19

За позовом: приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОПОЛЬ-УКРАЇНА";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "БУЙФІШ ХОЛДІНГС";

про: стягнення 4.204.805,38 грн.

За зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "БУЙФІШ ХОЛДІНГС";

до: приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОПОЛЬ-УКРАЇНА";

про: стягнення 561.315,07 грн.

Суддя Балац С.В.

Секретар судового засідання Нарожна М.С.

Представники:

позивача (відповідача за зустрічним позовом): Липовенко Г.В.;

відповідача (позивача за зустрічним позовом): Глазовий О.П.

С У Т Ь С П О Р У :

Приватне акціонерне товариство "ЕНЕРГОПОЛЬ-УКРАЇНА" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БУЙФІШ ХОЛДІНГС" (далі - відповідач) про стягнення 4.736.313,32 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором купівлі-продажу майнових прав від 27.03.2017 № 2-27/03/17, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 4.736.313,32 грн., з яких: 4.718.860,00 грн. - основна заборгованість та 17.453,32 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1922/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 18.03.2019.

В підготовчому засіданні 18.03.2019 суд на місці ухвалив: відкласти підготовче засідання на 08.04.2019.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням часткової сплати заборгованості та відсутності з боку позивача заходів досудового врегулювання спору.

В підготовчому засіданні 08.04.2019 оголошено перерву до 13.05.2019.

До господарського суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог до 4.204.805,38 грн., з яких: основна заборгованість 4.069.260,00 грн., 3 % річних в сумі 41.138,55 та інфляційні втрати в сумі 94.406,83 грн. Вказана заява прийнята судом, відтак спір розглядається з урахуванням зменшення позовних вимог.

Ухвалами-повідомленнями від 16.05.2019 сторони процесу повідомлені про призначення підготовчого засідання на 03.06.2019.

В підготовчому засіданні 03.06.2019 оголошено перерву до 19.06.2019.

До господарського суду надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "БУЙФІШ ХОЛДІНГС" (далі - відповідач/позивач за зустрічним позовом) до приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОПОЛЬ-УКРАЇНА" (далі - позивач/відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 561.315,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором купівлі-продажу майнових прав від 27.03.2017 № 2-27/03/17, що призвело до звернення відповідача (позивача за зустрічним позовом) до господарського суду із вимогами про стягнення з позивача (відповідача за зустрічним позовом) 561.315,07 грн., з яких: 506.575,34 грн. - пеня та 54.739,73 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду від 06.06.2019 зустрічну позовну заяву відповідача (позивача за зустрічним позовом) до позивача (відповідача за зустрічним позовом) про стягнення 561.315,07 грн. до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/1922/19 та об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/1922/19.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким зустрічний позов відхилив з урахуванням припинення зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав від 27.03.2017 № 2-27/03/17 шляхом укладення між сторонами договору про його розірвання.

В підготовчому засіданні 19.06.2019 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 03.07.2019.

В судовому засіданні 03.07.2019 оголошено перерву до 10.07.2019.

До господарського суду надійшла заява позивача (відповідача за зустрічним позовом) про застосування строку позовної давності про стягнення пені.

В судовому засіданні 10.07.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши уповноважених представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем (відповідачем за зустрічним позовом), як покупцем, та відповідачем (позивачем за зустрічним позовом), як компанією, укладено договір купівлі-продажу майнових прав від 27.03.2017 № 2-27/03/17 (далі - Договір купівлі-продажу), відповідно до предмету якого відповідач (позивач за зустрічним позовом) зобов`язується в порядку та на умовах визначених у даному договорі, передати у власність позивача (відповідача за зустрічним позовом) майнові права на нежитлове приміщення, а позивач (відповідач за зустрічним позовом) зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у даному договорі, прийняти та оплатити майнові права (секція-1, поверх - 1, загальна площа нежитлового приміщення,кв.м., в т.ч. - 137,40) (п. 2.1, 2.2 Договору купівлі-продажу).

Пунктом 1.1 Договору купівлі-продажу, зокрема, визначено, що майнові права - майнові права відповідача (позивача за зустрічним позовом), що пов`язані з виникненням у майбутньому прав володіння, користування і розпорядження об`єктом нерухомості, та тими матеріальними вимогами, що належать відповідачу (позивачу за зустрічним позовом), як замовнику будівництва об`єкта нерухомості, в частині, що стосуються нежитлового приміщення.

Положеннями розділу 5 Договору купівлі-продажу сторонами визначена ціна договору та порядок розрахунків, а саме:

- сторони погодили, що на дату укладання даного договору вартість майнових прав в частині, що стосуються 1 квадратного метру нежитлового приміщення, становить 48.900,00 грн. з ПДВ, при цьому загальна вартість майнових прав за договором щодо нежитлового приміщення, площа якого становить 137,40 метрів квадратних дорівнює 6.718.860,00 грн. з ПДВ. У випадку часткової оплати загальної вартості майнових прав позивач (відповідач за зустрічним позовом) не набуває права власності на частину майнових прав (п. 5.1 Договору купівлі-продажу);

- позивач (відповідач за зустрічним позовом) сплачує відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) загальну вартість майнових прав у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів в національній валюті з власного рахунку на поточний рахунок відповідача (позивача за зустрічним позовом) за наступним графіком оплати у наступному порядку та з урахуванням умов, зазначених у п. 5.3 даного договору (п. 5.2 Договору купівлі-продажу);

- графік та порядок оплати (розмір платежу - 6.718.860,00 грн. з ПДВ; строк оплати - до 30.05.2017) (п. 5.3 Договору купівлі-продажу).

Так позивачем (відповідачем за зустрічним позовом), на виконання умов Договору купівлі-продажу, здійснено перерахування грошових коштів на користь відповідача (позивача за зустрічним позовом) на загальну суму 4.718.860,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме: від 06.04.2017 № 517 на суму 4.718.860,00 грн. та від 11.04.2017 № 598 на суму 187.060,00 грн.

Між сторонами спору укладено договір від 30.04.2018 № б/н про розірвання Договору купівлі-продажу, за умовами якого:

- сторони дійшли згоди розірвати Договір купівлі-продажу (п. 1);

- на момент укладання цього договору, позивач (відповідач за зустрічним позовом) здійснив повну оплату вартості майнових прав згідно Договору купівлі-продажу майнових прав, що становить 4.718.860,00 грн. з ПДВ (п. 2);

- сторони домовились, що відповідач (позивач за зустрічним позовом повертає позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) сплачену ним суму 4.718.860 грн. з ПДВ до 31.12.2018 (п. 3).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Проте, відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не здійснено повернення на користь позивача (відповідача за зустрічним позовом) сплаченої суми заборгованості, що призвело до звернення позивача (відповідача за зустрічним позовом) до господарського суду із вимогою про стягнення з відповідача (позивача за зустрічним позовом) (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 4.069.260,00 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача (позивача за зустрічним позовом) порушення грошового зобов`язання за договором від 30.04.2018 № б/н про розірвання Договору купівлі-продажу, позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) заявлені вимоги про стягнення з відповідача (позивача за зустрічним позовом) 3 % річних в сумі 41.138,55 грн. та інфляційних втрат в сумі 94.406,83 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) на користь позивача (відповідача за зустрічним позовом) заборгованості в сумі 4.069.260,00 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача (позивача за зустрічним позовом) перед позивачем відповідачем за зустрічним позовом) належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача (позивача за зустрічним позовом) основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 4.069.260,00 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач (позивач за зустрічним позовом) не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений договором від 30.04.2018 № б/н про розірвання Договору купівлі-продажу, заявлені позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 41.138,55 грн. та інфляційних втрат в сумі 94.406,83 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача (відповідача за зустрічним позовом), які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Твердження відповідача (позивача за зустрічним позовом) про відсутність з боку позивача (відповідача за зустрічним позовом) заходів досудового врегулювання спору судом відхилені, оскільки встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист (Рішення КСУ від 09.07.2002 № 15-рп/2002).

Вирішуючи спір в частині зустрічного позову суд дійшов висновку про те, що останній задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

Приписами частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Так, при укладенні договору від 30.04.2018 № б/н про розірвання Договору купівлі-продажу сторони процесу припинили правовідносини за Договором купівлі-продажу за взаємною згодою сторін. Відтак, зобов`язання за Договором купівлі-продажу є припиненими, крім обов`язку відповідача (позивача за зустрічним позовом) з повернення грошових коштів на користь позивача (відповідача за зустрічним позовом).

Таким чином відповідач (позивач за зустрічним позовом) 30.04.2018 відмовився від прав та обов`язків за Договором купівлі-продажу та не має права вимагати виконання позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) обов`язків, які є припиненими.

Враховуючи викладені обставини позовні вимоги про стягнення з відповідача (позивача за зустрічним позовом) 561.315,07 грн., з яких: 506.575,34 грн. - пеня та 54.739,73 грн. - 3 % річних за порушення грошового зобов`язання за Договором купівлі-продажу є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Правила про позовну давність за вимогами за зустрічним позовом судом не застосовуються з тих підстав, що застосування наслідків спливу строку позовної давності мало б місце при наявності порушеного права відповідача (позивача за зустрічним позовом), яке підлягало б захисту в судовому порядку.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору за первісним позовом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а за зустрічним позовом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БУЙФІШ ХОЛДІНГС" (01103, м.Київ, ВУЛИЦЯ КІКВІДЗЕ, будинок 17, ідентифікаційний код: 34762558) на користь приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОПОЛЬ-УКРАЇНА" (04201, м.Київ, ВУЛИЦЯ КОНДРАТЮКА, будинок 1, ідентифікаційний код: 20022334) основну заборгованість в сумі 4.069.260 (чотири мільйони шістдесят дев`ять тисяч двісті шістдесят) грн. 00 коп.; 3 % річних в сумі 41.138 (сорок одна тисяча сто тридцять вісім) грн. 55 коп.; інфляційні втрати в сумі 94.406 (дев`яносто чотири тисячі чотириста шість) грн. 83 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 71.044 (сімдесят одна тисяча сорок чотири) грн. 70 коп.

3. У задоволенні зустрічного позову - відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22 липня 2019 року

Суддя С.В. Балац

Постанова № 89574893

Open the full view

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2020 р. Справа№ 910/1922/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 01.06.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 (повний текст підписано 05.03.2020)

у справі №910/1922/19 (суддя Балац С.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш холдінгс"

про розстрочення виконання рішення від 10.07.2019 у справі № 910/1922/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш холдінгс"

про стягнення 4 204 805,38 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш холдінгс"

до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"

про стягнення 561 315,07 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш холдінгс" про розстрочення виконання рішення від 10.07.2019 у справі № 910/1922/19 задоволено частково.

Розстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі № 910/1922/19 наступним шляхом: 1) 10.03.2020 - 350 000,00 грн.; 2) 10.04.2020 - 450 000,00 грн.; 3) 10.05.2020 - 500 000,00 грн.; 4) 10.06.2020 - 1 091 925,04 грн.; 5) 10.07.2020 - 1 091 925,04 грн. Всього 3 483 850,08 грн.

Задовольняючи частково заяву про розстрочення виконання рішення суд прийняв до уваги часкове погашення заявником заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі № 910/1922/19 у загальній сумі 792 000 грн. та подані інвестиційні договори та довідки, що свідчать про надходження на користь заявника грошових коштів за такими договорами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Енергополь-Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі №910/1922/19 скасувати та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш холдінгс" про розстрочення виконання рішення від 10.07.2019 у справі № 910/1922/19 залишити без задоволення.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Апелянт вказує, що в судовому засіданні 24.02.2020 оголошено перерву до 04.03.2020, однак судове засідання відбулось 02.03.2020, без участі представника позивача та без належного повідомлення про розгляд заяви саме 02.03.2020.

Скаржник стверджує, що заявник не надав суду доказів, які б підтверджували наявність у нього обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, скрутного матеріального становища та відсутність коштів на рахунках в банках. На думку апелянта, заявник не має наміру добровільного виконання рішення суду, а подання вказаної заяви є затягуванням примусового виконання рішення суду.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Як вбачається з матеріалів справи, заявником не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2020 справу №910/1922/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Калатай Н.Ф., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 у справі №910/1922/19 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі №910/1922/19 залишено без руху.

04.05.2020 представником Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано оригінал платіжного доручення № 3480 від 24.04.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі №910/1922/19 та справу призначено до розгляду на 01.06.2020.

Явка учасників у судове засідання

Представник позивача в судове засідання, призначене на 01.06.2020, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, наявним у матеріалах справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника позивача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначеного представника за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.06.2020 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш холдінгс" про розстрочення виконання рішення від 10.07.2019 у справі № 910/1922/19 залишити без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Приватне акціонерне товариство "Енергополь-Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш холдінгс" про стягнення 4 736 313,32 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором купівлі-продажу майнових прав від 27.03.2017 № 2-27/03/17, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 4 736 313,32 грн., з яких 4 718 860,00 грн. основної заборгованості та 17 453,32 грн. 3 % річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі № 910/1922/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019, позов задоволено повністю.

25.11.2019 на виконання рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

10.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Буйфіш холдінгс" (далі - заявник) подало до Господарського суду міста Києва заяву про розстрочення виконання рішення у справі № 910/1922/19.

Вказана заява мотивована скрутним фінансовим станом заявника, що підтверджено фінансовими звітами станом на 31.03.2018, 30.06.2018, 30.09.2018, 31.12.2018, 31.03.2019, 30.06.2019, 30.09.2019 та довідкою № 719 від 21.11.2019. Відповідно до довідки станом на 30.09.2019 сума чистих активів заявника складає від`ємне значення - 19 302,4 грн. Також, заявник вказав про те, що не відмовляється від добровільного виконання рішення у даній справі та зобов`язується його виконати за рахунок коштів, що мають надійти з 23.11.2019 по 23.11.2020 за укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінсо" договором купівлі-продажу майнових прав від 25.04.2018 № 25/04-К. Крім того, заявник зазначив про часткове виконання рішення в сумі 792 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі №910/7565/19 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш холдінгс" про розстрочення виконання рішення від 10.07.2019 у справі № 910/1922/19 задоволено частково.

Розстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі № 910/1922/19 наступним шляхом: 1) 10.03.2020 - 350 000,00 грн.; 2) 10.04.2020 - 450 000,00 грн.; 3) 10.05.2020 - 500 000,00 грн.; 4) 10.06.2020 - 1 091 925,04 грн.; 5) 10.07.2020 - 1 091 925,04 грн. Всього 3 483 850,08 грн.

Задовольняючи частково заяву про розстрочення виконання рішення суд прийняв до уваги часкове погашення заявником заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі № 910/1922/19 у загальній сумі 792 000 грн. та подані інвестиційні договори та довідки, що свідчать про надходження на користь заявника грошових коштів за такими договорами.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частин 1, 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Розстрочення означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Суд першої інстанції встановив, що виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 № 910/1922/19 має № 60756118.

Загальна сума грошових коштів, яка стягнута з боржника (заявника) в рамках даного виконавчого провадження становить 792 000,00 грн., а саме: 240 000,00 грн. (05.12.2019) та 552 000,00 грн. (06.02.2020).

У матеріалах заяви містяться виписки з особового рахунку заявника, які свідчать, що вказані вище грошові кошти в загальній сумі 792 000,00 грн. стягнуті саме в рамках виконавчого провадження № 60756118.

Враховуючи, що сума стягнення за наказом від 25.11.2019 №910/1922/19 становить 4 275 850,08 грн. та часткове стягення із заявника заборгованості у розмірі 792 000,00 грн., отже залишок суми заборгованості за наказом від 25.11.2019 № 910/1922/19 становить 3 483 850,08 грн.

На підтвердження скрутного фінансового становища, заявник надав баланси (фінансові звіти) станом на 31.03.2018, 30.06.2018, 30.09.2018, 31.12.2018, 31.03.2019, 30.06.2019, 30.09.2019 та довідку №719 від 21.11.2019. Відповідно до довідки станом на 30.09.2019 сума чистих активів заявника складає від`ємне значення - 19 302,4 грн.

Заявник до суду першої інстанції подав інвестиційний договір від 26.08.2014 №2/01-2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Буйфіш холдінгс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж фінанс", та додаткову угоду від 28.02.2015 № 2 до такого договору. Згідно із вказаним договором станом на 28.02.2020 загальна сума інвестицій за даним договором на користь заявника становить 79 541 000 грн., а загальна вартість такого договору становить 402 000 000,00 грн. Відповідно до довідки заявника від 28.02.2020 № 734, несплачений залишок інвестиційних внесків становить 322 459 000 грн., що планується проінвестувати до кінця 2021 року.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Буйфіш холдінгс" подало до суду договір купівлі-продажу майнових прав №25/04-К від 25.04.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Буйфіш холдінгс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінсо", та додаткову угоду №1 від 22.11.2019 до договору.

Відповідно до договору купівлі-продажу та додаткової угоди №1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Буйфіш холдінгс" зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у даному договорі, передати у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінсо" майнові права на житлове приміщення, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у даному договорі, прийняти та оплатити майнові права на загальну суму 16862611,29 грн. Сторонами договору був погоджений графік та порядок оплати майнових прав строком до 23.11.2020.

Отже, враховуючи часткове погашення заявником заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі № 910/1922/19, подані до суду договори та довідки, що свідчать про надходження на користь заявника грошових коштів за такими договорами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про розстрочення виконання рішення.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Посилання Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" на неправильне зазначення заявником суми сплати частини заборгованості на виконання рішення у даній справі, місцевий господарський суд правомірно відхилив, оскільки позивачем не подано належних та допустимих доказів таких посилань, а саме на надано до суду звіту приватного виконавця по виконанню рішення у даній справі або відповіді приватного виконавця. Крім того, твердження позивача про фіктивність договору про спільну діяльність, укладеного між заявником з Товариством з обмеженою відповідальністю "Альматін-Київ" є безпідставним, оскільки останнім не надано доказів фіктивності вказаного договору.

Також, не заслуговує на увагу заперечення стягувача про те, що питання розстрочення виконання рішення у даній справі вже було вирішено судом, оскільки при прийнятті попереднього рішення (ухвали) про відмову у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення не існувало обставин та доказів, які мали місце при розгляді даної заяви.

За висновками, викладеними Європейським судом з прав людини у своїх рішеннях, і, зокрема, у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслив, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Таким чином, враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості перед позивачем, наявність наміру відповідача здійснити добровільне погашення решти суми заборгованості та приймаючи до уваги укладання відповідачем договору купівлі-продажу та інвестиційного договору, що надають можливість здійснити погашення залишку заборгованості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що розстрочення виконання рішення в даній справі на 5 місяців не порушить баланс інтересів сторін, а саме досягнення мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.

Тобто, принцип "справедливої рівноваги" та "справедливого балансу" у розумінні статті 6 Конвенції при частковому задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду не порушено.

Посилання скаржника на те, що в судовому засіданні 24.02.2020 оголошено перерву до 04.03.2020, а судове засідання відбулось 02.03.2020, без участі представника позивача та без належного повідомлення про розгляд заяви саме 02.03.2020, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки з протоколу судового засідання від 24.02.2020 вбачається, що суд оголосив перерву з розгляду заяви до 02.03.2020. Крім того, позивач був належним чином повідомлений, що підтверджується підписом представника позивача в розписці про повідомлення дати, часу та місця судового засідання від 24.02.2020.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі №910/1922/19 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі №910/1922/19 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі №910/1922/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі №910/1922/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Приватне акціонерне товариство "Енергополь-Україна".

4. Матеріали справи №910/1922/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню згідно зі статтею 255, пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 02.06.2020.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді Н.Ф. Калатай

Б.О. Ткаченко