ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Рішення № 83176746

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2019 м. Київ

Справа № 910/1922/19

За позовом: приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОПОЛЬ-УКРАЇНА";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "БУЙФІШ ХОЛДІНГС";

про: стягнення 4.204.805,38 грн.

За зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "БУЙФІШ ХОЛДІНГС";

до: приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОПОЛЬ-УКРАЇНА";

про: стягнення 561.315,07 грн.

Суддя Балац С.В.

Секретар судового засідання Нарожна М.С.

Представники:

позивача (відповідача за зустрічним позовом): Липовенко Г.В.;

відповідача (позивача за зустрічним позовом): Глазовий О.П.

С У Т Ь С П О Р У :

Приватне акціонерне товариство "ЕНЕРГОПОЛЬ-УКРАЇНА" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БУЙФІШ ХОЛДІНГС" (далі - відповідач) про стягнення 4.736.313,32 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором купівлі-продажу майнових прав від 27.03.2017 № 2-27/03/17, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 4.736.313,32 грн., з яких: 4.718.860,00 грн. - основна заборгованість та 17.453,32 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1922/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 18.03.2019.

В підготовчому засіданні 18.03.2019 суд на місці ухвалив: відкласти підготовче засідання на 08.04.2019.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням часткової сплати заборгованості та відсутності з боку позивача заходів досудового врегулювання спору.

В підготовчому засіданні 08.04.2019 оголошено перерву до 13.05.2019.

До господарського суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог до 4.204.805,38 грн., з яких: основна заборгованість 4.069.260,00 грн., 3 % річних в сумі 41.138,55 та інфляційні втрати в сумі 94.406,83 грн. Вказана заява прийнята судом, відтак спір розглядається з урахуванням зменшення позовних вимог.

Ухвалами-повідомленнями від 16.05.2019 сторони процесу повідомлені про призначення підготовчого засідання на 03.06.2019.

В підготовчому засіданні 03.06.2019 оголошено перерву до 19.06.2019.

До господарського суду надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "БУЙФІШ ХОЛДІНГС" (далі - відповідач/позивач за зустрічним позовом) до приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОПОЛЬ-УКРАЇНА" (далі - позивач/відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 561.315,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором купівлі-продажу майнових прав від 27.03.2017 № 2-27/03/17, що призвело до звернення відповідача (позивача за зустрічним позовом) до господарського суду із вимогами про стягнення з позивача (відповідача за зустрічним позовом) 561.315,07 грн., з яких: 506.575,34 грн. - пеня та 54.739,73 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду від 06.06.2019 зустрічну позовну заяву відповідача (позивача за зустрічним позовом) до позивача (відповідача за зустрічним позовом) про стягнення 561.315,07 грн. до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/1922/19 та об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/1922/19.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким зустрічний позов відхилив з урахуванням припинення зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав від 27.03.2017 № 2-27/03/17 шляхом укладення між сторонами договору про його розірвання.

В підготовчому засіданні 19.06.2019 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 03.07.2019.

В судовому засіданні 03.07.2019 оголошено перерву до 10.07.2019.

До господарського суду надійшла заява позивача (відповідача за зустрічним позовом) про застосування строку позовної давності про стягнення пені.

В судовому засіданні 10.07.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши уповноважених представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем (відповідачем за зустрічним позовом), як покупцем, та відповідачем (позивачем за зустрічним позовом), як компанією, укладено договір купівлі-продажу майнових прав від 27.03.2017 № 2-27/03/17 (далі - Договір купівлі-продажу), відповідно до предмету якого відповідач (позивач за зустрічним позовом) зобов`язується в порядку та на умовах визначених у даному договорі, передати у власність позивача (відповідача за зустрічним позовом) майнові права на нежитлове приміщення, а позивач (відповідач за зустрічним позовом) зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у даному договорі, прийняти та оплатити майнові права (секція-1, поверх - 1, загальна площа нежитлового приміщення,кв.м., в т.ч. - 137,40) (п. 2.1, 2.2 Договору купівлі-продажу).

Пунктом 1.1 Договору купівлі-продажу, зокрема, визначено, що майнові права - майнові права відповідача (позивача за зустрічним позовом), що пов`язані з виникненням у майбутньому прав володіння, користування і розпорядження об`єктом нерухомості, та тими матеріальними вимогами, що належать відповідачу (позивачу за зустрічним позовом), як замовнику будівництва об`єкта нерухомості, в частині, що стосуються нежитлового приміщення.

Положеннями розділу 5 Договору купівлі-продажу сторонами визначена ціна договору та порядок розрахунків, а саме:

- сторони погодили, що на дату укладання даного договору вартість майнових прав в частині, що стосуються 1 квадратного метру нежитлового приміщення, становить 48.900,00 грн. з ПДВ, при цьому загальна вартість майнових прав за договором щодо нежитлового приміщення, площа якого становить 137,40 метрів квадратних дорівнює 6.718.860,00 грн. з ПДВ. У випадку часткової оплати загальної вартості майнових прав позивач (відповідач за зустрічним позовом) не набуває права власності на частину майнових прав (п. 5.1 Договору купівлі-продажу);

- позивач (відповідач за зустрічним позовом) сплачує відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) загальну вартість майнових прав у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів в національній валюті з власного рахунку на поточний рахунок відповідача (позивача за зустрічним позовом) за наступним графіком оплати у наступному порядку та з урахуванням умов, зазначених у п. 5.3 даного договору (п. 5.2 Договору купівлі-продажу);

- графік та порядок оплати (розмір платежу - 6.718.860,00 грн. з ПДВ; строк оплати - до 30.05.2017) (п. 5.3 Договору купівлі-продажу).

Так позивачем (відповідачем за зустрічним позовом), на виконання умов Договору купівлі-продажу, здійснено перерахування грошових коштів на користь відповідача (позивача за зустрічним позовом) на загальну суму 4.718.860,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме: від 06.04.2017 № 517 на суму 4.718.860,00 грн. та від 11.04.2017 № 598 на суму 187.060,00 грн.

Між сторонами спору укладено договір від 30.04.2018 № б/н про розірвання Договору купівлі-продажу, за умовами якого:

- сторони дійшли згоди розірвати Договір купівлі-продажу (п. 1);

- на момент укладання цього договору, позивач (відповідач за зустрічним позовом) здійснив повну оплату вартості майнових прав згідно Договору купівлі-продажу майнових прав, що становить 4.718.860,00 грн. з ПДВ (п. 2);

- сторони домовились, що відповідач (позивач за зустрічним позовом повертає позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) сплачену ним суму 4.718.860 грн. з ПДВ до 31.12.2018 (п. 3).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Проте, відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не здійснено повернення на користь позивача (відповідача за зустрічним позовом) сплаченої суми заборгованості, що призвело до звернення позивача (відповідача за зустрічним позовом) до господарського суду із вимогою про стягнення з відповідача (позивача за зустрічним позовом) (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 4.069.260,00 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача (позивача за зустрічним позовом) порушення грошового зобов`язання за договором від 30.04.2018 № б/н про розірвання Договору купівлі-продажу, позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) заявлені вимоги про стягнення з відповідача (позивача за зустрічним позовом) 3 % річних в сумі 41.138,55 грн. та інфляційних втрат в сумі 94.406,83 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) на користь позивача (відповідача за зустрічним позовом) заборгованості в сумі 4.069.260,00 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача (позивача за зустрічним позовом) перед позивачем відповідачем за зустрічним позовом) належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача (позивача за зустрічним позовом) основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 4.069.260,00 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач (позивач за зустрічним позовом) не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений договором від 30.04.2018 № б/н про розірвання Договору купівлі-продажу, заявлені позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 41.138,55 грн. та інфляційних втрат в сумі 94.406,83 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача (відповідача за зустрічним позовом), які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Твердження відповідача (позивача за зустрічним позовом) про відсутність з боку позивача (відповідача за зустрічним позовом) заходів досудового врегулювання спору судом відхилені, оскільки встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист (Рішення КСУ від 09.07.2002 № 15-рп/2002).

Вирішуючи спір в частині зустрічного позову суд дійшов висновку про те, що останній задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

Приписами частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Так, при укладенні договору від 30.04.2018 № б/н про розірвання Договору купівлі-продажу сторони процесу припинили правовідносини за Договором купівлі-продажу за взаємною згодою сторін. Відтак, зобов`язання за Договором купівлі-продажу є припиненими, крім обов`язку відповідача (позивача за зустрічним позовом) з повернення грошових коштів на користь позивача (відповідача за зустрічним позовом).

Таким чином відповідач (позивач за зустрічним позовом) 30.04.2018 відмовився від прав та обов`язків за Договором купівлі-продажу та не має права вимагати виконання позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) обов`язків, які є припиненими.

Враховуючи викладені обставини позовні вимоги про стягнення з відповідача (позивача за зустрічним позовом) 561.315,07 грн., з яких: 506.575,34 грн. - пеня та 54.739,73 грн. - 3 % річних за порушення грошового зобов`язання за Договором купівлі-продажу є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Правила про позовну давність за вимогами за зустрічним позовом судом не застосовуються з тих підстав, що застосування наслідків спливу строку позовної давності мало б місце при наявності порушеного права відповідача (позивача за зустрічним позовом), яке підлягало б захисту в судовому порядку.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору за первісним позовом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а за зустрічним позовом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БУЙФІШ ХОЛДІНГС" (01103, м.Київ, ВУЛИЦЯ КІКВІДЗЕ, будинок 17, ідентифікаційний код: 34762558) на користь приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОПОЛЬ-УКРАЇНА" (04201, м.Київ, ВУЛИЦЯ КОНДРАТЮКА, будинок 1, ідентифікаційний код: 20022334) основну заборгованість в сумі 4.069.260 (чотири мільйони шістдесят дев`ять тисяч двісті шістдесят) грн. 00 коп.; 3 % річних в сумі 41.138 (сорок одна тисяча сто тридцять вісім) грн. 55 коп.; інфляційні втрати в сумі 94.406 (дев`яносто чотири тисячі чотириста шість) грн. 83 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 71.044 (сімдесят одна тисяча сорок чотири) грн. 70 коп.

3. У задоволенні зустрічного позову - відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22 липня 2019 року

Суддя С.В. Балац

Ухвала № 87418906

Vollansicht öffnen

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

УХВАЛА

м. Київ

04.02.2020

Справа № 910/1922/19

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс"

про розстрочення виконання рішення суду

у справі №910/1922/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс"

про стягнення 4 204 805,38 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс"

до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"

про стягнення 561 315,07 грн

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом міста Києва розглядається заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" про розстрочення виконання рішення суду у справі №910/1922/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" про стягнення 4 204 805,38 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" про стягнення 561 315,07 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2019, залишеним без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019, первісний позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" на користь Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" основну заборгованість у розмірі 4 069 260 грн 00 коп., 3 % річних у розмірі 41 138 грн 55 коп., інфляційні втрати у розмірі 94 406 грн 83 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 71 044 грн 70 коп.

На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано наказ №910/1922/19 від 25.11.2019.

17.12.2019 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" надійшла заява про розстрочення виконання рішення, в якій заявник просив розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/1922/19 на 12 місяців із періодичністю: 356 320,84 грн - до 26.12.2019, 356 320,84 грн - до 26.01.2020, 356 320,84 грн - до 26.02.2020, 356 320,84 грн - до 26.03.2020, 356 320,84 грн - до 26.04.2020, 356 320,84 грн - до 26.05.2020, 356 320,84 грн - до 26.06.2020, 356 320,84 грн - 26.07.2020, 356 320,84 грн - до 26.08.2020, 356 320,84 грн - до 26.09.2020, 356 320,84 грн - до 26.10.2020, 356 320,84 грн - до 26.11.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.19 призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" про розстрочення виконання рішення суду у справі №910/1922/19 до розгляду.

Подана заява про відстрочення виконання рішення суду мотивована тим, що відповідач (заявник) має намір в добровільному порядку виконати рішення суду, вказавши, що частково на виконання рішення суду будуть сплачені грошові кошти в строк до 23.11.2019, 23.12.2019, 23.01.2020. Заявник посилається на скрутне матеріальне становище та наявність збиткової діяльності відповідача у відповідності до фінансових звітів за період з березня 2018 по вересень 2019 року.

Позивачем подано заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду, в яких позивач зазначає, що з квітня 2019 року розрахунки боржника через власні рахунки в банківських установах не здійснюються; відповідач вчиняє дії для уникнення виконання зобов`язання перед кредиторами.

Розглянувши подану боржником (заявником) заяву суд приходить до висновку про відмову в її задоволені з огляду на наступне.

Згідно ст. 160 ГПК України, суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

Зі змісту ст. 331 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає, що розстрочка виконання рішення, яка пов`язується з об`єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак, передумовою для надання розстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.

В основу судової ухвали про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Заявник, як на підставу задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду, посилався на те, що він має намір здійснити оплату боргу, стягнутого згідно з рішенням суду, зокрема, у строк до 23.11.2019 в сумі 12462129,00 грн, у строк до 26.12.2019 в сумі 356 320,84 грн , у строк до 26.01.2020 в сумі 356 320,84 грн.

В той же час на час розгляду даної заяви про розстрочення виконання рішення суду заявником не надано суду доказів часткової сплати коштів на виконання рішення суду, що не підтверджує доводи заявника про наявність наміру добровільного виконання рішення суду, а подання даної заяви про розстрочку виконання рішення суду може бути розцінено судом як затягування примусового виконання рішення суду. Суд зазначає, що долучені заявником виписки по рахунку позивача, відкритими в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» містять призначення платежу «внесок на здійснення спільної діяльності», «сплата згідно ухвали №910/1510/19 вид.12.02.19 Господарським судом міста Києва». Таким чином, долученими заявником вищезазначеними виписками не підтверджується здійснення заявником часткової оплати на виконання рішення суду.

Суд не приймає в якості належних доказів на підтвердження наявності скрутного матеріального стану долучені заявником фінансові звіти за період з березня 2018 по вересень 2019 року, оскільки такими фінансовими звітами не підтверджується збитковість діяльності відповідача станом на час розгляду даної заяви у лютому 2020 р.

Одночасно з цим, як недостатність/відсутність коштів у відповідача не можна вважати безумовним винятковим випадком, за наявності якого виконання судового рішення може бути розстрочено.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини" (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004).

При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що "затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції" (§24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бакай та інші проти України" від 09.11.2004).

Таким чином, заявник не надав суду жодних доказів, які б підтверджували наявність у нього обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, доказів на підтвердження скрутного матеріального становища боржника матеріали заяви не містять, доказів того, що у відповідача відсутні кошти на рахунках в банках матеріали заяви також не містять.

Враховуючи наведене суд вважає, що заявником не доведено належними доказами виключності обставин, що спричинили неможливість виконання судового рішення у даній справі в повному обсязі, як і не надано доказів вжиття заходів до повного виконання рішення, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для розстрочки виконання рішення суду, тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/1922/19 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.331, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/1922/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст.256 ГПК.

Суддя Л. М. Шкурдова