ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 83176598

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.07.2019 Справа № 11/292/10

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали скарги на бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименка Р.В. щодо примусового виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 у справі № 11/2992/10

за позовом (Стягувач) Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)

до відповідача (Боржник) Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18)

про стягнення 21666707,06 грн.

Орган державної виконавчої служби, дії посадової особи якого оскаржуються, – Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, (01001, м. Київ, вул. Городецього, буд. 13)

ВСТАНОВИВ

17.07.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя (№ 008-32/11922 від 16.07.2019, вх. № 08-13/58/19 від 17.07.2019) на бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименка Р.В. щодо примусового виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 у справі № 11/292/10, якою скаржник просить суд:

1) бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименка Р.В., що виявилась у не відновленні виконавчого провадження визнати неправомірною;

2) визнати недійсною постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2015 ВП № 27539693;

3) зобов`язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких він безпідставно ухиляється, а саме прийняти постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 27539693 та вжити заходів примусового виконання.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2019 у зв`язку із звільненням з посади судді-доповідача у справі Гончаренка С.А. скаргу на бездіяльність посадових осіб органу державної виконавчої служби у справі № 11/292/10 розподілено судді Зінченко Н.Г.

За приписами ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Господарський процесуальний кодекс України не містить чітких вимог щодо змісту та переліку додатків до скарги на рішенням, дії або бездіяльність державного виконавця, у зв`язку із чим розгляд таких скарг здійснюється за загальними правилами позовного провадження у межах розглянутої судом справи, із застосуванням за аналогією положень Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано питання щодо змісту та форми позовної заяви, документів, які додаються до позовної заяви, та які зазначені в ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Так, ч. 3 ст. 169 ГПК України визначено, що заяви, клопотання подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Розглянувши скаргу скарга ПАТ «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя на бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименка Р.В. щодо примусового виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 у справі № 11/292/10, суд дійшов висновку, що вказана скарга відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе прийняти скаргу на бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименка Р.В. щодо примусового виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 у справі № 11/292/10 до розгляду та призначити судове засідання.

Керуючись ст., ст. 234, 235, 339-342 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Прийняти до розгляду скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя на бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименка Р.В. щодо примусового виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 у справі № 11/292/10.

2. Судове засідання призначити на 30.07.2019 о/об 10 год. 30 хвил., яке відбудеться в приміщенні господарського суду за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4; корпус № 1, в залі суд. засідань № 305.

Телефон контакт-центру 0-800-501-492.

3. Запропонувати сторонам у справі (стягувачу і боржнику) та державному виконавцю Відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ подати до суду свої пояснення по суті скарги з їх документальним обґрунтуванням.

4. Роз`яснити учасникам справи та органу ДВС, дії посадової особи якого оскаржуються, що заяви і клопотання по справі необхідно оформлювати згідно вимог ст. 170 ГПКУ і надавати їх суду лише у письмовій формі та завчасно до засідань (в строки встановлені судом).

5. Направити копію ухвали сторонам по справі та органу ДВС, дії посадової ососби якого оскаржуються.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

7. Ухвала підписана 22.07.2019.

8. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до ст. 60 ГПК України документи, що підтверджують повноваження представників.

Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Попередити сторони про відповідальність передбачену ст. 135 ГПК України.

Відповідно до ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення № 12953772

Vollansicht öffnen

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.10 Справа № 11/292/10

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий –суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” (вул.Каховська, буд. 26, м. Запоріжжя, 69096)

до відповідача: Казене підприємство “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (вул. Теплична, буд. 18, м. Запоріжжя, 69600)

у присутності представників:

позивача: Білич Н.С. –дов. № 135 від 13.05.2010р.;

відповідача: Архипова В.В. –дов. № 81 від 24.11.2010р.

про: стягнення 21666707,06 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” про стягнення з Казеного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” 21666707,06 грн., які складаються з 20219490,13 грн. основного боргу, 721254,14 грн. пені, 586365,21 грн. втрат від інфляції та 139597,58 3% річних. Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов’язані із розглядом справи, покласти на відповідача.17.11.2010 року порушено провадження по справі призначені дата і час судового засідання.

17.11.2010 року порушено провадження по справі призначені дата і час судового засідання.

Позивач уточнив (збільшив) розмір позовних вимог в частині нарахування пені, втрат від інфляції та 3% річних: просить стягнути з відповідача 884394,96 грн. пені, 687462,66 грн. втрат від інфляції та 171173,22 грн. 3% річних. Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу залишилися без змін.

Заява позивача про збільшення позовних вимог відповідає вимогам діючого законодавства, зокрема ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує прав та охоронюваних інтересів сторін та інших осіб, тому судом приймається до розгляду.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором на користування електричною енергією № 76/199 від 01.07.2000р. в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії. Невиконання умов договору обумовило нарахування пені на підставі додаткової угоди до договору та втрат від інфляції та 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, виникнення заборгованості пояснив скрутним фінансовим становищем. Вважає, що розмір нарахованої позивачем непомірно великий, і просить зменшити його на 884394,96 грн. Крім цього, просить розстрочити виконання рішення на три роки рівними частинами.

Позивач проти зменшення розміру пені та наданні розстрочки виконання рішення заперечує, при цьому вважає, що при вирішенні цих питань необхідно враховувати фінансовий стан не тільки відповідача, а й позивача.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

01.07.2000р. між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” та Казеним підприємством “Запорізький титано-магнієвий комбінат” було укладено договір на користування електричною енергією № 76/199. В подальшому сторонами в договір вносилися зміни та доповнення.

Відповідно до умов договору (із змінами та доповненнями) позивач (енергопостачальна організація) зобов’язався продавати відповідачу (споживачу) електричну енергію, а останній, в свою чергу, зобов’язався оплачувати вартість спожитої електричної енергії.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди б/н від 01.01.2005р. до договору відповідач зобов’язаний оплачувати вартість спожитої активної електричної енергії та послуги по компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Згідно п. 2 додаткової угоди б/н від 01.04.2006р. до договору передбачено, що оплата спожитої за розрахунковий період активної електричної енергії та послуг з компенсації перетікання пеактивної електричної енергії здійснюється споживачем по рахункам або платіжним вимогам – дорученням, що виставляються йому енергопостачальною організацією, які направляються рекомендованим листом або нарочно. Також п. 3 даної додаткової угоди встановлено, що споживач зобов’язаний у термін 5-ти операційних днів після дати отримання рахунків здійснити їх оплату.

Відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію у липня 2010 року відповідачем спожито 28335124 кВт/год. на суму 20219490,13 грн. За для отримання оплати за спожиту електричну енергію позивачем була виставлена платіжна вимога-доручення № 6333 від 09.08.2010р.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взяті на себе зобов’язання щодо оплати вартості спожитої протягом липня 2010 року електричної енергії відповідач належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконав, у зв’язку з чим на час розгляду справи за ним рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 20219490,13 грн.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За прострочення виконання грошового зобов’язання позивач за період з 20.08.2010р. по 30.11.2010р. нарахував відповідачу суму втрат від інфляції – 687462,66 грн. та 3 % річних в сумі 171173,22 грн.

Розрахунок сум 3% річних та суми втрат від інфляції ретельно перевірений у судовому засіданні. Позовні вимоги в частині стягнення 20219490,13 грн. основного боргу, 687462,66 грн. втрат від інфляції та 3 % річних в сумі 171173,22 грн. заявлені позивачем правомірно, підтверджені зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 4.7 додаткової угоди б/н від 01.04.2001р. до договору, передбачено, що за недотримання термінів сплати активної електричної енергії, споживач сплачує постачальникові електричної енергії пеню за весь період часую, протягом якого невиконане зобов’язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені.

Оскільки відповідач порушив строки оплати, передбачені п. 4.5 Договору (в редакції додаткової угоди б/н від 01.04.2001р.) позивач нарахував йому за період з 20.08.2010р. по 30.11.2010р. пеню в сумі 884394,96 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п.1 ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Виходячи з об’єктивної оцінки обставин справи, великого розміру штрафних санкцій (пені) наслідкам порушення господарського зобов’язання господарський суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення штрафу задовольнити частково, в сумі 442197,48 грн., що дорівнює 50% від заявленої до стягнення суми пені.

Враховуючи той факт, що відповідача віднесено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, є єдиним в Україні підприємством з виробництва титану губчастого та єдино разове стягнення всієї суми заборгованості унеможливить виплати заробітної плати відрахування до державного бюджету України податків і зборів (обов’язкових платежів), що неминуче спричинить скорочення робочих місць, та робочого часу, що в сою чергу, призведе до зниження виробничих потужностей та обсягів виробництва, суд вважає за можливе клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення задовольнити частково, на 6 (шість) місяців.

Судові витрати віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 46, 47-1, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Казеного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (вул. Теплична, буд. 18, м. Запоріжжя, 69600, ЄДРПОУ 00194731) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (вул.Каховська, буд. 26, м. Запоріжжя, 69096, ЄДРПОУ 00130926) 20219490,13 грн. основного боргу, 442197,48 грн. пені, 687462,66 грн. втрат від інфляції, 171173,22 грн. 3 % річних, 25500,00 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Розстрочити виконання рішення на 6 (шість) місяців з виплатами

- до 07.01.2011р. –3 591 009,91 грн.;

- до 07.02.2011р. –3 591 009,91 грн.;

- до 07.03.2011р. –3 591 009,91 грн.;

- до 07.04.2011р. –3 591 009,92 грн.;

- до 07.05.2011р. –3 591 009,92 грн.;

- до 07.06.2011р. –3 591 009,92 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А.Гончаренко

В судовому засіданні 07.12.2009р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 13.12.2010р.