ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 83175893

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

"22" липня 2019 р. Справа № 925/186/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Суліма В.В.

Пашкіної С.А.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Азот»

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.06.2019 р.

у справі № 925/186/19 (суддя - Грачов В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Азот»

до Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз»

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року Публічне акціонерне товариство «Азот» звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» про визнання недійсним Типового договору розподілу природного газу від 01.04.2017 р., укладеного між сторонами, з моменту його укладення.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.02.2019 р. відкрито провадження у справі № 925/186/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У процесі розгляду даної справи 20.06.2019 р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог у якій Публічне акціонерне товариство «Азот» просило суд:

- визнати недійсним Типовий договір розподілу природного газу від 01.04.2017 р., укладений між сторонами, з моменту його укладення;

- стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 420197563,94 грн за період з 01.04.2017 р. по 20.05.2019 р. за Типовим договором розподілу природного газу від 01.04.2017 р.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.06.2019 р. у справі № 925/186/19, зокрема, заяву Публічного акціонерного товариства «Азот» про збільшення розміру позовних вимог повернуто заявникові без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Азот» 03.07.2019 р. подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та направити справу, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Також, у тексті апеляційної скарги Публічним акціонерним товариством «Азот» викладено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду на підставі п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Азот» у справі № 925/186/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Сулім В.В.

Як зазначалося вище, в апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Азот» просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду та поновити цей строк, посилаючись на приписи п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України та те, що копію оскаржуваної ухвали отримано позивачем поштою 24.06.2019 р., що і стало причиною пропуску строку.

Апеляційний суд, проаналізувавши приписи процесуального закону в частині визначення порядку поновлення строку на апеляційне оскарження, а також доводи заявника, вважає за можливе поновити Публічному акціонерному товариству «Азот» зазначений строк з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Таким чином, оскільки у даному випадку повний текст оскаржуваної ухвали від 20.06.2019 р. складено у той самий день, заявник мав подати апеляційну скаргу у строк до 01.07.2019 р. включно, без урахування вихідних днів. Разом з цим, дану апеляційну скаргу подано 03.07.2019 р., тобто з пропуском процесуального строку.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У пункті 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії зазначено наступне: «Сторони повинні мати можливість скористатися правом на вчинення позову чи подання апеляції з того моменту, коли вони ознайомилися із судовими рішеннями, що покладають на них обов`язки або можуть порушувати їхні законні права чи інтереси. Інакше суди можуть значно скорочувати час для подання апеляції або навіть унеможливлювати подання апеляції, зволікаючи із врученням рішень. Як засіб спілкування між судовим органом та сторонами, вручення рішення створює можливість для сторін ознайомитися з рішенням та підставами для нього, таким чином надаючи їм змогу оскаржити його, якщо вони вважатимуть це за доцільне».

Колегія суддів звертає увагу також на те, що згідно положення п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Убачається, що копію оскаржуваної ухвали суду першої інстанції дійсно отримано Публічним акціонерним товариством «Азот» 24.06.2019 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 2, а. с. 46).

Отже, враховуючи, що позивач не отримав копії оскаржуваної ухвали суду у день її постановлення, а також подання даної апеляційної скарги у межах десятиденного строку з дня вручення заявнику ухвали суду, існують підстави для поновлення строку на подання скарги в силу п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України.

Таким чином, оскільки дана апеляційна скарга подана з дотриманням вимог ст. ст. 258 та 259 ГПК України, а причини пропуску строку на апеляційне оскарження судом визнані поважними, подані матеріали є достатніми для відкриття апеляційного провадження у справі згідно зі ст. 262 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 262 ГПК України в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу.

Відзив на апеляційну скаргу повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 263 ГПК України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. (ч. 2 ст. 271 ГПК України).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Таким чином, суд зазначає, що оскільки у даному випадку оскаржується ухвала суду першої інстанції про повернення заяви про збільшення розміру позовних вимог, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Азот» слід розглядати без повідомлення учасників справи.

Керуючись статтями 119, 234, 256, 262, 271 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 20.06.2019 р. та поновити Публічному акціонерному товариству «Азот» зазначений строк.

2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Азот» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.06.2019 р. у справі № 925/186/19.

3. Розгляд справи здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

4. Встановити Публічному акціонерному товариству «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Сулім

С.А. Пашкіна

Постанова № 94450532

Відкрити повний перегляд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2021 р. Справа№ 925/186/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Добрицька В.С.

учасники справи згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АЗОТ"

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 26.10.2020

у справі №925/186/19 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "АЗОТ"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" про визнання недійсним договору

УСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "АЗОТ" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" про визнання недійсним Типового договору розподілу природного газу від 01.04.2017, укладеного між сторонами, з моменту його укладення, та відшкодування судових витрат.

Позов мотивований тим, що оспорений договір укладений зі сторони відповідача Головою Правління всупереч нормам ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 92, ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, п.п. 2.6.1., 11.5.3.6. Статуту Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз", з перевищенням повноважень, що відповідно до норм статей 20, 207, 208 Господарського кодексу України, статей 203, 215 Цивільного кодексу України, є підставою визнання цього правочину недійсним.

Так, за змістом пунктів 2.6.1., 11.5.3.6. Статуту відповідача, до компетенції голови правління належить прийняття рішення щодо укладення правочинів (договорів) на суму, яка не перевищує 2% вартості активів акціонерного товариства за даними останньої річної фінансової звітності. Відповідно до "Річної інформації емітента цінних паперів за 2016 рік", що розміщена на власній сторінці відповідача в мережі Інтернет: http://cherqas.ck.ua, вартість чистих активів відповідача за звітний період складає 244 391 000,00 грн, а отже 2% вартості активів товариства дорівнюють 4 887 820,00 грн, що значно більше суми укладеного Типового договору.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.10.2020 у справі №925/186/19 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "АЗОТ" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" про визнання недійсним Типового договору розподілу природного газу від 01.04.2017 відмовлено повністю.

Відмовляючи у позову суд першої інстанції виходив з того, що статут відповідача узгоджується з наведеними нормами Закону України "Про акціонерні товариства", а дії відповідача щодо укладення оспореного Типового договору розподілу природного газу вчинені з дотриманням вищенаведених норм законодавства.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "АЗОТ" подало апеляційну скаргу, у якій просило суд рішення Господарського суду Черкаської області від 26.10.2020 у справі №925/186/19 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним Типовий договір розподілу природного газу від 01.04.2017, укладений між Публічним акціонерним товариством "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" та Публічним акціонерним товариством "АЗОТ" з моменту його укладення. Також скаржник просив суд поновити Приватному акціонерного товариства "АЗОТ" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 26.10.2020 у справі №925/186/19.

В обґрунтування своєї скарги позивач зазначав, що суд першої інстанції узагалі не досліджував та не відобразив в оскаржуваному рішенні норми законодавства та підстави позову, на які посилався Позивач при визначенні своїх позовних вимог, а обмежився лише формальною указівкою на те, що Статут відповідача узгоджується з нормами Закону України «Про акціонерні товариства» та дії відповідача щодо укладення оспорюваного Договору є такими, що вчинені з дотриманням норм законодавства.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АЗОТ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 26.10.2020 у справі №925/186/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Андрієнко В.В., Калатай Н.Ф., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 22.12.2020.

21.12.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просив суд апеляційну скаргу ПрАТ «АЗОТ» на рішення Господарського суду Черкаської області від 26.10.2020 у справі №925/186/19 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 26.10.2020 у справі №925/186/19 залишити без змін.

В обґрунтування свого відзиву відповідач зазначав, що скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно установлених судом першої інстанції. Аргументи апелянта є необґрунтованими, оскільки всі обставини були досліджені та оцінені судом першої інстанції та знайшли своє відображення у рішенні від 26.10.2020.

21.12.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

22.12.2020 у судове засідання з`явився представник відповідача. Представник позивача не з`явився.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 розгляд справи відкладено до 21.01.2021.

Розпорядженням керівника апарату суду від 18.01.2021 № 09.1-08/207/21 було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №925/186/19 у зв`язку зі звільненням у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 14.01.2021 судді Калатай Н.Ф., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2021 у справі №925/186/19 для розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "АЗОТ" визначено колегію суддів: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Пашкіна С.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АЗОТ" до провадження у визначеному складі суддів.

У судове засідання, яке відбулося 21.01.2021 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомленні належним чином.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Отже, беручи до уваги вищенаведене, після проведення колегією суддів наради головуючим суддею було оголошено вступну та резолютивну частину постанови, якою апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АЗОТ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 26.10.2020 у справі №925/186/19 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Як убачається із матеріалів справи, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідача про визнання недійсним укладеного ними договору з підстав його укладення зі сторони відповідача не уповноваженою особою, з перевищенням повноважень.

31.03.2017 відповідачем на адресу голови правління Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" Склярова В.Л. направлено лист № 691/29 з додатками, зокрема:

- інформаційний лист № 692/22-29 від 31.03.2017;

- сформована заява - приєднання до умов Типового Договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим);

- розрахунок витрат і втрат природного газу в мережі, складений на підставі підписаного між ПАТ "ЧЕРКАСИГАЗ" та ПАТ "АЗОТ" Акту - розрахунку визначення обсягу нормованих втрат природного газу, які утворюються під час його транспортування розподільчими мережами;

- рахунки на оплату № 8312, № 8313.

Позивач супровідним листом № 221-126/45 від 08.06.2017 направив відповідачу підписану з його - Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" сторони заяву - приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), перелік газоспоживаючого обладнання та параметри його роботи, рахунки втрат і витрат природного газу в межах Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" та цеху ОПСВ. Також просив направити позивачу завірену копію Типового договору розподілу природного газу та виправити помилку в адресі цеху ОПСВ (т.с. 1 а.с. 50, 51-52, 53, 54, 55-59).

21.06.2017 супровідним листом № 1256/22 відповідач направив позивачу підписані форму Типового договору розподілу природного газу та копію заяви - приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (т.с. 1 а.с. 49).

Із заяви - приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.04.2017 (т.с. 1 а.с. 17-18) убачається, що позивач - Публічне акціонерне товариство "АЗОТ" в особі голови правління Склярова В.Л., як споживач, ознайомившись з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (далі- Договір, т.с. 1 а.с. 11-16) зі змінами та доповненнями, на офіційному сайті НКРЕКП, сайті Оператора ГРМ в мережі Інтернет за адресою: http:www.chergas.ck.ua та в друкованому виданні, що опублікований в межах території ліцензованої діяльності Публічного акціонерного товариства "Черкасигаз", в газеті "Нова Доба" № 52 від 29.12.2016, підписанням цієї заяви, приєднався до умов договору з персоніфікованими даними, які є додатками до заяви-приєднання.

У Договорі сторони домовилися, зокрема, про наступне:

Оператором ГРМ є оператор газорозподільної системи в особі Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз", що здійснює розподіл природного газу на підставі ліцензії № 809 від 19.03.2015 (переоформлена рішенням від 24.11.2015 № 2841), виданої НКРЕКП, серія АЕ, № 295541.

п. 2.1 - оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором;

п. 2.2. - обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ;

п. 2.3. - при вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію , що розміщена на його сайті, зокрема чинну редакцію цього договору та Кодексу газорозподільних систем.

п. 6.4. - оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку оператора ГРМ;

п. 12.1. - договір укладається на невизначений строк.

Письмова форма Типового договору розподілу природного газу зі сторони відповідача - Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" підписана головою правління Буяном С.І.

Статут Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" затверджений протоколом Загальних зборів акціонерів № 10 від 17.09.2013 зі змінами та доповненнями, затвердженими протоколом Загальних зборів акціонерів № 11 від 03.07.2014, чинний на дату виникнення спірних правовідносин містить наступні положення:

п. 2.6 - акціонерне товариство має право укладати правочини (угоди, договори, контракти) в т.ч. договори купівлі-продажу, підряду, міни, перевезення, зберігання, страхування майна, транспортних засобів та інших видів страхування, доручення, комісії, оренди, лізингу, застави, договори зовнішньоекономічної та комерційної та комерційної діяльності тощо, якщо це не суперечить чинному законодавству України та Статуту Товариства;

п. 9.1. - вищим органом акціонерного товариства є загальні збори;

п.п. 9.8.1.23 - до компетенції загальних зборів акціонерного товариства належить, прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг перевищує 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства. Якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності (укладання договорів (угод) на транспортування та постання природного газу) загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть ним вчинятися впродовж не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості;

п.п. 11.5.2 - Голова правління керує роботою правління та здійснює оперативне керівництво діяльністю акціонерного товариства; Голова правління діє від імені акціонерного товариства без довіреності, на підставі цього Статуту;

п.п. 11.5.3.4 - до компетенції Голови правління акціонерного товариства належить ведення переговорів та укладення угод, договорів, контрактів, трудових договорів та інших юридичних актів від імені акціонерного товариства, у тому числі зовнішньоекономічних та тих, рішення про укладання яких прийнято загальними зборами чи наглядовою радою, в межах його компетенції;

п.п. 11.5.3.6 - до компетенції Голови правління акціонерного товариства прийняття рішення щодо укладання правочинів (договорів) на суму, яка не перевищує 2 % вартості активів акціонерного товариства за даними останньої річної фінансової звітності.

Згідно з пунктами 16, 17 порядку денного чергових Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз", Загальними зборами акціонерів товариства вирішено затвердити значні правочини, які вчинялись товариством протягом 2016 фінансового року, попередньо схвалити значні правочини, які будуть вчинятися товариством у ході поточної діяльності протягом 2017 фінансового року та першого кварталу 2018 року, у частині укладення договорів на купівлю-продаж природного газу на суму понад 25% вартості активів товариства за 2016 рік, надано повноваження голові правління Буяну С.І. на підписання від імені Товариства зазначених правочинів за погодженням з наглядовою радою. Рішення Загальних зборів акціонерів оформлене протоколом № 14 від 26.04.2017 (т. 1 а.с. 68-70).

Згідно з пунктом 16 порядку денного чергових Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз", Загальними зборами акціонерів товариства вирішено затвердити значні правочини, які вчинялись товариством протягом 2017 фінансового року та у першому кварталі 2018 року, рішення Загальних зборів акціонерів оформлене протоколом № 15 від 18.04.2018 (т. 1 а.с. 71-74).

Рішенням Правління ПАТ "Черкасигаз", оформленим протоколом від 04.01.2017, доручено голові правління Буяну С.І. звернутись до Наглядової ради товариства з проханням схвалити підписання договорів розподілу природного газу та інших значних правочинів, а рішенням Наглядової ради ПАТ "Черкасигаз", оформленим протоколом від 10.01.2017, схвалено підписання таких договорів, їх підписання доручено здійснити голові правління товариства або представнику товариства за довіреністю голови правління (т. 1 а.с. 75, 76).

Із консолідованого балансу (звіту про фінансовий стан ПАТ "Черкасигаз" на 31.12.2016 убачається, що вартість чистих активів товариства за звітний період складає 244 391 000,00 грн (розділ І), а загальний баланс - 1 561 444 000,00 грн (т. 1 а.с. 77-78).

Відповідно до актів наданих послуг з розподілу природного газу, підписаних представниками сторін (т. 1 а.с. 184-206), платіжних доручень позивача (т. 1 а.с. 79-183), у період з квітня 2017 по лютий 2019 року на підставі оспореного Типового договору відповідач надавав послуги розподілу природного газу, а позивач їх приймав і оплачував.

Спірні правовідносини сторін виникли із Типового договору розподілу природного газу від 01.04.2017, договір є укладеним і виконувався сторонами.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов`язань послуг, загальні положення про послуги визначені главою 63 ЦК України, загальні положення про правочини - розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України. З урахуванням предмета спору, спірні правовідносини сторін також перебувають у сфері регулювання Законів України "Про акціонерні товариства", Про ринок природного газу" та підзаконних нормативних актів, прийнятих на їх виконання.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п. 2 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Нормами Цивільного кодексу України установлено, що:

юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (ч.ч. 1, 3 ст. 92);

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.ч. 1-5 ст. 203);

правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204);

правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 2 ст. 207);

підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч. 1, 3 ст. 215);

публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови Публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні Публічного договору. Умови Публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні Публічного договору, є нікчемними (ч.ч. 1, 2, 5, 6 ст. 633);

договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634);

пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору (ч. 1 ст. 641);

відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642).

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу визначені Законом України «Про ринок природного газу» (далі - Закон).

Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про ринок природного газу» державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 49 Закону України "Про ринок природного газу", розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Договір розподілу природного газу є публічним.

У відповідності до Законів України "Про ринок природного газу", "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Указу Президента України від 10.09.2014 № 715 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", постановами НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 і № 2498 затверджені, відповідно, Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27824, та Типовий договір розподілу природного газу, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1384/27829.

Частинами 2-4 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" установлено, що якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про надання згоди на вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради. Якщо на дату проведення загальних зборів приватного акціонерного товариства неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться цим товариством у ході фінансово-господарської діяльності, загальні збори приватного акціонерного товариства (крім банку) можуть прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися приватним акціонерним товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості. Вимоги до порядку вчинення значного правочину, передбачені цією статтею, застосовуються як додаткові до інших вимог щодо порядку вчинення певних правочинів, передбачених законом або статутом акціонерного товариства.

Із заяви приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.04.2017 убачається, що позивач, як споживач, ознайомившись з умовами Договору, на офіційному сайті НКРЕКП, сайті Оператора ГРМ в мережі Інтернет за адресою: http:www.chergas.ck.ua та у друкованому виданні, що опублікований в межах території ліцензованої діяльності Публічного акціонерного товариства Черкасигаз, в газеті Нова Доба № 52 від 29.12.2016, підписанням цієї заяви, приєднався до умов договору з персоніфікованими даними, які є додатками до заяви-приєднання.

Письмова форма Типового договору розподілу природного газу зі сторони відповідача - підписана головою правління Буяном С.І.

Повноваження голови правління ПАТ «Черкасигаз», на дату виникнення оспорюваних правовідносин, визначались редакцією Статуту Товариства, затвердженого протоколом Загальних зборів акціонерів № 10 від 17.09.2013 зі змінами та доповненнями затвердженими протоколом Загальних зборів акціонерів № 11 від 03.07.2014.

Статут юридичної особи є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов`язкові для учасників товариства.

Згідно з п. 2.6 Статуту ПАТ «ЧЕРКАСИГАЗ», Товариство має право укладати правочини (угоди, договори, контракти) в т.ч. договори купівлі-продажу, підряду, міни, перевезення, зберігання, страхування майна, транспортних засобів та інших видів страхування, доручення, комісії, оренди, лізингу, застави, договори зовнішньоекономічної та комерційної та комерційної діяльності тощо, якщо це не суперечить чинному законодавству України та Статуту Товариства.

Відповідно до абз. 3 ч.5 ст. 59 Закону України «Про акціонерні товариства» та п.п.11.5.2 Статуту, Голова правління керує роботою правління та здійснює оперативне керівництво діяльністю Товариства. Голова правління діє від імені Товариства без довіреності, на підставі цього Статуту.

Підпунктом 11.5.3.4 Статуту Товариства передбачено що, до компетенції Голови правління належить ведення переговорів та укладення угод, договорів, контрактів, трудових договорів та інших юридичних актів від імені Товариства, у тому числі зовнішньоекономічних та тих, рішення про укладання яких прийнято загальними зборами чи наглядовою радою, в межах його компетенції.

Згідно з п. 9.1. Статуту вищим органом Товариства є загальні збори. Підпунктом 9.8.1.23 Статуту Товариства визначено, що до виключної компетенції Загальних зборів належить, зокрема, прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг перевищує 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства. Якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться Товариством у ході поточної господарської діяльності (укладання договорів (угод) на транспортування та постання природного газу) загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть ним вчинятися впродовж не більш як одного року з дати прийняття такого рішення.

У відповідності до вищезазначених норм, правочини, які вчинялись Товариством у ході поточної діяльності протягом 2017 фінансового року та першого кварталу 2018 року, на суму понад 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності попередньо схвалені Загальними зборами акціонерів ПАТ «ЧЕРКАСИГАЗ» (Протокол № 14 від 26.04.2017) та у подальшому затверджені Загальними зборами акціонерів ПАТ «ЧЕРКАСИГАЗ (Протокол № 15 від 18.04.2018)

Отже, оспорювана позивачем письмова форма Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 підписана уповноваженою особою з дотриманням всіх вимог чинного законодавства.

Ураховуючи вищенаведе, колегія суддів дійшла висновку, що зміст Типового договору розподілу природного газу від 01.04.2017 відповідає Типовому договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498.

Згідно умов оспорюваного правочину зокрема п. 2.1. Розділу II Договору Оператор ГРМ зобов`язався надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

На виконання умов вищевказаного Договору згідно підписаних сторонами Актів відповідач надав послуги з розподілу природного газу, а позивач беззаперечно прийняв послуги з розподілу природного газу.

Водночас позивачем оплачувались вартість розподіленого відповідачем природного газу, у тому числі після звернення до суду з позовною заявою про визнання недійсним Типового договору розподілу природного газу від 01.04.2017, про що свідчать платіжні доручення з відповідним призначенням та посиланням на спірний правочин, а відповідач прийняв указані платежі. Тобто спірний правочин прийнято сторонами до виконання.

Щодо доводів Фізичної особи-підприємця Приватного акціонерного товариства "АЗОТ", наведених у апеляційній скарзі, про невмотивованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, слід зазначити наступне.

Європейський суд з прав людини у справах "Руїс Торіха проти Іспанії", "Суомінен проти Фінляндії", "Гірвісаарі проти Фінляндії" неодноразово наголошував на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши висновків про відмову у задоволенні позову, тому твердження скаржника про їх невмотивованість є безпідставними.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду Черкаської області від 26.10.2020 у справі №925/186/19 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України покласти позивача.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну Приватного акціонерного товариства "АЗОТ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 26.10.2020 у справі №925/186/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 26.10.2020 у справі №925/186/19 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.01.2021.

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді С.А. Пашкіна

С.І. Буравльов