ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
16 липня 2019 року
Сєвєродонецьк
Справа № 360/1406/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Петросян К.Є.,
за участю: секретаря судового засідання - Грищенко М.І.,
представника позивача - ОСОБА_9,
представників відповідача - Подройко Н.А., Гаркуна В.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
ВСТАНОВИВ:
02 квітня 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі ГУ ДФС у Луганській області або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2018 № 0003154001 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у сумі 17000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що він є фізичною особою-підприємцем та 25.10.2018 отримав від відповідача акт від 04.11.2018 № 750/12-3240- 01/2462605916 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
Відповідно до вказаного акта перевірки визначено, що ФОП ОСОБА_1 , в порушення ст. 15 ЗУ від 19.12.1995 року № 481/95-ВР здійснюється роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
Разом з тим позивач зауважує, що ним не здійснюється роздрібна торгівля тютюновими виробами, а пачка цигарок, яка знаходилась у приміщенні магазину належить йому особисто, що підтверджується відсутністю розрахункового документу, який не видавався, про що й зазначено в акті перевірки.
За наслідками розгляду акта перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 25.10.2018 № 0003154001 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 17 000,00 грн.
З винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач не погоджується з підстав відсутності будь-якого порушення з його боку норм ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
На підставі викладеного просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 25.10.2018 № 0003154001.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 позовну заяву ФОП ОСОБА_1 залишено без руху (а.с.12).
Ухвалою суду від 22.04.2019 прийнято позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено в порядку загального позовного провадження (а.с.1-2).
Ухвалою суду від 19.06.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні (а.с.62).
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві. Зазначив що, працівники ГУ ДФС у Луганській області, які здійснювали фактичну перевірку не виявили жодних порушень чинного законодавства з боку ФОП ОСОБА_1 , у зв`язку із чим пішли та повернулися знову хвилин за 30-40 і провели перевірку, в результаті якої вже виявили цигарки. Однак, вказані цигарки належать особисто ФОП ОСОБА_1 , який намагається кинути палити, тому вважає, що факт здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами відсутній.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав відзив на адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 , відповідно до якого суду пояснили наступне (а.с.29-31).
За результатами фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 (магазин) з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, якою встановлено порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» , а саме здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії, складено акт № 750/12-32/40- 01/2462605916 від 04.10.2018.
На підставі вищевказаного порушення, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.10.2018 № 0003154001.
Матеріалами справи встановлено, що 04.10.2018 продавець ОСОБА_3 , яка працює за трудовою угодою у ФОП ОСОБА_1 , продала покупцеві сигарети «Прилуки» місткістю 20 шт., вміст нікотину 0,8 мг, вміст смол 12 мг, ДСТ.У 3935: 2004, дата виробництва 19.01.2018, виробник ПрАТ «А/Тютюнова компанія «6.А.Т.» - Прилуки» у кількості однієї пачки за ціною 25,00 грн за одну пачку, розрахунковйй документ не видавався.
ОСОБА_3 надала пояснення до акта перевірки від 04.10.2018 року № 750/12-32/40-01/2462605916, в яких зазначила, що 04.10.2018 дійсно продала покупцю одну пачку сигарет з фільтром «Прилуки» за ціною 25,00 грн та зазначила, що в магазині на залишку залишилось дві пачки таких саме сигарет. До того ж, продавець підписала додаток № 1 до акта перевірки, в якому зазначено, що в реалізації знаходяться ще 2 пачки сигарет «Прилуки».
Отже, Головним управлінням ДФС у Луганській області фактично встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 . ст. 15 Закону України № 481/95-ВР, а саме продаж роздрібного тютюнового виробу без наявності ліцензії, що підтверджується поясненнями продавця ОСОБА_4 , поясненнями покупця та фотоматеріалами до акта перевірки.
Таким чином, оскільки ГУ ДФС у Луганській області фактично встановлено факт продажу продавцем ОСОБА_3 сигарет «Прилуки» місткістю 20 шт., вміст нікотину 0,8 мг, вміст смол 12 мг, ДСТУ 3935: 2004, дата виробництва 19.01.2018, виробник ПрАТ «А/Тютюнова компанія «В.А.Т.» Прилуки» у кількості однієї пачки за ціною 25,00 грн за одну пачку, контролюючий орган вважає прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.10.2018 № 0003154001 правомірним та таким, що прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, представникі відповідача, свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-72-74 КАС України, суд прийшов до такого.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1 ) зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця 14.06.1995 Сєвєродонецькою міською радою, місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с.47-50).
Відповідно до наказу ГУ ДФС у Луганській області від 04.10.2018 № 1109 головним державним ревізорам-інспекторам відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, моніторингу та аналітичного супроводження контрольно-перевірочної роботи управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_6 та ОСОБА_5 доручено проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 (магазин) з 04.10.2018 по 13.10.2018 в тому числі в позаробочий час (а.с.32).
Копію наказу від 04.10.2018 № 1109 вручено продавцю ОСОБА_3 , та ознайомлено останню із направленнями від 04.10.2018 № 917 та № 918, що підтверджується її особистим підписом. в направленнях та не заперечувалось в ході судового засідання безпосередньо ОСОБА_3 , допитаною в якості свідка (а.с.33-34).
За наслідками перевірки ГУ ДФС у Луганській області було складено акт від 04.10.2018 № 750/12-32/40-01/2462605916 "Про результати фактичної перевірки з питань дотримання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами" (а.с.35-37).
Актом перевірки встановлено, що в магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , у якому проводить господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , в порушення ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР здійснюється роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, а саме: 04.10.2018 продавцем ОСОБА_3 , яка працює за трудовою угодою у ФОП ОСОБА_1 , було продано покупцеві сигарети «Прилуки», місткістю 20 шт, вміст нікотину 0,8 мг, вміст смол 12 мг, ДСТУ 3935: 2004, дата виробництва 19.01.2018, виробник ПрАТ «А/Тютюнова компанія «В.А.Т.» Прилуки» у кількості однієї пачки за ціною 25,00 грн за одну пачку, розрахунковий документ не видавався.
У висновках акта перевірки зазначено, що позивачем порушено ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами; п.22 Наказу Міністерства економіки та з питань Євроінтеграції України від 24.07.2002 №218, під час продажу тютюнових виробів продавцем не видано розрахунковий документ встановленої форми.
До акта перевірки 04.10.2018 складено додаток №1, з якого вбачається, що товар (сигарети «Прилуки» з фільтром (20 шт. в пачці), 25,72 грн зазначена цінам на пачці, дата виготовлення 19.01.2018, у кількості 2 пачки) знаходиться в реалізації та перевірений суцільно. Додаток від 04.10.2018 за №1 зачитано вголос ОСОБА_3 , яка не мала на той час зауважень, отримала його, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_3 (а.с.37).
Натомість акт перевірки від 04.10.2018 № 750/12-32/40-01/2462605916 ані ФОП ОСОБА_1 , ані Продавцем ОСОБА_3 не підписано, про що контролюючим органом складено акт відмови від підписання акта перевірки (а.с.38-39).
На підставі вищевказаного акта перевірки відповідачем сформовано податкове повідомлення-рішення від 25.10.2018 № 0003154001 та застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 17000,00 грн (а.с.40-41).
Позивач, не погодившись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно із пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Відповідно до пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання (пункт 86.6 статті 86 Податкового кодексу України).
Згідно із пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року №481/95-ВР (далі - Закону № 481/95).
Так, згідно із статтею 15 закону № 481/95 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами, що ФОП ОСОБА_1 не має відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
Позивач зауважує, що саме внаслідок відсутності ліцензії він не здійснює жодної роздрібної торгівлі тютюновими виробами, заперечує факт продажу тютюнових виробів, який встановлено актом перевірки, посилаючись на ту обставину, що у магазині знаходились 2 пачки сигарет, які належать йому особисто, оскільки ОСОБА_1 намагається кинути палити.
Як вбачається з матеріалів справи, поясненнями гр. ОСОБА_8 підтверджено факт придбання нею 04.10.2018 в смт.Борівське в магазині по АДРЕСА_1, однієї пачки сигарет із фільтром «Прилуки», червоні, вміст нікотину 0,8 мг, вміст смол 12 мг, ДСТУ 3935: 2004, дата виробництва 19.01.2018, за ціною 25.00 грн (а.с.89).
У подальшому ОСОБА_8 , викликана до суду в якості свідка, не прибула через стан здоров`я (вагітність), натомість заявою від 09.07.2019 підтримала надані нею 04.10.2018 пояснення до фактичної перевірки (а.с.90-91).
Також, в ході проведеної перевірки 04.10.2018 продавцем ОСОБА_3 надавались до ГУ ДФС у Луганській області пояснення, відповідно до яких вона підтвердила факт продажу покупцю 1 пачки сигарет із фільтром «Прилуки», вміст нікотину 0,8 мг, вміст смол 12 мг, ДСТУ 3935:2004, дата виробництва 19.01.2018, виробник ПрАТ «А/Тютюнова компанія «В.А.Т.». Згідно даних пояснень ОСОБА_3 зазначила, що в магазині на остатку перебуває 2 пачки таких самих цигарок (а.с.45).
Разом з тим, допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 заперечувала факт продажу сигарет, зауваживши, що у ФОП ОСОБА_1 роздрібна торгівля тютюновими виробами не здійснюється, внаслідок відсутності ліцензії. Співробітники ГУ ДФС у Луганській області, які прибули на перевірку знайшли сигарети у ящику за торговим прилавком, як і коли вони там з`явилися їй невідомо. Надані в ході проведеної фактичної перевірки пояснення обґрунтувала тим, що вона була у вкрай емоційному стані та не розуміла того, що відбувається. Зауважила, що інспектори заборонили їй дзвонити ОСОБА_1 , вона додзвонилось йому вже після надання пояснень, а сам ОСОБА_1 прибув у магазин в кінці перевірки під час складання акта. Зазначила, що пояснення, які перебувають в матеріалах справи вона писала виключно зі слів співробітників, які проводили перевірку та не приділяючи уваги їх змісту. Одночасно свідок ОСОБА_3 не підтвердила факт повторного прибуття інспекторів на перевірку за 30-40 хвилин після того, як працівники ГУ ДФС у Луганській області не знайшли відповідні порушення при первісній перевірці, на чому зауважував представник позивача.
Допитана в якості свідка у судовому засіданні інспектор ОСОБА_5 . пояснила, що згідно виданих направлень, фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 здійснювала вона та ОСОБА_6 . Жодних заборон щодо інформування продавцем безпосередньо ФОП ОСОБА_1 про проведення перевірки ними не вчинялось, пояснення ОСОБА_3 надавала особисто без будь-якого впливу. Зауважила, що до прибуття в магазин ОСОБА_1 продавець ОСОБА_3 нічого не заперечувала і особисто підписувала всі документи, в тому числі додаток від 04.10.2018 №1. Як акт перевірки так і додаток зачитувалися їй вголос, зауважень вона не мала. Однак, після прибуття в Магазин ФОП ОСОБА_1 , який є безпосереднім керівником ОСОБА_3 , він заборонив їй підписувати будь-які документи, у зв`язку із чим ОСОБА_3 не підписала акт перевірки. Натомість додаток №1 нею був підписаний до прибуття ОСОБА_1 та відповідно до прибуття останнього ОСОБА_3 надала особисто письмові пояснення.
Отже, факт здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами ФОП ОСОБА_1 спростовується лише протилежними показами свідка ОСОБА_3 , наданими в ході судового засідання у справі.
Разом з тим, суд зазначає, що дані покази свідка не можуть слугувати беззаперечним доказом спростування виявленого в ході проведеної перевірки порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», з огляду на наступне.
Судом встановлено та підтверджено показами свідка ОСОБА_3 , що згідно направлень на проведення перевірки від 04.10.2018 № 917 та № 918 останній було вручено копію наказу від 04.10.2018 № 1109 «Про проведення фактичної перевірки». Також ОСОБА_3 оголошено вголос та вручено додаток від 04.10.2018 №1 до акта перевірки, який містить зазначення того факту, що «товар знаходиться в реалізації». Всі ці документи вручались свідку в той час, коли у магазині був відсутній суб`єкт підприємницької діяльності - ОСОБА_1 , що підтвердила свідок ОСОБА_3 .
Даний факт підтверджено також в ході судового засідання свідком ОСОБА_5 , яка здійснювала безпосередньо фактичну перевірку і суду пояснила, що ОСОБА_1 прибув до магазину вже наприкінці складання акта перевірки та відмовився від його підписання, внаслідок чого і ОСОБА_3 відмовилась від підписання акта.
При цьому, у зв`язку із відмовою позивача від підписання акта перевірки, про що складено відповідний акт, контролюючим органом супровідним листом від 08.10.2018 № ФОП-170/12-32-40-01-10 ФОП ОСОБА_1 , відповідно до підпункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України, надіслано копію акта фактичної перевірки від 04.10.2018 № 750/12-32/40-01/2462605916 та додатку до акта фактичної перевірки від 04.10.2018, які отримано позивачем 11.10.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.42-43).
Позивач у відповідності до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України будь-яких заперечень щодо висновків перевірки, фактів і даних, викладених в акті фактичної перевірки не надав, тобто не спростував виявлене порушення. Натомість, ОСОБА_1 подав вже скаргу до ДФС України щодо винесеного за наслідками фактичної перевірки податкового повідомлення-рішення, яка була залишена без задоволення рішенням ДФС України від 09.01.2019 № 917/6/99-99-11-06-01-25. До матеріалів справи відповідну скаргу він не надав.
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами факт виявленого в ході фактичної перевірки порушення ФОП ОСОБА_1 щодо роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії не спростовано.
Відповідно до статті 17 Закону № 481/95 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Внаслідок підтвердження матеріалами справи виявленого в ході фактичної перевірки порушення ФОП ОСОБА_1 вимог даного діючого законодавства, суд вважає правомірним винесене за її наслідками податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 25.10.2018 № 0003154001.
Посилання представника позивача в підтвердження спростування відсутності факту продажу тютюнових виробів на ту обставину, що акт перевірки не містить в собі зазначення про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР та відповідно відсутність самого розрахункового документу суд вважає безпідставним, оскільки до позивача штрафні санкції застосовано за факт роздрібної торгівлі без ліцензії. До того ж, як пояснив в ході судового розгляду справи представник відповідача, управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Луганській області не має повноважень щодо застосування штрафних санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору позивачу не повертаються.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено та підписано 22 липня 2019 року.
Суддя
К.Є. Петросян
Рішення № 85734928
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2019 року № 360/1406/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, за участю третьої особи Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, за участю третьої особи Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просила:
визнати протиправною та скасувати постанову від 29 травня 2019р. про закінчення виконавчого провадження ВП №58304513 по виконавчому листу 360/2001/17 від 19 червня 2018р.;
зобов`язати відповідача відновити виконавче провадження ВП №58304513 щодо примусового виконання виконавчого листа Бородянського районного суду Київської області від 19 червня 2018р. за №360/2001/18.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Бородянського районного суду Київської області від 22 грудня 2017р. у справі №3602001/17 зобов`язано Ірпінське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити з 28 березня 2017р. перерахунок та виплату, з урахуванням виплачених сум, пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до стажу роботи періоди роботи в зоні відчуження з 19 червня 1995р. по 31 січня 2011, в Державному спеціалізованому підприємстві по поводженню з радіоактивними відходами та дезактивації «Комплекс», та з 01 лютого 2011р. по 02 серпня 2016р. в Державному спеціалізованому підприємств «Центральне підприємство з провадженням з радіоактивними відходами» у півтора кратному розмірі. На підставі виконавчого листа, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було відкрито виконавче провадження ВП №58304513. На підставі повідомлення Ірпінського ОУ ПФУ Київської області за №1717/11 від 28 лютого 2019р. та розпорядження №153425 від 12 квітня 2018р. про повний перерахунок пенсії ОСОБА_1 , із зарахуванням до стажу роботи періодів роботи в зоні відчуження в півтора кратному розмірі з 28 березня 2017р., державний виконавець 29 травня 2019р. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №58304513, як фактично виконаного. Зі здійсненим перерахунком пенсії позивач не згодна, вважає, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо перевірки його правильності, у зв`язку з чим передчасно прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження. Вказані обставини і стали підставою звернення до суду.
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 27 червня 2019 р. адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, за участю третьої особи Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження передано за підсудністю Київському окружному адміністративному суду.
26 липня 2019 року ухвалою Київського окружного адміністративного суду провадження по справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 02 серпня 2019р.
02 серпня 2019р. від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, у порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Також не скористався своїм правом на відзив. Направив на адресу суду лише копію виконавчого провадження ВП №58304513.
Представник третьої особи також у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Направив на адресу суду письмову заяву з проханням розглядати справу у порядку письмового провадження.
В силу приписів пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Частиною дев`ятою цієї статті передбачено, що у разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Бородянського районного суду Київської області від 22 грудня 2017р., яке набрало законної сили 23 квітня 2018р., за позовом ОСОБА_1 до Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов`язання вчинити певні дії, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено; зобов`язано Ірпінське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести з 28 березня 2017р. перерахунок та виплату з урахуванням виплачених сум, пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до стажу роботи періоди роботи в зоні відчуження з 19 червня 1995р. по 31 січня 2011р. в Державному спеціалізованому підприємстві по поводженню з радіоактивними відходами та дезактивації Комплекс» та з 01 лютого 2011р. по 02 серпня 2016р. в Державному спеціалізованому підприємстві «Центральне підприємство з поводження радіоактивними відходами» в півтора кратному розмірі; стягнуто сплачений судовий збір.
19 червня 2018 року Бородянським районним судом Київської області видано виконавчий лист №360/2001/17.
11 лютого 2019 року на підставі вищевказаного виконавчого листа та заяви ОСОБА_1 , головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58304513, та зобов`язано боржника - Ірпінське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області виконати рішення суду протягом 10 днів.
14 березня 2019р. на адресу Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Ірпінським об`єднаним управління Пенсійного фонду України Київської області було направлено листа за №1717/11 від 28 лютого 2019р., яким повідомлялось про повне виконання рішення суду, на підтвердження чого долучено копії розпорядження від 12 квітня 2018р., копію розрахунку трудового стажу, копію розпорядження від 01 січня 2017р., та копію протоколу від 24 квітня 2018р.
29 травня 2019 року, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління у Київській області прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з повним виконанням рішення суду.
Проте, позивач вважає, що у державного виконавця не було підстав для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки рішення суду по теперішній час залишається не виконаним у повному обсязі, а тому звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України «Про виконавче провадження», відповідно до ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 1 частини першої ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до пункту 9 частини першої ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Спірним питанням у даній справі є наявність чи відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження ВП № 58304513 на підставі пункту 9 частини першої ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» - у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Судом встановлено, що Ірпінським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області направлено лист за № 1717/11 від 28 лютого 2019р., яким державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, який здійснював примусові дії з виконання виконавчого листа №360/2001/17 було повідомлено про повне виконання рішення суду, на підтвердження чого долучено копії розпорядження від 12 квітня 2018р., копію розрахунку трудового стажу, копію розпорядження від 01 січня 2017р., та копію протоколу від 24 квітня 2018р.
Як вбачається зі змісту розрахунку трудового стажу ОСОБА_1 , при розрахунку трудового стажу в зоні відчуження з 19 червня 1995р. по 31 січня 2011р. в Державному спеціалізованому підприємстві по поводженню з радіоактивними відходами та дезактивації Комплекс» та з 01 лютого 2011р. по 02 серпня 2016р. в Державному спеціалізованому підприємстві «Центральне підприємство з поводження радіоактивними відходами» використано коефіцієнт 1,5, відповідно до якого вислуга років за Списком 1 становить 25 років 4 місяці 15 днів, та загальний стаж становить 32 роки 5 місяців 27 днів, що відповідає резолютивній частині судового рішення. Згідно протоколу від 24 квітня 2018р., ОСОБА_1 нараховано та виплачено пенсію, у зв`язку з проведенням індивідуального розрахунку.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, судом встановлено, що Ірпінським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області виконано рішення Бородянського районного суду Київської області від 22 грудня 2017р. у повному об`ємі, у зв`язку з чим у державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області були наявні законодавчо передбачені підстави для закінчення виконавчого провадження.
При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання позивача - на незаконність спірної постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області ВП №58304513 від 29 травня 2019р. про закінчення виконавчого провадження, з підстав невірного проведення перерахунку пенсії, оскільки означена обставина не є підставою для скасування оскаржуваного, у межах розгляду даної справи, рішення суб`єкта владних повноважень, а може лише слугувати підставою для звернення до суду з відповідним позовом за захистом прав, свобод, та охоронюваних законом інтересів щодо правомірності проведення перерахунку пенсії позивача.
Відтак, з урахуванням наведеного, судом з`ясовано, що приймаючи спірну постанову від 29 травня 2019р. про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області діяв у межах повноважень, та у спосіб, що передбачений Конституцією України, та Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим суд не вбачає законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог.
Позовна вимога ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача поновити виконавче провадження є похідною від позовної вимоги про скасування постанови відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області ВП №58304513 від 29 травня 2019р. про закінчення виконавчого провадження. Її задоволення залежить від задоволення чи відмови у задоволенні основної вимоги, якою в даному випадку є вимога про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 29 травня 2019р. Оскільки у задоволенні основної позовної вимоги судом відмовлено, тому у задоволенні похідної позовної вимоги також слід відмовити.
Згідно з ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області про визнання незаконною та скасування постанови №58304513 від 29 травня 2019р. щодо закінчення виконавчого провадження, а також зобов`язання відновити виконавче провадження є не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.