ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
УХВАЛА
"21" травня 2019 р. Справа№ 910/1067/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Отрюха Б.В.
Верховця А.А.
розглянувши заяву про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду Доманської М.Л., Отрюх Б.В., Верховця А.А. у справі № 910/1067/19
за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Квазар"
на ухвалу господарського суду м. Києва від 06.03.2019 щодо вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів
у справі №910/1067/19
за заявою Акціонерного товариства "Сбербанк"
до Приватного акціонерного товариства "Квазар"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.03.2019 у справі № 910/1067/19 задоволено частково заяву ініціюючого кредитора про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів від 06.03.2019; накладено арешт на нерухоме майно, що належить Приватному акціонерному товариству "КВАЗАР", та заборонено Приватному акціонерному товариству "КВАЗАР", в особі будь-яких його органів, посадових осіб, працівників та представників вчиняти будь-які дії та укладати будь-які правочини щодо відчуження нерухомого майна, обтяження нерухомого майна або передачі прав на нерухоме майно третім особам; заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно; в іншій частині заяви відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ПАТ "Квазар" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 06.03.2019 у справі № 910/1067/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ініціюючого кредитора про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів від 06.03.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Квазар" на вказану ухвалу господарського суду м. Києва від 06.03.2019 у справі №910/1067/19.
У судовому засіданні 15.05.2019 представник апелянта заявив клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги посилаючись на те, що адвокат апелянта не має можливості прибути у судове засідання.
15.05.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 20.05.2019.
20.05.2019 представником апелянта безпосередньо в судовому засіданні заявлено усний відвід колегії суддів, а саме: Доманській М.Л., Отрюху Б.В. Верховцю А.А.
20.05.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 21.05.2019 із наданням апелянту можливості письмово викласти підстави відводу.
21.09.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла письмова заява про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду Доманської М.Л., Отрюх Б.В., Верховця А.А.
Подана апелянтом заява, окрім того, що не відповідає вимогам статті 170 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, по суті зводиться до висловлення незгоди з процесуальними рішеннями колегії суддів, що суперечить положенням частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України за якими незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого питання не може бути підставою для відводу.
Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Квазар" на ухвалу господарського суду м. Києва від 06.03.2019 у справі №910/1067/19 про порушення даної справи залишено без задоволення, саме на це посилається апелянт в своїй заяві про відвід, зазначивши, що таким чином не може бути дотримано судом принципу безсторонності та неупередженості щодо розгляду даної апеляійної скарги.
З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
У контексті об`єктивного критерію у даній справі окремо від поведінки суддів слід визначати, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).
За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Процесуальним законом вимагається та забезпечується належна поведінка сторони в господарському суді, що також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства, тобто зловживає ним.
Заявлений представником апелянта відвід, вочевидь, є завідомо безпідставним, оскільки по суті є висловленням незгоди з постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 у даній справі, після того, як Судом було оголошено вступну і резолютивну частини даної постанови, якою суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Квазар".
Суд вважає, що заявлення такого відводу є нічим іншим як спробою затягнути розгляд судової справи або перешкодити йому, внаслідок чого будуть порушені завдання та основні засади господарського судочинства.
Згідно з частинами 3, 4 статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Так, подання представником Позивача вказаної заяви про відвід судової колегії у даній справі визнається судом зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу. За таких обставин, суд дійшов висновку про залишення такої заяви без розгляду.
За таких обставин, керуючись статтями 35, 38, 43, 170, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву Приватного акціонерного товариства "Квазар" про відвід колегії суддів у справі № 910/1067/19 у складі: Доманська М.Л. - головуючий, Отрюх Б.В., Верховець А.А. залишити без розгляду.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді Б.В. Отрюх
А.А. Верховець
Ухвала № 86961289
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
УХВАЛА
про відмову у забезпеченні позову
м. Київ
17.01.2020
Справа № 910/1067/19
за позовом розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Квазар»
арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича
до - Приватного акціонерного товариства «Кріпта»
(ідентифікаційний код: 41901960
- Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційного бюро» м. Київ Чуйко Ганни Георгіївни (ідентифікаційний код: 42484787)
- Державного реєстратора Комунального підприємства «Центр правової
допомоги та реєстрації» м. Київ Мельника Дмитра Сергійовича
(ідентифікаційний код: 42622623)
- Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого
органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
м. Києва Микитенко Олени Віталівни (ідентифікаційний код: 00022527)
про визнання недійсним рішень зборів акціонерів, визнання недійсним правочину,
витребування майна, визнання недійсними рішень державних реєстраторів та
скасування записів у реєстрі
у межах справи № 910/1067/19
за заявою Акціонерного товариства «Сбербанк» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46,
(ідентифікаційний код: 25959784)
до Приватного акціонерного товариства "Квазар" (04136, м. Київ, вул. Північно-
Сирецька, 3, ідентифікаційний код: 14314038)
про банкрутство.
Без повідомлення (виклику) учасників
Суддя Омельченко Л.В.
ВСТАНОВИВ:
Розпорядник майна Приватного акціонерного товариства «Квазар» арбітражний керуючий Кізленко Вадим Андрійович звернувся до Господарського суду м. Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Кріпта», Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційного бюро» м. Києва Чуйко Ганни Георгіївни, Державного реєстратора Комунального підприємства «Центр правової допомоги та реєстрації» м. Києва Мельника Дмитра Сергійовича (ідентифікаційний код: 42622623), Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м. Києва Микитенко Олени Віталіївни (ідентифікаційний код: 00022527) про визнання недійсними рішень зборів акціонерів, визнання недійсним правочину, витребування майна, визнання недійсними рішень державних реєстраторів та скасування записів у реєстрі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 позовну заяву розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Квазар» арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича до Приватного акціонерного товариства «Кріпта», Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» м. Києва Чуйко Ганни Георгіївни, Державного реєстратора Комунального підприємства «Центр правової допомоги та реєстрації» м. Києва Мельника Дмитра Сергійовича (ідентифікаційний код: 42622623), Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м. Києва Микитенко Олени Віталіївни (ідентифікаційний код: 00022527) про визнання недійсними рішень зборів акціонерів, визнання недійсним правочину, витребування майна, визнання недійсними рішень державних реєстраторів та скасування записів у реєстрі залишено без руху, встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали позивачу на усунення недоліків позовної заяви, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання правового обґрунтування позовної вимоги про необхідність визнання недійсними рішень позачергових зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Квазар», оформлених протоколом б/н від 29.01.2018, у частині зменшення розміру статутного капіталу Приватного акціонерного товариства «Квазар» та передачі частини його майна за Розподільчим балансом (Додаток № 1 до Протоколу б/н від 29.01.2018) до статутного капіталу Приватного акціонерного товариства «Кріпта» та приведення у відповідність чинному законодавству відомостей про перелік об`єктів нерухомого майна, щодо якого позивачем заявлено позовні вимоги.
02.01.2020 через канцелярію суду від розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Квазар» арбітражного керуючого Кізленка В.А. надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з доказами направлення її іншим учасникам справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1067/19 за позовом розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Квазар» арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича до Приватного акціонерного товариства «Кріпта» (ідентифікаційний код: 41901960), Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційного бюро» м. Київ Чуйко Ганни Георгіївни (ідентифікаційний код: 42484787), Державного реєстратора Комунального підприємства «Центр правової допомоги та реєстрації» м. Києва Мельника Дмитра Сергійовича (ідентифікаційний код: 42622623), Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м. Києва Микитенко Олени Віталіївни (ідентифікаційний код: 00022527) про визнання недійсними рішень зборів акціонерів, визнання недійсним правочину, витребування майна, визнання недійсними рішень державних реєстраторів та скасування записів у реєстрі у межах справи № 910/1067/19 за заявою Акціонерного товариства «Сбербанк» (ідентифікаційний код: 25959784) до Приватного акціонерного товариства «Квазар» (ідентифікаційний код: 14314038) про банкрутство, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 17.02.2020 о 12:20.
Разом із позовною заявою позивачем - розпорядником майна Приватного акціонерного товариства «Квазар» арбітражним керуючим Кізленко Вадимом Андрійовичем було подано заяву про забезпечення позову.
Розглянувши заяву розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Квазар» арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке було передано Приватним акціонерним товариством «Квазар» за Розподільчим балансом (серія та номер: б/н, виданий: 29.01.2018), що є Додатком № 1 до Протоколу позачергових зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Квазар» б/н від 29.01.2018, до статутного капіталу Приватного акціонерного товариства «Кріпта» (код ЄДРПОУ 41901960) згідно наданого переліку та шляхом заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо об`єктів нерухомого майна відповідно до наданого переліку, подану разом із позовною заявою у межах справи № 910/1067/19 за заявою Акціонерного товариства «Сбербанк» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, (ідентифікаційний код: 25959784) до Приватного акціонерного товариства "Квазар" (ідентифікаційний код: 14314038) про банкрутство, суд відмовляє у її задоволення зважаючи на таке.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною першою ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Суд також звертає увагу на те, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з приписами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Одночасно, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається з позовної заяви розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Квазар» арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича, позивачем заявлено вимоги про визнання недійсними рішень зборів акціонерів, визнання недійсним правочину, витребування майна, визнання недійсними рішень державних реєстраторів та скасування записів у реєстрі.
У той же час, у поданій заяві про забезпечення позову останнім не наведено належних доводів, які б свідчили про наявність зв`язку між запропонованими ним заходами забезпечення позову та предметом позовної вимоги, зокрема, не обґрунтовано доцільність вжиття таких заходів та не обґрунтовано адекватність обраного виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам.
Так, дослідивши заяву про забезпечення позову, з урахуванням заяви про усунення недоліків, суд дійшов висновку про неможливість встановити вартість нерухомого майна, яке було передано Приватним акціонерним товариством «Квазар» за Розподільчим балансом (серія та номер: б/н, виданий: 29.01.2018), що є Додатком № 1 до Протоколу позачергових зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Квазар» б/н від 29.01.2018, до статутного капіталу Приватного акціонерного товариства «Кріпта» (ідентифікаційний код: 41901960). Судом також встановлено, що розпорядником майна боржника не доведено, що вартості майна, яке перебуває у власності Приватного акціонерного товариства «Квазар», буде недостатньою для погашення грошових вимог Акціонерного товариства «Сбербанк» у сумі 33 342 114,94 грн, які були визнані безспірними ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі № 910/1067/19 за заявою Акціонерного товариства «Сбербанк» (ідентифікаційний код: 25959784) до Приватного акціонерного товариства «Квазар» (ідентифікаційний код: 14314038) про банкрутство, а також грошових вимог інших кредиторів, які звернулись до суду у справі про банкрутство боржника. На думку суду належним доказом на підтвердження неможливості задоволення боржником грошових вимог кредиторів у межах справи про банкрутство за рахунок наявного у власності боржника майна міг бути відповідний висновок про вартість такого майна, складений суб`єктом оціночної діяльності.
Крім того, в заяві про забезпечення позову розпорядником майна боржника зазначається, що 06.03.19 Господарським судом м. Києва вже відкривалось провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Квазар». Одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Квазар» судом на підставі ухвали від 06.03.19 було частково задоволено заяву Акціонерного товариства «Сбербанк» про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів - накладено арешт на нерухоме майно, що належить Приватному акціонерному товариству «Квазар» та заборонено останньому в особі будь-яких його органів, посадових осіб, працівників та представників вчиняти будь-які дії та укладати будь-які правочини щодо відчуження нерухомого майна, обтяження нерухомого майна або передачі прав на вказане нерухоме майно третім особам. При цьому, вищевказані заходи щодо забезпечення вимог кредиторів на сьогоднішній день продовжують діяти та не скасовані судом.
Судом також враховано, що заявником було надано інформацію про те, що одночасно з вищезазначеними заходами щодо забезпечення вимог кредиторів діяв та продовжує діяти по цей час інший арешт на об`єкти нерухомого майна Приватного акціонерного товариства «Квазар» у кількості 148-ми об`єктів (в тому числі ті, що були арештовані на підставі ухвали від 06.03.19 в межах цієї справи), накладений на підставі постанови у межах виконавчого провадження № 56618119 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком Олексієм Степановичем в ході примусового виконання наказу, виданого на підставі рішення суду від 16.01.18 у справі № 910/15888/17.
Крім того, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів Приватного акціонерного товариства «Кріпта» (ідентифікаційний код: 41901960) у разі вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке було передано йому до статутного капіталу Приватним акціонерним товариством «Квазар» за Розподільчим балансом (серія та номер: б/н, виданий: 29.01.2018), що є Додатком № 1 до Протоколу позачергових зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Квазар» б/н від 29.01.2018, суд також відмовляє у задоволенні клопотання розпорядника майна боржника про забезпечення позову у цій частині.
Зважаючи на те, що судом відмовлено у задоволенні заяви розпорядника майна боржника про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Приватного акціонерного товариства «Кріпта» (ідентифікаційний код: 41901960), вимога розпорядника майна боржника про забезпечення позову у частині заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо об`єктів нерухомого майна відповідно до наданого переліку, також відхиляється судом у зв`язку з тим, що є пов`язаною з попередніми вимогами.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд також враховує неможливість забезпечення розпорядником майна боржника відшкодування можливих збитків відповідачів, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), зважаючи на ймовірно великий розмір таких збитків.
За таких обставин, враховуючи викладене вище, зважаючи на те, що заявником не доведено, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективно захистити або поновити порушені чи оспорювані права або інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про необхідність відмови розпоряднику майна боржника у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства та статтями 136, 137, 138 - 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України України, суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Квазар» арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набрала законної сили 17.01.2020 може бути оскаржена у порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.В. Омельченко