ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
УХВАЛА
"21" травня 2019 р. Справа№ 910/1067/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Отрюха Б.В.
Верховця А.А.
розглянувши заяву про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду Доманської М.Л., Отрюх Б.В., Верховця А.А. у справі № 910/1067/19
за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Квазар"
на ухвалу господарського суду м. Києва від 06.03.2019 щодо вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів
у справі №910/1067/19
за заявою Акціонерного товариства "Сбербанк"
до Приватного акціонерного товариства "Квазар"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.03.2019 у справі № 910/1067/19 задоволено частково заяву ініціюючого кредитора про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів від 06.03.2019; накладено арешт на нерухоме майно, що належить Приватному акціонерному товариству "КВАЗАР", та заборонено Приватному акціонерному товариству "КВАЗАР", в особі будь-яких його органів, посадових осіб, працівників та представників вчиняти будь-які дії та укладати будь-які правочини щодо відчуження нерухомого майна, обтяження нерухомого майна або передачі прав на нерухоме майно третім особам; заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно; в іншій частині заяви відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ПАТ "Квазар" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 06.03.2019 у справі № 910/1067/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ініціюючого кредитора про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів від 06.03.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Квазар" на вказану ухвалу господарського суду м. Києва від 06.03.2019 у справі №910/1067/19.
У судовому засіданні 15.05.2019 представник апелянта заявив клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги посилаючись на те, що адвокат апелянта не має можливості прибути у судове засідання.
15.05.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 20.05.2019.
20.05.2019 представником апелянта безпосередньо в судовому засіданні заявлено усний відвід колегії суддів, а саме: Доманській М.Л., Отрюху Б.В. Верховцю А.А.
20.05.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 21.05.2019 із наданням апелянту можливості письмово викласти підстави відводу.
21.09.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла письмова заява про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду Доманської М.Л., Отрюх Б.В., Верховця А.А.
Подана апелянтом заява, окрім того, що не відповідає вимогам статті 170 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, по суті зводиться до висловлення незгоди з процесуальними рішеннями колегії суддів, що суперечить положенням частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України за якими незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого питання не може бути підставою для відводу.
Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Квазар" на ухвалу господарського суду м. Києва від 06.03.2019 у справі №910/1067/19 про порушення даної справи залишено без задоволення, саме на це посилається апелянт в своїй заяві про відвід, зазначивши, що таким чином не може бути дотримано судом принципу безсторонності та неупередженості щодо розгляду даної апеляійної скарги.
З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
У контексті об`єктивного критерію у даній справі окремо від поведінки суддів слід визначати, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).
За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Процесуальним законом вимагається та забезпечується належна поведінка сторони в господарському суді, що також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства, тобто зловживає ним.
Заявлений представником апелянта відвід, вочевидь, є завідомо безпідставним, оскільки по суті є висловленням незгоди з постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 у даній справі, після того, як Судом було оголошено вступну і резолютивну частини даної постанови, якою суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Квазар".
Суд вважає, що заявлення такого відводу є нічим іншим як спробою затягнути розгляд судової справи або перешкодити йому, внаслідок чого будуть порушені завдання та основні засади господарського судочинства.
Згідно з частинами 3, 4 статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Так, подання представником Позивача вказаної заяви про відвід судової колегії у даній справі визнається судом зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу. За таких обставин, суд дійшов висновку про залишення такої заяви без розгляду.
За таких обставин, керуючись статтями 35, 38, 43, 170, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву Приватного акціонерного товариства "Квазар" про відвід колегії суддів у справі № 910/1067/19 у складі: Доманська М.Л. - головуючий, Отрюх Б.В., Верховець А.А. залишити без розгляду.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді Б.В. Отрюх
А.А. Верховець
Ухвала № 89183160
УХВАЛА
13 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/1067/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Білоуса В.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Сбербанк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 17.03.2020
у справі № 910/1067/19
за заявою Акціонерного товариства "Сбербанк"
до Приватного акціонерного товариства "Квазар"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
27.03.2020 Акціонерне товариство "Сбербанк" звернулось через Північний апеляційний господарський суд до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 910/1067/19, підтвердженням чого є відбиток вхідного штампу Північного апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.
23.04.2020, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" разом зі справою № 910/1067/19 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Сбербанк" у справі № 910/1067/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.05.2020.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (з внесеними змінами відповідно до Закону України № 460-IX від 15.01.2020, що набрав чинності з 08.02.2020), учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Згідно пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Тобто, скаржник повинен зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, зокрема, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
В даному випадку, в касаційній скарзі на постанову суду апеляційної інстанції від 17.03.2020 у справі про банкрутство № 910/1067/19 скаржником - Акціонерним товариством "Сбербанк" не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга, а саме: з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 цього Кодексу підстави (підстав) (пункти 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України).
Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною другою статті 174 вказаного Кодексу передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга Акціонерного товариства "Сбербанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 910/1067/19 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України.
05.05.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Приватного акціонерного товариства "Квазар" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Сбербанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 910/1067/19.
Оскільки касаційна скарга Акціонерного товариства "Сбербанк" підлягає залишенню без руху, то розгляд вищезазначених заперечень проти відкриття касаційного провадження буде здійснено касаційним судом при розгляді питання про можливість відкриття касаційного провадження, у разі усунення недоліків, які допущені при поданні касаційної скарги, у встановлені судом строки.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду, -
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 910/1067/19 залишити без руху.
2. Надати Акціонерному товариству "Сбербанк" строк для усунення недоліків касаційної скарги до 29 травня 2020 року.
3. Акціонерному товариству "Сбербанк" зазначити підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 цього Кодексу підстави (підстав) (пункти 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України).
4. Документи про усунення недоліків касаційної скарги направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.
5. У разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду В.В. Білоус