ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 81908901

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"22" травня 2019 р. Справа№ 910/23246/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Пашкіної С.А.

Мартюк А.І.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: не з`явились

від відповідача: не з`явились

від апелянта: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2019, повний текст ухвали складено 30.01.2019,

про відмову у задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому порядку

у справі № 910/23246/17 (головуючий суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Капітал Груп»

до Приватного акціонерного товариства «Київхімпостач»

про стягнення 2 847 216,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2019, повний текст якої складено та підписано 30.01.2019, відмовлено у задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому порядку, а саме, на трансформаторну підстанцію № 66 (ТП-371), що знаходиться на перетині просп. Московського та просп. Героїв Сталінграду в Оболонському районі міста Києва.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що:

- за приписами ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації;

- закінчені будівництвом об`єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об`єктів забороняється;

- з огляду на те, що з 20.05.2016, після підписання Декларації про готовність до експлуатації об`єкта (трансформаторної підстанції), не було оформлено право власності на вказаний об`єкт у встановленому законодавством порядку, у суду відсутні підстави вважати, що права за об`єктом належать саме боржникові, а відтак, при зверненні стягнення на вказане майно можливе порушення прав та інтересів третіх осіб, які не є учасниками виконавчого провадження по виконанню рішення Господарського суду міста Києва в справі № 910/23246/17;

- крім того, приватним виконавцем не подано доказів того, що за ВП № 57013286 ще не звернуто стягнення на кошти, що перебувають на рахунках ПрАТ «Київхімпостач» у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ляпін Дмитро Валентинович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з урахуванням заяви про уточнення апеляційної скарги (а.с. 83), просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2019, повний текст ухвали складено 30.01.2019, у справі № 910/23246/17 та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника - Приватного акціонерного товариства «Київхімпостач», а саме, на трансформаторну підстанцію № 66 (ТП-371), що знаходиться на перетині прос. Московського та прос. Героїв Сталінграду в Оболонському районі м. Києва, право власності на яке не зареєстроване в установленому порядку.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оспорювана ухвала суду першої інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт постався на те, що:

- відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката;

- згідно з поданою до суду першої інстанції Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта від 27.05.2016, замовником будівництва спірного майна є саме відповідач, в той час як ні в матеріалах виконавчого провадження № 57013286, ні в Реєстрі прав власності на нерухоме майно не має відомостей щодо переходу права власності на зазначений об`єкт третім особам;

- можливість порушення прав та законних інтересів невизначеного кола третіх осіб не може бути достатньою підставою для відмови у задоволенні подання, оскільки такі особи не позбавлені права подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити рішення, дії та бездіяльність виконавця;

- питання щодо звернення стягнення на кошти на рахунках боржника та дотримання принципу черговості стягнення у межах виконавчого провадження № 57013286 вже було предметом розгляду Господарським судом міста Києва під час розгляду скарги боржника на дії приватного виконавця, де встановлено факт відсутності достатніх коштів на рахунках боржника для виконання рішення суду.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2019 справу № 910/23246/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коротун О. М. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є. Ю., Сулім В. В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 у справі № 910/23246/17 залишено без руху та роз`яснено Приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Ляпіну Дмитру Валентиновичу, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції пояснення щодо процесуального документу, який оскаржується.

13.03.2019 від Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича до суду надійшла з заявою про уточнення апеляційної скарги.

Ухвалою від 18.03.2019 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 у справі № 910/23246/17, призначено справу до розгляду на 15.04.2019.

Ухвалою від 15.04.2019 колегією суддів у складі: Коротун О. М. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є. Ю., Сулім В. В.:

- визнано заяву представника Приватного акціонерного товариства «Київхімпостач» про відвід суддів Коротун О.М., Пономаренко Є.Ю., Суліма В.В. у справі № 910/23246/17 - необґрунтованою;

- матеріали оскарження по справі № 910/23246/17 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про відвід;

- зупинено апеляційне провадження у справі № 910/23246/17 за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 до вирішення питання про відвід суддів Коротун О.М., Пономаренко Є.Ю., Суліма В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 у складі колегії суддів: головуючий суддя Доманська М.Л. судді Верховець А.А., Пантелієнко В.О. у задоволенні заяви ПрАТ «Київхімпостач» про відвід суддям Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Пономаренко Є.Ю. та Суліму В.В. від розгляду справи № 910/23246/17 - відмовлено.

22.04.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить поновити строк для подання відзиву, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін (в прохальній частині відзиву відповідачем помилково зазначено про оскарження іншої ухвали суду першої інстанції, а саме ухвали про розстрочення заборгованості - примітка суду), а також здійснювати розгляд справи за участю представника відповідача.

Крім того, до відзиву на апеляційну скаргу відповідачем додані додаткові докази, а саме копії укладеного відповідачем та ПАТ «Київенерго» інвестиційного договору № 265/18-18 від 28.02.2018 з додатками, рішення Київської міської ради від 20.11.2018 № 139/6190 «Про поділ земельної ділянки, що перебуває в оренді Приватного акціонерного товариства «Київхімпостач» на перетині проспекту Степана Бандери з проспектом Героїв Сталінграда в Оболонському районі м. Києва» та проекту вказаного рішення з пояснювальною запискою, розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради «Київська міська державна адміністрації) від 29.11.2016 № 1194 «Про безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва трансформаторної підстанції ПАТ «Київхімпостач».

Ухвалою від 23.04.2019 колегією суддів у складі: Коротун О. М. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є. Ю., Сулім В. В.:

- поновлено апеляційне провадження у справі № 910/23246/17;

- заяву про самовідвід суддів Коротун О.М., Суліма В.В., Пономаренко Є.Ю. у розгляді апеляційної скарги Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 у справі № 910/23246/17 задоволено;

- матеріали справи № 910/23246/17 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням № 09.1-07/141/19 від 24.04.2019, у зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід суддів Коротун О.М., Суліма В.В., Пономаренко Є.Ю., призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/23246/17.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2019 справа № 910/23246/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Пашкіна С.А., Мартюк А.І.

Ухвалою від 25.04.2019 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Пашкіна С.А., Мартюк А.І.:

- апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 у справі № 910/23246/17 прийнято до свого провадження;

- розгляд справи № 910/23246/17 призначено на 22.05.2019 о 13:45;

- учасникам судового процесу роз`яснено, що відповідно до приписів частини 2 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі;

- учасників судового процесу попереджено, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.

22.05.2019 до суду від апелянта надійшло клопотання про відмову від апеляційної скарги, в якому апелянт, з посланням на укладення між сторонами виконавчого провадження мирової угоди, подання стягувачем заяви про повернення виконавчого документу, в зв`язку з чим було прийнято відповідну постанову від 21.05.2019 та виконавче провадження закінчено, просить закрити апеляційне провадження по справі № 910/23246/17.

До вказаного клопотання додано копію постанови про повернення виконавчого документу (наказу № 910/23246/17 від 14.08.2018) стягувачу від 21.05.2019 ВП №57013286.

Станом на 22.05.2019 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу та інших клопотань від учасників справи не надходило.

Позивач, відповідач та апелянт представників в судове засідання не направили, про причини неявки суду не повідомили.

Щодо поданої апелянтом заяви колегія суддів зазначає таке.

За приписами ч. 4 ст. 266 ГПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч. 2 ст. 264 ГПК України).

Подана апелянтом заява підписана апелянтом особисто, у заяві ним зазначено про те, що наслідки відмови від апеляційної скарги йому відомі та зрозумілі.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено, що відмова апелянта від апеляційної скарги не порушує будь-чиїх прав та обов`язків, оскільки ухвалу суду, перегляд якої в апеляційному порядку є предметом розгляду у цій справі, стосується лише прав позивача, відповідача та апелянта.

Будь-яких заперечень проти заяви апелянта про відмову від апеляційної скарги від інших учасників судового процесу не надійшло.

Враховуючи викладене, колегія суддів задовольняє подану Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Дмитром Валентиновичем заяву та закриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 про відмову у задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому порядку, у справі № 910/23246/17.

З огляду на закриття апеляційного провадження, клопотання відповідача про поновлення строку для подачі відзиву на апеляційну скаргу колегією суддів не розглядається.

За приписами ч. 3 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

Враховуючи вказану норму, за обставин, що склалися, витрати апелянта за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 11, 130, 234, 264, 266 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 про відмову у задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому порядку, у справі № 910/23246/17.

2. Закрити апеляційне провадження за апеляційної скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 про відмову у задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому порядку, у справі № 910/23246/17.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 у справі № 910/23246/17.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді С.А. Пашкіна

А.І. Мартюк

Ухвала № 79396956

Vollansicht öffnen

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

УХВАЛА

м. Київ

22.01.2019

Справа № 910/23246/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп", м. Одеса

до Приватного акціонерного товариства "Київхімпостач", м. Київ

про стягнення 2 847 216,25 грн.,-

За розглядом заяви Приватного акціонерного товариства "Київхімпостач"

про розстрочення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018р., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Карплюк Л.Р. (адвокат);

від відповідача (заявника): Кірчев В.О. (адвокат).

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 2 240 532,49 грн. заборгованості за Договором про розробку проектної документації на нове будівництво № 25.1/07/2013 від 05.08.2013р., 111 752,00 грн. 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення виконання зобов'язання, 494 931,76 грн. інфляційних втрат за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Підченко Ю.О.) від 06.04.2018р. у справі №910/23246/17 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018р. (повний текст складено 27.07.2018р.) у справі №910/23246/17 рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2018р. у справі №910/23246/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги ТОВ "Мегалайн Капітал Груп" у повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київхімпостач" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп" 2 240 532,49 грн. - заборгованість, 111 752,00 грн. - 3% річних, 494 931,76 грн. - інфляційних втрат, 42 708 грн. - судовий збір за подачу позовної заяви та 64 062,37 грн. - судовий збір за подачу апеляційної скарги.

14.08.2018р. Господарським судом міста Києва на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018р. видано відповідний наказ.

17.10.2018р. до суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Київхімпостач" про розстрочення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018р. у даній справі, відповідно до якої заявник просить суд розстрочити сплату присудженої до стягнення суми заборгованості (2 847 216,25 грн.) строком на 1 рік рівними частинами.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2018 року, у зв'язку з перебуванням судді Підченка Ю.О. у відпустці вказану заяву передано на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2018р. вирішення питання про прийняття заяви Приватного акціонерного товариства "Київхімпостач" про розстрочення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018р. відкладено до повернення матеріалів справи №910/23246/17 з суду касаційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 11.10.2018р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 у справі № 910/23246/17 залишено без змін.

15.11.2018р. матеріали справи № 910/23246/17 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2018р. розгляд заяви Приватного акціонерного товариства "Київхімпостач" про розстрочення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018р. у справі №910/23246/17 призначено на 18.12.2018р.

У запропонований судом строк до суду від позивача надійшли письмові пояснення на заяву відповідача про розстрочення судового рішення у даній справі, за змістом яких позивач заперечує проти доводів, викладених відповідачем у заяві, вказує на недоведеність останнім обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, зокрема, перебування товариства у скрутному матеріальному становищі. Стягувач напроти зауважує, що боржником умисно не виконується рішення суду, яке набрало законної сили, про що свідчить, зокрема, відкриття після накладення арешту на існуючі рахунки останнім нового рахунку, по якому за період з 13.09.2018р. по 19.09.2018р. проведено операцій з грошовими коштами на суму понад 173 млн. грн.

З посиланням на положення ч. 5 ст. 331 ГПК України стягувач наголошує на тому, що розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня його ухвалення (у даному випадку 24.07.2019 року).

У судових засіданнях 18.12.2018р. та 15.01.2019р. судом оголошувались перерви до 15.01.2019р. та 22.01.2019р. відповідно.

22.01.2019р. до суду від відповідача серед іншого надійшло доповнення до заяви про розстрочення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018р., відповідно до змісту якої окрім заявлених вимог про розстрочення судового рішення у даній справі заявник просить суд скасувати арешти, накладені приватним виконавцем Ляпіним Д.В. в межах виконавчого провадження № 57013286 згідно постанов від 17.12.2018р. та 18.12.2018р.

У судовому засіданні 22.01.2019р. представник заявника підтримав заяву та просив суд її задовольнити.

У судових засіданнях 18.12.2018р., 15.01.2019р. та 22.01.2019р. представники стягувача заперечували проти задоволення заяви боржника з підстав викладених своїх поясненнях та просили суд відмовити у задоволенні заяви про розстрочення судового рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали поданої відповідачем заяви, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Київхімпостач" про розстрочення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018р., з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 статті 331 ГПК України).

Таким чином, розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

При розгляді заяви про розстрочку судового рішення суду необхідно встановити обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі у визначений строк або встановленим господарським судом способом, врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

В обґрунтування поданої до суду заяви відповідач (заявник) посилається на тяжкий фінансовий стан товариства, що перешкоджає виконанню рішення суду у справі, на підтвердження чого надав Баланси (звіти про фінансовий стан) та звіти про фінансові результати (звіти про сукупний дохід) за 2017 рік та І півріччя 2018 року.

Боржник вказує на заінтересованість у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило одночасно не збанкрутувати та продовжити господарську діяльність, при цьому, зазначає, що присуджена до стягнення з нього судовим рішенням сума є досить великою і сплата всієї суми боргу призведе до нових боргових накопичень.

Як на окрему підставу для надання розстрочення судового рішення відповідач посилається на те, що ним виконано майже на 90% свої зобов'язання за укладеним з позивачем договором № 25.1/07/2013 про розробку проектної документації на нове будівництво від 05.08.2013р., на підтвердження чого долучив до матеріалів справи акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.10.2013 року по 22.01.2018 року.

У доповненні до заяви про розстрочення судового рішення у даній справі заявник вказує на наявність правових підстав для скасування арештів, накладених приватним виконавцем Ляпіним Д.В. в межах виконавчого провадження № 57013286 згідно постанов від 17.12.2018р. та 18.12.2018р., оскільки такі арешти у разі задоволення заяви про розстрочення рішення суду та встановлення іншого строку його виконання є безпідставними.

Поряд з цим, заявник вказує на те, що накладення арештів жодним чином не сприяє реалізації самої мети арешту майна боржника - забезпеченню виконання рішення суду та не відповідає засадам здійснення виконавчого провадження.

Протягом усього розгляду заяви боржника про розстрочення виконання судового рішення у справі стягувач вказує на безпідставність заяви боржника, недоведеність останнім обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, зокрема, перебування товариства у скрутному матеріальному становищі.

Суд дослідив доводи обох сторін та подані ними докази на їх підтвердження та відзначає наступне.

Так, заявником долучено до матеріалів справи Баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2017 року, відповідно до якого необоротні активи - 89 тис. грн., оборотні активи - 87 749 тис. грн., власний капітал - 31 385 тис. грн., поточні зобов'язання і забезпечення - 119 134 тис. грн., баланс - 87 749 тис. грн.

Згідно звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2017 рік чистий фінансовий результат (прибуток) - 0,00 грн., збиток - 25 250 тис. грн.

У відповідності до Балансу (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2018 року необоротні активи - 79 тис. грн., оборотні активи - 273 088 тис. грн., власний капітал - 32 854 тис. грн., поточні зобов'язання і забезпечення - 305 942 тис. грн., баланс - 273 088 тис. грн.

Згідно звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2018 року чистий фінансовий результат (прибуток) - 0,00 грн., збиток - 1 469 тис. грн.

Як на тому наголошує стягувач у свої поясненнях та протягом розгляду заяви у судових засіданнях подані боржником баланси (звіти про фінансовий стан) лише відображають стан підприємства на конкретну дату.

За змістом п. 3 Розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 № 73 (далі - Положення) баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал, а звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) - звіт про доходи, витрати, фінансові результати та сукупний дохід.

Як передбачено в п. 1 Розділу ІІ Положення фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Суд погоджується з доводами стягувача про те, що подані боржником баланси (звіти про фінансовий стан) лише відображають стан підприємства на конкретну дату.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що боржником подано звіти про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2017 рік та про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2018 року, які свідчать про збитковість господарської діяльності боржника.

Суд відхиляє як необґрунтовані та відповідно погоджується з доводами стягувача про безпідставність та відсутність будь-якого доказового значення у розумінні процесуального закону поданого боржником акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.10.2013 року по 22.01.2018 року, оскільки такий акт підписано та скріплено печаткою лише з боку відповідача.

Поряд з цим суд відзначає, що виконання відповідачем, як про те зазначає останній своїй заяві майже на 90% своїх зобов'язань за укладеним з позивачем договором № 25.1/07/2013 про розробку проектної документації на нове будівництво від 05.08.2013р., що не заперечується позивачем при розгляді питання про розстрочення виконання судового рішення, за висновком суду в деякій мірі може свідчити про невисокий ступніть вини відповідача у виникненні даного спору.

При розгляді цієї заяви з урахуванням її конкретних обставин суд виходить з того, що у будь-якому разі розстрочення судового рішення є правом суду, проте відповідна процесуальна дія має відбуватись у виняткових випадках.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Згідно ч. 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У даному випадку суд встановив збитковість товариства заявника та наявність ризику припинення його діяльності у зв'язку з одномоментним стягненням суми боргу у примусовому порядку, яка за висновком суду є значною.

У своїх письмових поясненнях та у судових засіданнях з розгляду заяви відповідача, позивач зауважував на умисному невиконанні боржником судового рішення зі спору та звертав увагу суду на реальну можливість у останнього виконати рішення суду, про що свідчить відкриття боржником рахунку у банківській установі (після накладення арешту на існуючі рахунки боржника в процесі примусового виконання рішення суду), по якому за період з 13.09.2018р. по 19.09.2018р. проведено операцій з грошовими коштами на суму понад 173 млн. грн.

Суд дослідив наведені стягувачем вище обставини та вважає такі доводи останнього не достатньо обґрунтованими.

З наявної у матеріалах справи копії листа АТ "УкрСиббанк" № 81-14/11 від 27.09.2018р. та доданої до нього виписки про рух коштів по рахунку № 26000878855130 дійсно вбачається рух грошових коштів на названу стягувачем суму коштів.

У своїх запереченнях щодо письмових пояснень стягувача та у судовому засіданні 22.01.2019р. представник боржника вказав на те, що вказані кошти були перераховані на виконання своїх зобов'язань за кредитними договорами, проте такі обставини матеріалами справи жодним чином не підтверджуються та відповідно не враховуються судом при вирішення заяви боржника.

Водночас з вказаної виписки по рахунку не вбачається призначення відповідних платежів, відтак суд позбавлений можливості дослідити такі обставини.

У матеріалах справи міститься лист АТ "УкрСиббанк" № 13-1-4/1193 "БТ" від 31.10.2018р. та додана до нього виписка про рух коштів по рахунку № 26000878855130, з якої вбачається, що переказ коштів здійснювався боржником згідно договору суборенди земельної ділянки та згідно договору делегування та за умовами договору встановлене кредитове блокування.

Іншої будь-якої інформації виписка банківської установи не містить.

Суд наголошує на тому, що в силу положень статей 14, 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

У даному випадку суд керується положенням ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України, відповідно до якої підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а також положеннями ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України щодо свободи договору.

Щодо викладених заявником у доповненні до заяви про розстрочення судового рішення у даній справі вимог про скасування арештів, накладених приватним виконавцем Ляпіним Д.В. в межах виконавчого провадження № 57013286 згідно постанов від 17.12.2018р. та 18.12.2018р., суд погоджується з доводами стягувача про те, що такі вимоги виходячи з конструкції ст. 331 ГПК України не можуть бути предметом розгляду при вирішенні питання щодо розстрочення виконання судового рішення та відповідно відхиляються судом.

Інші доводи, міркування пояснення сторін судом розглянуті, але до уваги та врахування при розгляді заяви не приймаються, оскільки на результат її вирішення судом не впливають.

Врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, скрутний матеріальний стан боржника та наявну загрозу його банкрутства, суд вважає за доцільне подану Приватним акціонерним товариством "Київхімпостач" заяву задовольнити частково та розстрочити виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018р. у частині стягнення заборгованості у розмірі 2 847 216,25 грн. строком на 1 рік рівними частинами. В іншій частині вимог боржника (заявника) належить відмовити за необґрунтованістю.

При розгляді цієї заяви, суд враховує, на що також вказував у своїх поясненнях стягувач, що в силу положень ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня його ухвалення (у даному випадку 24.07.2019 року).

Керуючись ст. ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Київхімпостач" про розстрочення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018р. у справі №910/23246/17 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018р. у справі №910/23246/17 у частині стягнення заборгованості у розмірі 2 847 216,25 грн. строком на 1 рік рівними частинами.

3. В іншій частині у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Київхімпостач" відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 25.01.2019р.

Суддя Морозов С.М.