** ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД **
**вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] **
**ПОСТАНОВА**
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
**"14" березня 2019 р. Справа№ 911/2674/17**
**Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: **
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
  Отрюха Б.В.
 
за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.
у присутності представників сторін:
від позивача: ОСОБА\_2 - ордер серії ДП № 1164/036 від 24.01.2019
від відповідача: Ковригіна В.Є. - довіреність № б/н від 10.07.18
від третьої особи: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ен-Ай-Ес" на рішення господарського суду Київської області від 25.09.2018 року
у справі № 911/2674/17 (суддя Антонова В.М.)
за позовом Компанії "XIAOMI H.K. Limited"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ен-Ай-Ес"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:
  Київська митниця Державної фіскальної служби України
про припинення порушення прав інтелектуальної власності
**ВСТАНОВИВ:**
У вересні 2017 року Компанія "XIAOMI H.K. Limited" звернулася до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Ен-Ай-Ес", в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просила заборонити відповідачу здійснювати розповсюдження товарів - смартфонів Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb - 100 шт., поданих до митного оформлення за митною декларацією № UA 125100/2017/320787 від 21.08.2017 року, на території України; вилучити з цивільного обороту та знищити контрафактний товар - смартфони Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb- 100 шт., подані до митного оформлення за митною декларацією № UA 125100/2017/320787 від 21.08.2017 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним (з порушенням прав інтелектуальної власності) ввезенням відповідачем на територію України спірного товару, який маркований торговельними марками "Xiaomi", "Mi", "RedMi" без дозволу правовласника (позивача).
Рішенням господарського суду Київської області від 28.11.2017 року по справі № 911/2674/17 в позові відмовлено повністю з посиланням на недоведеність позивачем наявності у нього прав на об'єкти інтелектуальної власності - торговельні марки "Xiaomi", "Mi", "RedMi" та тих обставин, з якими закон пов'язує можливість звернення з позовом до суду за захистом прав інтелектуальної власності.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 року (з урахуванням ухвали від 19.04.2018 року про виправлення описок) рішення місцевого господарського суду у справі № 911/2674/17 скасовано та прийнято нове про задоволення позову з посиланням на його обґрунтованість.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2018 року рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 року у справі № 911/2674/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
За наслідками нового розгляду даної справи рішенням господарського суду Київської області від 25.09.2018 року позовні вимоги задоволено, заборонено ТОВ "Ен-Ай-Ес" здійснювати розповсюдження товарів: смартфони Хіаоmi RedMi 4 2/16 Gb - 100 шт., поданих до митного оформлення за митною декларацією № UA 125100/2017/320787 від 21.08.2017 року на території України, а також вирішено вилучити з цивільного обороту і знищити відповідний контрафактний товар.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Ен-Ай-Ес" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 25.09.2018 року у даній справі та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог Компанії "ХІАОМІ Н.К. Limited" відмовити в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального права.
Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Дикунська С.Я.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 року вищевказаною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ен-Ай-Ес" на рішення господарського суду Київської області від 25.09.2018 року у справі № 911/2674/17, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 13.12.2018 року за участю повноважних представників сторін та третьої особи.
У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 року розгляд справи відкладено на 24.01.2019 року на підставі ст. 216 ГПК України.
В судовому засіданні 24.01.2019 року оголошено перерву у справі до 29.01.2019 року на підставі ст. 216 ГПК України.
До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшла відповідь на відзив.
В судовому засіданні 29.01.2019 року оголошено перерву у справі до 07.02.2019 року на підставі ст. 216 ГПК України.
У зв'язку з перебуванням судді Дикунської С.Я. у відпустці, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2019 для розгляду справи № 911/2674/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Сотніков С.В.
Ухвалою суду від 07.02.2019 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу № 911/2674/17 за апеляційною скаргою ТОВ "Ен-Ай-Ес" на рішення господарського суду Київської області від 25.09.2018.
В судовому засіданні 07.02.2019 року оголошено перерву у справі до 28.02.2019 року на підставі ст. 216 ГПК України.
До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представників сторін надійшли додаткові пояснення, які долучено судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 28.02.2019 року оголошено перерву у справі до 14.03.2019 року на підставі ст. 216 ГПК України.
До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представників сторін надійшли додаткові пояснення, які долучено судом до матеріалів справи.
Представник відповідача в судовому засіданні 14.03.2019 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Київської області від 25.09.2018 року у даній справі та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
14\.03.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 25.09.2018 року у даній справі - скасуванню, з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог, огляду на наступне.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.** **
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, звертаючись до суду з даним позовом позивач стверджує, що Компанія "XIAOMI H.K. Limited" є законним правовласником прав інтелектуальної власності на торгівельні марки: "Xiaomi" (за міжнародною реєстрацією від 28.11.2012 року № 1177611, яка діє на території України в повному обсязі з 28.11.2012), "Mi" (за міжнародною реєстрацією від 28.11.2012 року № 1173649, яка діє на території України в повному обсязі з 28.11.2012 року), "RedMi" (за міжнародною реєстрацією від 23.04.2014 року № 1213534, яка діє на території України в повному обсязі з 23.04.2014 року).
Дані торговельні марки зареєстровані та охороняються для товарів 9 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, переліки яких наведені у свідоцтвах № 1177611, № 1173649 та № 1213534, зокрема серед них є мобільні телефони та планшетні комп'ютери.
Відповідно до відомостей, які містяться на офіційному сайті Всесвітньої організації інтелектуальної власності та підтверджені наявними в матеріалах господарської справи листами ДП "Український інститут інтелектуальної власності" від 25.01.2017 року, власником торговельних марок "Xiaomi", "Mi" та "RedMi" є Компанія "XIAOMI Inc.", іменована до 30.07.2013 року як Компанія "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd" (т. 1, а. с. 88-93; т. 2, а. с. 28-34).
Посилаючись на ст.ст. 418, 420, 424, 426, 495 ЦК України, ст. 155 ГК України, ст.ст. 16, 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", позивач у позовній заяві вказує, що йому надано виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтвах товарів і послуг.
Як зазначає позивач, з метою захисту прав інтелектуальної власності позивача на торговельні марки "Xiaomi", "Mi" та "RedMi" за допомогою митних процедур, останні 23.02.2017 року були внесені строком на 1 рік до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності за номерами 3360, 3361 та 3362 (т. 2, а. с. 26).
З листа Київської митниці ДФС (т. 2, а. с. 27) позивачу стало відомо, що 13.07.2017 року в зоні діяльності митниці за митною декларацією №UA125100/2017/317114 від 12.07.2017 року було заявлено до митного контролю та митного оформлення товар торговельної марки "Xiaomi", внесений до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності за № 003360, а саме: смартфони Хіаоmi Mi: 3 16 Gb - 1 шт., 4с 2/16 Gb - 3 шт., 4с 3/32 Gb - 8 шт., 4s 3/64 Gb - 3шт., 5 3/32 Gb - 3 шт., 5 4/128 Gb - 2 шт., 5s Plus 6/128 - 1 шт., Хіаоmi RedMi: Note 2 32 Gb - 1 шт., Note 4 3/64 - 1 шт., Хіаоmi RedMi 2 - 1 шт., Хіаоmi RedMi 3 - 7 шт., Хіаоmi RedMi 3s 2/16 Gb - 7 шт., Хіаоmi RedMi 3s 3/32 Gb - 3 шт., планшетний комп'ютер Хіаоmi Мі Pad 2 - 1 шт.
Декларантом товарів визначено ТОВ "Сова-Брокер", імпортером - ТОВ "Ен-Ай-Ес".
У зв'язку з тим, що у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності були відсутні відомості про ТОВ "Ен-Ай-Ес" як імпортера торговельної марки "Xiaomi", керуючись приписами ст. 399 Митного кодексу України, Київська митниця ДФС строком на 10 робочих днів призупинила митне оформлення товарів торговельної марки "Xiaomi" та повідомила уповноваженого представника компанії позивача (ОСОБА\_2) щодо можливості взяття зразків для проведення експертизи з наступним наданням копії висновку митниці.
22\.08.2017 року Київська митниця ДФС вдруге звернулася до уповноваженого представника компанії (ОСОБА\_2) з листом, в якому повідомила, що ТОВ "Ен-Ай-Ес", як імпортером, згідно з митною декларацію №UA125100/2017/320787 від 21.08.2017 знову було подано до митного контролю та митного оформлення товар торговельної марки "Xiaomi", внесений до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності за № 003360. Декларантом товарів вказано ТОВ "Сова-Брокер" (т. 1, а. с. 53).
У зв'язку з наявними підставами вважати, що переміщення товару здійснювалося з порушенням прав інтелектуальної власності, з 22.08.2017 року Київською митницею ДФС було прийнято рішення призупинити строком на 10 робочих днів митне оформлення товарів (радіотелефонів торговельної марки "Xiaomi" системи стільникового зв'язку GSM900/1800 та UMTS - Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb - 100 шт), поданих до митного оформлення за митною декларацією №UA125100/2017/320787 від 21.08.2017 року.
01\.09.2017 року на адресу Київської митниці ДФС від ТОВ "Ен-Ай-Ес" надійшла скарга на рішення про призупинення митного оформлення товару за митною декларацію №UA125100/2017/320787 від 21.08.2017 року з тих підстав, що доручення на представництво інтересів в Україні та внесення до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності торговельних марок "Xiaomi", "Mi" та "RedMi" видане ОСОБА\_2 Компанією ХIAOMI H. K., яка не має жодного відношення до вищезазначених торгових марок, оскільки майнові права на них належать Компанії "XIAOMI Inc." (колишня назва "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd") (т. 1, а. с. 57).
04\.09.2017 року уповноважений представник компанії позивача (ОСОБА\_2) направив до Київської митниці ДФС клопотання, згідно з яким просив продовжити термін призупинення митного оформлення товарів, що містять об'єкт права інтелектуальної власності, поданих до оформлення за митною декларацією № UA125100/2017/320787 від 21.08.2017 року, у зв'язку із зверненням до суду із заявою про вжиття запобіжних заходів (т. 1, а. с. 61).
Листом від 06.09.2017 року за вих. № 7091/2/10-70-18-04-47 (т. 1, а. с. 62) Київська митниця ДФС звернулася до ОСОБА\_2 з проханням надати належним чином завірені копії документів щодо його повноважень представляти знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ\_1" в Україні. Документи були необхідні для прийняття рішення начальником Київської митниці ДФС про продовження (не продовження) строку призупинення митного оформлення радіотелефонів системи стільникового зв'язку GSM900/1800 та UMTS - Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb - 100 шт торговельної марки "Xiaomi".
Примірник листа від 06.09.2017 року за вих. № 7091/2/10-70-18-04-47 було отримано на руки представником Компанії "XIAOMI H.K. Limited" ОСОБА\_4 06.09.2017 року. Того ж дня ОСОБА\_4 звернувся до Київської митниці ДФС із заявою про отримання зразку товару (радіотелефону системи стільникового зв'язку GSM900/1800 та UMTS - Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb) за для проведення експертизи (т. 1, а. с. 50).
Рішенням від 07.09.2017 року в.о. начальник Київської митниці ДФС на підставі ч. 7 ст. 399 Митного кодексу України скасував рішення про призупинення митного оформлення товару, поданого до оформлення за митною декларацією № UA125100/2017/320787 від 21.08.2017 (т. 1, а. с. 63).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2017 року у справі № 911/2674/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 року, було відмовлено в задоволенні заяви уповноваженого представника Компанії "XIAOMI H.K. Limited" (ОСОБА\_2) про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на товари "смартфони Хіаоmi RedMi 4 2/16 Gb" - 100 шт, заявлених імпортером ТОВ "Ен-Ай-Ес" до митного оформлення за митною декларацією №UA125100/2017/320787 від 21.08.2017 року, та шляхом заборони Київській митниці ДФС України здійснювати митне оформлення вищевказаного товару до моменту розгляду справи по суті.
Представник позивача вважає, що товари, які відображені у вказаній вище митній декларації, містять ознаки порушення прав інтелектуальної власності, оскільки виробник товарів не продавав ТОВ "Ен-Ай-Ес" товари, що містять позначення торговельної марки "Xiaomi", товариство не укладало жодних договорів з правовласником та не отримувало дозволів (ліцензій) на право їх використання, отже відповідно до п. 17 ст. 4 Митного кодексу України товари, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення на підставі ст. 399 Митного кодексу України, можуть тлумачитись як контрафактні товари, імпорт яких, у відповідності до ст. 17 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", на територію України забороняється, оскільки зазначена продукція ввозиться ТОВ "Ен-Ай-Ес" з порушенням прав інтелектуальної власності позивача на торговельні марки бренду "Xiaomi".
На підтвердження обґрунтованості своїх доводів щодо контрафактності товару, представником позивача було подано до суду:
\- ліцензійну угоду про товарні знаки № МІ112020171000672, укладену між Компаніями "XIAOMI H.K. Limited" та "XIAOMI Inc.", за умовами якої сторони погодилися на використання товарного знака в областях, що виключають Китайську Народну Республіку, на всі продукти та послуги, призначені для товарного знака (т. 2, а. с. 69 - 72);
\- лист від 22.11.2017 року, підписаний представниками Компаній "XIAOMI H.K. Limited" та "XIAOMI Inc.", зі змісту якого вбачається, що між Компанією "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd" та Компанією "XIAOMI H.K. Limited" існував квазідоговір, за умовами якого Компанія "XIAOMI H.K. Limited" мала право використовувати та субліцензувати належні компанії "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd" торговельні марки "Xiaomi", "Mi". 30.07.2013 року назву Компанії "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd" було змінено на "XIAOMI Inc.". Після 30.07.2013 року Компанія "XIAOMI Inc." продовжила та підтвердила свою співпрацю з Компанією "XIAOMI H.K. Limited" шляхом укладення у письмовій формі офіційного ліцензійного договору про надання права на використання торгового знаку. Компанія "XIAOMI Inc." підтверджує та визнає початковий варіант договору про надання права на використання торгового знаку, укладеного між Компаніями "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd" та Компанією "XIAOMI H.K. Limited" (т. 2, а. с. 152, 153);
\- лист від 22.11.2017 року, підписаний представниками Компаній "XIAOMI H.K. Limited" та "XIAOMI Inc.", за яким підтверджено, що Компанія "XIAOMI Inc." уповноважила Компанію "XIAOMI H.K. Limited" використовувати та субліцензувати торгові марки "Xiaomi", "Mi" та "RedMi" на підставі укладеного між сторонами ліцензійного договору про надання права на використання торгового знаку, який зареєстрований Компанією "XIAOMI Inc." та належить їй на території України, а також виконувати будь-які дії, які можуть бути необхідними для захисту авторських прав (т. 2, а. с. 155, 156);
\- спільну заяву Компаній "XIAOMI H.K. Limited" та "XIAOMI Inc." від 25.10.2017 року (, яку слід розглядати в сукупності з листом, що на а.с. 158, т.2), згідно з якої Компанія "XIAOMI Inc." повідомила, що Компанія "XIAOMI H.K. Limited" є афілійованою компанією, яка представляє Компанію "XIAOMI Inc." для ведення бізнесу, зв'язків з партнерами, імпорту та розміщення продукції "Xiaomi", захисту бренду "Xiaomi" та вирішення інших питань в Україні (т. 2, а. с. 74, 75);
\- спільну заяву Компаній "XIAOMI H.K. Limited" та "XIAOMI Inc." від 30.11.2016 року за змістом якої вбачається, що Компанія "XIAOMI H.K. Limited" має всі законні права для використання та надання дозволів щодо торгових марок, які зареєстровані Компанією "XIAOMI Inc.", оскільки Компанія "XIAOMI H.K. Limited" повністю підконтрольна Компанії "XIAOMI Inc." (т. 1, а. с. 23);
\- лист Компанії "XIAOMI H.K. Limited" від 17.07.2017 року, відповідно до якого підтверджено, що Компанія не продавала та безпосередньо не постачала ТОВ "Ен-Ай-Ес" жодні моделі смартфонів Xiaomi, серед яких Хіаоmi Mi: 3 16 Gb, 4с 2/16 Gb, 4с 3/32 Gb, 4s 3/64 Gb, 5 4/128 Gb, 5s Plus 6/128, Хіаоmi RedMi - Note 2 32 Gb, Хіаоmi RedMi 2, Хіаоmi RedMi 3, Хіаоmi RedMi 3s 2/16 Gb, Хіаоmi RedMi 3s 3/32 Gb, Хіаоmi Мі Pad 2 (т. 1, а. с. 35).
Оскільки, за твердженнями позивача, після проведення огляду відібраного зразка, імпортованої відповідачем продукції, а саме: радіотелефону системи стільникового зв'язку GSM900/1800 та UMTS - Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb, було встановлено, що він має ознаки контрафактного, а зазначена в митній декларації №UA125100/2017/320787 від 21.08.2017 року продукція імпортується (ввозиться) на територію України з порушенням прав інтелектуальної власності Компанії "XIAOMI Inc." на торговельні марки "Xiaomi", "Mi" та "RedMi", вказане стало підставою для звернення позивача до суду за захистом майнових прав правовласника вищевказаних торговельних марок.
Водночас, відповідач у своїх запереченнях вказував, що товар (радіотелефони системи стільникового зв'язку GSM900/1800 та UMTS - Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb кількістю 100 шт.), заявлений ним до митного оформлення згідно з митної декларації № UA125100/2017/320787 від 21.08.2017 року, був придбаний у Компанії "INNES INTERNATIONAL, INC" згідно контракту № 01-17 від 10.01.2017 року в установленому законодавством порядку (т. 2, а. с. 87, 88, 107 - 111).
В свою чергу, Компанія "INNES INTERNATIONAL, INC" придбала вищевказаний товар у Компанії "Shenzhen Zealkeys Sci-tech Co., LTD", яка є справжнім дистриб'ютором "Xiaomi", з повними правами, авторизацією та юридичним правом імпортувати, продавати, рекламувати та розповсюджувати авторизоване обладнання (т. 2, а. с. 112, 115).
Також відповідач зазначив, що має всі необхідні сертифікати та висновки, що підтверджують відповідність завезеного ним товару нормам та стандартам якості (т. 2, а. с. 92 - 100).
Відповідач також зауважив, що у відповідності до п. 6 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", власник свідоцтва втрачає виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак у випадку, коли товар із нанесеним на ньому знаком для товарів і послуг був введений в цивільний оборот, що мало місце в даній справі.
Однак, оскільки на момент підписання ліцензійного договору таких торговельних марок як "Xiaomi", "Mi" та "RedMi" ще не існувало, тому, на його думку, Компанія "XIAOMI H.K. Limited" не має права розпоряджатися ними.
Окрім іншого, відповідач звертав увагу суду, що на момент укладення ліцензійного договору, Компанія "XIAOMI Inc." мала іншу назву, а саме Компанія "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd", однак у тексті договору вказується нова назва; що на ліцензійному договорі та у листах Компанії від 06.04.2017 року, від 30.11.2016 року містяться різні відтиски печатки Компанії "XIAOMI Inc.".
Скасовуючи судові акти судів попередніх інстанцій колегія суддів Верховного Суду у своїй постанові від 10.07.2018 року зазначила, що ані місцевий господарський суд, ані апеляційний господарський суд, насамперед, не з'ясували, чи наділений представник ОСОБА\_2, який підписав позовну заяву, правом звертатися з позовом до суду в інтересах Компанії "XIAOMI H.K. Limited".
Так, за висновком суду касаційної інстанції, суди не дослідили змісту довіреності від 25.05.2017 року (т. 2, а. с 20-25), яка видана від імені компанії "Alderman Management Ltd" та якою остання уповноважила, зокрема, ОСОБА\_2 бути законним представником "Компанії" (при цьому у преамбулі довіреності під поняттям "Компанія" визначено компанію "Alderman Management Ltd") і від її імені та для неї виконувати всі або будь-які з дій та речей щодо захисту інтелектуальної власності цієї компанії, включаючи, але не обмежуючись правами "Xiaomi" (за міжнародною реєстрацією від 28.11.2012 року № 1177611), "Mi" (за міжнародною реєстрацією від 28.11.2012 року №1173649), "RedMi" (за міжнародною реєстрацією від 23.04.2014 року №1213534).
Крім того, вирішуючи спір по суті, місцевий господарський суд, з посиланням на Ліцензійну угоду, зазначив про те, що вказана угода підпадає під дію законів Китайської Народної Республіки, та про існування спеціального законодавчого акта - Закону Китайської Народної Республіки "Про товарні знаки" від 23.08.1982 року, яким врегульовані питання у сфері інтелектуальної власності. Також місцевий господарський суд вказав про те, що в силу приписів названого Закону ліцензійні угоди підлягають реєстрації, без якої не можуть бути передані права на торговельні марки.
Водночас суд не зазначив про те, в якій саме нормі (статті) Закону "Про товарні знаки" міститься наведене положення та не навів її повного змісту.
Апеляційний господарський суд, у свою чергу, взагалі залишив поза увагою те, що за умовами Ліцензійної угоди остання підпадає під дію законів Китайської Народної Республіки та безпідставно застосував до спірних правовідносин норми ЦК України, якими врегульовано питання укладення та чинності ліцензійних договорів.
Таким чином, суд касаційної інстанції зауважив, що з метою правильного вирішення спору у справі судам належало достеменно встановити (у тому числі, шляхом одержання інформації від компетентних органів), чи підлягала обов'язковій реєстрації за законодавством Китайської Народної Республіки Ліцензійна угода, та, за відсутності такої реєстрації, з'ясувати, чи впливає зазначене на чинність прав, наданих за Ліцензійною угодою або інших прав на об'єкт права інтелектуальної власності, зокрема, на право ліцензіата на звернення до суду за захистом свого права.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
На виконання наведених вказівок Верховного Суду, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно листа Компанії "XIAOMI H.K. Limited" від 27.03.2018 року, Компанію "Alderman Management Ltd" було призначено Компанією "XIAOMI H.K. Limited" у якості уповноваженого дистриб'ютора Компанії XIAOMI відповідно до дистриб'юторської угоди від 19.05.2016 року та відповідно до неї уповноважено імпортувати, продавати, проводити рекламу та розповсюджувати товари, зазначені в угоді на території України (т. 3, а. с. 115 - 117).
В подальшому, з метою захисту в Україні (за винятком Криму) прав інтелектуальної власності на продукти під брендом "Xiaomi" (бренд "Xiaomi" включає в себе товарні знаки "Xiaomi", "Mi" та "RedMi"), Компанія "XIAOMI H.K. Limited" видала довіреність №МІ110020170500099 від 25.05.2017 року, якою уповноважила Компанію "Alderman Management Ltd" зокрема, але не виключно, контролювати контрафактну продукцію на території України, розслідувати та збирати докази порушень, включаючи, крім іншого, інформацію про контрафактну продукцію і неавторизованих дистриб'юторів або самостійних роздрібних торговців або довірену третю особу; повідомляти і надавати докази порушень компетентним місцевим державним органам та іншим чином захищати законні права та інтереси інтелектуальної власності "Xiaomi".
Відповідно до вказаної довіреності (ч. 4), з метою здійснення вищевикладених повноважень Компанія "Alderman Management Ltd" має право залучати будь-які треті сторони (на свій розсуд). Такі права дистриб'ютора надаються Компанії "Alderman Management Ltd" з правом субпідряду на термін не більше терміну дії цього дозволу, який діє до 19.05.2018 року (т. 2,а.с. 15-19).
Судом також встановлено, що 25.05.2017 року Компанія "Alderman Management Ltd" на підставі довіреності уповноважила третіх осіб бути законними представниками вказаної Компанії і від її імені та для неї виконувати всі або будь-які з дій та речей щодо захисту інтелектуальної власності цієї Компанії, включаючи, але не обмежуючись правами "Xiaomi" (за міжнародною реєстрацією від 28.11.2012 року № 1177611), "Mi" (за міжнародною реєстрацією від 28.11.2012 року № 1173649), "RedMi" (за міжнародною реєстрацією від 23.04.2014 року №1213534), в тому числі подавати заявку і брати участь від імені Компанії перед будь-якими фізичними і юридичними особами, державними органами і органами місцевого самоврядування, включаючи, але не обмежуючись процесом митного розслідування і/або в будь-яких або всіх інших митних діях, в судах загальної юрисдикції, в господарських та адміністративних судах всіх інстанцій, органів прокуратури, служби безпеки та Міністерства внутрішніх справ України, слідчих органів, державних органів влади, інших державних органів України з правом подачі звернень, претензій, заяв, скарг і укладання із згаданими особами або органами, будь-яких угод щодо захисту прав інтелектуальної власності Компанії тощо. Строк дії довіреності до 24.05.2018 року.
З огляду на те, що довіреність Компанії "Alderman Management Ltd" від 25.05.2017 року в частині визначення повноважень третіх осіб на представництво та захист інтересів Компанії "XIAOMI H.K. Limited", слід розглядати не як окремий документ, виданий в порядку передоручення прав для захисту інтересів Компанії "Alderman Management Ltd" як окремої юридичної особи, а в сукупності з листом Компанії "XIAOMI H.K. Limited" від 27.03.2018 року, в якому наголошено на існуванні дистриб'юторської угоди від 19.05.2016 року, за якою Компанію "Alderman Management Ltd" було призначено Компанією "XIAOMI H.K. Limited" у якості уповноваженого дистриб'ютора для імпорту, продажу, розповсюдження на території України товарів з товарними знаками Компанії "XIAOMI Inc." ("Xiaomi", "Mi", "RedMi", MIHOME і т.д.) з правом делегування повноважень з метою захисту прав інтелектуальної власності Компанії XIAOMI третім особам, та в сукупності зі змістом прав, переданих Компанії "Alderman Management Ltd" Компанією "XIAOMI Inc." на підставі виданої довіреності №МІ110020170500099 від 25.05.2017 року, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що представники, визначені в довіреності Компанії "Alderman Management Ltd" від 25.05.2017 року, в т.ч. представник ОСОБА\_2, який підписав дану позовну заяву, був наділений правом звертатися з даним позовом до суду в інтересах Компанії "XIAOMI H.K. Limited" для захисту прав інтелектуальної останньої.
Більш того, в процесі нового розгляду справи позивач також підтвердив законність повноважень третьої особи (ОСОБА\_2) на звернення до господарського суду з даним позовом для захисту прав інтелектуальної власності Компанії "XIAOMI H.K. Limited" та/або Компанії "XIAOMI Inc.", включаючи, але не обмежуючись правами на торгові марки "Xiaomi", "Mi", "RedMi", MIHOME, шляхом подання до суду для долучення до матеріалів справи, виданої в порядку передоручення, довіреності Компанії "Alderman Management Ltd" від 15.05.2018 року, повноваження якої підтверджено згідно з новою довіреністю Компанії "XIAOMI H.K. Limited" від 27.03.2018 року (т. 3, а.с. 121 - 124).
Окрім того, до суду була подана угода про надання юридичних послуг №22/08 від 22.08.2018 року, укладена безпосередньо між адвокатом ОСОБА\_2 та Компанією "XIAOMI H.K. Limited" на право представництво адвокатом інтересів Компанії у справі №911/2674/17 в господарських судах України усіх інстанцій, а також Верховному Суді з вказаної судової справи (т. 4, а. с. 28-29).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку, що оскільки уповноважуючи ОСОБА\_2 представляти та захищати інтереси Компанії "XIAOMI H.K. Limited", Компанія "Alderman Management Ltd" діяла в межах повноважень дистриб'ютора Компанії XIAOMI, повноваження ОСОБА\_2 на подачу цього позову до суду є встановленими та підтвердженими документально.
Обґрунтовуючи заявлені в суді позовні вимоги, позивач послався у позовній заяві на порушення прав інтелектуальної власності на торговельні марки "Xiaomi", "Mi", "RedMi", правовласником яких є Компанія "XIAOMI H.K. Limited".
Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для захисту прав інтелектуальної власності позивача на торговельні марки.
Згідно із ч. 2 ст. 154 ГК України до відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами.
У відповідності до ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
До об'єктів права інтелектуальної власності, визначених положеннями ст. 420 Цивільного кодексу України належать, в тому числі торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
Відповідно до приписів статті 492 ЦК України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
За приписами статті 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
Водночас згідно з частиною першою статті 4 Протоколу до Мадридської Угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 28.06.1989, який набув чинності для України 01.06.2000, з дати реєстрації або внесення запису, зробленого відповідно до положень Статей 3 і 3ter, охорона знака в кожній зацікавленій договірній стороні буде такою же, якби цей знак був заявлений безпосередньо у Відомстві цієї договірної сторони.
Відповідно до приписів статті 495 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з приписами статті 426 ЦК України способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визначаються цим Кодексом та іншим законом.
Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб.
Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.
В якості доказів, які підтверджують права інтелектуальної власності позивача - Компанії "XIAOMI H.K. Limited" на торгівельні марки "Xiaomi" (номер міжнародної реєстрації 1177611), "Mi" (номер міжнародної реєстрації 1173649), "RedMi" (номер міжнародної реєстрації 1213534), позивач надав суду фотокопію ліцензійної угоди про товарні знаки, укладену між Компанією "XIAOMI Inc." та Компанією "XIAOMI H.K. Limited" та її переклад на українську мову.
Згідно умов ліцензійної угоду про товарні знаки, укладеної між Компанією "XIAOMI Inc." (ліцензіар) та Компанією "XIAOMI H.K. Limited" (ліцензіат), сторони, взявши до уваги використання певного зареєстрованого товарного знака ліцензіара ліцензіатом при продажі та розповсюдженні продукції, дійшли згоди про використання товарного знака (далі ліцензовані товарні знаки) в областях, що виключають Китайську Народну Республіку (далі ліцензійна зона) на всі продукти та послуги, призначені для товарного знака. Якщо сторони не домовилися про інше, об'єкт цієї угоди повинен включати всі зареєстровані товарні знаки, що належать ліцензіару, а також товарні знаки, що будуть зареєстровані протягом терміну дії цієї угоди.
Відповідно до ч. 1 розділу 2 ліцензійної угоди ліцензіат погоджується отримати від ліцензіара, і ліцензіар погоджується надати ліцензіату не виключне право: продавати, поширювати, розповсюджувати та рекламувати свої продукти, послуги і проводити інші пов'язані з цим види діяльності; вживати будь-які необхідні дії для збереження ліцензійного товарного знака та припинення будь-яких порушень, включаючи, але не обмежуючись, такі заходи, як спостереження, захист, розслідування, дізнання, подача заяви, затримання, внесення пропозицій, консультації, переговори щоб зв'язатися з урядовими, неурядовими та напівурядовими організаціями, та вирішення інших питань, пов'язаних з сторонами, а також має право почати будь-яку необхідну юридичну процедуру або захід, в тому числі без судового розгляду, арбітражу, судового слухання, апеляції, примирення і т.д. безпосередньо або шляхом доручення адвокатам видавати листи, оголошувати і/або вживати дії, зазначені вище; без попередньої згоди ліцензіара ліцензіат не має права відмовлятися, передавати або розпоряджатися ліцензованою інтелектуальною власністю.
Згідно з частинами 2, 3 розділу 2 ліцензійної угоди повні або часткові права, отримані ліцензіатом відповідно до угоди, можуть бути субліцензовані. Якщо це не дозволено письмовим дозволом ліцензіара або ліцензіата, субліцензована третя сторона не має права повторно ліцензувати права іншим сторонам. Ліцензіар зобов'язаний надати ліцензіату матеріали, пов'язані з зареєстрованим товарним знаком.
Розділом 3 ліцензійної угоди визначено, що термін дії угоди починається 7 квітня 2010 року і залишається в силі і діє до 6 квітня 2020 року.
Відповідно до розділу 5 ліцензійної угоди ліцензія на товарний знак за цією угодою повинна бути безкоштовною, невиключною ліцензією.
Угода підпадає під дію законів Китайської Народної Республіки (ч. 2 розділу 6 ліцензійної угоди).
На виконання вказівок Верховного Суду щодо встановлення необхідності обов'язкової реєстрації вказаної Ліцензійної угоди за законодавством Китайської Народної Республіки, та, за відсутності такої реєстрації, з'ясування, чи впливає зазначене на чинність прав, наданих за Ліцензійною угодою або інших прав на об'єкт права інтелектуальної власності, зокрема, на право ліцензіата на звернення до суду за захистом свого права, колегія суддів встановила наступне.
З метою здійснення співробітництва в галузі правових відносин 31.10.1992 року між Україною і Китайською Народною Республікою укладено Договір про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах (Договір ратифіковано Постановою Верховної Ради №2996-ХІІ від 05.02.1993 року).
Відповідно до ст. 1 вказаного Договору, Громадяни однієї Договірної Сторони користуються на території другої Договірної Сторони таким же правовим захистом своїх особистих та майнових прав, як і громадяни другої Договірної Сторони. Вони мають право звертатись до суду та інших установ, до компетенції яких відносяться цивільні та кримінальні справи, і можуть порушувати клопотання і здійснювати інші процесуальні дії за тих же умов, що і громадяни другої Договірної Сторони.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що Положення пункту 1 застосовуються також до юридичних осіб, заснованих на території однієї з Договірних Сторін у відповідності з її законодавством.
Термін "цивільні справи", що вживається в цьому Договорі, містить також торговельні, господарські, шлюбно-сімейні і трудові справи. (ч. 3 ст. 1 Договору).
Відповідно до статті 12 Договору (Законодавство, яке застосовується при наданні правової допомоги), запитувана установа при наданні правової допомоги застосовує законодавство своєї держави.
При наданні правової допомоги у цивільних справах запитувана установа може також застосувати на прохання другої Договірної Сторони її процесуальні норми, якщо тільки вони не суперечать основним принципам законодавства запитуваної Договірної Сторони.
Так, на офіційному сайті Всесвітньої організації інтелектуальної власності розміщено спеціальний законодавчий акт Китайської Народної Республіки, а саме: Закон КНР "Про товарні знаки", прийнятий 23.08.1982 року на 24-му засіданні Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників 5-го скликання, яким врегульовано питання у сфері інтелектуальної власності.
На виконання вимог суду апеляційної інстанції, сторонами надано та судом до матеріалів справи долучено нотаріально завірений переклад на українську мову відповідного Закону Китайської Народної Республіки.
Зі змісту вказаного закону вбачається та сторонами не заперечується, що на момент укладення ліцензійної угоди (07.04.2010 року) діяв Закон зі змінами в редакції від 27.10.2001 року.
Абзацом 3 статті 40 Закон Китайської Народної Республіки "Про товарні знаки" (в редакції чинній на момент укладення угоди) визначено, що Договір про ліцензування товарного знаку має бути поданий до Управління товарних знаків для внесення запису в реєстр.
Тобто з наведеного вбачається, що договір на ліцензійне використання торгівельної марки підлягає обов'язковій реєстрації в Управлінні по торгівельним маркам.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, докази реєстрації ліцензійної угоди суду не надано та у справі відсутні.
Статтею 44 Закону Китайської народної республіки "Про договори", прийнятого 15.03.1999 року на другій сесії 9-го скликання Всекитайських зборів народних представників КНР (набрав чинності з 01.10.1999 року), визначено, що укладений відповідно до закону договір вступає в силу з моменту укладення.
Якщо законодавством, адміністративними актами передбачається затвердження, реєстрація договору, слід дотримуватися законодавства, адміністративних актів.
Разом з тим, згідно ст. 52 наведеного Закону КНР "Про договори", договір є недійсним при одній з таких обставин:
\- якщо одна зі сторін уклала договір шляхом обману, погрози, порушила права і інтереси держави;
\- якщо договір укладено в результаті зловмисної угоди і тим самим завдано шкоди правам та інтересам держави, організацій або третіх осіб;
\- якщо договірна форма прикриває незаконні цілі;
\- якщо порушені суспільні права і інтереси;
\- якщо порушені імперативні норми законодавства, адміністративних актів.
Отже, з системного аналізу наведених положень вбачається, що за відсутності доказів реєстрації ліцензійної угоди, про обов'язковість якої прямо зазначено в Законі КНР "Про товарні знаки" у відповідній редакції, така ліцензійна угода не створює правових наслідків як для її сторін, так і для третіх осіб в частині дотримання законодавства у сфері інтелектуальної власності, як наслідок права на торгівельну марку за такою угодою не можуть бути передано.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що надана позивачем ліцензійна угода від 07.04.2010 року, укладена між Компанією "XIAOMI Inc." та Компанією "ХІАОМІ Н.К. Limited", не є належним та допустимим доказом передачі йому прав на вищезазначені торгівельні марки в розумінні ст. 76-77 ГПК України, оскільки, всупереч приписам законодавства КНР, не зареєстрована належним чином в Управлінні по торгівельним маркам.
При цьому, колегія суддів критично ставиться до наданого позивачем та наявного у матеріалах справи листа від 22.02.2018 року, згідно якого ліцензійна угода, укладена між Компаніями "XIAOMI Inc." та "ХІАОМІ Н.К. Limited" повністю відповідає законам і правилам Китаю, в тому числі в частині відсутності реєстрації торговельної марки (т. 4, а. с. 18-19), оскільки його складено представником юридичного відділу Компанії "XIAOMI Inc.", тобто зацікавленою стосовно позивача особою та є її суб'єктивною думкою, яка базується на особистих знаннях та переконаннях даної особи, а відтак не є інформацією компетентного в даній сфері органу.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. (ч. 1 ст. 15 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 року під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 21.102015 року у справі №3-649гс15.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 18.05.2016 року у справі №6-658цс15 суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні".
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 09.12.2015 року по справі №6-849цс15, де висловив наступну правову позицію: З урахуванням частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України,частини першої статті 15 Цивільного кодексу України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Також, ця ж сама позиція висловлена у постанові Верховного суду України у справі №6-84цс14 від 03.09.2014 року: "З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні".
За вказаних обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що права на використання об'єктів права інтелектуальної власності - торгівельних марок «Хіаоmі» (номер міжнародної реєстрації 1177611 від 28.11.2012 року), «Мі» (номер міжнародної реєстрації 1173649 від 28.11.2012 року), "RеdМі" (номер міжнародної реєстрації 1213534 від 23.04.2014 року) за даною ліцензійною угодою без відповідної її реєстрації не передані їх власником позивачу - Компанії "ХІАОМІ Н.К. Limited", а відтак в даному випадку позивач не наділений виключним правом забороняти третім особам використовувати у будь-який спосіб, зокрема імпортувати (ввозити) в Україну спірний товар, який маркований торгівельними марками "Xiaomi", "Mi", "RedMi", оскільки ввезенням відповідачем на територію України такого товару права позивача не порушуються.
Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, вищенаведених обставин не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку із порушенням прав позивача, з огляду на що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а відповідне рішення суду першої інстанції - скасуванню у зв'язку з недоведеністю позовних вимог з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача, судовий збір за її подання в розмірі 4 800,00 грн., в силу ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
**ПОСТАНОВИВ:**
1\.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ен-Ай-Ес" на рішення господарського суду Київської області від 25.09.2018 року у справі № 911/2674/17 задовольнити.
2\.Рішення господарського суду Київської області від 25.09.2018 року у справі № 911/2674/17 скасувати.
3\. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
4\. Стягнути з Компанії "ХІАОМІ Н.К. Limited" (м. Гонконг, вул. Чен Ша Ван, будівля Чен Ша Ван Плаза 833, 2 башта, 8 поверх, офіс 806 ("Xiaomi") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ен-Ай-Ес" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, б. 12, код ЄДРПОУ 32531992) 4 800,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
5\. Доручити господарському суду Київської області видати наказ.
6\. Копію постанови суду надіслати сторонам у справі та третій особі.
7\. Справу повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 25.03.2019 року.
**Головуючий суддя О.М. Остапенко **
**Судді С.В. Сотніков**
** Б.В. Отрюх**
 
Постанова № 83058835
**ПОСТАНОВА**
**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**
15 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/2674/17
**Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:**
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
**за участю** помічника судді Наумкіної П.В. (за дорученням головуючого судді),
представників учасників справи:
**позивача** - компанії "XIAOMI H.K. Limited" (далі - Компанія, Компанія "XIAOMI H.K. Limited", скаржник) - ОСОБА\_1 (адвокат, посвідчення від 15.12.2008 №0278,
**відповідача** - товариства з обмеженою відповідальністю "Ен-Ай-Ес" (далі - Товариство, ТОВ "Ен-Ай-Ес") - Вертузаєва І.М. адвокат, посвідчення від 08.10.2015 № 5430/10),
**третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору** - Київської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Митниця, Київська митниця ДФС) - не з\`явилися,
**розглянув касаційну скаргу** Компанії
**на постанову** Північного апеляційного господарського суду** **від 14.03.2019 (головуючий - суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В. і Отрюх Б.В.)
**зі справи** № 911/2674/17
**за позовом **Компанії
**до** Товариства
**про **припинення порушення прав інтелектуальної власності,
**третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - **Митниця.
**ІСТОРІЯ СПРАВИ**
**1. Короткий зміст позовних вимог**
1\.1. Компанія у вересні 2017 року звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Товариства (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про: заборону відповідачу здійснювати розповсюдження товарів - смартфонів Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb - 100 шт., поданих до митного оформлення за митною декларацією від 21.08.2017 № 125100/2017/320787, на території України; вилучення з цивільного обороту та знищення контрафактного товару - смартфонів Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb- 100 шт., поданих до митного оформлення за митною декларацією від 21.08.2017 № 125100/2017/320787.
1\.2. Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним (з порушенням прав інтелектуальної власності) ввезенням відповідачем на територію України спірного товару, який маркований торговельними марками "Xiaomi", "Mi", "RedMi" без дозволу правовласника (позивача).
**2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції**
**2.1.** Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
**2.2**. Рішенням Господарського суду Київської області від 25.09.2018 (суддя Антонова В.М.): заборонено Товариству здійснювати розповсюдження товарів: смартфонів Хіаоmi RedMi 4 2/16 Gb - 100 шт., поданих до митного оформлення за митною декларацією від 21.08.2017 №125100/2017/320787 на території України; вирішено вилучити з цивільного обороту і знищити контрафактний товар: смартфони Хіаоmi RedMi 4 2/16 Gb - 100 шт., подані до митного оформлення за митною декларацією від 21.08.2017 № UA 125100/2017/320787; стягнуто з Товариства на користь Компанії 8 000 грн. зі сплати судового збору.
**2.3**. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що: міжнародна реєстрація торговельних марок Компанії "XIAOMI Inc." відбулася в період дії ліцензійної угоди; ліцензійною угодою сторони поширили сферу її дії на правовідносини, які існували між компаніями до реального моменту її укладення, в тому числі на правовідносини щодо використання позивачем товарних знаків, що будуть зареєстровані Компанією "XIAOMI Inc." протягом усього терміну дії цієї угоди; ліцензійна угода станом на день розгляду спору в суді залишається чинною; Компанія є законним правовласником торговельних марок "Xiaomi", "Mi" та "RedMi", право на використання яких набуте нею на підставі укладеної з Компанією "XIAOMI Inc." ліцензійної угоди; ліцензійна угода, укладена між Компаніями "XIAOMI Inc." та "ХIAOMI H. K. Limited", повністю відповідає законам і правилам Китаю, в тому числі в частині відсутності реєстрації торговельної марки, оскільки станом на момент укладення ліцензійної угоди вимога щодо подачі заявки про реєстрацію торговельної марки була необов\`язковою. Крім того, місцевий господарський суд виходив з того, що представники, визначені в довіреності Компанії "Alderman Management Ltd" від 25.05.2017, в т.ч. представник ОСОБА\_1 , який підписав позовну заяву у даній справі, були наділені правом звертатися з позовом до суду в інтересах Компанії для захисту прав інтелектуальної власності на торговельні марки Компанії "XIAOMI Inc." Також місцевий господарський суд виходив з того, що документи, надані Товариством на підтвердження законності придбання товару у офіційного дистриб\`ютора Компанії "XIAOMI Inc." - Компанії "Shenzhen Zealkeys Sci-tech Co.LTD", не доводять правомірності використання відповідачем на заявлених до ввезення в Україну смартфонах торговельних марок бренду "Xiaomi", оскільки на підставі довіреності від 23.08.2016, виданої Компанією "Xiaomi Communications CO., LTD" (яка є афілійованою організацією Компанії "XIAOMI Inc.") Компанії "Shenzhen Zealkeys Sci-tech Co.LTD", остання уповноважена бути дистриб\`ютором Xiaomi з повними правами, авторизацією та юридичним правом імпортувати, продавати, рекламувати, розповсюджувати саме авторизованого обладнання, яким є аксесуари, техніка для дому, обладнання Інтернету, речей, роутери, ТВ, аудіо, пристрої для спорту тощо, і лише на території Гонконгу.
**2.4. **Постановою Північного апеляційного господарського суду** **від 14.03.2019: апеляційну скаргу Товариства задоволено; рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2018 у справі № 911/2674/17 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено; стягнуто з Компанії на користь Товариства 4 800 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
**2.5.** Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що: представники, визначені в довіреності Компанії "Alderman Management Ltd" від 25.05.2017 року, в т.ч. представник ОСОБА\_1 , який підписав позовну заяву у даній справі, були наділені правом звертатися з даним позовом до суду в інтересах Компанії для захисту прав інтелектуальної власності останньої; на момент укладення ліцензійної угоди про товарні знаки (07.04.2010), укладеної Компанією "XIAOMI Inc." (ліцензіар) та Компанією "XIAOMI H.K. Limited" (ліцензіат), діяв Закон Китайської Народної Республіки "Про товарні знаки" зі змінами в редакції від 27.10.2001; договір на ліцензійне використання торговельної марки відповідно до норм абзацу третього статті 40 Закону Китайської Народної Республіки "Про товарні знаки" (в редакції, чинній на момент укладення угоди) підлягав обов\`язковій реєстрації в Управлінні по торговельним маркам; докази реєстрації ліцензійної угоди позивачем суду не надані та у справі відсутні.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що надана позивачем ліцензійна угода від 07.04.2010, укладена між Компанією "XIAOMI Inc." та Компанією, не є належним та допустимим доказом передачі їй прав на торговельні марки "Xiaomi", "Mi", "RedMi" в розумінні статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки, всупереч приписам законодавства КНР, ліцензійна угода від 07.04.2010 не зареєстрована належним чином в Управлінні по торговельним маркам.
**3. Короткий зміст вимог касаційної скарги**
**3.1. **У касаційній скарзі до Верховного Суду Компанія просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду** **від 14.03.2019, а рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2018 у справі № 911/2674/17 залишити в силі.
**АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ**
**4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу**
4\.1. Скаржник вважає оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки судом неповно з\`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.
4\.2. Компанія стверджує, що судом апеляційної інстанції невірно застосована норма Закону Китайської Народної Республіки "Про товарні знаки" та проігноровано поданий позивачем переклад даної норми. Зокрема, скаржник стверджує, що відповідно до абзацу третього статті 40 Закону Китайської Народної Республіки (далі - КНР) "Про товарні знаки" ліцензійний договір має обліковуватись в Управлінні по торговельним маркам, але разом з тим у цій статті відсутнє посилання на його обов\`язкову реєстрацію. Так само відсутня в статті 40 цього Закону і норма про те, чи має вплив відсутність реєстрації ліцензійної угоди на чинність прав, що були передані за такою угодою іншій особі. І це, на думку скаржника, є цілком логічним, оскільки ця редакція Закону КНР "Про товарні знаки" (від 2001 року) взагалі не передбачає реєстрації ліцензійної угоди в Управлінні по торговельним маркам, тому, відповідно, вона не містить і наслідків відсутності такої реєстрації.
Зазначене, за твердженням скаржника, підтверджується й аналізом абзацу третього статті 43 Закону КНР "Про товарні знаки" у редакції від 2013 року. Так, у статті 43 цього Закону у вказаній редакції зазначається, що у випадку видачі ліцензії на використання зареєстрованої торговельної марки іншим особам ліцензіар зобов\`язаний надати ліцензію на використання торговельної марки для реєстрації до Управління по торговельним маркам, яке дає відповідне оголошення. Без реєстрації ліцензія на використання торговельної марки не може бути використана проти сумлінної третьої особи.
4\.3. Компанія вважає, що судом апеляційної інстанції не в повній мірі досліджено законодавство КНР в цілому і Закон КНР "Про товарні знаки", зокрема в редакції, яка діяла на момент укладення ліцензійної угоди.
4\.4.**_ _**__Скаржник зазначає, що**_ _**__посилання на статтю 52 Закону КНР "Про договори", викладені в оскаржуваній постанові, не є коректними та не можуть вважатись такими, що підтверджують позицію відповідача. Так, суд апеляційної інстанції наводить зміст вказаної статті, але разом з тим суд не зазначає, якій саме з перелічених вимог не відповідає**_ _**__ліцензійний договір, укладений у 2010 році.
4\.5. Компанія стверджує, що спірна продукція є контрафактною та зазначає таке:
\- "Лист авторизація", який начебто підтверджує статус дилера XIAOMI, був підписаний не власниками ТМ ХІАОМІ, а зовсім іншою особою, а саме компанією XIAOMI Communications СО., LTD, яка не є власником торговельних марок бренду ХІАОМІ. Жодних даних про те, що вказана компанія має право на продаж смартфонів торговельних марок «Xiaom», «Мі» або «Redmi» до суду жодної з інстанцій надано не було;
\- відповідно до "Листа авторизації", пункт 1, вказано, що Shenzhen Zealkeys Sci-tech Co., LTD має право продавати лише "аксесуари, техніку для дому, роутери, ТВ. аудіо, пристрої для спорту тощо". Мобільні телефони та смартфоні у цьому переліку відсутні. Більш того, відповідно до пункту а) такого "Листа" авторизованими (тобто дозволеними для розповсюдження) територіями є тільки Гонконг, а не Україна;
\- на підтвердження того, що Shenzhen Zealkeys Sci-tech Co., LTD не могла продати спірні смартфони відповідачу, в матеріалах справи міститься спільний лист правовласника торговельних марок «Хіаоmі», «Мі» та «Redmi» компанії Хіаоmі inc. та Хіаоmі Communications Co., Ltd, відповідно до якого чітко зазначається, що власник вказаних торговельних марок не поставляв продукцію на базі смартфонів зазначеному дилеру, та взагалі прав на продаж продукції на базі смартфонів у зазначеного дилера немає. Відтак дослідити походження спірного товару є неможливим, але очевидним є той факт, що цей спірний товар не вводився в обіг зі згоди правовласника.
4\.6. Компанія зазначає, що до даних правовідносин не може бути застосовано пункт 6 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", оскільки спірний товар не був ведений в цивільний оборот зі згоди правовласника.
4\.7. Скаржник вказує на те, що у Ліцензійній угоді прямо зазначається коло об\`єктів, на які має розповсюджуватись її дія. З метою підтвердження передачі прав саме на торговельні марки Хіаоmі», «Мі» та «Redmi» до суду був наданий письмовий документ, відповідно до якого правовласник дійсно підтвердив передачу прав на вказані торговельні марки позивачу на території України.
**5. Позиції, викладені у відзивах на касаційну скаргу**
5\.1. До Касаційного господарського суду 10.07.2019 від ТОВ "Ен-Ай-Ес" надійшло клопотання про поновлення строку для подання відзиву та відзив на касаційну скаргу.
За приписами частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції. У даному разі ухвалою Верховного Суду від 03.06.2019 учасникам справи було встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 21.06.2019. Однак, ТОВ "Ен-Ай-Ес" відзив на касаційну скаргу подано лише 10.07.2019, тобто поза межами зазначеного строку. Водночас положеннями ГПК України встановлено, що:
\- у суді касаційної інстанції касаційна скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції (стаття 301);
\- у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина дев\`ята статті 165).
Відповідачем відзив на касаційну скаргу подано не у встановлений судом строк, однак ТОВ "Ен-Ай-Ес" просить поновити строк на подання відзиву на касаційну скаргу, оскільки 10.06.2019 змінився директор Товариства, акта приймання-передачі фінансово-господарських документів не підписувалося, жодних документів не передавалося. За твердженням Товариства, про дану справу чинному директору ТОВ "Ен-Ай-Ес" стало відомо тільки 03.07.2019 шляхом моніторингу сайту "Судова влада", ухвала про відкриття касаційного провадження на адресу ТОВ "Ен-Ай-Ес" за час керівництва нового директора не надходила.
Касаційний господарський суд не визнає дану причину поважною, оскільки: ухвала Верховного Суду від 03.06.2019 була отримана ТОВ "Ен-Ай-Ес" 06.06.2019 (що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01016 14119528); з матеріалів справи вбачається, що представник, який подав клопотання про поновлення строку для подання відзиву та відзив на касаційну скаргу, - Ковригіна В.Є. здійснює представництво ТОВ "Ен-Ай-Ес" у даній справі починаючи з 10.07.2018 (що підтверджується договором про надання правової допомоги від 10.07.2018 та довіреністю №б/н від 10.07.2018), а тому можливість подання відзиву у справі у строки, встановлені судом, залежала виключно від суб\`єктивних обставин та не мала об\`єктивного, незалежного від Товариства характеру. Тому Верховний Суд клопотання про поновлення строку для подання відзиву відхиляє, відзив на касаційну скаргу, поданий ТОВ "Ен-Ай-Ес", залишає без розгляду та розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
5\.2. Від Митниці відзив на касаційну скаргу не надходив.
**6. РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ **
6\.1. Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявних у справі витягів з протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
6\.2. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.07.2019 № 29.3-02/1238 у зв\`язку з перебуванням судді Колос І.Б. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 911/2674/17, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.
**7. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ**
7\.1. За твердженням позивача, останній є правовласником щодо торговельних марок: "Xiaomi" (за міжнародною реєстрацією від 28.11.2012 № 1177611, яка діє на території України в повному обсязі з 28.11.2012), "Mi" (за міжнародною реєстрацією від 28.11.2012 № 1173649, яка діє на території України в повному обсязі з 28.11.2012), "RedMi" (за міжнародною реєстрацією від 23.04.2014 № 1213534, яка діє на території України в повному обсязі з 23.04.2014);
7\.2. Дані торговельні марки зареєстровані та охороняються для товарів 9 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, переліки яких наведені у свідоцтвах № 1177611, № 1173649 та № 1213534, зокрема, серед них є мобільні телефони та планшетні комп\`ютери;
7\.3. Відповідно до відомостей, які містяться на офіційному сайті Всесвітньої організації інтелектуальної власності, власником торговельних марок "Xiaomi" (за міжнародною реєстрацією від 28.11.2012 № 1177611, яка діє на території України в повному обсязі з 28.11.2012), "Mi" (за міжнародною реєстрацією від 28.11.2012 № 1173649, яка діє на території України в повному обсязі з 28.11.2012), "RedMi" (за міжнародною реєстрацією від 23.04.2014 № 1213534, яка діє на території України в повному обсязі з 23.04.2014), є компанія "XIAOMI Inc.";
7\.4. Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (реєстраційний номер 10108012660422 ), яке видане Управлінням промислово-торгівельної адміністрації в місті Пекін, датою заснування компанії "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co Ltd" є 03.03.2010;
7\.5. Компанія "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co Ltd" 30.07.2013 змінила назву на "XIAOMI Inc.", що підтверджується листом від 22.11.2017, підписаним компанією "XIAOMI Inc." та Компанією;
7\.6. Відповідно до відомостей, які містяться на офіційному сайті Всесвітньої організації інтелектуальної власності та підтверджені наявними в матеріалах господарської справи листами ДП "Український інститут інтелектуальної власності" від 25.01.2017, власником торговельних марок "Xiaomi", "Mi" та "RedMi" є Компанія "XIAOMI Inc.", іменована до 30.07.2013 як Компанія "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd";
7\.7. У листі компанії "XIAOMI Inc." від 25.10.2017 зазначається, що Компанія є дочірньою компанією "XIAOMI Inc.";
7\.8. Згідно з інформацією, яка викладена у листі від 22.11.2017, що підписаний компанією "XIAOMI Inc." та Компанією, між компанією "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co Ltd" та Компанією був укладений квазідоговір, за умовами якого позивач мав право використовувати належні компанії "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co Ltd" торговельні марки "Xiaomi", "Mi". З 30.07.2013, після зміни назви компанії з "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co Ltd" на "XIAOMI Inc.", остання продовжила та підтвердила свою співпрацю з позивачем шляхом укладення ліцензійної угоди;
7\.9. Відповідно до ліцензійної угоди про товарні знаки (далі - Ліцензійна угода), яка укладена компанією "XIAOMI Inc." як ліцензіаром та Компанією як ліцензіатом, сторони, беручи до уваги використання певного зареєстрованого товарного знака ліцензіара ліцензіатом під час продажу та розповсюдження продукції, дійшли згоди про використання товарного знака (далі - ліцензовані товарні знаки) в областях, що виключають Китайську Народну Республіку (далі - ліцензійна зона), на всі продукти та послуги, призначені для товарного знака. Якщо сторони не домовилися про інше, об\`єкт цієї угоди повинен включати всі зареєстровані товарні знаки, що належать ліцензіару, а також товарні знаки, що будуть зареєстровані протягом терміну дії цієї угоди;
7\.9.1. Згідно з частиною першою розділу 2 Ліцензійної угоди ліцензіат погоджується отримати від ліцензіара, а ліцензіар погоджується надати ліцензіату невиключне право: продавати, поширювати, розповсюджувати та рекламувати свої продукти, послуги і проводити інші пов\`язані з цим види діяльності; вживати будь-які необхідні дії для збереження ліцензійного товарного знака та припинення будь-яких порушень, включаючи, але не обмежуючись, такі заходи, як спостереження, захист, розслідування, дізнання, подача заяви, затримання, внесення пропозицій, консультації, переговори, щоб зв\`язатися з урядовими, неурядовими та напівурядовими організаціями, та вирішення інших питань, пов\`язаних з сторонами, а також має право почати будь-яку необхідну юридичну процедуру або захід, в тому числі без судового розгляду, арбітражу, судового слухання, апеляції, примирення і т.д. безпосередньо або шляхом доручення адвокатам видавати листи, оголошувати і/або вживати дії, зазначені вище; без попередньої згоди ліцензіара ліцензіат не має права відмовлятися, передавати або розпоряджатися ліцензованою інтелектуальною власністю;
7\.9.2. Відповідно до частин другої та третьої розділу 2 Ліцензійної угоди повні або часткові права, отримані ліцензіатом відповідно до угоди, можуть бути субліцензовані. Якщо це не дозволено письмовим дозволом ліцензіара або ліцензіата, субліцензована третя сторона не має права повторно ліцензувати права іншим сторонам. Ліцензіар зобов\`язаний надати ліцензіату матеріали, пов\`язані із зареєстрованим товарним знаком;
7\.9.3. Розділом 3 Ліцензійної угоди визначено, що термін дії угоди починається 7 квітня 2010 року та залишається в силі і діє до 6 квітня 2020 року;
7\.9.4. Відповідно до розділу 5 Ліцензійної угоди ліцензія на товарний знак за цією угодою повинна бути безкоштовною, невиключною ліцензією*;*
7\.10. Як зазначає позивач, з метою захисту прав інтелектуальної власності позивача на торговельні марки "Xiaomi", "Mi" та "RedMi" за допомогою митних процедур, останні 23.02.2017 були внесені строком на 1 рік до митного реєстру об\`єктів права інтелектуальної власності за номерами 3360, 3361 та 3362;
7\.11. З листа Київської митниці ДФС позивачу стало відомо, що 13.07.2017 в зоні діяльності митниці за митною декларацією від 12.07.2017 №UA125100/2017/317114 було заявлено до митного контролю та митного оформлення товар торговельної марки "Xiaomi", внесений до митного реєстру об\`єктів права інтелектуальної власності за № 003360, а саме: смартфони Хіаоmi Mi: 3 16 Gb - 1 шт., 4с 2/16 Gb - 3 шт., 4с 3/32 Gb - 8 шт., 4s 3/64 Gb - 3шт., 5 3/32 Gb - 3 шт., 5 4/128 Gb - 2 шт., 5s Plus 6/128 - 1 шт., Хіаоmi RedMi: Note 2 32 Gb - 1 шт., Note 4 3/64 - 1 шт., Хіаоmi RedMi 2 - 1 шт., Хіаоmi RedMi 3 - 7 шт., Хіаоmi RedMi 3s 2/16 Gb - 7 шт., Хіаоmi RedMi 3s 3/32 Gb - 3 шт., планшетний комп\`ютер Хіаоmi Мі Pad 2 - 1 шт.;
7\.11.1. Декларантом товарів визначено ТОВ "Сова-Брокер", імпортером - ТОВ "Ен-Ай-Ес";
7\.11.2. У зв\`язку з тим, що у митному реєстрі об\`єктів права інтелектуальної власності були відсутні відомості про ТОВ "Ен-Ай-Ес" як імпортера торговельної марки "Xiaomi", керуючись приписами статті 399 Митного кодексу України, Київська митниця ДФС строком на 10 робочих днів призупинила митне оформлення товарів торговельної марки "Xiaomi" та повідомила уповноваженого представника компанії позивача ( ОСОБА\_1) щодо можливості взяття зразків для проведення експертизи з наступним наданням копії висновку митниці;
7\.12. Київська митниця ДФС 22.08.2017 вдруге звернулася до уповноваженого представника компанії ( ОСОБА\_1 ) з листом, в якому повідомила, що ТОВ "Ен-Ай-Ес" як імпортером, згідно з митною декларацію від 21.08.2017 №UA125100/2017/320787, знову було подано до митного контролю та митного оформлення товар торговельної марки "Xiaomi", внесений до митного реєстру об\`єктів права інтелектуальної власності за № 003360. Декларантом товарів вказано ТОВ "Сова-Брокер";
7\.12.1. У зв\`язку з наявними підставами вважати, що переміщення товару здійснювалося з порушенням прав інтелектуальної власності, з 22.08.2017 року Київською митницею ДФС було прийнято рішення призупинити строком на 10 робочих днів митне оформлення товарів (радіотелефонів торговельної марки "Xiaomi" системи стільникового зв\`язку GSM900/1800 та UMTS - Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb - 100 шт), поданих до митного оформлення за митною декларацією від 21.08.2017 №UA125100/2017/320787;
7\.13. На адресу Київської митниці ДФС 01.09.2017 від ТОВ "Ен-Ай-Ес" надійшла скарга на рішення про призупинення митного оформлення товару за митною декларацію від 21.08.2017 №UA125100/2017/320787 з тих підстав, що доручення на представництво інтересів в Україні та внесення до митного реєстру об\`єктів права інтелектуальної власності торговельних марок "Xiaomi", "Mi" та "RedMi" видане ОСОБА\_1 Компанією ХIAOMI H. K., яка не має жодного відношення до вищезазначених торгових марок, оскільки майнові права на них належать Компанії "XIAOMI Inc." (колишня назва "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd");
7\.14. Представник компанії позивача (ОСОБА\_1) 04.09.2017 направив до Київської митниці ДФС клопотання, згідно з яким просив продовжити термін призупинення митного оформлення товарів, що містять об\`єкт права інтелектуальної власності, поданих до оформлення за митною декларацією від 21.08.2017 №/2017/320787, у зв\`язку із зверненням до суду із заявою про вжиття запобіжних заходів;
7\.15. Листом від 06.09.2017 за вих. № 7091/2/10-70-18-04-47 Київська митниця ДФС звернулася до ОСОБА\_1 з проханням надати належним чином завірені копії документів щодо його повноважень представляти знак для товарів і послуг "Xiaomi" в Україні. Документи були необхідні для прийняття рішення начальником Київської митниці ДФС про продовження (не продовження) строку призупинення митного оформлення радіотелефонів системи стільникового зв\`язку GSM900/1800 та UMTS - Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb - 100 шт торговельної марки "Xiaomi";
7\.16. Примірник листа від 06.09.2017 за вих. № 7091/2/10-70-18-04-47 було отримано на руки представником Компанії "XIAOMI H.K. Limited" Хоменком О.В. 06.09.2017. Того ж дня Хоменко О.В. звернувся до Київської митниці ДФС із заявою про отримання зразку товару (радіотелефону системи стільникового зв\`язку GSM900/1800 та UMTS - Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb) за для проведення експертизи;
7\.17. Рішенням від 07.09.2017 в.о. начальника Київської митниці ДФС на підставі частини сьомої статті 399 Митного кодексу України скасував рішення про призупинення митного оформлення товару, поданого до оформлення за митною декларацією від 21.08.2017 №/2017/320787;
7\.18. Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2017 у справі № 911/2674/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017, було відмовлено в задоволенні заяви уповноваженого представника Компанії "XIAOMI H.K. Limited" (ОСОБА\_1) про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на товари "смартфони Хіаоmi RedMi 4 2/16 Gb" - 100 шт, заявлених імпортером ТОВ "Ен-Ай-Ес" до митного оформлення за митною декларацією від 21.08.2017 №/2017/320787, та шляхом заборони Київській митниці ДФС України здійснювати митне оформлення вищевказаного товару до моменту розгляду справи по суті.
Вказана ухвала мотивована тим, що: майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані за договором про передачу права власності на знак чи ліцензійним договором, які вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами; доказів укладання зазначеного правочину за яким заявнику - Компанії "ХIAOMI H. K. Limited" передані права на зазначені торговельні марки, суду не надано; заявник не надав доказів того, що Компанія "ХIAOMI H. K. Limited" є єдиним законним продавцем спірного товару;
7\.19. Компанія стверджує, що товар, вказаний у митній декларації від 21.08.2017 №/2017/320787, є контрафактним, на підтвердження чого надає такі докази:
\- ліцензійну угоду про товарні знаки № МІ112020171000672, укладену між Компаніями "XIAOMI H.K. Limited" та "XIAOMI Inc.", за умовами якої сторони погодилися на використання товарного знака в областях, що виключають Китайську Народну Республіку, на всі продукти та послуги, призначені для товарного знака;
\- лист від 22.11.2017, підписаний представниками Компаній "XIAOMI H.K. Limited" та "XIAOMI Inc.", зі змісту якого вбачається, що між Компанією "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd" та Компанією "XIAOMI H.K. Limited" існував квазідоговір, за умовами якого Компанія "XIAOMI H.K. Limited" мала право використовувати та субліцензувати належні компанії "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd" торговельні марки "Xiaomi", "Mi". 30.07.2013 назву Компанії "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd" було змінено на "XIAOMI Inc.". Після 30.07.2013 Компанія "XIAOMI Inc." продовжила та підтвердила свою співпрацю з Компанією "XIAOMI H.K. Limited" шляхом укладення у письмовій формі офіційного ліцензійного договору про надання права на використання торгового знаку. Компанія "XIAOMI Inc." підтверджує та визнає початковий варіант договору про надання права на використання торгового знаку, укладеного між Компаніями "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd" та Компанією "XIAOMI H.K. Limited";
\- лист від 22.11.2017, підписаний представниками Компаній "XIAOMI H.K. Limited" та "XIAOMI Inc.", за яким підтверджено, що Компанія "XIAOMI Inc." уповноважила Компанію "XIAOMI H.K. Limited" використовувати та субліцензувати торгові марки "Xiaomi", "Mi" та "RedMi" на підставі укладеного сторонами ліцензійного договору про надання права на використання торгового знака, який зареєстрований Компанією "XIAOMI Inc." та належить їй на території України, а також виконувати будь-які дії, які можуть бути необхідними для захисту авторських прав;
\- спільну заяву Компаній "XIAOMI H.K. Limited" та "XIAOMI Inc." від 25.10.2017, згідно з якою Компанія "XIAOMI Inc." повідомила, що Компанія "XIAOMI H.K. Limited" є афілійованою компанією, яка представляє Компанію "XIAOMI Inc." для ведення бізнесу, зв\`язків з партнерами, імпорту та розміщення продукції "Xiaomi", захисту бренду "Xiaomi" та вирішення інших питань в Україні;
\- спільну заяву Компаній "XIAOMI H.K. Limited" та "XIAOMI Inc." від 30.11.2016, за змістом якої вбачається, що Компанія "XIAOMI H.K. Limited" має всі законні права для використання та надання дозволів щодо торгових марок, які зареєстровані Компанією "XIAOMI Inc.", оскільки Компанія "XIAOMI H.K. Limited" повністю підконтрольна Компанії "XIAOMI Inc.";
\- лист Компанії "XIAOMI H.K. Limited" від 17.07.2017, відповідно до якого підтверджено, що Компанія не продавала та безпосередньо не постачала ТОВ "Ен-Ай-Ес" жодні моделі смартфонів Xiaomi, серед яких Хіаоmi Mi: 3 16 Gb, 4с 2/16 Gb, 4с 3/32 Gb, 4s 3/64 Gb, 5 4/128 Gb, 5s Plus 6/128, Хіаоmi RedMi - Note 2 32 Gb, Хіаоmi RedMi 2, Хіаоmi RedMi 3, Хіаоmi RedMi 3s 2/16 Gb, Хіаоmi RedMi 3s 3/32 Gb, Хіаоmi Мі Pad 2;
7\.20. У свою чергу, відповідач стверджує, що товар (радіотелефони системи стільникового зв\`язку GSM900/1800 та UMTS - Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb кількістю 100 шт.), заявлений ним до митного оформлення згідно з митної декларації від 21.08.2017 №/2017/320787, був придбаний у Компанії "INNES INTERNATIONAL, INC" згідно контракту від 10.01.2017 № 01-17 в установленому законодавством порядку, а Компанія "INNES INTERNATIONAL, INC" придбала вищевказаний товар у Компанії "Shenzhen Zealkeys Sci-tech Co., LTD", яка є справжнім дистриб\`ютором "Xiaomi", з повними правами, авторизацією та юридичним правом імпортувати, продавати, рекламувати та розповсюджувати авторизоване обладнання;
7\.21. Крім того, щодо наявності повноважень у ОСОБА\_1 представляти інтереси Компанії судами першої та апеляційної інстанції було зазначено таке.
7\.21.1. Згідно з листом Компанії "XIAOMI H.K. Limited" від 27.03.2018 Компанію "Alderman Management Ltd" було призначено Компанією "XIAOMI H.K. Limited" уповноваженим дистриб\`ютором Компанії XIAOMI відповідно до дистриб\`юторської угоди від 19.05.2016 та відповідно до неї уповноважено імпортувати, продавати, проводити рекламу та розповсюджувати товари, зазначені в угоді, на території України;
7\.21.2. У подальшому, з метою захисту в Україні (за винятком Криму) прав інтелектуальної власності на продукти під брендом "Xiaomi" (бренд "Xiaomi" включає в себе товарні знаки "Xiaomi", "Mi" та "RedMi"), Компанія видала довіреність від 25.05.2017 №МІ110020170500099, якою уповноважила Компанію "Alderman Management Ltd" зокрема, але не виключно, контролювати контрафактну продукцію на території України, розслідувати та збирати докази порушень, включаючи, крім іншого, інформацію про контрафактну продукцію і неавторизованих дистриб\`юторів або самостійних роздрібних торговців або довірену третю особу; повідомляти і надавати докази порушень компетентним місцевим державним органам *та іншим чином захищати законні права та інтереси інтелектуальної власності "Xiaomi";*
7\.21.3. Відповідно до вказаної довіреності (частина четверта) з метою здійснення вищевикладених повноважень Компанія "Alderman Management Ltd" має право залучати будь-які треті сторони. Такі права дистриб\`ютора надаються Компанії "Alderman Management Ltd" з правом субпідряду на термін не більше терміну дії цього дозволу, який діє до 19.05.2018;
7\.21.4. Компанія "Alderman Management Ltd" 25.05.2017 на підставі довіреності уповноважила третіх осіб бути законними представниками вказаної Компанії і від її імені та для неї виконувати всі або будь-які з дій та речей щодо захисту інтелектуальної власності цієї Компанії, включаючи, але не обмежуючись правами "Xiaomi" (за міжнародною реєстрацією від 28.11.2012 року № 1177611), "Mi" (за міжнародною реєстрацією від 28.11.2012 року № 1173649), "RedMi" (за міжнародною реєстрацією від 23.04.2014 року №1213534), в тому числі подавати заявку і брати участь від імені Компанії перед будь-якими фізичними і юридичними особами, державними органами і органами місцевого самоврядування, включаючи, але не обмежуючись процесом митного розслідування і/або в будь-яких або всіх інших митних діях, в судах загальної юрисдикції, в господарських та адміністративних судах всіх інстанцій, органів прокуратури, служби безпеки та Міністерства внутрішніх справ України, слідчих органів, державних органів влади, інших державних органів України з правом подачі звернень, претензій, заяв, скарг і укладання із згаданими особами або органами, будь-яких угод щодо захисту прав інтелектуальної власності Компанії тощо. Строк дії довіреності до 24.05.2018;
7\.21.5. Суди попередніх інстанції, досліджуючи довіреність Компанії "Alderman Management Ltd" від 25.05.2017, вказали, що названу довіреність не потрібно розглядати окремо як довіреність, видану в порядку передоручення прав для захисту інтересів Компанії "Alderman Management Ltd" як окремої юридичної особи, а навпаки, потрібно розглядати у сукупності з листом Компанії "XIAOMI H.K. Limited" від 27.03.2018, в якому наголошено на існуванні дистриб\`юторської угоди від 19.05.2016, за якою Компанію "Alderman Management Ltd" було призначено Компанією "XIAOMI H.K. Limited" уповноваженим дистриб\`ютором для імпорту, продажу, розповсюдження на території України товарів з товарними знаками Компанії "XIAOMI Inc." ("Xiaomi", "Mi", "RedMi", MIHOME і т.д.) з правом делегування повноважень з метою захисту прав інтелектуальної власності Компанії XIAOMI третім особам;
7\.21.6. Також судами попередніх інстанцій зроблено акцент на тому, що:
\- під час нового розгляду справи позивач також підтвердив законність повноважень третьої особи ( ОСОБА\_1 ) на звернення до господарського суду з даним позовом для захисту прав інтелектуальної власності Компанії "XIAOMI H.K. Limited" та/або Компанії "XIAOMI Inc.", включаючи, але не обмежуючись правами на торгові марки "Xiaomi", "Mi", "RedMi", MIHOME, шляхом подання до суду для долучення до матеріалів справи, виданої в порядку передоручення, довіреності Компанії "Alderman Management Ltd" від 15.05.2018, повноваження якої підтверджено згідно з новою довіреністю Компанії "XIAOMI H.K. Limited" від 27.03.2018;
\- до суду була подана угода про надання юридичних послуг від 22.08.2018 № 22/08, укладена безпосередньо адвокатом ОСОБА\_1 та Компанією "XIAOMI H.K. Limited" на право представництва адвокатом інтересів Компанії у справі №911/2674/17 в господарських судах України усіх інстанцій, а також Верховному Суді з вказаної судової справи;
7\.22. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для захисту прав інтелектуальної власності позивача на торговельні марки.
**8. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ**
8\.1. Відповідно до приписів статті 492 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
За приписами статті 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
Водночас згідно з частиною першою статті 4 Протоколу до Мадридської Угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 28.06.1989, який набув чинності для України 01.06.2000, з дати реєстрації або внесення запису, зробленого відповідно до положень Статей 3 і 3ter, охорона знака в кожній зацікавленій договірній стороні буде такою же, якби цей знак був заявлений безпосередньо у Відомстві цієї договірної сторони;
Відповідно до приписів статті 495 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з приписами статті 426 ЦК України способи використання об\`єкта права інтелектуальної власності визначаються цим Кодексом та іншим законом.
Особа, яка має виключне право дозволяти використання об\`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об\`єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб.
Використання об\`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об\`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об\`єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.
8\.2. Частина шоста статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється, зокрема, на: використання знака для товару, введеного під цим знаком в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв\`язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот.
8\.3. Нормами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено:
\- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73);
\- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74);
\- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина перша статті 76);
\- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77);
\- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об\`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв\`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів; стаття 86);
\- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з\`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина п\`ята статті 236);
\- вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов\`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (частина перша статті 316).
**9. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції**
9\.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
9\.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
**ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ**
**10. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій**
10\.1. Повертаючи справу № 911/2674/17 на новий розгляд, суд касаційної інстанції у постанові від 10.07.2018 вказав, що істотне значення в даній справі має обставина щодо наявності чи відсутності у ОСОБА\_1 права на представництво інтересів компанії "XIAOMI H.K. Limited".* *Так, судами попередніх інстанцій було виконано названу вказівку, встановлено наявність уОСОБА\_1 повноважень представляти та захищати інтереси Компанії "XIAOMI H.K. Limited".
10\.2.1. Також, передаючи справу № 911/2674/17 на новий розгляд, суд касаційної інстанції у постанові від 10.07.2018 вказав, що судам належало достеменно встановити (у тому числі *шляхом одержання інформації від компетентних органів*), чи підлягала обов\`язковій реєстрації за законодавством Китайської Народної Республіки Ліцензійна угода, та, за відсутності такої реєстрації, з\`ясувати, чи впливає зазначене на чинність прав, наданих за Ліцензійною угодою або інших прав на об\`єкт права інтелектуальної власності, зокрема, на право ліцензіата на звернення до суду за захистом свого права.
10\.2.2. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що договір на ліцензійне використання торговельної марки підлягає обов\`язковій реєстрації в Управлінні по торговельним маркам відповідно до норм Закону Китайської Народної Республіки "Про товарні знаки". З огляду на вказане суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що надана позивачем ліцензійна угода від 07.04.2010, укладена Компанією "XIAOMI Inc." та Компанією "ХІАОМІ Н.К. Limited", не є належним та допустимим доказом передачі йому прав на торговельні марки в розумінні статей 76, 77 ГПК України, оскільки, всупереч приписам законодавства Китайської Народної Республіки, названа ліцензійна угода не зареєстрована належним чином в Управлінні по торговельним маркам.
10\.2.3. При цьому, аналізуючи законодавство Китайської Народної Республіки, суд апеляційної інстанції не встановив достеменно *офіційний* переклад Закону Китайської Народної Республіки (далі - КНР) "Про товарні знаки" та Закону КНР "Про договори". Натомість суд апеляційної інстанції застосував наданий відповідачем нотаріально посвідчений переклад норм Закону КНР "Про товарні знаки", не беручи до уваги та не обґрунтовуючи причину такого неврахування нотаріально посвідченого перекладу цих же норм закону, наданого позивачем у справі. Між тим надані сторонами переклади закону мають розбіжності у перекладі. Так, у перекладі статті 40 Закону КНР "Про товарні знаки", наданому позивачем, зазначено: "Договір ліцензійного використання торговельної марки *має обліковуватися* в Управлінні по торговельним маркам", а в перекладі закону, наданому відповідачем, зазначено: "Договір про ліцензування товарного знаку *має бути поданий* до Управління торговельних знаків для внесення запису в реєстр".
10\.2.4. При цьому суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що жоден з наданих сторонами перекладів Закону КНР "Про товарні знаки" українською мовою не можна вважати офіційним перекладом, чи таким, що наданий компетентним органом, адже в наданих примірниках перекладу нотаріусом засвідчується лише справжність підпису перекладача.
10\.2.5. Суд касаційної інстанції також звертає увагу, що в матеріалах справи відсутній достеменний офіційний переклад Закону Китайської Народної Республіки "Про договори".
10\.2.5. До того ж господарським судам необхідно врахувати, що документи, складені нерезидентами, які подаються сторонами як докази, мають прийматися судами з огляду на їх допустимість після їх легалізації у встановленому законодавством України порядку.
10\.2.6. Таким чином, судом апеляційної інстанції не виконано вказівки суду касаційної інстанції та достеменно не встановлено: чи підлягала обов\`язковій реєстрації за законодавством КНР Ліцензійна угода або/чи Ліцензійна угода мала обліковуватись в Управлінні по торговельним маркам; не з\`ясовано, чи впливає відсутність такої реєстрації або/чи обліку в Управлінні по торговельним маркам на чинність прав, наданих за Ліцензійною угодою або інших прав на об\`єкт права інтелектуальної власності; не встановлено чи впливає наявність (відсутність) реєстрації та /чи обліку в Управлінні по торговельним маркам за законодавством КНР на чинність Ліцензійної угоди.
10\.2.7. За таких обставин суд касаційної інстанції погоджується з доводами Компанії, що судом апеляційної інстанції ненадана оцінка поданого позивачем перекладу статті 40 Закону Китайської Народної Республіки "Про товарні знаки". Крім того, судом апеляційної інстанції достеменно з офіційного перекладу Закону КНР "Про товарні знаки" та Закону КНР "Про договори" не встановлено, чи підлягала обов\`язковій реєстрації за законодавством Китайської Народної Республіки Ліцензійна угода, та, за відсутності такої реєстрації, з\`ясувати, чи впливає зазначене на чинність прав, наданих за Ліцензійною угодою або інших прав на об\`єкт права інтелектуальної власності.
10\.3.1. Крім того, судом апеляційної інстанції залишено поза увагою питання щодо введення спірного товару в цивільний оборот. Так, з метою всебічного, повного та об\`єктивного вирішення спору по суті належить встановити на підставі належних та допустимих доказів, чи введений спірний товар - смартфони з відповідною торговельною маркою в цивільний обіг власником цієї торговельної марки, відповідно, *чи існують підстави вважати такий товар контрафактним*, а наступний перепродаж на території будь-якої іншої країни, де права власника торговельної марки також охороняються, - неправомірним та таким, що порушує права інтелектуальної власності правовласника, з огляду на положення частини шостої статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".
10\.4. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції за результатами нового розгляду даної справи належним чином не встановив обставин даної справи, вичерпно не з\`ясував усі обставини, пов\`язані з вирішенням даної справи; на порушення статті 316 ГПК України належним чином не виконав вказівки, які містилися в постанові Верховного Суду від 10.07.2018, припустившись у зв\`язку з цим порушення вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об\`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив усі зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення тих фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору з даної справи.
10\.5. Водночас суд касаційної інстанції згідно з частиною другою статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
10\.6. Частиною третьою статті 310 ГПК України встановлено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази. Згідно ж з частиною четвертою справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
**11. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги **
11\.1 З огляду на викладене касаційна скарга Компанії підлягає частковому задоволенню, оскаржувані судові рішення, відповідно до частини третьої статті 310 ГПК України, підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
11\.2 У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, виконати у повній мірі вказівки, які містилися в постанові Верховного Суду від 10.07.2018, встановити обставини та оцінити докази, зазначені в цій постанові, і у залежності від цього перевірити доводи учасників справи і прийняти в останній законне та обґрунтоване рішення.
**12. Судові витрати**
12\.1. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.
Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд
**ПОСТАНОВИВ:**
1\. Касаційну скаргу компанії "XIAOMI H.K. Limited" задовольнити частково.
2\. Постанову Північного апеляційного господарського суду** **від 14.03.2019 у справі № 911/2674/17 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
**Суддя Т. Малашенкова **
**Суддя І. Бенедисюк **
**Суддя В. Селіваненко**