ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 79866628

Озвучення тимчасово недоступне

[image: ]

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

УХВАЛА

м. Київ

18.02.2019

Справа № 910/9961/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД)

до Національного банку України та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива"

про розірвання кредитного договору № 38 від 06.05.2014р.

Представники учасників судового процесу: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) до Національного банку України, Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА” про розірвання кредитного договору № 38 від 06.05.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані істотною зміною обставин, якими відповідачі 1 та 2 керувались на момент укладення Кредитного договору № 38 від 06.05.2014, зокрема, введення тимчасової адміністрації в ПАТ “КБ “ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА” та можливої подальшої ліквідації останнього, з урахуванням чого, на думку позивача, наявність такого Кредитного договору за умов зміни його істотних умов (ведення тимчасової адміністрації та подальша процедура ліквідації) вплине на оціночну вартість маси банку, затвердженої Фондом та буде меншою за вимоги кредиторів, які включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, що призведе до настання значних збитків для позивача та позбавить можливості скористатись передбаченим ст. 25 Закону України “Про акціонерні товариства”. Тобто, за твердженнями позивача існують підстави для розірвання спірного договору на підставі ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 порушено провадження у справі № 910/9961/16.

За результатами підготовчого засідання, призначеного на 28.01.2019, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.02.2019.

У судове засідання 15.02.2019 представники сторін з’явились, представник позивача подав заяву про відвід судді.

Розглянувши заяву про відвід судді Грєхової О.А. від розгляду даної справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин 1- 4 ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Як вбачається з поданої заяви, заявник обґрунтовує її відмовою суду у задоволенні всіх клопотань, заяв та скарг позивача, що за доводами позивача викликає сумніви в упередженості судді.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р., ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 р. № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Статтею 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Однак, із суті поданої заяви про відвід судді Грєхової О.А. вбачається, що вона зводиться, виключно до незгоди позивача з процесуальними рішеннями судді Грєхової О.А. у справі № 910/9961/16.

В свою чергу, частиною 4 ст. 35 ГПК України обумовлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Таким чином, розглянувши заяву QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) про відвід судді Грєхової О.А., суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи у її обґрунтування не можуть бути, в розумінні Процесуально Закону, підставою для відводу судді Грєхової О.А.

Згідно положень ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) про відвід судді Грєхової О.А. від розгляду справи №910/9961/16 передати для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

2. Ухвала набирає чинності 18.02.2019 та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено: 18.02.2019.

Суддя О.А. Грєхова

Постанова № 65856495

Відкрити повний перегляд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2017 р. Справа№ 910/9961/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: представник Шевчук П.О. (довіреність № 18-0011/16512 від 02.03.2017);

від відповідача-2: представник Куликов Ю.Ю. (довіреність № 1Ф від 26.12.2016),

розглянувши апеляційну скаргу Національного банку України

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.02.2017

у справі № 910/9961/16 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД)

до Національного банку України,

Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива"

про розірвання кредитного договору № 38 від 06.05.2014

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року QUICKСOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України та Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» про розірвання кредитного договору від 06.05.2014 №38, укладеного між останніми.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 задоволено клопотання представника позивача та призначено у справі №910/9961/16 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У зв'язку з призначенням судової експертизи Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.02.2017 зупинив провадження у справі № 910/9961/16 до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

Не погодившись із ухвалою про зупинення провадження, Національний банк України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

В апеляційній скарзі відповідач-1 наголошує на тому, що поставлені на вирішення експертизи питання носять правовий характер, а тому не можуть бути предметом судової експертизи. Вказуючи на відсутність підстав для її призначення і як наслідок зупинення провадження у даній справі, скаржник зазначає, що питання і показники, зазначені у клопотанні про призначення судової економічної експертизи відносяться до прийняття рішення про віднесення ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» до категорії неплатоспроможних та визначені постановою Правління Національного банку України від 23.06.2015 № 408 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «КБ «Фінансова ініціатива» до категорії неплатоспроможних», відтак місцевий господарський суд під час розгляду справи спроможний самостійно та в повному обсязі дослідити та надати належну правову оцінку законності, чинності та достовірності кредитного договору, а отже правові підстави для зупинення провадження у справі № 910/9961/16 відсутні.

Водночас скаржник зазначає, що зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку, таким чином скасування ухвали лише в частині зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість здійснення судом процесуальних дій - проведення експертною установою судової експертизи, а тому суд має скасувати ухвали як в частині зупинення провадження у справі, так і в частині призначення судової експертизи.

На думку скаржника, відсутність у Господарському процесуальному кодексі України прямих вказівок на можливість оскарження ухвал, які суттєво впливають на права та обов'язки учасників судового процесу, не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги, оформленої належним чином, за відсутності заборони в Законі на їх оскарження. Така відмова має розглядатися як порушення конституційного права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційна скарга Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 у справі №910/9961/16 прийнята до провадження 27.03.2017 та призначена до розгляду в судове засідання 05.04.2017.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, за адресою позивача, зазначеною в позовній заяві та апеляційній скарзі.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвалою суду від 27.03.2017 участь повноважних представників сторін судом обов'язковою не визнавалась.

Представник скаржника в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги з підстав, наведених в ній, підтримав повністю, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу суду першої інстанції для подальшого розгляду по суті.

Представник відповідача-2 проти апеляційної скарги заперечив, вважає, що така є необґрунтованою, і відповідно такою, що не підлягає задоволенню.

Вислухавши думку представників відповідачів щодо можливості розгляду апеляційної скарги у відсутність представника позивача, колегія суддів порадившись та зважаючи на приписи частини 2 статті 102 ГПК України, відповідно до якої апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

05.04.2017 в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови Київського апеляційного господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши наявні матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) звернулось до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" та Національного банку України з вимогою про розірвання укладеного між ними кредитного договору від 06.05.2014 №38, предметом якого є надання кредиту в сумі 950 000 000,00 грн для збереження ліквідності.

В ході розгляду справи № 910/9961/16 QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) було надано суду клопотання про призначення судової економічної експертизи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 призначено у справі №910/9961/16 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

За приписами частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як зазначено у п. п. 2, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 зупинено провадження у справі № 910/9961/16 до проведення Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2017.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Наведеною вище нормою законодавець передбачив право, а не обов'язок суду, зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, потреби у спеціальних знаннях, якими суд не володіє та в тому разі, якщо суд позбавлений можливості самостійно вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.

З судової практики, що склалася, вбачається тенденція, що для проведення судової експертизи матеріали справи направляються до установи, на яку покладено обов'язок її проведення та під час проведення експертизи господарським судом не вчиняються ніякі процесуальні дії, а тому суди правомірно і обґрунтовано використовують надане їм право на зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи.

Відтак, зупинення провадження у справі за своєю правовою природою є тимчасовим та повним припиненням усіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо коли вони можуть бути усунені. Таким чином, з огляду на передбачене п. 1 частини 2 статті 79 ГПК України право господарського суду зупинити провадження у справі у разі призначення судової експертизи, а також, враховуючи, що для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи і у цей період часу неможливо проводити процесуальні дії, місцевий господарський суд правомірно зупинив провадження у справі до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

Судова колегія відхиляє як необгрунтовані апеляційні доводи скаржника щодо відсутності підстав для зупинення провадження у справі з огляду на те, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвали суду в частині призначення судової експертизи, а зупинення місцевим господарським судом провадження у справі, у зв'язку з призначенням судової економічної експертизи, є законним та обґрунтованим.

Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржувана ухвала Господарського суду м. Києва від 06.02.2017 у справі №910/9961/16 про зупинення провадження є обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам, а отже підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим має бути залишена без змін, а апеляційна скарга Національного банку України - без задоволення.

У відповідності до статті 49 ГПК України, судові витрати у зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 у справі № 910/9961/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 у справі № 910/9961/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/9961/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді С.Я. Дикунська

Г.А. Жук