ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Постанова № 79717044

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2019 р. Справа№ 911/224/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

при секретарі: Ігнатюк Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Орлов О.Є., дов. б/н від 19.01.19

від відповідача: Жук О.Б., ордер 050716 від 29.01.19; Пономаренко В.М., ордер 099439 від 29.01.19

розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"

на рішення господарського суду Київської області від 24.07.2018 р. (повний текст складено 30.08.2018 р.)

у справі № 911/224/18 (суддя - Кошик А.Ю.)

за позовом Київської міської клінічної лікарні № 3

до товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"

про стягнення 98 201,74 грн. та зобов'язання повернути нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року Київська міська клінічна лікарня № 3 звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" про стягнення 80 742,40 грн. заборгованості за договором № 1833-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору № 1833 від 20.03.2015 р. Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду) від 31.03.2016 р. внаслідок не виконання грошового зобов'язання; 10 296,00 грн. неустойки у подвійному розмірі орендної плати відповідно до пп. 4.2.20 договору № 1833-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору № 1833 від 20.03.2015 р. Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду) від 31.03.2016 р. за несвоєчасне повернення об'єкта оренди; 7 163,34 грн. заборгованості за договором № 22 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 26.03.2015 р. (зі змінами) внаслідок не виконання грошового зобов'язання; зобов'язання повернути нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 26, корпус № 2 загальною площею 32,4 кв. м. за актом приймання-передачі.

Рішенням господарського суду Київської області від 24.07.2018 р. позов задоволено повністю: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" на користь Київської міської клінічної лікарні № 3 заборгованість за договором оренди № 1833-1 у розмірі 80 742,40 грн., 10 296,00 грн. неустойки за несвоєчасне повернення об'єкта оренди, 7 163,34 грн. заборгованість за договором № 22 про відшкодування витрат балансоутримувачу та 3 524,00 грн. судового збору; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед" повернути на користь Київської міської клінічної лікарні № 3 нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 26, корпус № 2, загальною площею 32,4 кв.м. за актом приймання-передачі.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що в порушення умов договорів відповідач користувався приміщенням, однак не сплачував орендні і комунальні платежі, у зв'язку із чим утворилася заборгованість, яка становить 80 742,40 грн. за договором оренди № 1833-1 та 7 163,34 грн. за комунальним договором і підлягає стягненню на користь позивача. Також, господарським судом встановлено припинення договору оренди, що зумовлює повернення орендованого приміщення позивачу за актом приймання-передачі та стягнення з орендаря на підставі пункту 4.2.20 договору оренди та ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, з підстав користуванням ним приміщенням після припинення договору 10 296,00 грн. неустойки у подвійному розмірі орендної плати.

Не погодившись з вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Київської області від 24.07.2018 р. та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказував на порушення судом першої інстанції правил виключної підсудності при розгляді даного спору, оскільки позивачем заявлялась вимога з приводу нерухомого майна і в силу частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу справа повинна розглядатись господарським судом міста Києва за місцезнаходженням цього майна, однак судом не було враховано ці доводи та необґрунтовано відхилено їх. Окрім цього, на думку відповідача, позовна заява не містить обґрунтування вимоги щодо зобов'язання орендаря повернути майно, що є порушенням процесуального закону і є підставою для залишення позову без руху. За твердженням скаржника ним сплачені грошові кошти за договорами у повному обсязі, і від орендодавця чи балансоутримувача за договором оренди не надходили заяви про відмову від продовження терміну його дії, тому договір пролонгований до 19.09.2018 р. на підставі ч. 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а суд першої інстанції прийшов до хибних висновків про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 р., у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А., відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 29.01.2019 р.

12.12.2018 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

28.12.2018 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

23.01.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла відповідь на відзив.

23.01.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 29.01.2019 р. представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представники відповідача просили скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між 31.03.2016 р. Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Київською міською клінічною лікарнею № 3 (балансоутримувач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" (орендар) укладено договір № 1833-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору № 1833 від 20.03.2015 р. Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду) (далі - договір оренди) (а.с. 40-48 том 1), згідно умов якого орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об'єкт, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26, корпус № 2, для розміщення аптеки, що реалізує готові ліки. Об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 32,4 кв.м., в т.ч. на першому поверсі 32,4 кв.м. згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину договору № 1833 від 20.03.2015 р. Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

За умовами пп. 3.1, 3.2, 3.5 договору оренди орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 р. Згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною договору місячна орендна плата становить без ПДВ 212,38 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку - березень 2016 року - 6 881,19 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Орендар сплачує балансоутримувачу орендні та інші платежі незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця (пп. 3.7 договору оренди).

Згідно з пп. 3.9 договору оренди оплата комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч. покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати.

Відповідно до пп. 4.2.3, 4.2.12, 4.2.13 договору оренди орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі. Орендар повинен самостійно сплачувати вартість спожитих комунальних послуг (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т.п.) за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання, на підставі даних обліку (лічильників). За користування приміщенням орендар зобов'язаний самостійно сплачувати щомісяця, пропорційно орендованій площі, частку витрат балансоутримувача на утримання прибудинкової території. Вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч. покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, компенсацію пропорційно орендованій площі за користування земельною ділянкою.

Договір оренди є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 31.03.2016 р. по 29.06.2017 р. (пп. 9.1 договору оренди).

26.03.2015 р. між Київською міською клінічною лікарнею № 3 (балансоутримувачем) та товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" укладено договір № 22 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - комунальний договір) (а.с. 53-55 том 1), згідно умов якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26, загальною площею 17 962 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. Орендар користується приміщенням загальною площею 32,4 кв.м., яке розташоване на першому поверсі будівлі, вартістю 8 621 706,00 грн. відповідно до плану розміщення приміщення, що додається до договору. Орендоване приміщення використовується для розміщення аптеки, що реалізує готові ліки.

Відповідно до пп. 2.2.3 комунального договору орендар зобов'язується не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування відповідно до площі займаного приміщення, на ремонт відповідно до відповідної вартості приміщення, а також за комунальні послуги та відшкодування податку за користування земельною ділянкою. При несвоєчасному внесенні плати орендар зобов'язується сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення.

17.01.2018 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 101 (а.с. 70 том 1) щодо звільнення приміщення загальною площею 32,4 кв.м. та просив не пізніше 22.01.2018 р. звільнити нерухоме майно та сплатити заборгованість. Відправлення листа підтверджується квитанцією та описом вкладення у цінний лист від 18.01.2018 р. (а.с. 71 том 1).

Балансоутримувач звернувся до орендаря з претензією № 1330 від 02.08.2017 р. (а.с. 31-37 том) щодо сплати 81 318,60 грн. заборгованості в семиденний строк з моменту отримання претензії, що підтверджується поштовою квитанцією від 02.08.2017 р. та рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 38 том 1).

За твердженням позивача заборгованість орендарем у добровільному порядку не була сплачена, у зв'язку з чим балансоутримувач звернувся з даним позовом до відповідача про стягнення 80 742,40 грн. заборгованості по оренді; 7 163,34 грн. заборгованості по витратам з оплати комунальних послуг; 10 296,00 грн. неустойки у подвійному розмірі орендної плати за несвоєчасне повернення об'єкта оренди; зобов'язання повернути нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 26, корпус № 2 загальною площею 32,4 кв.м. за актом приймання-передачі.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в порушення умов договорів відповідач користувався приміщенням однак не сплачував орендні і комунальні платежі, у зв'язку із чим утворилася заборгованість, яка становить 80 742,40 грн. за договором оренди № 1833-1 та 7 163,34 грн. за комунальним договором і підлягає стягненню на користь позивача. Також, господарським судом встановлено припинення договору оренди, що зумовлює повернення орендованого приміщення позивачу за актом приймання-передачі та стягнення з орендаря на підставі пункту 4.2.20 договору оренди та ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, з підстав користуванням ним приміщенням після припинення договору 10 296,00 грн. неустойки у подвійному розмірі орендної плати.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при розгляді даної справи не було ураховано наступне.

Згідно з приписами ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, зокрема, щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці

Територіальна юрисдикція (підсудність) господарських справ визначена §3 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Чинним процесуальним законодавством підсудність справ визначається як за предметними, так і за територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ.

Зокрема, частиною 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються за місцем знаходження даного майна.

Як зазначено в постановах Верховного Суду від 23.01.2018 р. у справі № 460/4286/16-ц та від 16.05.2018 р. у справі № 640/16548/16-ц до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Пунктом 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Оскільки предметом спору у даній справі, зокрема, є зобов'язання відповідача повернути позивачу за актом приймання-передачі нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 26, корпус № 2 загальною площею 32,4 кв.м., і даний спір стосується права позивача на користування та розпорядження нерухомим майном, тому застосовується зазначене правило виключної підсудності, внаслідок чого справа № 911/224/18 мала бути передана господарським судом Київської області до господарського суду міста Києва за територіальною підсудністю.

Вказані обставини неодноразово зазначались відповідачем при розгляді справи (а.с. 145-146, 173-174 том 1), проте суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність ознак спору з приводу нерухомого майна в розумінні ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю. При цьому, за змістом статті 279 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Ураховуючи зазначене та наведені положення законодавства, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржене судове рішення - скасуванню з передачею справи за виключною підсудністю на розгляд до господарського суду міста Києва (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-в), за місцезнаходженням нерухомого майна (м. Київ, вул. Петра Запорожця, буд. 26, корпус № 2 загальною площею 32,4 кв.м.).

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" на рішення господарського суду Київської області від 24.07.2018 р. у справі № 911/224/18 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Київської області від 24.07.2018 р. у справі № 911/224/18 скасувати.

Справу направити на розгляд до господарського суду міста Києва за підсудністю.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 11.02.2019 р.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко

Ухвала № 72544712

Vollansicht öffnen

[image: ]

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: [email protected]

УХВАЛА

"12" лютого 2018 р. м. Київ Справа № 911/224/18

Суддя Кошик А.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви Київської міської клінічної лікарні №3, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед», с.Микуличі, Бородянського р-ну, Київської області

про стягнення 103487,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Київської міської клінічної лікарні №3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» про стягнення 103487,74 грн.

Згідно з п.п. 3-5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем в позові не наведено обґрунтованого розрахунку всіх позовних вимог, зокрема, не наведено достатніх обґрунтувань та належного розрахунку вимоги про стягнення сум подвійної орендної плати (за який період, в якості чого і на підставі яких умов договору та норм законодавства).

Крім того, позивач заявляючи в позові вимоги про стягнення орендної плати та відшкодування витрат на утримання орендованого майна (що виникають з факту порушення відповідних чергових платежів), одночасно заявляє вимоги про зобов’язання повернути орендоване майно з підстав припинення договору за ініціативою орендодавця, що не пов’язано з простроченнями платежів. Тобто, з викладених у позові обставин не можливо встановити пов’язаність всіх позовних вимог підставами виникнення чи поданими доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73, 74, 162, 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд

Ухвалив:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу орієнтовний строк для усунення недоліків до 26.02.2018 року, однак в будь-якому випадку не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху (з наданням відповідних доказів).

3. Зобов'язати позивача усунути недоліки позовної заяви №216 від 05.02.2018 року та подати до суду:

- обґрунтування та розрахунок вимоги про стягнення сум подвійної орендної плати (за який період, в якості чого (неустойка, штраф, тощо) і на підставі яких умов договору та норм законодавства);

- обґрунтувати пов’язаність між собою позовних вимог стосовно стягнення заборгованості та позовних вимог, які стосуються повернення майна з оренди (з посиланням на спільні підстави виникнення чи докази).

4. Попередити позивача про те, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Суддя А.Ю. Кошик