ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 79717020

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"11" лютого 2019 р. Справа№ 910/29287/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Хрипуна О.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Компанії SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед), (1010, Нікосія, Костакі Пантеліді, Споруда Колокасідес, 1, Кіпр)

на рішення Господарського суду міста Києва від 26 листопада 2018 року

у справі № 910/29287/15 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Компанії QUICKCOM LIMITED (Квікком Лімітед), (1010, Нікосія, Костакі Пантеліді, Споруда Колокасідес, будинок 1, Кіпр)

до:1. Національного банку України, (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, код ЄДРПОУ: 00032106)

2. Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 27-Т, код ЄДРПОУ: 19017842)

про розірвання кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року, Компанія QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про розірвання кредитного договору (т.І, а.с. 7-10).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26 листопада 2018 року (Повне рішення складено 06.12.2018) у справі № 910/29287/15 (суддя Усатенко І.В.) відмовлено у задоволенні позову Компанії Quickcom Limited (Квікком Лімітед) до Національного банку України та Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про розірвання кредитного договору від 04.04.2014 № 31 (т.ІІІ, а.с. 187-197).

06 лютого 2019 року, Компанія SERRANT LIMITED звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 05.02.2019 р. на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 року у справі № 910/29287/15, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/29287/15 від 26.11.2018 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2019 року, апеляційна скарга Компанії SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) у судовій справі № 910/29287/15 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О.

Разом з апеляційною скаргою, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України - Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України визначено, що «Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду».

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.

За змістом ст. 119 ГПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

У відповідності до частини 3 статті 2 ГПК України, Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є змагальність сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з вимогами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Пунктом 8 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

У клопотанні скаржник зазначає, що «Апелянт не брав участі в справі в суді першої інстанції. Інформацію щодо рішення по даній справі стала йому відома з загальнодоступних джерел 11.01.2019 року».

06 лютого 2019 року, Компанія SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 05.02.2019 р. на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 року у справі № 910/29287/15, про що свідчить відповідна відмітка Північного апеляційного господарського суду на першому аркуші апеляційної скарги, тобто апелянт звернувся з апеляційною скаргою через 26 дні з дня, як про це зазначено вище, коли мав можливість з рішення по даній справі з загальнодоступних джерел.

Проте, у клопотанні заявник не зазначає поважних підстав, з яких не мав можливості звернутись з апеляційною скаргою в межах двадцятиденного строку з моменту коли мав можливість ознайомитьсь з текстом оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в зв'язку з чим неможливо зробити висновок щодо поважності пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Зокрема, згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV "Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права".

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України», заява №8371/02, п.27 та ухвалу від 14.10.2003 у справі «Трух проти України», заява №50966/99).

Згідно частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

З огляду на викладене, судова колегія, у даному випадку не вбачає поважних підстав для відновлення процесуального строку та відмовляє Компанії SERRANT LIMITED у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без руху, з підстав, передбачених п. 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що Компанія SERRANT LIMITED має право усунути недоліки, а саме, - надати до Північного апеляційного господарського суду:

- вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних підстав та посилання на відповідні докази.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 41, 118, 119, 174, 234, 258, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Компанії SERRANT LIMITED про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

2. Апеляційну скаргу Компанія SERRANT LIMITED від 06.02.2019 року на рішення Господарського суду міста Києва від 26 листопада 2018 року у справі №910/29287/15 - залишити без руху.

3. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Компанія SERRANT LIMITED має право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних підстав пропуску такого строку та посилання на відповідні докази.

4. Якщо заявник не усуне недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

5. Копію даної ухвали надіслати учасникам у справі.

Всі документи та письмові докази подаються виключно через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

О.О. Хрипун

Ухвала № 58329690

Відкрити повний перегляд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

УХВАЛА

10.06.2016

Справа № 910/29287/15

За позовом: QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД);

до відповідача-1: Національного банку України;

до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк";

про: розірвання кредитного договору.

Суддя Усатенко І.В.

Представники:

позивача: Римар С.Ю. (за дов.);

відповідача-1: Циба Л.А. (за дов.);

відповідача-2: Онішкевич М.М. (за дов.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) до Національного банку України, Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про розірвання кредитного договору № 31 від 04.04.2014.

Ухвалою суду від 18.11.2015 порушено провадження у справі № 910/29287/15, розгляд останньої призначено на 14.12.2015.

Ухвалою суду від 14.12.2015 розгляд справи відкладено на 21.12.2015.

До Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про повідомлення його в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 та зупинення провадження у справі.

Клопотання обґрунтоване тим, що позивач своїм рішенням від 25.11.2015 припинив повноваження за Генеральною довіреністю від 24.04.2012 та яка апостильована 26.04.2012 за №143530/12 у представника (підписанта позовної заяви) ОСОБА_1 через 5 днів з дати його отримання.

Як зазначає представник позивача ОСОБА_1 вказане рішення він отримав 02.12.2015, тобто його повноваження припиняються з 07.12.2015.

В судовому засіданні 21.12.2015 судом було розглянуто клопотання позивача та задоволено його.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2015 зупинено провадження у справі до 20.04.2016.

Ухвалою суду від 20.04.2016 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.04.2016 розгляд справи відкладено на 27.04.2016.

Ухвалою суду від 27.04.2016 розгляд справи відкладено на 18.05.2016.

Ухвалою суду від 18.05.2016 за клопотанням сторін продовжено строк розгляду справи.

В судовому засіданні 18.05.2016 оголошено перерву до 01.06.2016.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 31.05.2016 позивач подав клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 01.06.2016 відповідач 2 подав заперечення на клопотання про призначення судової експертизи.

В судовому засіданні 01.06.2016 оголошено перерву до 10.06.2016.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 06.06.2016 відповідач 1 подав заперечення на клопотання про призначення судової експертизи.

В судовому засіданні 10.06.2016, дослідивши матеріали справи та заслухавши уповноважених представників сторін, суд вирішив за доцільне задовольнити клопотання представника позивача та призначити у справі судову економічну експертизу у зв'язку з тим, що під час розгляду справи виникла необхідність в роз'ясненні питань, що потребують спеціальних знань. Проведення судової експертизи у даній справі суд вирішив доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, і проведення якої необхідно провести за наявними в матеріалах справи документами.

Як на підставу позову, позивач посилається на те, що на момент укладення кредитного договору відповідачі, враховуючи офіційні фінансові (економічні) показники діяльності позичальника (відповідача-2) не могли передбачити істотну зміну обставин та останній не міг знати про введення в майбутньому тимчасової адміністрації та його подальшої ліквідації.

Так, позивач в позові зазначає, що офіційні публічні дані, які щомісячно, щоквартально та щорічно публікуються на сайті Національного банку України підтверджують, що станом на дату укладення Кредитного договору, ПАТ "ВіЕйБі Банк" було прибутковою фінансовою установою, яка виконувала усі нормативи Національного банку України, як регулятора банківської діяльності, зокрема дотримувались нормативів обов'язкового резервування коштів на коррахунку в НБУ, адекватності регулятивного капіталу (платоспроможності), співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів. Будь-яких ознак підтверджених НБУ щодо визнання в майбутньому ПАТ "ВіЕйБі Банк" неплатоспроможним ні позивач, ні відповідачі не вбачали та не могли передбачити, зважаючи на фінансові показники позичальника.

Кредитним договором № 31 від 04.04.2014 передбачалося надання кредиту позичальнику (ПАТ " ВіЕйБі Банк") для підтримання ліквідності.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк виступає кредитором останньої інстанції для банків і організовує систему рефінансування. Правління Національного банку приймає рішення щодо організації системи рефінансування.

Статтею 73 зазначеного Закону передбачене і безумовне право задовольняти будь-яку основану на здійсненому рефінансуванні банку вимогу, оформлену у встановленому законом порядку, за якою настав строк погашення.

Серед повноважень Національного банку, які зазначаються в статті 56 Закону, Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку.

Операції з рефінансування комерційних банків у 2014 році регулювалися:

- Положенням про регулювання НБУ ліквідності банків України, затвердженим Постановою Правління НБУ від 30.04.2009 № 259 зі змінами та доповненнями (далі - Постанова № 259), яким передбачено умови, за яких може бути прийнято рішення про підтримання ліквідності банку та відповідні інструменти рефінансування;

- Постановою Правіління НБУ від 25.09.2014 № 602 "Про заходи щодо забезпечення повернення кредитів, наданих Національним банком України" (далі - Постанова № 602);

- Постановою Правіління НБУ № 23 від 25.01.2012 "Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями (далі - Постанова № 23);

- Постановою Правління НБУ від 24.02.2014 № 91 (чинною до 28.05.2014) "Про затвердження Положення про надання Національним банком України кредитів банкам України для збереження їх ліквідності" (далі - Постанова № 91), яким передбачено вимоги (умови) для надання банку кредитів для збереження ліквідності.

Водночас, як зазначає позивач, на час, що передував укладенню кредитного договору № 31 від 04.04.2014, ПАТ "ВіЕйБі Банк" був прибутковою фінансовою установою, яка виконувала всі нормативи Національного банку України як регулятора банківською діяльності, та не мала жодних проблем із дотриманням ліквідності.

Разом з тим, 20 листопада 2014 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 733 "Про віднесення ПАТ "ВіЕйБі Банк" до категорії неплатоспроможних", а рішенням № 123 від 20.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію.

У вказаній постанові зазначено, що за даними статистичної звітності за формою № 611 "Звіт про дотримання економічних нормативів та лімітів відкритої валютної позиції станом на 14 листопада 2014 року відбулося зменшення розміру регулятивного капіталу, нормативу співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (НЗ) та нормативу співвідношення регулятивного капіталу до зобов'язань (НЗ-1) до однієї третини від мінімального рівня, установленого Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку від 28 серпня 2001 року № 368 (зі змінами). Фактичні значення становили: розмір регулятивного капіталу - "-" 1 511 млн.грн. (нормативне значення - не менше 120 млн.грн., одна третина 40 млн.грн.), норматив співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (НЗ) - 0% (нормативне значення не менше 9%, одна третина - 3%) та норматив співвідношення регулятивного капіталу до зобов'язань (НЗ-1) - 0% (нормативне значення не менше 10%, одна третина - 3,33%).

На думку позивача, обставини які зазначено НБУ в постанові "Про віднесення ПАТ "ВіЕйБі Банк" до категорії неплатоспроможних", в повній мірі суперечать даним звітності, які подавав ПАТ "ВіЕйБі Банк" регулятору перед укладанням кредитного договору № 31 від 04.04.2014 та після цього.

Враховуючи наявність підстав вважати висновки НБУ, що винесені на протязі короткого проміжку часу суперечливими, результати яких призвели до зміни істотних обставин умов, що є предметом спору, враховуючи складність економічних розрахунків із застосуванням фінансово-економічних нормативів та показників, існує необхідність експертного дослідження вказаних питань.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судову експертизу", судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що Висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.

Розглянувши у судовому засіданні 10.06.2016 клопотання представника позивача про призначення у даній справі судової експертизи, з метою роз'яснення питань, що потребують спеціальних знань, суд вважає за необхідне призначити у цій справі судову економічну експертизу.

Керуючись ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

1. Для роз'яснення питань, що виникли під час розгляду справи № 910/29287/15 призначити судову економічну експертизу.

2. Проведення судової економічної експертизи доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 17, офіс 361).

3. Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

4. На вирішення експертизи поставити наступні питання:

4.1. Чи підтверджується документально виходячи з фінансово-економічних показників та нормативів НБУ платоспроможність Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на дату підписання Кредитного договору № 31 від 04.04.2014?

4.2. Чи підтверджується документально виходячи з фінансово-економічних показників та нормативів НБУ неплатоспроможність Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на дату введення тимчасової адміністрації (21.11.2014)?

5. Зобов'язати позивача - QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) провести попередню оплату експертизи, про що повідомити Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз та Господарський суд міста Києва.

6. Направити матеріали справи № 910/29287/15 до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 17, офіс 361).

7. Погодити строк проведення судової комплексної експертизи у справі № 910/29287/15, що може перевищувати більше трьох місяців.

Суддя І.В.Усатенко