ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" січня 2019 р. Справа№ 910/20504/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Калатай Н.Ф.
Мартюк А.І.
секретар Добрицька В.С.
за участю
представників: позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
третьої особи - не з'явився
ВДВС - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація"
на ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.10.2018 р. (повний текст складено 12.10.2018 р.)
за скаргою Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація"
на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві
у справі № 910/20504/16 (суддя - Босий В.П.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля"
до Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного підприємства "Донвуглереструктуризація"
про стягнення заборгованості у розмірі 6453200,71 грн
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.01.2017 р. у справі № 910/20504/16 позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля" задоволено повністю.
На виконання зазначеного рішення 09.02.2017 р. Господарським судом м. Києва видано наказ.
До суду першої інстанції 02.10.2018 р. від Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, у якій скаржник просив:
- визнати незаконними дії державного виконавця вказаного відділу щодо внесення 29.01.2018 р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 3 про арешт рухомого майна у виконавчому провадженні № 53703329;
- зобов'язати державного виконавця скасувати зазначений запис;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві повідомити про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, суд і заявника не пізніше, ніж у десятиденний строк з дня її отримання.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.10.2018 р. у цій справі відмовлено у задоволенні скарги Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Державне підприємство "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу повністю та постановити нову, якою задовольнити скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві. Також у тексті апеляційної скарги відповідачем викладено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що державний виконавець не вчинив жодних дій з визначення майна боржника, на яке можливо звернути стягнення для реального виконання рішення суду, та наклав ареш на на все майно підприємства, чим заблокував його діяльність.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2018 р. апеляційну скаргу Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Калатай Н.Ф., Зубець Л.П.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/41/18 від 12.11.2018 р. у зв`язку з перебуванням судді Зубець Л.П. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/20504/16.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 р. апеляційну скаргу у справі № 910/20504/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 р. відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 12.12.2018 р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 р. розгляд справи № 910/20504/16 розгляд справи відкладено до 23.01.2019 р.
У судове засідання 23.01.2019 р. представники сторін, третьої особи та ВДВС не з'явивились, хоча були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.
Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
07.04.2017 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53703329 по виконанню наказу Господарського суду м. Києва від 09.02.2017 р. у справі № 910/20504/16.
03.05.2017 р. у вказаному вище виконавчому провадженні державним виконавцем було винесено постанову про накладення арешту на все майно, що належить боржнику.
29.01.2018 р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві було внесено запис запису № 3 про арешт рухомого майна у виконавчому провадженні № 53703329.
В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що державним виконавцем незаконно було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна вказаний вище запис, оскільки таке майно підпадає під дію Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Як вбачається з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 57003587 від 24.09.2018 р., запис № 3 був здійснений на підставі постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 03.05.2017 р. про арешт майна боржника з урахуванням постанови від 29.01.2018 р. про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні № 53703329.
Підставою для внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису за № 16688827 від 29.01.2018 р. стали відповідні постанови, які є чинними на момент розгляду даної скарги, відтак скасування оскаржуваного запису не призведе до відновлення порушених, на думку скаржника, прав, оскільки підстава для здійснення такого запису не припинить свого існування.
Разом з тим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2017 р. у справі № 910/20504/16 визнано недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 03.05.2017 р. про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 53703329 в частині накладення арешту на майно Державного підприємства «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація», що підпадає під дію Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».
Мотивуючи вказане рішення, місцевий суд посилався на ст. 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», якою встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.
Згідно зі ст. 2 вказаного Закону для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як передбачено Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.02.2002 р. № 01-8/152, до об'єктів нерухомого майна слід відносити майно, пов'язане із землею - будівлі, споруди, квартири, підприємства (їх структурні підрозділи) як цілісні майнові комплекси, а також інше майно, віднесене законодавством до нерухомого. До інших засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, слід відносити лише ті майнові активи, які обліковуються як необоротні згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87.
При цьому за змістом вказаної вище статті 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», мораторій не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що не забезпечує ведення їх виробничої діяльності, про що зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 10.06.2003 р. № 11-рп/2003, справа № 1-11/2003 за конституційним поданням 47 народних депутатів України (конституційності) Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».
Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 57003587 від 24.09.2018 р., об'єктом обтяження за записом № 16688827 від 29.01.2018 р. є все рухоме майно, окрім автомобіля Skoda Octavia 2004 р.в., ДНЗ АА9462ЕВ, номер кузова TMBBL41U14B011527.
Разом з цим, у матеріалах справи відсутні докази того, що державним виконавцем накладено арешт на засоби виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності Державного підприємства «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація».
Як передбачено ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги скаржника про визнання незаконними дій державного виконавця щодо внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 16688827 від 29.01.2018 р. про арешт рухомого майна ДП «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» у виконавчому провадженні № 53703329 та зобов'язання скасувати такий запис є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
З урахуванням викладених обставин справи в їх сукупності колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було правильно застосовано норми процесуального права, повно та всебічно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 10.10.2018 р. у справі № 910/20504/16 та задоволення апеляційної скарги Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація".
Витрати скаржника по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги колегія суддів вважає необхідним покласти на скаржника, оскільки за змістом ст. 344 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.10.2018 р. у справі № 910/20504/16 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покладаються на Державне підприємство "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ст. ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 07.02.2018 р.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді Н.Ф. Калатай
А.І. Мартюк
Ухвала № 96242545
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
УХВАЛА
м. Київ
12.04.2021
Справа № 910/20504/16
За заявою
Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля»
про
звернення стягнення на грошові кошти, що належать Державному підприємству «Селидіввугілля»
у справі
за позовом
Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля»
до
Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні
позивача
Державного підприємства «Донвуглереструктуризація»
про
стягнення 6 453 200,71 грн.
Суддя Босий В.П.
секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:
Машкіна В.М.;
від відповідача:
не з`явився;
від третьої особи:
не з`явився;
від ДП «Селидіввугілля»:
не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/20504/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» до Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державного підприємства «Донвуглереструктуризація», про стягнення 6 453 200,71 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» заборгованість у розмірі 4 996 812,13 грн. 13 коп., пеню у розмірі 1 023 527,34 грн., інфляційні у розмірі 320 330,29 грн., 3% річних у розмірі 112 530,95 грн. та судовий збір у розмірі 96 798,01 грн.
09.02.2017 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
23.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля», в якій стягувач просить суд звернути стягнення на грошові кошти Державного підприємства «Селидіввугілля», яке має заборгованість перед Державним підприємством «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 розгляд заяви призначено на 10.03.2021.
У зв`язку з перебуванням судді Босого В.П. на лікарняному, судове засідання, призначене на 10.03.2021, не відбулося, з огляду на що ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 розгляд заяви призначено на 12.04.2021.
Представник заявника в судове засідання з`явилась, надала пояснення по суті заяви, підтримала її та просила задовольнити повністю.
В судове засідання представник боржника не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про місце і час розгляду заяви повідомлений належним чином.
Представник Державного підприємства «Селидіввугілля», належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 336 Господарського процесуального кодексу України заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження. Суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
Таким чином, неявка представників боржника та Державного підприємства «Селидіввугілля» не перешкоджає розгляду заяви ПАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля».
Розглянувши матеріали поданої заяви, заслухавши пояснення представника заявника, суд встановив наступне.
Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (пункт 1 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частинами першою, четвертою статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.
Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 Господарського процесуального кодексу України.
Так, суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження. Суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. За заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником. Звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми.
У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.04.2020 у справі №910/5300/17 зазначено, що предметом дослідження суду, у даному випадку, буде факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти на які виконавець просить звернути стягнення.
Аналогічна правова позиція щодо предмета дослідження у такій категорії справ викладена також у постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі №925/1048/17 та від 10.07.2019 у справі №912/2199/17.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Згідно з частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Виходячи з аналізу зазначених норм процесуального права, обов`язок доказування тих обставин, на які посилаються учасники судового процесу, як на підставу своїх вимог або заперечень покладено на сторони. При цьому, суд позбавлений прав самостійно збирати докази, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», no. 4241/03 від 28.10.2010).
Обгрунтовуючи заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Державному підприємству «Селидіввугілля», ПАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» посилається на те, що рішеннями Господарського суду Донецької області від 25.06.2019 у справі №905/827/19, від 25.06.2019 у справі №905/836/19 та від 26.06.2019 у справі №905/826/19 встановлено наявність у Державного підприємства «Селидіввугілля» заборгованості перед Державним підприємством «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація».
Так, заявник стверджує про те, що Державне підприємство «Селидіввугілля» має заборгованість перед Державним підприємством «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» за рішенням Господарського суду Донецької області від 25.06.2019 у справі №905/827/19 у розмірі 1 996,80 грн. - боргу та 1 921,00 грн. - судового збору, за рішенням Господарського суду Донецької області від 25.06.2019 у справі №905/836/19 у розмірі 75 376,61 грн. - боргу та 1 921,00 грн. - судового збору та за рішенням Господарського суду Донецької області від 26.06.2019 у справі №905/826/19 у розмірі 17 152,03 грн. - боргу та 1 921,00 грн. - судового збору.
Позивач зазначав, що з інформаційної Автоматизованої системи виконавчого провадження у Селидівському МВ ДВС Східного МРУ МЮ (м. Харків) перебувають виконавчі провадження №59845601 (дата відкриття 20.08.2019), №60023861 (дата відкриття 11.09.2019) та №60024304 (дата відкриття 11.09.2019) про примусове стягнення встановленої вказаними рішеннями заборгованості.
Суд відзначає, що рішеннями, на які посилається заявник, встановлено факт наявності заборгованості Державного підприємства «Селидіввугілля» перед Державним підприємством «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація», проте наявність відкритих виконавчих проваджень за наказами виданим на виконання таких рішень свідчить про здійснення виконавчих дій з примусового стягнення встановленої заборгованості.
Із змісту ст. 336 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що для звернення стягнення на грошові кошти, що належать Державному підприємству «Селидіввугілля», суду необхідно встановити наявність заборгованості, на яку просить звернути стягнення ПАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля».
В той же час, жодного належного та допустимого доказу існування заборгованості у встановлених рішеннями Господарського суду Донецької області від 25.06.2019 у справі №905/827/19, від 25.06.2019 у справі №905/836/19 та від 26.06.2019 у справі №905/826/19 розмірах на момент звернення до суду із даною заявою не надано, а наявність виконавчих про проваджень за наказами, виданими на виконання таких рішень, свідчить про ймовірне стягнення встановленої заборгованості органами виконавчої служби, і задоволення заяви ПАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» може призвести до подвійного стягнення однієї і тієї ж самої заборгованості з Державного підприємства «Селидіввугілля», що є недопустимим в розумінні ч. 1 ст. 61 Конституції України.
За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчі провадження №59845601 (дата відкриття 20.08.2019), №60023861 (дата відкриття 11.09.2019) та №60024304 (дата відкриття 11.09.2019) зупинені, натомість жодних відомостей про розмір непогашеної заборгованості станом на момент розгляду даної заяви ПАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» не надано.
Більш того, наданий заявником лист ДП «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» №132 від 19.02.2021 жодним чином не підтверджує існування непогашеної заборгованості Державного підприємства «Селидіввугілля» станом на момент звернення до суду ПАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» із даною заявою.
Вказані обставини позбавляють суд можливості дійти беззаперечного висновку про наявність у Державного підприємства «Селидіввугілля» заборгованості перед ДП «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» на заявлену суму.
Таким чином, за відсутності в матеріалах справи доказів в підтвердження обставин існування непогашеної Державним підприємством «Селидіввугілля» заборгованості перед ДП «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація», у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви про звернення стягнення на кошти, що знаходяться у іншої особи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ПАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником.
На підставі викладеного та керуючись ст. 234, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити в задоволенні заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Державному підприємству «Селидіввугілля».
2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена.
Повна ухвала складена 14.04.2021.
Суддя В.П. Босий