ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 79685653

Озвучення тимчасово недоступне

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

_________________________

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 356/791/17 Головуючий у 1-й інстанції суддя: Капшученко І.О.

05 лютого 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Саліхова В.В.

суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.

секретаря судового засідання: Дячук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 28 листопада 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_4) про визнання свідоцтва про право на 1/2 частину в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу та свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3 та просили визнати свідоцтво про право на 1/2 частину в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу та свідоцтво від 02.04.1993 на право на спадщину за законом виданих відповідачу недійсними.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 28 листопада 2017 року позов залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, позбавив судового захисту та доступі до правосуддя. Зазначив на недопустимість повторної участі судді першої інстанції в розгляді справи після скасування попередньої ухвали.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав наведених в ній, просили останню задовольнити.

ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце слухання справи, здійснювалося оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини неявки суд не повідомив.

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2122/2019

На підставі викладеного, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності ОСОБА_4

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши наведені в скаргах доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі в судове засідання повторно не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутності не надали.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України (в редакції чинній на час винесення оскаржуваної ухвали) суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що у липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 та просив визнати свідоцтво про право на 1/2 частину в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу та свідоцтво від 02.04.1993 на право на спадщину за законом виданих ОСОБА_6 недійсними (а. с. 1-2).

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 27 жовтня 2017 року відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду на 14 листопада 2017 року о 09 год. 30 хв. (а. с. 70). Про даний судовий розгляд позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були належним чином повідомлені відповідно до поштового зворотного повідомлення (а. с. 71-72). Про наступне судове засідання 28 листопада 2017 позивачі також повідомлялися належним чином (а. с. 77-78), подали до суду заяву про відвід судді, яку просили розглядати без їх участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

Встановлено, що 28.11.2017 до суду була подана заява позивачів про відвід судді Капшученко І.О. (а. с. 80-81) та ухвалою Березанського міського суду Київської області від 28 листопада 2017 року у задоволенні останньої відмовлено (а. с. 84-85). Наслідки розгляду заяви 28 листопада 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відомі не були та даною датою судом винесена оскаржувана ухвала суду.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України, одним із основних завдань цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

А отже, захист прав фізичних та юридичних осіб, а також інтересів держави, крім іншого забезпечується своєчасним розглядом справ.

Частиною 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Таким чином, враховуючи тривалий час розгляду справи, право на доступ до правосуддя та необхідність своєчасного розгляду справи протягом розумного строку, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції передчасними, не з повним з'ясуванням обставин справи.

На вищевикладене суд першої інстанції уваги не звернув, у зв'язку з чим дійшов невірних висновків.

Вимоги апеляційної скарги про задоволення позовних вимог в повному обсязі не можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції, оскільки судом першої інстанції не прийнято відповідного рішення, яке підлягає перегляду.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів прийшла до висновку, що вищезгадана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374, 379, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Березанського міського суду Київської області від 28 листопада 2017 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 07.02.2019.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: І.М. Вербова

О.В.Шахова

Ухвала № 86902923

Відкрити повний перегляд

справа № 356/791/17-ц головуючий у суді І інстанції Коваленко К.В.

провадження № 22-ц/824/3179/2020 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

13 січня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Фінагеєва В.О., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який діє також в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 02 грудня 2019 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє також в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , про визнання свідоцтва про право на Ѕ частину в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу та свідоцтва на право на спадщину за законом недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 02 грудня 2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє також в інтересах ОСОБА_2 , закрито.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 , який діє також в інтересах ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, яка всупереч вимог Закону України «Про судовий збір» не оплачена судовим збором.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , який діє також в інтересах ОСОБА_2 , просить звільнити його від сплату судового збору, долучивши до апеляційної скарги довідку з управління пенсійного фонду від 02 травня 2019 року, згідно з якою дохід ОСОБА_1 за період з січня 2018 року по грудень 2018 року становить 16 910 грн.; довідку з податкової інспекції, в якій зазначено, що за період з першого кварталу 2018 року по четвертий квартал 2018 року відсутня інформація про доходи ОСОБА_1 ; довідку з Солом`янської міжрайонної МСЕК; довідку Київської міської клінічної лікарні № 6, згідно якої ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у кардіологічному відділенні з 04 жовтня 2019 року; консультативне заключення Психіатричного лікувально-діагностичного відділення «Епілепсія» щодо виявлення діагнозу епілепсія симптоматична.

Відповідно до вимог ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», який є спеціальним законом, що регламентує порядок і підстави сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Поряд з цим, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення, звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, відстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається, виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, зокрема, з апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Суд зазначає, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовим. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду… Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подачу апеляційної скарги на ухвалу, становить 384 грн. 20 коп.

Заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_1 послався на докази, які не підтверджують його неможливість сплатити судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп. за подачу апеляційної скарги. Розмір судового збору (384,2) не перевищує 5 відсотків (845,5) розміру річного доходу позивача (16 910).

Інші обставини, які є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору у силу вимог ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», позивачем не наведені.

У клопотанні про звільнення від оплати судового збору ОСОБА_1 вказував також на те, що справа неодноразово направлялася до апеляційного суду і судді апеляційної інстанції звільняли його від оплати судового збору.

Однак, такі доводи позивача не можуть бути прийняті до уваги, так як підстави для звільнення від сплати судового збору визначені ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» і суд може звільнити позивача від сплати у разі доведення ним наявності хоча б однієї з перелічених у вказаних статтях підстав.

За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп. за подачу апеляційної скарги.

Судовий збір має бути сплачено за реквізитами на рахунок: отримувач: УК у Солом`янському районі; Код за ЄДРПОУ 38050812; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО банку: 899998; Р/Р № UA548999980313101206080026010.

Документи, що підтверджують сплату суми судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.

Згідно ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України.

Керуючись статтею 8 Закону України «Про судовий збір», статтями 136, 185, 357 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 , який діє також в інтересах ОСОБА_2 , у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє також в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 02 грудня 2019 року залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Інакше апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Фінагеєв