ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ** **
УХВАЛА
**"30" листопада 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/728/17 **
** **
**Господарський суд Закарпатської області у складі **
**головуючого судді Васьковського О.В.,**
**розглянувши матеріали**
**За позовом **Товариства з обмеженою відповідальністю “ТрансКом”, м. Ужгород
**до відповідача 1 **Ужгородської міської ради, м. Ужгород
**до відповідача 2 **Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород** **
**про **стягнення з Ужгородської міської ради суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги,
За участі секретаря судового засідання Дергачової Ю.А.
**Представники:**
**від позивача — **ОСОБА\_1, директор товариства, ОСОБА\_2, адвокат, договір про надання юридичних послуг ТК № -1 від 03.08.2017 року
**від відповідача 1 – ** ОСОБА\_3 (дов. № 03-17/2 від 05.01.18р., дов. № 03-17/3 від 05.01.18р.)
**від відповідача 2 – ** ОСОБА\_3 (дов. № 03-17/2 від 05.01.18р., дов. № 03-17/3 від 05.01.18р.)
**СУТЬ СПОРУ: **стягнення суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження.
У судовому засіданні 30.11.18 за участі представників сторін судом розглянуто клопотання позивача №107 від 18.10.18 про колегіальний розгляд справи та встановлено наступне.
Позивач вказане клопотання вмотивовує тим, що відповідач не визнає позову, а також вказує на рідкісний характер справи у сфері інформаційних технологій, предмет спору, відсутність письмового договору та складність доведення позовних вимог, у зв’язку з чим, просить суд призначити колегіальний розгляд справи.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.11.2018 року у даній справі судом відмовлено у задоволенні даного клопотання через наступні мотиви. З матеріалів справи суд встановив, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження. Зокрема, суд зазначив, що позивач у підтвердження надання зазначених послуг посилається у позовній заяві на договір про надання послуг №52 від 05.10.2016 року, згідно якого, ніби-то, надавалися послуги з доступу до системи відеоспостереження, сторонами якого є позивач та відповідач 2. На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що вказана справа не є складною, відсутній великий обсяг доказів для дослідження, відсутній суспільний інтерес.
Однак, такий висновок суду, на думку позивача, є помилковим, а тому останній доводить необхідність колегіального розгляду даної справи. Зазначає, що у позовній заяві позивач посилається на відсутність договору у формі єдиного документа між ним та відповідачами та на факт надання послуг у спрощений спосіб. Зазначену обставину: відсутність договору у формі єдиного документа, неодноразово визнавали і відповідачі. Тому, позивач вважає, що суд не визначився із характером спірних правовідносин та предметом спору у справі №907/728/17, а дійшов помилкових висновків про відсутній великий обсяг доказів, простоту справи, оскільки дана справа, крім іншого, становить суспільний інтерес, у підтвердження чого наведено інтернет-посилання .
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є стягнення суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження.
Частиною 1 ст.32 ГПК України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Частиною 1 ст.33 ГПК України визначено, що справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.
Дані положення кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Частиною 10 вказаної статті передбачено, що якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено у відповідності з вимогами ст.ст.73-74, 76-79 ГПК України, що вказана справа є складною, у розумінні ст.33 ГПК України, як і не встановлено судом обставин віднесення даної справи до категорії, яка передбачає складність її розгляду, зумовлену характером спору, обставинами справи, наявністю великого обсягу доказів, які підлягають дослідженню, наявністю суспільного інтересу чи з інших підстав.
Подані заявником в якості обгрунтування суспільного резонансу справи посилання на матеріали (друковані та відео), розміщені в мережі інтернет, не є переконливими та достатніми для висновку про те, що спір є складним у розумінні статті 33 ГПКУ. Публікації ж про наявний між суб’єктами господарювання спір, висвітлення його обставин в засобах масової інформації носять інформативний характер та свідчить про гласність та відкритість інформації щодо справи. Слід наголосити, що спір є виключно господарсько-майновим та заявлений з метою стягнення саме на користь позивача, як суб’єкта господарювання, заявленої та оспорюваної грошової суми, яка за своїм змістом та призначенням можу бути лише його особистим прибутком.
Між тим, поняття категорії і складності справи, як і доводи, наведені стороною на підтвердження тих чи інших обставин,- в даному випадку, щодо підставності заяви про призначення колегіального розгляду справи - оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, в кожному окремому випадку. При цьому, положення статті 33 ГПК України передбачає саме право суду першої інстанції розглянути будь-яку справу колегіально, тобто така стаття не носить імперативний характер.
З огляду на наявний у справі господарський спір, в якому заявлено одну майнову вимогу, оцінивши наведені доводи позивача, судом не встановлено підстав для розгляду даної справи у колегіальному складі, відтак в задоволенні клопотання належить.
Керуючись** **ст. ст. 32, 33, 42, 46, 120, 121, 182, 183, 202, 222, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
** **
** ПОСТАНОВИВ:**
у задоволенні клопотання позивача про колегіальний розгляд справи відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Копію ухвали суду направити сторонам.
**Суддя О.В. Васьковський**
Ухвала № 79658312
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ** **
УХВАЛА
**"05" лютого 2019 р. м. Ужгород Справа № 907/728/17 **
**Господарський суд Закарпатської області у складі **
головуючого судді Васьковського О.В.,
**розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ТрансКом” про відвід судді у справі №907/728/17**
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТрансКом”, м. Ужгород
до відповідача 1 Ужгородської міської ради, м. Ужгород
до відповідача 2 Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород
про стягнення з Ужгородської міської ради суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги,
**За участю секретаря судового засідання Дергачової Ю.А. **
**Представники:**
**від позивача – **ОСОБА\_1, директор товариства, ОСОБА\_2, адвокат, договір про надання юридичних послуг ТК № -1 від 03.08.2017 року
від відповідач 1 – ОСОБА\_3 (дов.№ 03-22/5 від 08.01.2019 року )
від відповідач 2 – ОСОБА\_3 ( дов. № 03-22/5 від 08.01.2019 року )
**ВСТАНОВИВ:**
За наслідками проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідно до ухвали суд від 10 серпня 2018 року справу №907/728/17 прийнято до свого провадження суддею Васьковським О.В. та призначено підготовче провадження.
В ході підготовчого провадження підготовче засідання неодноразово відкладалося (ухвали суду від 28.08.2018, від 18.09.2018, 23.10.2018, 31.10.2018, 23.11.2018, 12.12.2018).
Також, позивачем у даній справі двічі заявлявся відвід головуючому судді Васьковського О.В. (03.10.18 та 20.12.18).
Ухвалами Господарського суду Закарпатської області від 03.10.18 та 20.12.18 відвід судді Васьковського О.В. від розгляду справи №907/728/17 визнано необґрунтованим, провадження у справі до вирішення питання про відвід судді зупинялось та було звернення до керівника апарату господарського суду Закарпатської області для визначення автоматизованою системою документообігу суду складу суду для розгляду заяви про відвід судді Васьковського Олега Вікторовича від розгляду справи №907/728/17 в порядку статті 32 ГПК України.
Ухвалами Господарського суду Закарпатської області від 11.10.18 та 17.01.19 у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю “ТрансКом”, м. Ужгород про відвід судді Васьковського О.В. від розгляду справи № 907/728/17 відмовлено.
У зв'язку з чим, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.01.19 провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання.
Водночас, до судового засідання 30.01.19 позивачем черговий раз подано заяву №б/н від 30.01.2019 про відвід судді, вважаючи, що участь судді Васьковського О.В. у даній справі викликає сумнів у неупередженості та об'єктивності, у зв’язку з чим з посиланням на п.5 ст.35 ГПК України заявлено відвід.
Згідно ст.169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 170 ГПК України встановлені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Так, ч.2 ст.170 ГПК України встановлено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Згідно ч.4 ст.170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Розглянувши заяву позивача від 30.01.19 про відвід судді судом встановлено, що така заява не містить підпису заявника, відтак, з огляду на вимоги викладені в ст.169, ч.2 ст.170 ГПК України, підлягає поверненню заявнику без розгляду, у відповідності до ч. 4 ст.170 ГПК України.
У судовому засіданні представником позивача, адвокатом ОСОБА\_2 подано повторно заяву про відвід головуючого судді у даній справі.
Подана заява вмотивована тим, що адвокатом ОСОБА\_2 на особистій сторінці Facebook у мережі Інтернет розміщено публікацію щодо інформації про головуючого суддю Васьковського О.В., до якої протягом 28, 29 січня 2019 року зроблено коментарі членів родини головуючого судді Васьковського О.В. (скріншоти публікації додані до заяви), зі змісту яких, як зазначає адвокат ОСОБА\_2 в нього виникли обґрунтовані сумніви у неупередженості судді Васьковського О.В. у даній справі з мотивів упередженого ставлення до адвоката ОСОБА\_2, яке, як зазначає адвокат ОСОБА\_2, може стати причиною помсти та вплинути його об'єктивність та неупередженість. Вказує, що таке упереджене ставлення судді до представника позивача у даній справі - адвоката ОСОБА\_2С може нашкодити дотриманню принципу неупередженості (згідно із критеріями доброчесності) та може вплинути на безсторонність судді при розгляді справи, що суперечить Бангалорським принципам поведінки суддів.
Розглянувши подану заяву про відвід судом встановлено наступне.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України законодавчо визначені підстави, за яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу).
При цьому, ст. 38 цього ж Кодексу унормовано, що відвід повинен бути мотивований і заявлений протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше підготовчого засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідвід) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Так, 27.01.19 в мережі Інтернет заявником розміщено публікацію, яка, як називає адвокат ОСОБА\_2 є результатом журналістським розслідуванням, у зв’язку з перевіркою доброчесності судді Васьковського О.В. на посаду судді Верховного суду. Як зазначає адвокат ОСОБА\_2, коментарі осіб до вказаної публікації, які є членами родини головуючого судді можуть свідчити про упереджене ставлення та висловлення щодо особи заявника з мотивів помсти.
Щодо вказаного суд зазначає, що інформація, яка розміщена особисто адвокатом ОСОБА\_2 на його особистій сторінці в Facebook у мережі Інтернет жодним чином не стосується даної справи, її предмету або відносин учасників.
Таким чином, наведені адвокатом ОСОБА\_2 у заяві про відвід судді Васьковського О.В. обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених у ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а також не підтверджують його упередженість та необ'єктивність при розгляді даної справи, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги.
Водночас, суд зазначає, що в даній справі заява про відвід головуючого судді є четвертою.
Суд, в черговий раз вирішуючи питання відводу, у відповідності до п.5 ч.1 т.228 ГПК повинен зупинити провадження у справі для вирішення до керівника апарату господарського суду Закарпатської області для визначення автоматизованою системою документообігу суду складу суду для розгляду заяви про відвід судді Васьковського Олега Вікторовича від розгляду справи №907/728/17 в порядку статті 32 ГПК України, що унеможливлює продовження розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви про відвід. Водночас, у зв'язку з тим, що заявлений відвід є неодноразовим та визнаний судом необґрунтованим, суд звертає увагу сторони позивача, що у відповідності до ч.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст.ст. 32, 35, 39, 42, 46, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України,
**ПОСТАНОВИВ :**
вважати відвід судді Васьковського О.В. від розгляду справи №907/728/17 необґрунтованим.
Провадження у справі до вирішення питання про відвід судді зупинити.
Звернутись до керівника апарату господарського суду Закарпатської області для визначення автоматизованою системою документообігу суду складу суду для розгляду заяви про відвід судді Васьковського Олега Вікторовича від розгляду справи №907/728/17 в порядку статті 32 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання проголошення та оскарженню не підлягає.
**Суддя Васьковський О.В. **