ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 78377653

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ** **

УХВАЛА

**"30" листопада 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/728/17 **

** **

**Господарський суд Закарпатської області у складі **

**головуючого судді Васьковського О.В.,**

**розглянувши матеріали**

**За позовом **Товариства з обмеженою відповідальністю “ТрансКом”, м. Ужгород

**до відповідача 1 **Ужгородської міської ради, м. Ужгород

**до відповідача 2 **Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород** **

**про **стягнення з Ужгородської міської ради суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги,

За участі секретаря судового засідання Дергачової Ю.А.

**Представники:**

**від позивача — **ОСОБА\_1, директор товариства, ОСОБА\_2, адвокат, договір про надання юридичних послуг ТК № -1 від 03.08.2017 року

**від відповідача 1 – ** ОСОБА\_3 (дов. № 03-17/2 від 05.01.18р., дов. № 03-17/3 від 05.01.18р.)

**від відповідача 2 – ** ОСОБА\_3 (дов. № 03-17/2 від 05.01.18р., дов. № 03-17/3 від 05.01.18р.)

**СУТЬ СПОРУ: **стягнення суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження.

У судовому засіданні 30.11.18 за участі представників сторін судом розглянуто клопотання позивача №107 від 18.10.18 про колегіальний розгляд справи та встановлено наступне.

Позивач вказане клопотання вмотивовує тим, що відповідач не визнає позову, а також вказує на рідкісний характер справи у сфері інформаційних технологій, предмет спору, відсутність письмового договору та складність доведення позовних вимог, у зв’язку з чим, просить суд призначити колегіальний розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.11.2018 року у даній справі судом відмовлено у задоволенні даного клопотання через наступні мотиви. З матеріалів справи суд встановив, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження. Зокрема, суд зазначив, що позивач у підтвердження надання зазначених послуг посилається у позовній заяві на договір про надання послуг №52 від 05.10.2016 року, згідно якого, ніби-то, надавалися послуги з доступу до системи відеоспостереження, сторонами якого є позивач та відповідач 2. На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що вказана справа не є складною, відсутній великий обсяг доказів для дослідження, відсутній суспільний інтерес.

Однак, такий висновок суду, на думку позивача, є помилковим, а тому останній доводить необхідність колегіального розгляду даної справи. Зазначає, що у позовній заяві позивач посилається на відсутність договору у формі єдиного документа між ним та відповідачами та на факт надання послуг у спрощений спосіб. Зазначену обставину: відсутність договору у формі єдиного документа, неодноразово визнавали і відповідачі. Тому, позивач вважає, що суд не визначився із характером спірних правовідносин та предметом спору у справі №907/728/17, а дійшов помилкових висновків про відсутній великий обсяг доказів, простоту справи, оскільки дана справа, крім іншого, становить суспільний інтерес, у підтвердження чого наведено інтернет-посилання .

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є стягнення суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження.

Частиною 1 ст.32 ГПК України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Частиною 1 ст.33 ГПК України визначено, що справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.

Дані положення кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Частиною 10 вказаної статті передбачено, що якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено у відповідності з вимогами ст.ст.73-74, 76-79 ГПК України, що вказана справа є складною, у розумінні ст.33 ГПК України, як і не встановлено судом обставин віднесення даної справи до категорії, яка передбачає складність її розгляду, зумовлену характером спору, обставинами справи, наявністю великого обсягу доказів, які підлягають дослідженню, наявністю суспільного інтересу чи з інших підстав.

Подані заявником в якості обгрунтування суспільного резонансу справи посилання на матеріали (друковані та відео), розміщені в мережі інтернет, не є переконливими та достатніми для висновку про те, що спір є складним у розумінні статті 33 ГПКУ. Публікації ж про наявний між суб’єктами господарювання спір, висвітлення його обставин в засобах масової інформації носять інформативний характер та свідчить про гласність та відкритість інформації щодо справи. Слід наголосити, що спір є виключно господарсько-майновим та заявлений з метою стягнення саме на користь позивача, як суб’єкта господарювання, заявленої та оспорюваної грошової суми, яка за своїм змістом та призначенням можу бути лише його особистим прибутком.

Між тим, поняття категорії і складності справи, як і доводи, наведені стороною на підтвердження тих чи інших обставин,- в даному випадку, щодо підставності заяви про призначення колегіального розгляду справи - оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, в кожному окремому випадку. При цьому, положення статті 33 ГПК України передбачає саме право суду першої інстанції розглянути будь-яку справу колегіально, тобто така стаття не носить імперативний характер.

З огляду на наявний у справі господарський спір, в якому заявлено одну майнову вимогу, оцінивши наведені доводи позивача, судом не встановлено підстав для розгляду даної справи у колегіальному складі, відтак в задоволенні клопотання належить.

Керуючись** **ст. ст. 32, 33, 42, 46, 120, 121, 182, 183, 202, 222, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

** **

** ПОСТАНОВИВ:**

у задоволенні клопотання позивача про колегіальний розгляд справи відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Копію ухвали суду направити сторонам.

**Суддя О.В. Васьковський**

Ухвала № 79009377

Відкрити повний перегляд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ** **

УХВАЛА

**"20" грудня 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/728/17 **

**Господарський суд Закарпатської області у складі **

головуючого судді Васьковського О.В.,

**розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ТрансКом” про відвід судді у справі №907/728/17**

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТрансКом”, м. Ужгород

до відповідача 1 Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача 2 Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород

про стягнення з Ужгородської міської ради суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги,

**За участю секретаря судового засідання Дергачової Ю.А. **

**Представники:**

**від позивача – **не з’явився

від відповідач 1 – ОСОБА\_1 (дов.№ 03-17/2 від 05.01.2018 року )

від відповідач 2 – ОСОБА\_1 ( дов. № 03-17/3 від 05.01.2018 року )

**ВСТАНОВИВ:**

За наслідками проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідно до ухвали суд від 10 серпня 2018 року справу №907/728/17 прийнято до свого провадження суддею Васьковським О.В. та призначено підготовче провадження.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.12.18 підготовче засідання відкладено.

Позивач участь уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив.

10\.12.18 позивачем подано заяву №130 від 06.12.2018 про відвід судді, в якій вказує, що участь судді Васьковського О.В. у даній справі викликає сумнів у неупередженості та об'єктивності, у зв'язку з чим з посиланням на п.5 ст.35 ГПК України, заявлено відвід з огляду на наступне.

Подана заява вмотивована тим, що 05.12.2018 року позивач ознайомився із матеріалами справи № 907/728/17 та витягом з протоколу від 30.11.2018 року передачі справи раніше визначеному судді, відповідно до якого головуючим суддею визначено ОСОБА\_2 Як вбачається із сайту судової влади за наступним посиланням https://court, gov. ua/los documents/79015/5008/ оприлюднений Протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду, де зазначено, що згідно пункту Положення про автоматизовану систему документообігу суду п. 2.3.43. п. 2.3.44 - справу передано наступному складу суду: Суддя-доповідач: ОСОБА\_2

Зазначає, що справа № 907/728/17 не могла бути розподілена знову судді-доповідачу ОСОБА\_2 по жодному і з даних пунктів, оскільки вони не відповідають конкретній ситуації, а саме: закінчення строків підготовчого судового провадження.

Ухвалою від 10 серпня 2018 р. суддя Васьковський О.В. призначив підготовче засідання у порядку загального позовного провадження призначити на 28 серпня 2018 р. на 15:00 год. Справа була зупинена з 03.10.2018 року по 11.10.2018 року ухвалою від 03.10.2018 року. Таким чином, 60-ти денний строк підготовчого провадження сплив 17.10.2018 року.

Зазначає, що відповідно до п.4 рішення №16 Ради суддів України 12 квітня 2018 року з 15 березня 2018 року втрачають чинність п. п. 2.3.43 - 2.3.46. додатки №1-6, №8-13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016 року.

Таким чином, позивач вважає, що на підставі п.п. 4, 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя Васьковський О.В. не може розглядати справу №907/728/17.

Вказує на процесуальні рішення судді Васьковського О.В., які можуть свідчити про його упередженість, зокрема вказує, що у матеріалах справи наявна коротка ухвала від 30.11.2018 року про відмову у повторному клопотанні про колегіальний розгляд справи, повний текст якої судом не виготовлений або не наданий на ознайомлення позивачу не був.

Також, зазначає, що у матеріалах справи наявна ухвала від 30.11.2018 року про відмову у застосуванні заходів процесуального примусу з тих підстав, що додаток до позовної заяви нібито поданий із порушенням вимог ГПК (не був поданий разом із першою заявою по суті спору, ні при розгляді суддею Пригарою Л.І., ні після задоволення відводів), що, як вважає позивач, не відповідає дійсності і про що судді повинно було бути достеменно відомо. Так, ОСОБА\_2 розглядав клопотання про залучення третьої особи від 03.04.2018 року подане ще на ім’я судді Пригари Л.І., аналогічно 03.04.2018 року подавався додаток до позовної заяви у порядку ст. 90 ГПК України. Окрім того, у своїй позивач зазначає, що в ухвалі суд не звернув уваги, що відповіді на запитання фактично не надані, а поданий відповідачем не уповноваженою на те особою (без відповідно прописаних повноважень у довіреності і доказів, що підписант є посадовою особою обох відповідачів).

Позивач зазначає, що відмовивши у застосуванні заходів процесуального примусу, суд приступив до розгляду наступних клопотань та не вирішив питання щодо надання представником відповідача обґрунтованих і зрозумілих відповідей по суті спору. Також, як вбачається із протоколу судового засідання від 30.11.2018 року судом не розглянуто клопотання про залучення у справу третіх осіб.

Розглянувши заяву про відвід судом встановлено наступне.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України законодавчо визначені підстави, за яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу).

При цьому, ст. 38 цього ж Кодексу унормовано, що відвід повинен бути мотивований і заявлений протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше підготовчого засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідвід) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Щодо тверджень позивач про порушення порядку визначення складу судді для розгляду вказаної справи, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Пунктом 17.4 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу;

В матеріалах справи міститься витяг з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.11.18, який створений та видрукуваний з системи «Діловодство спеціалізованого суду», яка налаштована у відповідності до вимог чинного Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Згідно п.5 ч.1 Розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду адміністратором АСДС є державне підприємство "Інформаційні судові системи", віднесене до сфери управління Державної судової адміністрації України. Підприємство є адміністратором Єдиної судової інформаційної системи (далі – ЄСІС) та Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС) і вживає заходів, пов’язаних із технічним та організаційно-технологічним забезпеченням функціонування АСДС та інших підсистем, у тому числі в якості системного інтегратора.

Отже, за коректне відображення відомостей на веб-порталі Судова влада України, на які посилається заявник, відповідальний адміністратор АСДС.

Судом встановлено, що некоректне відображення відомостей щодо автоматизованого розподілу виявлено і в інших господарських судах. У зв'язку з чим, про виявлену помилку щодо відображення вказаних відомостей господарським судом на адресу ДП «Інформаційні судові системи» надіслано лист №01-11/6635/18 від 20.12.18 для з’ясування вказаних обставин та усунення виявлених помилок.

Відтак, суд констатує, що згідно з витягом з протоколу від 30.11.2018 року передачі справи раніше визначеному судді судом здійснено автоматизований розподіл клопотання позивача про залучення третьої особи у відповідності до порядку визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду в редакції 15.09.16 з урахуванням п.4 рішення Ради суддів України від 12.04.18, згідно якого З 15 березня 2018 року втрачають чинність п. п. 2.3.43 - 2.3.46, додатки №1-6, №8-13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016 року.

Таким чином, твердження позивача щодо застосування Положень про автоматизовану систему документообігу, які втратили чинність при проведенні 30.11.18 авторозподілу клопотання про залучення третьої особи не відповідають дійсності, а некоректне відображення на веб-порталі Судова влада України відомостей щодо протоколу передачі справи раніше визначеному судді зумовлене системною помилкою, за виникнення та усунення якої відповідає адміністратор АСДС.

Крім того, пунктом 13 ст.32 ГПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на наведене, твердження позивача щодо неможливості передачі справи раніше визначеному складу суду, у зв'язку із закінченням строків підготовчого провадження судом відхиляються, оскільки такі обставини не є підставою для зміни складу суду, у відповідності до вимог чинного законодавства та діючого Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Щодо тверджень позивача про те, що повний текст ухвали про відмову у клопотанні про колегіальний розгляд справи судом не виготовлений або не наданий на ознайомлення позивачу не був суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи повний текст ухвали Господарського суду постановлена за результатами розгляду 30.11.18 клопотання про колегіальний розгляд справи виготовлений 07.12.18, про що свідчить відмітка на звороті ухвали ( на штампі суду).

Водночас, як вбачається з матеріалів справи представник позивача ознайомився з матеріалами справи 05.12.18 згідно поданого клопотання №118 від 20.11.18, зазначивши про ознайомлення та зняття фотокопії справи на 56 арк. та непідшитої короткої ухвали суду про відмову у клопотанні про колегіальний розгляд справи (а.с.57).

З наведеного вбачається, що станом на момент ознайомлення представника позивача повний текст ухвали суду від 30.11.18 про відмову у клопотанні про колегіальний розгляд справи виготовлений не був. Відтак, твердження позивача про не надання такого на ознайомлення позивачу не відповідає дійсності.

Щодо тверджень позивача про розгляд у судовому засіданні 30.11.18 клопотання про залучення третьої особи від 03.04.2018 року поданого ще на ім’я судді Пригари Л.І., аналогічно з яким 03.04.2018 року подавався додаток до позовної заяви у порядку ст. 90 ГПК України, то такі не відповідають дійсності з огляду на нижченаведене.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 30.11.18 в судовому засіданні представником позивача усно повідомлено про наявність клопотання про залучення третьої особи до участі у справі. Розгляд клопотання про залучення третьої особи від 03.04.2018 року, поданого на ім’я судді Пригари Л.І., як зазначає позивач у заяві про відвід судді, у судовому засіданні 30.11.18 не здійснювався, а після ряду вирішених процесуальних питань та заявлення позивачем усного клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, у судовому засіданні, відповідно до ст. 183 ГПК України оголошувалась перерва. Водночас, клопотання про залучення до участі у справі третьої особи від 03.04.18 (подане на ім’я судді Пригари Л.І.) розглянуто судом 15.11.18 та ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів – комунального підприємства «Ужгородпарквідео», м.Ужгород.

Відтак, твердження позивача про неврахування поданого додатку до позовної заяви від 03.04.18, а також невирішення питання щодо надання представником відповідача обґрунтованих і зрозумілих відповідей по суті спору зводиться до незгоди сторони з процесуальним рішенням – ухвалою суду від 30.11.18 про відмову у застосуванні заходів процесуального примусу.

При цьому, суд звертає увагу на положення ч. 4 ст. 35 ГПК України, відповідно до якої незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, наведені адвокатом ОСОБА\_3 у заяві про відвід судді Васьковського О.В. обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених у ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а також не підтверджують його упередженість та необ'єктивність при розгляді даної справи, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу. Водночас, у зв'язку з тим, що заявлений відвід є повторним та визнаний судом необґрунтованим, суд звертає увагу сторони позивача, що у відповідності до ч.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Згідно ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Керуючись ст.ст. 32, 35, 39, 42, 46, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України,

**ПОСТАНОВИВ :**

вважати відвід судді Васьковського О.В. від розгляду справи №907/728/17 необґрунтованим.

Провадження у справі до вирішення питання про відвід судді зупинити.

Звернутись до керівника апарату господарського суду Закарпатської області для визначення автоматизованою системою документообігу суду складу суду для розгляду заяви про відвід судді Васьковського Олега Вікторовича від розгляду справи №907/728/17 в порядку статті 32 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання проголошення та оскарженню не підлягає.

**Суддя Васьковський О.В.**