ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 78377653

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ** **

УХВАЛА

**"30" листопада 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/728/17 **

** **

**Господарський суд Закарпатської області у складі **

**головуючого судді Васьковського О.В.,**

**розглянувши матеріали**

**За позовом **Товариства з обмеженою відповідальністю “ТрансКом”, м. Ужгород

**до відповідача 1 **Ужгородської міської ради, м. Ужгород

**до відповідача 2 **Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород** **

**про **стягнення з Ужгородської міської ради суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги,

За участі секретаря судового засідання Дергачової Ю.А.

**Представники:**

**від позивача — **ОСОБА\_1, директор товариства, ОСОБА\_2, адвокат, договір про надання юридичних послуг ТК № -1 від 03.08.2017 року

**від відповідача 1 – ** ОСОБА\_3 (дов. № 03-17/2 від 05.01.18р., дов. № 03-17/3 від 05.01.18р.)

**від відповідача 2 – ** ОСОБА\_3 (дов. № 03-17/2 від 05.01.18р., дов. № 03-17/3 від 05.01.18р.)

**СУТЬ СПОРУ: **стягнення суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження.

У судовому засіданні 30.11.18 за участі представників сторін судом розглянуто клопотання позивача №107 від 18.10.18 про колегіальний розгляд справи та встановлено наступне.

Позивач вказане клопотання вмотивовує тим, що відповідач не визнає позову, а також вказує на рідкісний характер справи у сфері інформаційних технологій, предмет спору, відсутність письмового договору та складність доведення позовних вимог, у зв’язку з чим, просить суд призначити колегіальний розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.11.2018 року у даній справі судом відмовлено у задоволенні даного клопотання через наступні мотиви. З матеріалів справи суд встановив, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження. Зокрема, суд зазначив, що позивач у підтвердження надання зазначених послуг посилається у позовній заяві на договір про надання послуг №52 від 05.10.2016 року, згідно якого, ніби-то, надавалися послуги з доступу до системи відеоспостереження, сторонами якого є позивач та відповідач 2. На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що вказана справа не є складною, відсутній великий обсяг доказів для дослідження, відсутній суспільний інтерес.

Однак, такий висновок суду, на думку позивача, є помилковим, а тому останній доводить необхідність колегіального розгляду даної справи. Зазначає, що у позовній заяві позивач посилається на відсутність договору у формі єдиного документа між ним та відповідачами та на факт надання послуг у спрощений спосіб. Зазначену обставину: відсутність договору у формі єдиного документа, неодноразово визнавали і відповідачі. Тому, позивач вважає, що суд не визначився із характером спірних правовідносин та предметом спору у справі №907/728/17, а дійшов помилкових висновків про відсутній великий обсяг доказів, простоту справи, оскільки дана справа, крім іншого, становить суспільний інтерес, у підтвердження чого наведено інтернет-посилання .

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є стягнення суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження.

Частиною 1 ст.32 ГПК України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Частиною 1 ст.33 ГПК України визначено, що справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.

Дані положення кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Частиною 10 вказаної статті передбачено, що якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено у відповідності з вимогами ст.ст.73-74, 76-79 ГПК України, що вказана справа є складною, у розумінні ст.33 ГПК України, як і не встановлено судом обставин віднесення даної справи до категорії, яка передбачає складність її розгляду, зумовлену характером спору, обставинами справи, наявністю великого обсягу доказів, які підлягають дослідженню, наявністю суспільного інтересу чи з інших підстав.

Подані заявником в якості обгрунтування суспільного резонансу справи посилання на матеріали (друковані та відео), розміщені в мережі інтернет, не є переконливими та достатніми для висновку про те, що спір є складним у розумінні статті 33 ГПКУ. Публікації ж про наявний між суб’єктами господарювання спір, висвітлення його обставин в засобах масової інформації носять інформативний характер та свідчить про гласність та відкритість інформації щодо справи. Слід наголосити, що спір є виключно господарсько-майновим та заявлений з метою стягнення саме на користь позивача, як суб’єкта господарювання, заявленої та оспорюваної грошової суми, яка за своїм змістом та призначенням можу бути лише його особистим прибутком.

Між тим, поняття категорії і складності справи, як і доводи, наведені стороною на підтвердження тих чи інших обставин,- в даному випадку, щодо підставності заяви про призначення колегіального розгляду справи - оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, в кожному окремому випадку. При цьому, положення статті 33 ГПК України передбачає саме право суду першої інстанції розглянути будь-яку справу колегіально, тобто така стаття не носить імперативний характер.

З огляду на наявний у справі господарський спір, в якому заявлено одну майнову вимогу, оцінивши наведені доводи позивача, судом не встановлено підстав для розгляду даної справи у колегіальному складі, відтак в задоволенні клопотання належить.

Керуючись** **ст. ст. 32, 33, 42, 46, 120, 121, 182, 183, 202, 222, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

** **

** ПОСТАНОВИВ:**

у задоволенні клопотання позивача про колегіальний розгляд справи відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Копію ухвали суду направити сторонам.

**Суддя О.В. Васьковський**

Постанова № 72491396

Відкрити повний перегляд

**ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД**

**79010, м.Львів, вул.Личаківська,81**

**\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_**

**ПОСТАНОВА**

**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**

**"26" лютого 2018 р. Справа № 907/728/17**

**Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:**

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Хабіб М.І.

ОСОБА\_1,

секретар судового засідання Кіра М.С.,

**розглянувши у відкритому судовому засіданні **апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансКом» (надалі ТзОВ «ТрансКом») за №275 від 29.12.2017р. (вх.№01-05/290/18 від 15.01.2018р.)

**на ухвалу **господарського суду Закарпатської області від 11.12.2017р. (суддя Бобрик Г.Й.;

повний текст ухвали складено 19.12.2017р.)

**у справі** № 907/728/17

**за позовом**: ТзОВ «ТрансКом»

**до відповідача-1: **Ужгородської міської ради

**до відповідача-2: **Виконавчого комітету Ужгородської міської ради

**про** стягнення 651222,60 грн.,

**за участю:**

**від позивача (в режимі відеоконференції): **ОСОБА\_2 – керівник (витяг з ЄДРЮОФОПтаГФ № НОМЕР\_1 від 01.11.2017р.); ОСОБА\_3 – адвокат (договір про надання юридичних послуг ТК №-1 від 03.08.2017р.);

**від відповідача-1 (в режимі відеоконференції)**: ОСОБА\_4 – представник (довіреність №03-17/2 від 05.01.2018р.); ОСОБА\_5 – представник (довіреність № 03-17/2 від 05.01.2018р.);

**від відповідача-2 (в режимі відеоконференції)**: ОСОБА\_4 – представник (довіреність №03-17/3 від 05.01.2018р.); ОСОБА\_5 – представник (довіреність № 03-17/3 від 05.01.2018р.),

**ВСТАНОВИВ:**

04\.10.2017р. ТзОВ «ТрансКом» звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом до Ужгородської міської ради та Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про стягнення 651222,60 грн. боргу за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 11.12.2017р. у справі № 907/728/17 залишено без розгляду позов ТзОВ «ТрансКом» із посиланням на п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, в мотивувальній частині якої зазначено, що позивач не надав документів, необхідних для вирішення даного спору, а саме обґрунтованого детального розрахунку суми, що є предметом спору, із зазначенням періоду надання послуг, підстави вартості наданих послуг станом на відповідний місяць спірного періоду, не повідомив про поважні причини їх неподання та не з’явився в судове засідання.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалу суду незаконною. Звертає увагу на те, що листом за № 237 від 30.10.2017р. (а.с.64) Товариство приєднало до матеріалів справи розрахунок заборгованості станом на 04.08.2017р. (а.с.76). Вказує, що суд не був позбавлений можливості розглянути дану справу по суті за наявними в ній доказами, без витребуваного детального розрахунку суми, що є предметом спору, та врахувати розрахунок заборгованості, доданий до позовної заяви. Просить скасувати ухвалу господарського суду Закарпатської області від 11.12.2017р. у справі № 907/728/17 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідачі у відзиві на апеляційну скаргу зазначають, що позивач без поважних причин не виконав вимог ухвали суду першої інстанції від 05.10.2017р. та не надав витребувані докази, що мають суттєве значення для повного та всебічного вирішення даного спору, а тому, на їх переконання, суд правомірно та підставно залишив позов без розгляду. Просять залишити без змін ухвалу господарського суду Закарпатської області від 11.12.2017р. у справі № 907/728/17, апеляційну скаргу ТзОВ «ТрансКом» – без задоволення.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 18.01.2018р., 22.01.2018р. та від 30.01.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ «ТрансКом» та призначено справу № 907/728/17 на 05.02.2018р. в режимі відеоконференції.

На підставі ухвали від 05.02.2018р. судом було оголошено перерву у розгляді справи до 19.02.2018р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2018р. судове засідання у справі № 907/728/17 призначено на 26.02.2018р., з урахуванням того, що відповідно до наказу голови Львівського апеляційного господарського суду № 06-03/20 від 07.02.2018р. судді Зварич О.В. надано відпустку з 12 лютого 2018 року на 9 календарних днів, а також у відповідності до наказу голови Львівського апеляційного господарського суду №06-03/32 від 20.02.2018р. суддя Зварич О.В. перебувала у відрядженні з 21.02.2018р. по 23.02.2018р.

12\.02.2018р. від скаржника надійшло клопотання за № 15 від 08.02.2018р. (вх. № 01-04/1174/18 від 12.02.2018р.) про дослідження та приєднання до матеріалів справи наступних доказів: копій позовної заяви № 197/1 від 31.08.2017р., листа-вимоги від 04.08.2017р. із розрахунком заборгованості станом на 04.08.2017р., листа № 237 від 30.10.2017р. та диску із матеріалами справи № 907/728/17.

В судовому засіданні представники скаржника заявили, що клопотання про дослідження та приєднання до матеріалів справи доказів втратило свою актуальність, просили залишити його без розгляду, оскільки було з’ясовано, що Львівський апеляційний господарський суду отримав від суду першої інстанції матеріали даної судової справи.

Доводи апеляційної скарги представники позивача підтримали у повному обсязі, просили скасували ухвалу суду від 11.12.2017р.

Представники відповідачів просили залишити без змін оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду, апеляційну скаргу – без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали господарського суду Закарпатської області від 11.12.2017р. у справі № 907/728/17, з врахуванням такого.

Пунктом 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній станом на 11.12.2017р.) передбачено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

За змістом названої норми підставою для залишення позову без розгляду є сукупність таких обставин:

\- додаткові документи вважаються витребуваними тільки тоді, коли про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

\- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;

\- позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Зі змісту ухвали господарського суду Закарпатської області від 05.12.2017р. у справі №907/728/17 (а.с.186, 187) вбачається, що суд першої інстанції рекомендував позивачу надати до 11.12.2017р. обґрунтований детальний розрахунок суми, що є предметом спору, із зазначенням періоду надання послуг, вартості наданих послуг станом на відповідний місяць спірного періоду. В названій ухвалі не зазначено про те, чи визнає суд обов’язковою явку сторін в судове засідання.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що позивач не надав обґрунтованого, детального розрахунку суми, яка є предметом спору, із зазначенням періоду надання послуг, вартості наданих послуг станом на відповідний місяць спірного періоду.

При цьому суд не вказав, з яких причин він не приймає до уваги розрахунок заборгованості, доданий позивачем до позовної заяви (а.с.28) та приєднаний до матеріалів справи супровідним листом за № 237 від 30.10.2017р. (а.с. 64, 76).

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що позивач надав суду розрахунок, який вважав саме тим, що підтверджує спірну суму боргу.

Тому, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції мав можливість надати правову оцінку правовідносинам між сторонами у даній справі, застосувати норми матеріального права, які їх регулюють, та вирішити даний спір по суті заявлених вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на 11.12.2017р.), правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Зміст даного принципу полягає, зокрема, у встановленні для сторін рівних можливостей для здійснення своїх процесуальних прав і виконання обов'язків.

В силу положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на 11.12.2017р.), пункту 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України до прав сторін, учасників справи, зокрема, належать право брати участь у судових засіданнях; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів. Проте, суд першої інстанції помилково не врахував наведених процесуальних норм.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України однією з підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З урахуванням вищевикладеного, ухвала господарського суду Закарпатської області від 11.12.2017р. у справі № 907/728/17 підлягає до скасування в порядку п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року).

Керуючись ст.ст. 86, 197, 255, 269, 270, 271, 275, 280, 282 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

**ПОСТАНОВИВ**:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансКом» за №275 від 29.12.2017р. (вх.№01-05/290/18 від 15.01.2018р.) задоволити.

Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 11.12.2017р. у справі № 907/728/17 скасувати.

Справу № 907/728/17 передати на розгляд господарського суду Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена впродовж двадцяти днів у порядку, визначеному в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Хабіб М.І.

ОСОБА\_1