ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ** **
УХВАЛА
**"30" листопада 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/728/17 **
** **
**Господарський суд Закарпатської області у складі **
**головуючого судді Васьковського О.В.,**
**розглянувши матеріали**
**За позовом **Товариства з обмеженою відповідальністю “ТрансКом”, м. Ужгород
**до відповідача 1 **Ужгородської міської ради, м. Ужгород
**до відповідача 2 **Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород** **
**про **стягнення з Ужгородської міської ради суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги,
За участі секретаря судового засідання Дергачової Ю.А.
**Представники:**
**від позивача — **ОСОБА\_1, директор товариства, ОСОБА\_2, адвокат, договір про надання юридичних послуг ТК № -1 від 03.08.2017 року
**від відповідача 1 – ** ОСОБА\_3 (дов. № 03-17/2 від 05.01.18р., дов. № 03-17/3 від 05.01.18р.)
**від відповідача 2 – ** ОСОБА\_3 (дов. № 03-17/2 від 05.01.18р., дов. № 03-17/3 від 05.01.18р.)
**СУТЬ СПОРУ: **стягнення суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження.
У судовому засіданні 30.11.18 за участі представників сторін судом розглянуто клопотання позивача №107 від 18.10.18 про колегіальний розгляд справи та встановлено наступне.
Позивач вказане клопотання вмотивовує тим, що відповідач не визнає позову, а також вказує на рідкісний характер справи у сфері інформаційних технологій, предмет спору, відсутність письмового договору та складність доведення позовних вимог, у зв’язку з чим, просить суд призначити колегіальний розгляд справи.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.11.2018 року у даній справі судом відмовлено у задоволенні даного клопотання через наступні мотиви. З матеріалів справи суд встановив, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження. Зокрема, суд зазначив, що позивач у підтвердження надання зазначених послуг посилається у позовній заяві на договір про надання послуг №52 від 05.10.2016 року, згідно якого, ніби-то, надавалися послуги з доступу до системи відеоспостереження, сторонами якого є позивач та відповідач 2. На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що вказана справа не є складною, відсутній великий обсяг доказів для дослідження, відсутній суспільний інтерес.
Однак, такий висновок суду, на думку позивача, є помилковим, а тому останній доводить необхідність колегіального розгляду даної справи. Зазначає, що у позовній заяві позивач посилається на відсутність договору у формі єдиного документа між ним та відповідачами та на факт надання послуг у спрощений спосіб. Зазначену обставину: відсутність договору у формі єдиного документа, неодноразово визнавали і відповідачі. Тому, позивач вважає, що суд не визначився із характером спірних правовідносин та предметом спору у справі №907/728/17, а дійшов помилкових висновків про відсутній великий обсяг доказів, простоту справи, оскільки дана справа, крім іншого, становить суспільний інтерес, у підтвердження чого наведено інтернет-посилання .
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є стягнення суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження.
Частиною 1 ст.32 ГПК України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Частиною 1 ст.33 ГПК України визначено, що справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.
Дані положення кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Частиною 10 вказаної статті передбачено, що якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено у відповідності з вимогами ст.ст.73-74, 76-79 ГПК України, що вказана справа є складною, у розумінні ст.33 ГПК України, як і не встановлено судом обставин віднесення даної справи до категорії, яка передбачає складність її розгляду, зумовлену характером спору, обставинами справи, наявністю великого обсягу доказів, які підлягають дослідженню, наявністю суспільного інтересу чи з інших підстав.
Подані заявником в якості обгрунтування суспільного резонансу справи посилання на матеріали (друковані та відео), розміщені в мережі інтернет, не є переконливими та достатніми для висновку про те, що спір є складним у розумінні статті 33 ГПКУ. Публікації ж про наявний між суб’єктами господарювання спір, висвітлення його обставин в засобах масової інформації носять інформативний характер та свідчить про гласність та відкритість інформації щодо справи. Слід наголосити, що спір є виключно господарсько-майновим та заявлений з метою стягнення саме на користь позивача, як суб’єкта господарювання, заявленої та оспорюваної грошової суми, яка за своїм змістом та призначенням можу бути лише його особистим прибутком.
Між тим, поняття категорії і складності справи, як і доводи, наведені стороною на підтвердження тих чи інших обставин,- в даному випадку, щодо підставності заяви про призначення колегіального розгляду справи - оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, в кожному окремому випадку. При цьому, положення статті 33 ГПК України передбачає саме право суду першої інстанції розглянути будь-яку справу колегіально, тобто така стаття не носить імперативний характер.
З огляду на наявний у справі господарський спір, в якому заявлено одну майнову вимогу, оцінивши наведені доводи позивача, судом не встановлено підстав для розгляду даної справи у колегіальному складі, відтак в задоволенні клопотання належить.
Керуючись** **ст. ст. 32, 33, 42, 46, 120, 121, 182, 183, 202, 222, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
** **
** ПОСТАНОВИВ:**
у задоволенні клопотання позивача про колегіальний розгляд справи відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Копію ухвали суду направити сторонам.
**Суддя О.В. Васьковський**
Ухвала № 71882349
**ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД**
**79010, м.Львів, вул.Личаківська,81**
**\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_**
** **
**УХВАЛА**
**"30" січня 2018 р. Справа №907/728/17**
**Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:**
Головуючого – судді Зварич О.В.
суддів Хабіб М.І.
ОСОБА\_1,
**розглянувши **клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансКом» (надалі ТзОВ «ТрансКом») за №12 від 29.01.2018р. (вх. № 01-04/708/18 від 29.01.2018р.) про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції
**по розгляду** апеляційної скарги ТзОВ «ТрансКом» за №275 від 29.12.2017р. (вх. № 01-05/290/18 від 15.01.2018р.)
**на ухвалу **господарського суду Закарпатської області від 11.12.2017р.
**у справі** № 907/728/17
**за позовом**: ТзОВ «ТрансКом»
**до відповідача-1: **Ужгородської міської ради
**до відповідача-2: **Виконавчого комітету Ужгородської міської ради
**про** стягнення 651222,60 грн.,
**ВСТАНОВИВ:**
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 11.12.2017р. у справі № 907/728/17 (суддя Бобрик Г.Й.) позов ТзОВ «ТрансКом» залишено без розгляду.
Позивач подав апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу суду.
Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 18.01.2018р., 22.01.2018р. (головуючий-суддя Зварич О.В. судді: Хабіб М.І., Юрченко Я.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ «ТрансКом» на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 11.12.2017р. у справі № 907/728/17 та призначено справу до розгляду на 05.02.2018р. о 11 год. 00 хв.
29 січня 2018 року від позивача надійшло на електронну адресу суду клопотання за №12 від 29.01.2018р. (вх. № 01-04/708/18 від 29.01.2018р.) про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції.
У вказаному клопотанні позивач на підставі ст. 197 ГПК України просить забезпечити участь Товариства в судовому засіданні у справі № 907/728/17, що призначене на 05.02.2018р. о 11 год. 00 хв., у режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду Закарпатської області.
Станом на 30.01.2018р. оригінальний примірник вищевказаного клопотання про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції на адресу суду не надходив.
При винесенні даної ухвали колегією суддів враховано таке.
Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання.
З огляду на те, що ухвалою ЛАГС від від 22.01.2018р. явку сторін у даній справі визначено на їх розсуд, і позивач вважає за необхідне надати пояснення через свого представника в режимі відеоконференції, колегія суддів вважає клопотання ТзОВ «ТрансКом» таким, що підлягає задоволенню.
При цьому, суд враховує, що в раніше визначений час судове засідання у даній справі не може відбутись з технічних причин (зайнятість залу проведення судових засідань в режимі відеоконференції) та вважає за можливе призначити справу №907/728/17 до розгляду в судовому засіданні 05.02.2018р. о 12 год. 15 хв. в режимі відеоконференції.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 197, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд –
**У Х В А Л И В :**
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансКом» про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції задоволити.
Судове засідання у справі № 907/728/17 провести **_05.02.2018р. о 12 год. 15 хв._**__ в режимі відеоконференції** **у приміщенні Львівського апеляційного господарського суду за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 81 в залі судових засідань № 2.
Доручити господарському суду Закарпатської області забезпечити проведення судового засідання у справі № 907/728/17 в режимі відеоконференції.
**Позивачу: **направити уповноваженого представника до господарського суду Закарпатської області для участі в судовому засіданні** **в режимі відеоконференції.
Ухвалу надіслати сторонам у справі та господарському суду Закарпатської області.
Неявка уповноважених представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи відповідно до положень ч. 12 ст. 270 ГПК України.
Головуючий суддя Зварич О.В.
Суддя Хабіб М.І.
  Суддя Юрченко Я.О.