13.11.18
22-ц/812/247/18
Справа номер 490/6993/17
Провадження номер 22-ц/812/247/18 Головуючий суду першої інстанції - Черенкова Н.П.
Доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.
П О С Т А Н О В А
І МЕ Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2018 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Локтіонової О.В.,
суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення сторін цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, поданою його представником ОСОБА_4, на ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 17 вересня 2018 року, постановлену під головуванням судді Черенкової Н.П. в приміщенні суду в м.Миколаєві, за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_3 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення майнової та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2017 року ОСОБА_8 та ОСОБА_3 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7, який у подальшому уточнювали та обґрунтовували наступним.
Позивач ОСОБА_8 є власницею житлового будинку АДРЕСА_1, а позивач ОСОБА_3 - власником квартир АДРЕСА_2
Відповідач ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1, а відповідач ОСОБА_7 - орендарем вказаної квартири з 01 липня 2016 року до 01 липня 2017 року, яку використовував як майстерню з ремонту та обслуговування кавомашин.
09 червня 2017 року внаслідок ймовірного порушення правил пожежної безпеки в квартирі НОМЕР_1 виникла пожежа, в результаті якої вищезазначене майно позивачів зазнало пошкоджень.
Згідно з висновком експертного дослідження позивачу ОСОБА_8 було спричинено шкоду на суму 548 359 грн., а позивачу ОСОБА_3 - на суму 646474 грн.
Посилаючись на те, що діями відповідачів їм завдано майнову та моральну шкоду, позивачі просили стягнути в солідарному порядку на користь ОСОБА_8 майнову шкоду в сумі 548 359 грн. та моральну шкоду в сумі 100 000 грн., а на користь ОСОБА_3 - майнову шкоду в сумі 646474 грн. та моральну шкоду в сумі 100 000 грн. Крім того, позивачі просили стягнути з відповідачів судові витрати.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивач ОСОБА_8 померла.
У зв'язку з цим позивач ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 подав до суду клопотання про роз'єднання позовів, виділення його позову в окреме провадження та зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_8 у зв'язку із смертю до залучення її правонаступників.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 17 вересня 2018 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні його клопотання про роз'єднання позовів. Провадження у справі зупинено до 01 березня 2019 року до залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_8 у зв'язку з її смертю.
Ухвала мотивована тим, що позовні вимоги стосуються одного і того ж предмета спору, їх сумісний розгляд є таким, що відповідає виясненню всіх обставин справи, а роз'єднання позовів ускладнить вирішення справи. Беззаперечних підстав для роз'єднання позовів суд не побачив. Оскільки один з позивачів помер, враховуючи неможливість розгляду позовів окремо, суд вважав обґрунтованим зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_8 та ОСОБА_3 до залучення у справі правонаступників.
Не погодившись із такою ухвалою суду в частині відмови у задоволенні клопотання про роз'єднання позовів та зупинення провадження у справі до березня 2019 року, ОСОБА_3 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити його вимоги.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року апеляційне провадження відкрито в частині оскарження ухвали районного суду щодо зупинення провадження у справі.
Апеляційну скаргу в іншій частині оскарження повернуто заявнику.
Обґрунтовуючи скаргу, позивач ОСОБА_3 зазначав, що зупинення провадження у справі щодо його позовних вимог є незаконним, тому що заявлені ним вимоги не стосуються правонаступництва. Вважав, що суд мав зупинити провадження у справі лише щодо позовних вимог ОСОБА_8, а в частині заявлених ним вимог суд повинен був розглядати їх та ухвалити відповідне рішення по суті позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивачами було заявлено позов про стягнення на їх користь майнової та моральної шкоди, спричинених внаслідок пошкодження будинку позивача ОСОБА_8, розташованого по АДРЕСА_2, належних позивачу ОСОБА_3
При заявлені ними окремих позовів вони могли бути розглянуті судом, оскільки не існує перешкод їх окремого розгляду, тому що йде мова про різне майно і різних власників. Об'єднуючим є тільки факт спричинення майну пошкодження пожежею, яка сталася у квартирі відповідача ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивач ОСОБА_8 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (т.1 а.с.308).
Чи зареєстрована спадкова справа після її смерті станом на день постановлення ухвали з матеріалів справи не вбачається.
Згідно з п.1 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Відповідно до ст.55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Зупинення провадження у справі обумовлюється неможливістю розгляду справи без учас ті всіх учасників процесу.
Частини 1, 6 статті 188 ЦПК України передбачають, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Основні положення Цивільного процесуального кодексу України визначають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а розгляд такого звернення має відбутись в розумні строки. Одним із завдань цивільного судочинства є своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ (ч.1, п.10 ч.3 ст.2, ч.1 ст.4 ЦПК України).
Згідно з ст.210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.259 ЦПК України, якщо в одному провадженні об'єднані кілька взаємопов'язаних самостійних вимог, суд може ухвалити щодо будь-якої вимоги часткове рішення та продовжити провадження в частині невирішених вимог. Якщо за вимогами, об'єднаними в одне провадження, відповідачем є одна особа, ухвалення часткового рішення не допускається у разі обґрунтованих заперечень з боку відповідача.
У матеріалах справи таке заперечення відсутнє.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі до вступу правонаступників стосовно самостійних позовних вимог ОСОБА_3, оскільки для їх вирішення відсутні процесуальні перешкоди.
Згідно з п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у разі порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду в частині зупинення провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_3 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.374, 379, 382 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану його представником ОСОБА_4, задовольнити частково.
Ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 17 вересня 2018 року в частині зупинення провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення майнової та моральної шкоди скасувати, а справу повернути до суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Локтіонова
Судді С.Ю. Колосовський
О.О. Ямкова
Повний текст постанови складено 13 листопада 2018 року.
Ухвала № 97878351
Справа № 490/6993/17
н\п 2-зз/490/7/21
Центральний районний суд м. Миколаєва
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2021 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Черенкової Н.П.,
за участю секретаря - Баришнікової І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №490/6993/17 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
Заявник звернулася до суду з даною заявою, в якій просила скасувати заходи забезпечення позову та зняти арешт з 1/4 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладених ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.11.2020 року, обгрунтовуючи вимоги заяви тим, що ОСОБА_1 подарувала вказану 1/4 частку даної квартири ОСОБА_5 , згідно Договору дарування від 20.10.2017 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної контори Миколаївській області.
Панченко Г.П. вважає, що обтяження у вигляді арешту нерухомого майна обмежує законні права третіх осіб - власників майна, які не є учасниками даного процесу, щодо вільного розпорядження своїм майном. За такого просить припинити обтяження у вигляді арешту вище вказаної квартири.
Ухвалою від 02.06.2021 року дану заяву прийнято до розгляду, призначено судове засідання.
У судове засідання сторони не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає заяву такою, що не підлягає до задоволення.
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , в якому просили про стягнення з відповідачів у солідарному порядку на користь позивачки ОСОБА_2 452935,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків і 100000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, та на користь позивача ОСОБА_3 609873,00 грн. матеріальних збитків та 100000,00 грн. компенсації моральної шкоди, що заподіяна останнім внаслідок пожежі, яка виникла в належній на праві власності ОСОБА_1 квартирі, яка знаходилася в оренді у відповідача ОСОБА_4 .
Ухвалою від 07.09.2017 року відкрито провадження у справі.
13.09.2017 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі «А-1» площею 20,2 кв.м., «Б» - площею 7,6 кв.м., «В» - площею 409,9 кв.м.., «Т» - площею 772,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_3 ; 1/2 частку квартири АДРЕСА_4 ; 1/4 частку буд. АДРЕСА_5 , якими володіє на праві власності ОСОБА_4 ; а також наклати арешт на буд. АДРЕСА_6 , якими володіє на праві приватної власності ОСОБА_4 , заборонивши здійснення відносно них будь-яких угод, пов`язаних з їх відчудженням (купівля-продаж, міна, дарування і т.п).
Ухвалою суду від 02.11.2017 року дану заву про забезпечення позову задоволено.
21.09.2020 року ОСОБА_1 надала про скасування заходів забезпечення позову по справі №490/6993/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обгрунтування вимог заяви, посилалася на ст. ст. 16, 321 ЦК України.
Ухвалою суду від 16.11.2020 року у задоволені даної заяви відмовлено.
За приписами ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
За такого, повторне подання клопотання щодо скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №490/6993/17 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яке вже вирішене судом, при відсутності інших підстав та нових обставин є зловживанням процесуальними правами що суперечить завданню цивільного судочинства та на підставі ч.3 ст. 44 ЦПК України підлягає поверненню.
Окрім того, за положеннями ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову мають тимчасовий характері діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Таким чином, враховуючи, що справа не розглянута, обставини, з врахуванням яких судом було вжито заходи забезпечення позову продовжують існувати, клопотання відповідача є передчасним, суд вважає, що підстав для скасування заходів забезпечення позову немає, у зв`язку з чим клопотання про скасування заходів забезпечення позову слід повернути заявнику.
Керуючись ст.44, 158, 258-260 ЦПК України суд,-
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по справі №490/6993/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя: Н.П. Черенкова