13.11.18
22-ц/812/247/18
Справа номер 490/6993/17
Провадження номер 22-ц/812/247/18 Головуючий суду першої інстанції - Черенкова Н.П.
Доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.
П О С Т А Н О В А
І МЕ Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2018 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Локтіонової О.В.,
суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення сторін цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, поданою його представником ОСОБА_4, на ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 17 вересня 2018 року, постановлену під головуванням судді Черенкової Н.П. в приміщенні суду в м.Миколаєві, за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_3 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення майнової та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2017 року ОСОБА_8 та ОСОБА_3 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7, який у подальшому уточнювали та обґрунтовували наступним.
Позивач ОСОБА_8 є власницею житлового будинку АДРЕСА_1, а позивач ОСОБА_3 - власником квартир АДРЕСА_2
Відповідач ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1, а відповідач ОСОБА_7 - орендарем вказаної квартири з 01 липня 2016 року до 01 липня 2017 року, яку використовував як майстерню з ремонту та обслуговування кавомашин.
09 червня 2017 року внаслідок ймовірного порушення правил пожежної безпеки в квартирі НОМЕР_1 виникла пожежа, в результаті якої вищезазначене майно позивачів зазнало пошкоджень.
Згідно з висновком експертного дослідження позивачу ОСОБА_8 було спричинено шкоду на суму 548 359 грн., а позивачу ОСОБА_3 - на суму 646474 грн.
Посилаючись на те, що діями відповідачів їм завдано майнову та моральну шкоду, позивачі просили стягнути в солідарному порядку на користь ОСОБА_8 майнову шкоду в сумі 548 359 грн. та моральну шкоду в сумі 100 000 грн., а на користь ОСОБА_3 - майнову шкоду в сумі 646474 грн. та моральну шкоду в сумі 100 000 грн. Крім того, позивачі просили стягнути з відповідачів судові витрати.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивач ОСОБА_8 померла.
У зв'язку з цим позивач ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 подав до суду клопотання про роз'єднання позовів, виділення його позову в окреме провадження та зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_8 у зв'язку із смертю до залучення її правонаступників.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 17 вересня 2018 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні його клопотання про роз'єднання позовів. Провадження у справі зупинено до 01 березня 2019 року до залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_8 у зв'язку з її смертю.
Ухвала мотивована тим, що позовні вимоги стосуються одного і того ж предмета спору, їх сумісний розгляд є таким, що відповідає виясненню всіх обставин справи, а роз'єднання позовів ускладнить вирішення справи. Беззаперечних підстав для роз'єднання позовів суд не побачив. Оскільки один з позивачів помер, враховуючи неможливість розгляду позовів окремо, суд вважав обґрунтованим зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_8 та ОСОБА_3 до залучення у справі правонаступників.
Не погодившись із такою ухвалою суду в частині відмови у задоволенні клопотання про роз'єднання позовів та зупинення провадження у справі до березня 2019 року, ОСОБА_3 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити його вимоги.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року апеляційне провадження відкрито в частині оскарження ухвали районного суду щодо зупинення провадження у справі.
Апеляційну скаргу в іншій частині оскарження повернуто заявнику.
Обґрунтовуючи скаргу, позивач ОСОБА_3 зазначав, що зупинення провадження у справі щодо його позовних вимог є незаконним, тому що заявлені ним вимоги не стосуються правонаступництва. Вважав, що суд мав зупинити провадження у справі лише щодо позовних вимог ОСОБА_8, а в частині заявлених ним вимог суд повинен був розглядати їх та ухвалити відповідне рішення по суті позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивачами було заявлено позов про стягнення на їх користь майнової та моральної шкоди, спричинених внаслідок пошкодження будинку позивача ОСОБА_8, розташованого по АДРЕСА_2, належних позивачу ОСОБА_3
При заявлені ними окремих позовів вони могли бути розглянуті судом, оскільки не існує перешкод їх окремого розгляду, тому що йде мова про різне майно і різних власників. Об'єднуючим є тільки факт спричинення майну пошкодження пожежею, яка сталася у квартирі відповідача ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивач ОСОБА_8 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (т.1 а.с.308).
Чи зареєстрована спадкова справа після її смерті станом на день постановлення ухвали з матеріалів справи не вбачається.
Згідно з п.1 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Відповідно до ст.55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Зупинення провадження у справі обумовлюється неможливістю розгляду справи без учас ті всіх учасників процесу.
Частини 1, 6 статті 188 ЦПК України передбачають, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Основні положення Цивільного процесуального кодексу України визначають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а розгляд такого звернення має відбутись в розумні строки. Одним із завдань цивільного судочинства є своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ (ч.1, п.10 ч.3 ст.2, ч.1 ст.4 ЦПК України).
Згідно з ст.210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.259 ЦПК України, якщо в одному провадженні об'єднані кілька взаємопов'язаних самостійних вимог, суд може ухвалити щодо будь-якої вимоги часткове рішення та продовжити провадження в частині невирішених вимог. Якщо за вимогами, об'єднаними в одне провадження, відповідачем є одна особа, ухвалення часткового рішення не допускається у разі обґрунтованих заперечень з боку відповідача.
У матеріалах справи таке заперечення відсутнє.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі до вступу правонаступників стосовно самостійних позовних вимог ОСОБА_3, оскільки для їх вирішення відсутні процесуальні перешкоди.
Згідно з п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у разі порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду в частині зупинення провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_3 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.374, 379, 382 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану його представником ОСОБА_4, задовольнити частково.
Ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 17 вересня 2018 року в частині зупинення провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення майнової та моральної шкоди скасувати, а справу повернути до суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Локтіонова
Судді С.Ю. Колосовський
О.О. Ямкова
Повний текст постанови складено 13 листопада 2018 року.
Ухвала № 95895352
Справа № 490/6993/17
н\п 2/490/750/2018
Центральний районний суд м. Миколаєва
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2021 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Черенкової Н.П.,
при секретарі – Баришнікової І.М.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
адвокатів позивача - Калашникова П.В.,Герцун В.С.,
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди..
Ухвалою від 07.09.2017 року відкрито провадження у справі.
Представником позивача адвокатом Герцун В.С. надано заяву про виклик свідків, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала проти вказаного клопотання, окрім того просила про виклик в якості свідка ОСОБА_7 .
Позивач та його представники не заперечували.
Представник позивача адвокат Калашников П.В. просив про долучення до матеріалів справи висновок №125-006/1 від 13.11.2019 року, технічний висновок №13/В/2017 від 19.07.2017 року та висновок №19-944 від 28.11.2019 року.
Відповідач не заперечувала.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Положеннями ст. 95 цього Кодексу передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 90 ЦПК України).
Відповідно до ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК України передбачено, що учасники справи, подають докази безпосередньо до суду.
З урахуванням поданого учасником справи клопотання про виклик свідків, переліку осіб, заявлених в якості свідків, доводів клопотання та позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення вказаного клопотання.
При цьому, необхідно попередити свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду ( ч. 4 ст. 91 ЦПК України).
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі якщо виникла необхідність витребування нових доказів.
Згідно з ч.9 ст.223 ЦПК України - про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.
Враховуючи вищезазначене, з метою забезпечення змагальності сторін, правильного, повного та всебічного встановлення обставин, забезпечення права сторін на справедливий і неупереджений розгляд справи, слід відкласти розгляд справи, викликати та допитати у якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 83,84, 197, 198, 240, 353 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Клопотання - задовольнити.
Викликати та допитати у якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , попередивши свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду ( ч. 4 ст. 91 ЦПК України).
Залучити до матеріалів справи висновок №125-006/1 від 13.11.2019 року, технічний висновок №13/В/2017 від 19.07.2017 року та висновок №19-944 від 28.11.2019 року.
З урахуванням надмірного навантаження відкласти судовий розгляд справи на 03.06.2021 року на 14.00 год.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Черенкова