ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Постанова № 77528167

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

[image: ]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 926/03/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пількова К. М. – головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання Жураховської Т.О.

розглянув касаційну скаргу Фермерського господарства "Відродження 2007"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду (головуючий – Костів Т.С., судді: Скрипчук О.С., Данко Л.С.) від 17.07.2018

за позовом Заступника керівника Кельменецької місцевої прокуратури в інтересах держави

до Фермерського господарства "Батаровський А.М."

та Фермерського господарства "Відродження 2007"

та Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області

та Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області

про визнання незаконним та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договорів оренди земельних ділянок, повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації права оренди ат суборенди.

Учасники справи:

представник прокурора – Кравчук О.А., Генеральна прокуратура України,

представник відповідача 1 – Сидора І.Ю.,

представник відповідача 2 – не з'явився,

представник відповідача 3 – не з'явився,

представник відповідача 4 – не з'явився,

представник третьої особи - не з'явився.

Короткий зміст позовних вимог

1. 28.12.2017 Заступник керівника Кельменецької місцевої прокуратури (далі – Прокурор) в інтересах держави подав позовну заяву про визнання незаконними та скасування: рішення 28 сесії 6 скликання Ставчанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 31.01.2014 № 252/28/14 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства" (далі – Рішення 1), рішення 30 сесії 6 скликання Ставчанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 28.03.2014 № 269/30/14 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства" (далі - Рішення 2); визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок від 17.04.2015, укладених Ставчанською сільською радою Хотинського району Чернівецької області з фізичною особою Батаровським А.М. про передачу в оренду земельних ділянок загальною площею 48,7121 га та 18,0094 га, які зареєстровані 17.04.2015 у Реєстраційній службі Хотинського районного управління юстиції Чернівецької області під реєстраційними номерами 623886573250 та 624099973250 (далі – Договори); зобов'язання Фермерського господарства "Відродження 2007" (далі – Відповідач 2) повернути земельні ділянки загальною площею 48,7121 га та 18,0094 га (кадастрові номери 732508800:03:002:0328 та 732508800:03:001:0336) Недобоївській сільській раді Хотинського району Чернівецької області (далі – Відповідач 3) – Недобоївській об'єднаній територіальній громаді Хотинського району - впродовж місяця з моменту набрання законної сили рішенням суду законної сили; скасування державної реєстрації права суборенди за № 14582247 від 16.05.2016 та оренди земельної ділянки за № 9463712 від 17.04.2015 на підставі договору оренди землі від 17.04.2015 на земельну ділянку площею 48,7121 га за кадастровим номером 732508800:03:002:0328 та скасування державної реєстрації права суборенди за № 14578327 від 13.05.2016 та оренди земельної ділянки за № 9462091 від 17.04.2015 на підставі договору оренди землі від 17.04.2015 на земельну ділянку площею 18,0094 га за кадастровим номером 732508800:03:001:0336. Прокурор також просив визнати поважними причини пропуску строку звернення із позовною заявою в частині визнання незаконними оскаржуваних рішень та поновити цей строк.

2. Позовна заява мотивована прийняттям Ставчанською сільською радою Хотинського району Рішення 1 з порушенням вимог законодавства, оскільки ця сільрада при розгляді заяви Батаровського А.М. від 05.12.2013 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з запасу сільської ради в урочищі "між могилами" та "під скалою" в розмірі 100 га для ведення фермерського господарства не надала оцінки обставинам та умовам, зазначеним в заяві, не перевірила доводи заявника, наведені для обґрунтування розмірів ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства та не перевірила наявність трудових і матеріальних ресурсів цієї особи для ведення фермерського господарства. Внаслідок прийняття Рішення 1 з порушенням вимог законодавства подальше прийняття Рішення 2 про затвердження проекту землеустрою цих же земельних ділянок та укладення оспорюваних договорів оренди земельних ділянок відбулось з порушенням вимог законодавства, а подальша передача 12.05.2016 Батаровським А.М. в суборенду Відповідачу 2 земельних ділянок свідчить, що Батаровський А.М. фактично до використання земельних ділянок не приступив та їх не обробляв, при прийнятті оскаржуваних рішень та під час подальшої їх передачі Батаровському А.М. Ставчанська сільська рада не пересвідчилась у дійсності наміру та бажання цієї особи займатись фермерським господарством та формально підійшла до вирішення його заяви, чим створила передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства, як спрощеного, пільгового порядку одержання в користування земель комунальної власності поза передбаченою законом процедурою – без проведення земельних торгів. Також Прокурор вказує, що нормативно грошова оцінка земельних ділянок, що зазначена в оспорюваних договорах, не розроблялась та рішенням Ставчанської сілської ради, як цього вимагають норми частини 1 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" не затверджувалась, а тому оспорювані договори не відповідають вимогам законодавства – через непогодження такої істотної умови договору оренди як розмір орендної плати, та мають бути визнані недійсними. Наслідком недійсності оспорюваних договорів має бути припинення укладених між Фермерським господарством "Батаровський А.М." (далі – Відповідач 1) та Відповідачем 2 12.05.2016 договорів суборенди земельних ділянок, а земельні ділянки мають бути повернуті в натурі. Визначені обставини, за твердженням Прокурора, були виявлені за результатами опрацювання інформації управління Служби безпеки України у Чернівецькій області № 75/45/1546 від 13.09.2017, що надійшла 02.10.2017, та витребуваних від Відповідача 3 рішень сесії щодо передачі в оренду земельних ділянок Батарському А.М. При цьому Прокурор, обґрунтовуючи своє звернення із позовом у цій справі як позивача, вказав на те, що у органу, уповноваженого державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, відсутні повноваження щодо звернення до суду, а Ставчанська сільська рада, правонаступником якої є Відповідач 3, на користь якого, в свою чергу, необхідно повернути земельні ділянки, щодо яких заявлені у справі позовні вимоги, розпорядилась ними з порушенням вимог чинного законодавства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. 12.04.2018 Господарський суд Чернівецької області ухвалив позов залишити без розгляду.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позов поданий особою, яка не має процесуальної дієздатності щодо підписання та подання позову, оскільки Прокурором неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, а господарським судом помилково порушено провадження у справі за позовом Прокурора, так як є орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а відповідно до цього у Прокурора відсутні підстави для звернення із цим позовом самостійно. При цьому суд вказав, що в цій справі Прокурор, звернувшись з позовом, констатував відсутність повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, однак про спірну ситуацію цей орган в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (далі - Третя особа) дізнався після його залучення до участі у цій справі. Також суд вказав, що Відповідач 3 внаслідок прийняття 12.08.2015 рішення про об'єднання з територіальними громадами селищ Недобоївці, Ставчани, Долиняни та Крестенці в Недобоївську територіальну громаду з центром у селі Недобоївці став правонаступником Ставчансьбкої сільської ради Хотинського району Чернівецької області, що приймала оскаржувані рішення. Суд встановив, що оскаржувані Прокурором рішення прийняті не органом державної влади, а органом місцевого самоврядування в межах власної компетенції та стосовно земельних ділянок, які є власністю відповідної територіальної громади, а сама по собі обставина порушення вимог законодавства Відповідачем 3 не перешкоджає Прокурору звертатись в інтересах територіальної громади для захисту її прав до суду щодо визнання недійсними рішень, договорів, стороною яких була ця сільська рада.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 17.07.2018 Львівський апеляційний господарський суд вирішив апеляційну скаргу Прокурора задовольнити, ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 12.04.2018 скасувати, а справу скерувати до Господарського суду Чернівецької області. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що чинним законодавством не передбачено повноважень органів місцевого самоврядування самостійно оскаржувати прийняті ними акти з порушенням Конституції та законів України, а Прокурор в позовній заяві порушення інтересів держави у сфері використання та охорони земель, ефективного і раціонального використання земельних ресурсів обґрунтував недотриманням встановленого законодавством порядку отримання та використання земельної ділянки в оренду, що обмежує український народ загалом у правомочності розпорядження землею в тому обсязі, який дозволяється чинним законодавством. У органу, уповноваженого державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, відсутні повноваження щодо звернення до суду, а Відповідач 3, на користь якого необхідно повернути земельні ділянки, щодо яких заявлені у справі позовні вимоги, розпорядився ними з порушенням вимог чинного законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 02.08.2018 Відповідач 2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 і залишити в силі ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 12.04.2018.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. В спорі потрібно було надати оцінку правильності визначення Прокурором органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а також з'ясувати, чи порушені права та інтереси цього органу оскаржуваними рішеннями, тоді як апеляційний суд з посиланням на норми законодавства визначив алгоритм, згідно з яким при виявленні під час проведення перевірок встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, про які складаються акти, уповноважений орган має право передати ці акти до органів прокуратури, які можуть звертатись з позовами у випадку відсутності повноважень у цього органу самостійно звертатись з позовом, однак перевірка фактів, викладених в позові, Третьою особою не проводилась, а відповідні факти Прокурором були встановлені за результатами опрацювання інформації Служби безпеки України.

8. Оскаржувані рішення прийняті не державним органом, а органом місцевого самоврядування в межах власної компетенції та стосовно земельних ділянок, які є власністю відповідної територіальної громади, тоді як Прокурором не враховано того факту, що сама по собі обставина порушення Відповідачем 3 вимог законодавства не перешкоджає Прокурору звертатися до суду в інтересах територіальної громади для захисту її прав про визнання недійсними ти чи інших рішень чи договорів, стороною яких була б вказана сільська рада.

9. Вимоги про повернення земельної ділянки по суті пред'явлені в інтересах особи – Відповідача 3, який мав бути визначений позивачем, однак визначений Прокурором як відповідач, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Прокурор неправильно визначив позивача у справі за вимогами про захист інтересів держави, а місцевий господарський суд помилково порушив провадження у справі.

Позиція Прокурора, викладена у відзиві на касаційну скаргу

10. Звернення Прокурора із позовними вимогами у цій справі без зазначення позивача обґрунтовано тим, що чинним законодавством не передбачено повноважень органів місцевого самоврядування самостійно оскаржувати акти, прийняті ними з порушенням вимог Конституції України та законів України.

11. Отримання в оренду та використання Відповідачем 1 земельної ділянки без дотримання порядку, визначеного законодавством, порушує інтереси держави у сфері використання та охорони земель, ефективного і раціонального використання земельних ресурсів та знижує рівень довіри населення до органів влади, а також обмежує Український народ у правомочностях щодо розпорядження землею в тому обсязі, який дозволяється чинним законодавством.

12. Недобоївська сільська рада правильно визначена відповідачем, оскільки є правонаступником особи, яка розпорядилась земельними ділянками з порушенням вимог чинного законодавства.

Позиція Верховного Суду

Щодо процесуальної дієздатності прокурора

13. Пунктом 1 частини 1 статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Здатність мати процесуальні права та обов'язки визначена процесуальним законом як процесуальна правоздатність, а можливість набувати та здійснювати процесуальні права та обов'язки – як процесуальна дієздатність (стаття 44 ГПК України).

Частиною 2 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З урахуванням положень статті 4, 42, 44, 46 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.

14. Відповідно до частини 3 цієї статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

15. Судами встановлено, що Прокурор звернувся із вимогами про скасування рішень про відведення в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є актами індивідуальної дії, та про визнання недійсними угод про передачу цих земельних ділянок в оренду.

16. Частина 1 статі 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 16 ЦК України із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним, відповідно до пункту 10 частини 2 цієї ж статті - визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 1 статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 393 цього кодексу передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із пунктами "в", "г", "д" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначені способи, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо). Суд звертається до власних правових позицій з цього приводу (mutatis mutandis пункт 13 постанови Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, пункт 12 постанови від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17, пункти 16 постанови від 04.09.2018 у справах № 915/1279/17, № 915/1284/17, пункт 15 постанови № 915/1283/17).

У разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають, як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом.

При цьому, у разі порушення права на земельну ділянку його захист, у тому числі у визначений статтями 21, 393 ЦК України та пунктом "г" частини 3 статті 152 ЗК України спосіб, здійснюється власником земельної ділянки або її землекористувачем, а відповідно право на звернення із таким позовом належить власнику, землекористувачу цієї ділянки або особі, яка відповідно до законодавства уповноважена та має право в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача звертатись за захистом його порушеного права із одночасним обґрунтуванням в позовній заяві підстав для звернення уповноваженої особи із позовом в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача. Суд звертається до власних правових позицій з цього приводу (mutatis mutandis пункт 15 постанови Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/17).

17. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені обставини щодо належності земельних ділянок, про які йдеться в оскаржуваних рішеннях та оспорюваних угодах, до комунальної власності, права власності Недобоївської територіальної громади на ці ділянки, інтереси якої представляє та за захистом прав якої має звертатись Відповідач 3, що за висновком Суду виключає настання будь-яких правових наслідків для інших суб'єктів, у тому числі і для Держави Україна та виключає порушення прав та охоронюваних інтересів держави через прийняття оскаржуваних рішень та укладення оспорюваних угод.

Поряд з цим, судами встановлено, що обґрунтування звернення Прокурора із позовом у цій справі полягають у захисті інтересів держави. Обставин звернення Прокурора з метою захисту інтересів власника зазначених земельних ділянок - Недобоївської територіальної громади, в інтересах її представницького органу – Відповідача 3 судами не встановлено.

У зв'язку із викладеним Суд дійшов висновку про невідповідність наведеним нормам законодавства рішення апеляційного суду про направлення цієї справи до суду першої інстанції для здійснення провадження у справі з розгляду по суті вимог Прокурора згідно з поданою ним позовною заявою, оскільки позов у цій справі подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, правильного висновку про що дійшов суд першої інстанції в скасованій апеляційним судом ухвалі.

18. Таким чином висновки в постанові апеляційного суду про скерування цієї справи за позовом Прокурора до суду першої інстанції для здійснення провадження у справі з розгляду по суті вимог Прокурора згідно з поданою ним позовною заявою зроблені з неправильним застосуванням наведених норм статей 15, 16, 21, 319, 393 ЦК України, статті 152 Земельного кодексу України, порушенням статей 4, 42, 44, 46, 53, 226 ГПК України, а висновки в скасованій апеляційним судом ухвалі Господарського суду Чернівецької області від 12.04.2018 зроблені з правильним застосуванням норм матеріального та відповідно до норм процесуального права на підставі встановлених обставин справи.

19. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 4 частини 1 статті 308 та статті 312 ГПК України оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню як незаконна, а скасоване нею рішення суду першої інстанції – залишенню в силі як законна та обґрунтована.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Відродження 2007" задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2018скасувати, ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 12.04.2018 у справі № 926/03/18 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

Ухвала № 72762686

Vollansicht öffnen

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

м. Чернівці

"14" березня 2018 р.

Справа № 926/03/18

За позовом заступника керівника Кельменецької місцевої прокуратури в інтересах держави

до

1. фермерського господарства “ОСОБА_1М.”, с. Ставчани Хотинського району;

2. фермерського господарства “Відродження 2007”, с. Ворничани Хотинського району;

3. Недобоївської сільської ради (Недобоївської об’єднаної територіальної громади), с.Недобоївці Хотинського району;

4. Хотинської районної державної адміністрації

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області

про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації права оренди та суборенди

Суддя І.В. Марущак

представники:

від позивача – прокурор Балицька Р.С., посвідчення № 032766;

від відповідача-1 – ОСОБА_2, довіреність від 12.02.2018 року;

від відповідача-2 – не з’явився;

від відповідача-3 – не з’явився;

від відповідача-4 – не з’явився;

від третьої особи – ОСОБА_3, довіреність від 05.01.2018 року №06-22/18.

СУТЬ СПОРУ: заступник керівника Кельменецької місцевої прокуратури (далі – прокурор), діючи в інтересах держави, звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення 28 сесії Ставчанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області VІ скликання від 31.01.2014 року № 252/28/14 “Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства”;

- визнати незаконним та скасувати рішення 30 сесії Ставчанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області VІ скликання від 28.03.2014 року № 269/30/14 “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства”;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 17.04.2015 року, укладений між Ставчанської міською радою Хотинського району Чернівецької області та ОСОБА_1, про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 48,7121 га, який зареєстрований у службі Хотинського районного управління юстиції Чернівецької області за реєстраційним номером 624099973250;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 17.04.2015 року, укладений між Ставчанської міською радою Хотинського району Чернівецької області та ОСОБА_1, про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 18,0094 га, який зареєстрований у службі Хотинського районного управління юстиції Чернівецької області за реєстраційним номером 623886573250;

- зобов’язати фермерське господарство “Відродження 2007” повернути земельну ділянку загальною площею 48,7121 га, кадастровий номер 7325088800:03:002:0328 Недобоївській сільській раді Хотинського району Чернівецької області (Недобоївській об’єднаній територіальній громаді Хотинського району) впродовж місяця з моменту набрання рішення законної сили;

- зобов’язати фермерське господарство “Відродження 2007” повернути земельну ділянку загальною площею 18,0094 га, кадастровий номер 7325088800:03:001:0336 Недобоївській сільській раді Хотинського району Чернівецької області (Недобоївській об’єднаній територіальній громаді Хотинського району) впродовж місяця з моменту набрання рішення законної сили;

- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за номером 9463712 від 17.04.2015 року на підставі договору оренди землі від 17.04.2015 року на земельну ділянку площею 48,7121 га за кадастровим номером 7325088800:03:002:0328;

- скасувати державну реєстрацію права суборенди за номером 14578327 від 13.05.2016 року на земельну ділянку площею 48,7121 га за кадастровим номером 7325088800:03:002:0328;

- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за номером 9462091 від 17.04.2015 року на підставі договору оренди землі від 17.04.2015 року на земельну ділянку площею 18,0094 га за кадастровим номером 7325088800:03:001:0336;

- скасувати державну реєстрацію права суборенди за номером 14578327 від 13.05.2016 року на земельну ділянку площею 18,0094 га за кадастровим номером 7325088800:03:001:0336.

Ухвалою суду від 23.01.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено попереднє засідання на 13.02.2018 року, запропоновано відповідачам надати відзиви на позов та докази в їх обґрунтування.

Ухвалою суду від 13.02.2018 року відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 01.03.2018 року за участю представників сторін, запропоновано відповідачам 1, 2, 3 надати суду відзив на позов та докази в їх обґрунтування, а прокурору відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 01.03.2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, залишено без задоволення клопотання відповідача-1 про витребування доказів, відкладено розгляд справи на 14.03.2018 року, зобов’язано прокурора та відповідачів надіслати третій особі копію позовної заяви та відзивів на позов відповідно.

Також зазначеною ухвалою учасників справи повідомлено, що клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі та залишення позову без розгляду будуть розглянуті судом у наступних засіданнях підготовчого провадження.

13 березня 2018 року до суду від прокурора надійшла відповідь на позов, докази її надіслання учасникам справи та докази надіслання третій особі копії позовної заяви з додатками.

До початку підготовчого засідання 14.03.2018 року від відповідача-4 надійшло клопотання про долучення доказів надіслання третій особі копії відзиву на позов, в якому останній просить суд розглядати справу без участі його представника у зв’язку з відсутністю видатків на відрядження.

У підготовче засідання 14.03.2018 року відповідачі 2, 3, 4 явку своїх представників не забезпечили, відповідач 2 та 3 про причини неявки суд не повідомили, відповідач-3 відзиву на позов не надав.

Прокурор проти задоволення клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі заперечив з підстав, зазначених у відповіді на відзив. Представник відповідача-1 подане ним клопотання підтримав та просив задовольнити, а представник третьої особи при вирішенні даного клопотання поклався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників учасників справи та розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідач-1 просить суд закрити провадження у справі через те, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування поданого клопотання, відповідач-1 зазначає, що оскаржувані рішення Ставчанської сільської ради та договори оренди землі стосується ОСОБА_1 як громадянина. Натомість відповідач-1 – фермерське господарство «ОСОБА_1М.» створений пізніше, ніж прийняті оспорювані рішення та укладені договори оренди землі. Таким чином, відповідачем у даній справі повинен бути громадянин ОСОБА_1, відтак прокурором помилково визначено склад відповідачів, а даний спір, на його думку, повинен розглядатись у порядку цивільного судочинства.

Прокурор у відповіді на відзив вказує на те, що з дня державної реєстрації фермерського господарства «ОСОБА_1М.» як юридичної особи, відбулась заміна орендаря у відносинах щодо яких виник спір, тобто фізична особа ОСОБА_1 вибув із спірних відносин, а його місце зайняло фермерське господарство «ОСОБА_1М.». Крім того, прокурор посилається на те, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно орендарем спірних земельних ділянок є відповідач-1, а не фізична особа ОСОБА_1 У свою чергу, ОСОБА_1 є єдиним засновником відповідача-1, а спірні земельні ділянки надавались з метою ведення фермерського господарства, тобто з метою ведення підприємницької діяльності.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.20 ГПК України: «Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;»

Відносини, пов’язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Земельним кожексом України, Законом України від 19.06.2003 року №973-IV «Про фермерське господарство» (далі – Закон №973-IV) та іншими нормативно-правовими актами України. У таких правовідносинах Закон №973-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України – загальним.

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону №973-IV фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов’язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов’язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону №973-IV).

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом № 973-IV.

Так, згідно з абзацом 1 частини першої статті 7 Закону № 973-IV для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (абзац 2 частини першої статті 7 Закону №973-IV).

Частинами 2 та 4 статті 7 Закону №973-IV передбачено, що заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.

Відповідно до положень статті 8 зазначеного Закону після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Аналізуючи положення статей 1, 5, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» (у редакції, чинній на момент створення фермерського господарства «ОСОБА_1М.»), суд дійшов висновку, що фермерське господарство після створення у встановленому законом порядку замінює свого засновника як орендаря у відносинах оренди земельних ділянок, наданих йому для ведення фермерського господарства.

Крім того, у відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна орендарем земельних ділянок, загальною площею 48.7121 га та 18.0094 га для ведення фермерського господарства за кадастровими номерами 732508800:03:002:0328 та 732508800:03:001:0336, являється фермерське господарство “ОСОБА_1, а не громадянин ОСОБА_1

Згідно із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формування (наявний в матеріалах справи) ОСОБА_1 07.07.2015 зареєстрував фермерське господарство “ОСОБА_1М.” та на час розгляду справи ця юридична особа не припинена.

Більше того, ОСОБА_1 є засновником фермерського господарства “ОСОБА_1М.”, про що свідчить статут відповідача-1, та є його головою.

Згідно із ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (ст. 16 Закону України «Про оренду землі»).

Таким чином, відповідач з метою здійснення підприємницької діяльності шляхом створення та діяльності фермерського господарства, отримав в оренду у Ставчанської сільської ради Хотинського району спірні земельні ділянки на умовах платності.

Мета набуття прав орендаря цих земельних ділянок зазначена як у рішеннях Ставчанської сільської ради Хотинського району від 31.01.2014 року та 28.03.2014 року, так і у договорах оренди земельних ділянок - для ведення фермерського господарства.

Такі дії відповідають положенням ст.8 Закону України «Про фермерське господарство», а саме фермерське господарство як юридична особа зареєстрована в установленому законом порядку після отримання засновником прав на земельну ділянку, виділену для ведення фермерського господарства.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача-1 на п.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №10 «Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам» про те, що спори, пов’язані з відмовою у наданні громадянину земельної ділянки для ведення фермерського господарства, та спори щодо розподілу майна фермерського господарства, яке припинило свою діяльність, не підвідомчі господарським судам, оскільки у даній справі розглядаються відмінні позовні вимоги, а саме визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації права оренди та суборенди, а не вимоги про щодо незаконної відмови ОСОБА_4 у наданні спірних ділянок.

Відтак, з огляду на склад учасників справи та предмет спору, дану справу належить розглядати за правилами господарського судочинства, а у задоволенні клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі слід відмовити.

Разом з тим, представник третьої особи повідомив, що пояснення по суті справи ним не підготовлені, оскільки відзивів відповідача 1 та 2 він не отримував, а копія позовної заяви завчасно ним не отримана. Відтак, просив суд надати додатковий час для надання пояснень та у зв’язку з цим відкласти розгляд справи.

При цьому, суд констатує, що у матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачами 1 та 2 копії їхніх відзивів на позов третій особі.

Натомість представник відповідача-1 повідомив, що відповідь на відзив він не отримував, а тому з метою підготовки заперечення на нього та виконання вимог ухвали від 01.03.2018 року просив відкласти розгляд справи.

Прокурор проти відкладення розгляду справи не заперечував.

За таких обставин справи та з огляду на те, що суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, господарський суд вирішив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні. При цьому, клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду буде розглянуте судом у наступних засіданнях підготовчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 20, 182, 183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі залишити без задоволення.

2. Розгляд справи у підготовчому засіданні відкласти на 10:30 "23" березня 2018 р.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, зал судових засідань № 19 (2 поверх).

3. Зобов’язати відповідачів 1, 2 протягом двох днів з моменту отримання даної ухвали надіслати третій особі копію відзиву на позов з доданими до нього матеріалами, докази надіслання надати суду до наступного підготовчого засідання.

Звернути увагу відповідачів, що згідно із п.4 ч.1 ст.135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку ненадання копії відзиву на позов іншому учаснику справи у встановлений судом строк.

4. Запропонувати відповідачу-3 у строк до 23.03.2018 року надити суду

- відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову;

- одночасно надіслати прокурору та іншим відповідачам копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання.

5. Запропонувати відповідачам у строк до 23.03.2018 року надати суду заперечення та докази їх надіслання (вручення) іншим учасникам справи.

6. Запропонувати третій особі у строк до 23.03.2018 року надати суду:

- пояснення на позов та відзив на нього, докази всі письмові та електронні докази;

- одночасно надіслати (вручити) прокурору та відповідачам копію пояснень та доданих до нього документів, докази такого направлення (вручення) надати суду до початку підготовчого засідання.

7. Явку представників сторін та третьої особи у підготовчому засіданні визнати обов’язковою.

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя І.В. Марущак