Справа № 761/6469/18
Провадження № 2/761/4484/2018
УХВАЛА
про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні
08 жовтня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., матеріали цивільної справи за позовом Житлово-будівельного кооперативу «6-й радянський» (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 7-Б) до ОСОБА_1 (01135, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Житлово-будівельного кооперативу «6-й радянський» (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 7-Б) до ОСОБА_1 (01135, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Ціна позову - 21 328,83 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 березня 2010 року було відкрито провадження у справі.
Розпорядженням Шевченківського районного суду м. Києва № 01-08-1172 від 04.10.18 року у відповідності до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи та в подальшому передано справу до провадження судді Юзьковій О.Л.
Згідно положень п. 2 ч. 2 ст. 19 ЦПК України (в редакції від 03.10.2017), цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
В свою чергу ч. 4 ст. 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Оскільки предмет позовних вимог не підпадає під обмеження, які визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, враховуючи ціну позову, тому вказана справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
За приписами ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд вважає за можливе розглянути справу без повідомлення (виклику) сторін, проте, це не позбавляє позивача, відповідача права у строк встановлений ч. 7 ст. 279 ЦПК України подати відповідне клопотання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, 19,274-279, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «6-й радянський» (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 7-Б) до ОСОБА_1 (01135, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги прийняти до провадження та розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач має право у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 178, 191 ЦПК України. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву у порядку, передбаченому ст.179, 278 ЦПК України.
Відповідач має право подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив в порядку, передбаченому ст. 180, 278 ЦПК України.
Учасникам справи надіслати копії ухвали (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://sh.ki.court.gov.ua.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає і заперечення на неї можуть бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя:
Постанова № 85173460
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 761/6469/18 Головуючий у І інстанції Юзькова О.Л.
Провадження № 22-ц/824/11661/2019 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 жовтня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Приходька К.П., Журби С.О.,
за участі секретаря Тимошевської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Житлово-будівельного кооперативу «6-й радянський» - Бєлкіна Костянтина Олександровича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2019 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «6-й радянський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
В С Т А Н О В И В :
у лютому 2018 року позивач ЖБК «6-й радянський» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 простягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 21 328,83 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 березня 2018 року відкрито провадження по даній справі.
08 жовтня 2018 року судом першої інстанції вирішено питання про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2019 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 та позовну заяву ЖБК «6-й радянський» залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 257 ЦПК України.
В апеляційній скарзі представник ЖБК «6-й радянський» - Бєлкін К.О. просить ухвалу суду першої інстанції скасувати у зв`язку з порушення судом норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що вирішуючи питання про задоволення клопотання ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції не врахував, що до довіреності, виданої Житлово-будівельним кооперативом «6-й радянський», як юридичною особою, на ім`я ОСОБА_2 не можуть розповсюджуватись вимоги нормативних актів щодо особливостей посвідчення нотаріальних довіреностей.
27 серпня 2019 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 , в якому остання просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2019 року залишити без змін.
Зокрема у відзиві зазначено, що додана до позову довіреність не відповідає вимогам, визначеним у листі-роз`ясненні Міністерства юстиції України від 22 січня 2014 року.
В судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги представник позивача ЖБК «6-й радянський» Бєлкін К.О. підтримав доводи, викладені у скарзі, просив її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з такого.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції керувався положеннями пункту 2 частини 1 статті 257 ЦПК України та виходив з того, що долучена до матеріалів позовної заяви довіреність на представництво інтересів позивача оформлена неналежним чином, зокрема: адреси її складання, місцезнаходження юридичної особи, що надає повноваження представнику, адреси проживання (перебування) представника, а отже не може бути прийнята судом, як документ, підтверджуючий повноваження представника.
Суд апеляційної інстанції з такими висновками не може погодитися з наступних підстав.
У відповідності до ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреність є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Згідно з положеннями статті 246 ЦК України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами
Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа бере участь у справі через свого представника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до вимог ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
У відповідності до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо її від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Вертелецький Д . С. є керівником Житлово-Будівельного кооперативу «6-й радянський» (а.с.28).
Згідно протоколу №1 засідання правління ЖБК «6-й Радянський» від 12 квітня 2012 року, Вертелецького Д.С. обрано головою правління ЖБК «6-й Радянський» (а.с.17).
Відповідно до п. 26 статуту ЖБК «6-й Радянський», зобов`язання, довіреності, договори та інші угоди і грошові документи підписуються головою правління або його заступником (а.с.18-27).
Довіреність № 266 від 16 січня 2018 року, була видана Головою правління ЖБК «6-й Радянський» - Вертелецьким Д.С. і згідно даної довіреності ОСОБА_2 на час подання до суду позовної заяви - 22 лютого 2018 року мав відповідні повноваження на представництво інтересів позивача.
Довіреність була чинною до 31 грудня 2018 року.
Згідно вимог ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі: закінчення строку довіреності; скасування довіреності особою, яка її видала; відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю, припинення юридичної особи, яка видала довіреність; припинення юридичної особи, якій видана довіреність; смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 249 ЦК України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення.
У матеріалах справи відсутні дані про те, що довіреність, видана на ім`я представника ОСОБА_2 , припинила свою дію або скасована, а останній не має права підписувати позовну заяву та подавати її від імені ЖБК.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції вищевикладені обставини не врахував та прийшов до помилкового висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Помилковим є посилання суду першої інстанції на лист-роз`яснення Міністерства юстиції України від 22 січня 2014 року, в якому роз`яснено особливості нотаріального посвідчення довіреності, оскільки законодавство не вимагає обов`язкового нотаріального посвідчення довіреності на представництво інтересів юридичної особи в установах та адміністративних органах.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2019 року скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись статтями 257, 374, 379, 381, 382-384 ЦПКУкраїни, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу представника Житлово-будівельного кооперативу «6-й радянський» - Бєлкіна Костянтина Олександровича задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2019 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 24 жовтня 2019 року.
Суддя-доповідач Таргоній Д.О.
Судді: Приходько К.П.
Журба С.О.