ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 76972167

Озвучення тимчасово недоступне

**УХВАЛА**

08 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 907/742/16

**Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:**

Чумака Ю. Я.,

**розглянувши матеріали касаційної скарги** Фонду державного майна України

**на** ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 у справі

**за позовом** Фонду державного майна України

**до** 1) Закарпатської обласної ради,

2\) Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Карпати" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця",

3\) Приватного акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця",

**за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:**

1\) Міністерства культури України,

2\) Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України,

3\) Державної архівної служби України,

**про** визнання права власності та витребування майна,

**ВСТАНОВИВ:**

02\.10.2018 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фонду державного майна України на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 у справі № 907/742/16, подана 06.08.2018 через Київський апеляційний господарський суд.

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України та підлягає залишенню без руху на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу з огляду на наступне.

Згідно з статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Як убачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала Київського апеляційного господарського суду прийнята 10.07.2018, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 було **30.07.2018**, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Із касаційною скаргою Фонд державного майна України звернувся лише **06.08.2018**, про що свідчить дата на поштовому конверті, в якому касаційна скарга надійшла на адресу Київського апеляційного господарського суду, тобто після перебігу строку встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, без клопотання про його поновлення.

Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Виходячи з положень частин 2, 5 статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ураховуючи викладене, суддею Касаційного господарського суду вирішено залишити касаційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 у справі № 907/742/16 без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 288, 290, частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

**УХВАЛИВ:**

1\. Касаційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 у справі № 907/742/16 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків **до 31 жовтня 2018 року**, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.

2\. У разі невиконання вимог Суду, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

**Суддя-доповідач Ю. Я. Чумак **

Ухвала № 80116285

Відкрити повний перегляд

** ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД **

**вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] **

**УХВАЛА**

про зупинення провадження у справі

**"20" лютого 2019 р. Справа№ 907/742/16**

**Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: **

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

ОСОБА\_1

секретар судового засідання Мельничук О.С.,

від позивач – ОСОБА\_2;

від відповідач 1 – ОСОБА\_3;

від відповідач 2 – не з'явився;

від відповідач 3 – не з'явився;

від третьої особи 1 – не з'явився;

від третьої особи 2 – ОСОБА\_4;

від третьої особи 3 – не з'явився;

розглядає апеляційну скаргу

Фонду державного майна України

на рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2017 р.

у справі №907/742/16 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Фонду державного майна України

до 1) Закарпатської обласної ради

2\) Дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Карпати” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”

3\) Приватного акціонерного товариства “Укрпрофоздоровниця”

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1\) Міністерство культури України

2\) Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

3\) Державна архівна служба України

про визнання права власності та витребування майна –

**встановив:**

Фонд державного майна України звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Закарпатської обласної ради, ДП “Клінічний санаторій “Карпати” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” та ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” про визнання права власності на будівлю Палацу графа Шенборна, яка розташована за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Карпати будинок 1, загальною площею 2958,5 кв.м., за державою в особі Фонду державного майна України та витребування з незаконного володіння ДП “Клінічний санаторій Карпати” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” будівлю Палацу графа Шенборна, яка розташована за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с, Карпати будинок 1, загальною площею 2958,5 кв.м.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 30.01.2017 року справу №907/742/16 передано за виключною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.07.2017 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2017 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Фонду державного майна України до Закарпатської обласної ради та ДП “Клінічний санаторій “Карпати” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” про визнання права власності в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 р. апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2017 року залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017 року).

Не погоджуючись з ухвалою суду, Фонд державного майна України звернувся з касаційною скаргою, в якій просив ухвалу від 09.10.2017 року скасувати, справу №907/742/16 передати до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті апеляційної скарги позивача на рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2017 року.

Постановою Верховного Суду від 12.03.2018 року, касаційну скаргу Фонду державного майна України задоволено. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 року скасовано. Справу №907/742/16 направлено на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

15\.05.2018 року до Київського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 року по справі № 907/742/16 призначено судову оціночно - будівельну експертизу, провадження по справі зупинено.

Листом №09.-18/113/18 від 17.07.2018 року Київського апеляційного господарського суду згідно ухвали від 10.07.2018 року для проведення експертизи направлено до Київського науково-дослідного інститут судових експертиз матеріали справи №907/742/16. (т.3, а.с. 53).

07\.08.2018 року від Фонду державного майна України надійшла касаційна скарга на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 року. (т.3, а.с. 75-78).

10\.08.2018 року до Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання судового експерта №15926/18-42 від 06.08.2018 року про необхідність погодження строку виконання та оплати експертизи, а також клопотання про надання додаткових документів, необхідних для проведення експертизи. (т.3, а.с. 60-65).

13\.08.2018 року листом №09.1-18/2997/18 Київський апеляційній господарський суд, у зв\`язку з надходженням касаційної скарги Фонду державного майна України на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 року, витребував у Київського науково-дослідного інститут судових експертиз матеріали справи №907/742/16 для направлення справи до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду для розгляду касаційної скарги. (т.3, а.с. 66).

13\.09.2018 року від Київського науково-дослідного інститут судових експертиз на адресу Київського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №907/742/16.

Київський апеляційний господарський суд листом №09.1-23/1/1857/18 від 13.09.2018 року скерував до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду касаційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 року разом з матеріалами справи №907/742/16. (т.3, а.с. 74).

Указом Президента України “Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах” №454/2017 від 29.12.2017 року ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03\.10.2018 року в газеті “Голос України” №185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018 року.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 року жетон №907/742/16 (справу-замінник (жетон) в 1 томі на 4 арк.) передано до Північного апеляційного господарського суду.

19\.12.2018 року до Північного апеляційного господарського суду надійшло повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 23.11.2018 року № 15926/18-43 щодо неможливості надання висновку по справі №907/742/16 оскільки строк проведення експертизи не погоджений, витребувані додаткові документи та вихідні дані, необхідні для проведення судової оціночно-будівельної експертизи не надані.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2018 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Михальська Ю.Б., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 року прийнято жетон №907/742/16 (справу-замінник (жетон) в 1 томі) до провадження колегією суддів у визначеному складі.

30\.01.2019 року на адресу Північного апеляційного господарського суду листом №25.1-16/907/742/16/199/2019 від Касаційного господарського суду у складі Верховного суду надійшли матеріали справи №907/742/16.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2019 року у справі №907/742/16 закрито провадження за касаційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 року у справі №907/742/16 у частині призначення судової експертизи. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 року у справі № 907/742/16 у частині зупинення провадження у справі залишено без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2019 року прийнято справу №907/742/16 за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 року до свого провадження колегіє суддів у складі: головуючого судді Агрикової О.В., суддів Чорногуз М.Г. та Михальська Ю.Б. Поновлено провадження у справі №907/742/16, розгляд справи призначено на 20.02.2019 року.

В судовому засіданні 20.02.2019 року колегія суддів дійшла до висновку про призначення у справі №907/742/16 судової оціночної-будівельної експертизи з метою визначення вартості будівлі Палацу графа Шенборна загальною площею 2958,5 кв.м. (Закарпатська область, Мукачівський район, с. Карпати, будинок 1) виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції у суду виникла необхідність встановлення суми судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 року, зокрема, у справі №907/742/16 призначено судову оціночно-будівельну експертизу з метою визначення вартості будівлі Палацу графа Шенборна загальною площею 2 958,5 кв.м. (Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Карпати, буд. 1).

Київський апеляційний господарський суд аргументував ухвалу необхідністю визначення ціни позову (дійсної вартості спірного майна) для визначення реального розміру судового збору, що потребує спеціальних знань.

Проте, не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 року, Фонд звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив зазначену ухвалу скасувати повністю, а справу передати для подальшого розгляду до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2019 року у справі №907/742/16 закрито провадження за касаційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 року у справі №907/742/16 у частині призначення судової експертизи. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 року у справі № 907/742/16 у частині зупинення провадження у справі залишено без змін.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Разом із цим імперативні приписи вищенаведеної норми спеціального Закону фактично регламентують дії суду першої інстанції при сплаті (недоплаті) позивачем коштів за подання позовної заяви.

Натомість вказана норма не регламентує дії суду апеляційної інстанції, який, перевіряючи дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, має встановити й повноту сплати стороною судового збору та обґрунтованість визначення останнього перед ухваленням відповідного рішення, що серед іншого має містити й приписи щодо сплати недоплаченої суми або повернення переплати судового збору.

Відтак, з метою визначення дійсної вартості спірного майна необхідно призначити судову експертизу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи Київський апеляційний господарський суд неодноразово витребовував у сторін докази щодо дійсної вартості спірного майна, проте сторонами не надано інших доказів, крім тих, що містяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи наявна довідка відповідача 2 щодо балансової вартості майна (а.с.133 т. 1), проте вона містить інформацію лише про частину спірного майна.

Колегія суддів також звертає увагу, що Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 року (головуючий - Алданова С.О., судді: Зубець Л.П., Калатай Н.Ф.) апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 року залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) в редакції чинній до 15.12.2017 року)) з огляду на те, що позивачем не виконано вимог ухвали суду, не вчинено дій спрямованих на визначення вартості спірного майна.

В подальшому, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2018 року №907/742/16 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 року скасовано, справу №907/742/16 направлено на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Відтак, з вищевикладеного слід зробити висновок, що обов'язок вчинення дій щодо визначення вартості спірного майна, покладено на суд, також слід зазначити, що призначення судової експертизи в даному випадку не стосується обставин справи, які суд може самостійно встановити в процесі її розгляду. Визначення вартості спірного майна потребує спеціальних знань та необхідне лише для встановлення розміру судового збору на день подання позову (14.11.2016 р.).

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах ч. 5 ст. 216, ст. 1212 ЦК України), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за приписами ГПК України такий обов'язок покладається на позивача. На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею, з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій, а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна).

Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже й суми судового збору здійснюється господарським судом на підставі поданих учасниками судового процесу доказів, а за їх недостатності для цього - шляхом призначення відповідної судової експертизи (експертної оцінки майна).

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що з метою встановлення розміру судового збору, у справі слід призначити судову оціночно-будівельну експертизу спірного майна.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1\) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2\) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судову експертизу може бути призначено судом як у порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду. Учасники судового процесу вправі пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені експертом. Ці питання можуть бути запропоновані у позовній заяві, у відзиві або в окремому письмовому клопотанні сторони. Проте остаточне коло питань судовому експерту визначається господарським судом.

Суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності.

Правом встановити доцільність призначення судової експертизи та визначити коло питань (з урахуванням питань, запропонованих учасниками судового процесу), які мають бути роз'яснені судовим експертом, діючим законодавством наділений суд.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 22.04.2016 р. №01-06/1444/16 «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикцію та практику Європейського суду з прав людини», зазначено, що компетенцією національних судів є вирішення того, чи необхідно звертатися за зовнішньою порадою (рішення Суду у справі Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013 р.).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, призначення судом експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених, зокрема, пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Враховуючи п. 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 та за згодою представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, колегія суддів, у відповідності до Закону України «Про судову експертизу» та ст. 99 ГПК України, проведення експертизи доручає Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

В зв'язку з призначенням експертизи судом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України провадження у справі підлягає зупиненню.

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення експертизи. Після закінчення розгляду справи такі витрати підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

З огляду на те, що подання позову у даній справі, а також подання апеляційної скарги було ініційоване саме Фондом державного майна України з метою визнання права власності на спірне майно та його витребування, колегія суддів вважає, що витрати за проведення судової експертизи слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 104, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

**УХВАЛИВ:**

1\. Призначити по справі №907/742/16 судову оціночно-будівельну експертизу з метою визначення вартості будівлі Палацу графа Шенборна загальною площею 2958,5 кв.м. (Закарпатська область, Мукачівський район, с. Карпати, будинок 1).

2\. На вирішення судової експертизи (судовим експертам) поставити наступні питання:

1\). Яка дійсна вартість будівлі Палацу графа Шенборна загальною площею 2958,5 кв.м. (Закарпатська область, Мукачівський район, с. Карпати, будинок 1) станом на 14.11.2016 р.

3\. Витрати по проведенню судової експертизи покласти на Фонд державного майна України з наступним їх розподілом в порядку, передбаченому ст. 129 Господарського процесуального кодексу України..

4\. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу" попередити експерта про кримінальну відповідальність, відповідно до ст.ст. 384 та 385 Кримінального кодексу України.

5\. Проведення судової експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

6\. Матеріали справи №907/742/16 направити до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

7\. Зупинити апеляційне провадження по справі №907/742/16 на час проведення експертизи до надходження до Північного апеляційного господарського суду висновку судової експертизи та повернення матеріалів справи №907/742/16 до Північного апеляційного господарського суду.

8\. Копії ухвали направити сторонам та експерту.

Відповідно до ч. 1, ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню у строки та в порядку передбаченими ст.ст. 287, 288 ГПК України.

**Головуючий суддя О.В. Агрикова **

**Судді Ю.Б.Михальська**

** ОСОБА\_1**