ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
УХВАЛА
м. Київ
17.09.2018
Справа № 910/7827/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг"
до фізичної особи - підприємця Кудрєя Вадима Андрійовича
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
В межах справи № 910/7827/17
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг"
про банкрутство
Суддя Чеберяк П.П.
Представники сторін:
Від позивача Ніколаєва І.В. - ліквідатор, Василюк І.М. - представник
Від відповідача не з'явилися
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/7827/17 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" про банкрутство на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 19.06.2017.
26.04.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ніколаєвої І.В. до фізичної особи - підприємця Кудрєя В.А. про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 25112016 від 25.11.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" та фізичною особою - підприємцем Кудрєєм В.А.
Ухвалю Господарського суду м. Києва від 07.05.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" до фізичної особи - підприємця Кудрєя Вадима Андрійовича про визнання недійсним договору купівлі-продажу прийнято до розгляду в межах справи № 910/7827/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" та призначено розгляд справи на 18.06.2018.
Судове засідання призначене на 18.06.2018 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.07.2018 розгляд справи призначено на 25.07.2018.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.07.2018 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 20.08.2018.
У судовому засіданні 20.08.2018 оголошено перерву до 17.09.2018.
У судовому засіданні 17.09.2018 представник позивача надав пояснення по суті заявлених вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 25112016 від 25.11.2016, згідно умов якого позивач передав відповідачу у власність товар у кількості 67 одиниць на загальну суму 9 174, 79 грн., тобто за менше ніж за рік до порушення провадження у справі про власне банкрутство позивачем реалізовано майно за цінами значно нижчими від ринкових, що, у свою чергу, спричинило неможливість погашення заборгованості перед кредиторами та призвело до неплатоспроможності боржника.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
У поданому відзиві відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечив зважаючи на те, що товар, який був предметом договору купівлі-продажу, придбавався за цінами, що відповідали балансовій вартості даного майна або були вищими.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" про визнання договору купівлі-продажу недійсним, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.
25.11.2016 між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 25112016 відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язався передати належний йому товар у власність відповідачу (покупцеві), а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.
Згідно п. 2.1 даного договору предметом договору став товар у кількості 67 одиниць.
Сторони погодили, що загальна вартість товару складає 7 630,66 грн. крім того ПДВ 20 % у розмірі 1 526,13 грн., а всього 9 156,79 грн. (пункт 1.3).
Реалізація майнових активів позивачем на користь відповідача підтверджується доданою до позовної заяви копією видаткової накладної № ЛНА-000007 від 25.11.2016.
Зі змісту оскаржуваного договору вбачається, що вартість більшої частини майнових активів, відчужених позивачем, складає від однієї до двадцяти гривень.
Найдорожчими з реалізованого переліку майнових активів виявились ноутбук Apple MacBook Air 11 вартість реалізації якого склала 2 123,80 грн. та системний блок Core i3 3.5 GHz/2*4Gb вартість реалізації якого склала 4 973,31 грн.
Крім того, як вбачається з наведеного договору позивачем було відчужено: маршрутизатор ASUS RT-N12v/D - 12,00 грн., комутатор - D-Link DES-1008F - 10,00 грн., накопичувач на жорстких магнітних дисках 3.5 SATA 1000GB - 10,00 грн.
При цьому, вартість придбання даного майна позивачем склала 2 370,00 грн. про що свідчить рахунок-фактура від 24.05.2016, копія якого наявна в матеріалах справи.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача щодо того, що економічне обґрунтування зазначеного продажу майнових активів з точки зору дотримання господарських інтересів позивача видається незрозумілим.
З матеріалів справи вбачається, що станом на момент укладення спірного правочину у боржника була наявна непогашена кредиторська заборгованість в значному розмірі. Зокрема, звертаючись до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство розмір кредиторської заборгованості боржника становив 245 396 707,76 грн.
Звіт про оцінку ринкової вартості 100% власного капіталу та активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг", складений Товариством з обмеженою відповідальністю «БДО Валюейшн» судом не досліджується, зважаючи на те, що вказаний звіт був поданий відповідачем після закриття підготовчого засідання суду.
За приписами частини 1 статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
З огляду на сферу регулювання Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" загалом і за змістом зазначених вимог статті 20, вона є спеціальною по відношенню до загальних, встановлених ЦК України, підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.
Норми статей 203, 215 ЦК України визначають загальні правові підстави визнання правочинів недійсними. Відповідно до частини 1 статті 215 підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Отже, для визнання недійсним правочину ключовим є встановлення обставин недодержання вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України, саме в момент вчинення цього правочину.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, встановивши обставини вчинення боржником правочину про реалізацію майнових активів по значно заниженій вартості протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство на шкоду власним інтересам та, як наслідок, інтересам інших кредиторів, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим вважає за доцільне задовольнити позов в повному обсязі та визнати недійсним договір купівлі-продажу № 25112016, укладений між позивачем та відповідачем 25.11.2016.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва ,
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" до фізичної особи - підприємця Кудрєя Вадима Андрійовича про визнання недійсним договору купівлі-продажу задовольнити.
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 25112016, укладений 25.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" та фізичною особою - підприємцем Кудрєєм Вадимом Андрійовичем.
3. Стягнути з фізичної особи - підприємця Кудрєя Вадима Андрійовича (03189, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21; ідентифікаційний код 34003114) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.
4. Видати наказ.
5. Копії ухвали направити сторонам та кредиторам банкрута.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.П. Чеберяк
Постанова № 67365002
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про визнання боржника банкрутом
19.06.2017
Справа № 910/7827/17
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" (код ЄДРПОУ 34003114)
про банкрутство
Суддя Чеберяк П.П.
Представники сторін:
від заявника (боржника) Кандаурова А.П. - голова лік від ком.
арб. керуючий не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заявник звернувся до Господарського суду м. Києва з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" (код ЄДРПОУ 34003114) за особливостями, передбаченими ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.05.2017 заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 07.06.2017, зобов'язано арбітражного керуючого Ніколаєву Ірину Валеріївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1240 від 05.07.2013), визначеного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство, у строк до 07.06.2017 надати до суду заяву про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг".
06.06.2017 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Ніколаєвої І.В. про участь у справі.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.06.2017 порушено провадження у справі № 910/7827/17 про Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" та призначено розгляд справи на 19.06.2017.
У судовому засіданні 19.06.2017 Представник заявника (боржника) надав пояснення щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг".
З матеріалів заяви про порушення справи про банкрутство вбачається наступне.
06.02.2017 загальними зборами учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" було прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи та призначено головою ліквідаційної комісії товариства Кандаурову Анну Павлівну.
07.02.2017 на виконання вимог ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державним реєстратором Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи за рішенням засновників.
Відповідно до вимог ст. 105 Цивільного кодексу України 07.02.2017 на офіційному сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" шляхом його ліквідації та встановлено термін для пред'явлення вимог кредиторами, до 08.04.2017.
Крім того, на адресу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві було направлено звяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП.
Після закінчення строку, встановленого законом, для виявлення кредиторів, ліквідаційною комісією Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" був складений проміжний ліквідаційний баланс станом на 10.04.2017, який затверджений протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" № 6 від 13.04.2017.
З вказаного балансу вбачається, що розмір кредиторської заборгованості боржника становить 245 396 707 грн. 76 коп.
Разом з тим, розмір активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" становить 6 045 932 грн. 86 коп., з яких: 221 457 грн. 00 коп. - кошти на рахунках товариства, 5 778 962 грн. 62 коп. - довгострокова дебіторська заборгованість на яку нараховані резерви та 45 513 грн. 23 коп. - поточна дебіторська заборгованість.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини неплатоспроможності боржника, 13.04.2017 загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" було прийнято рішення звернутись до Господарського суду м. Києва із заявою про порушення справи про банкрутство боржника та призначення ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії боржника Кандаурову Анну Павлівну.
Відповідно до частини 1 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Загальні положення про порядок ліквідації юридичної особи вміщені у ст.ст. 110-112 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (частина 3 статті 110 Цивільного кодексу України).
Як передбачено ст. 111 Цивільного кодексу України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Таким чином, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою, проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, аналіз пасиву боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч.ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України, повідомлення кредиторів про ліквідацію юридичної особи боржника з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості. Проведення аналізу активу та пасиву боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 11 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України.
Нормами ч. 1 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.
Згідно з ч. 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора у порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази та встановлені в ході судового розгляду обставини, зокрема, щодо недостатності майна боржника для задоволення вимог його кредиторів, господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття процедури ліквідації. При цьому, судом враховано та перевірено дані бухгалтерського балансу боржника, з якого слідує, що його пасиви перевищують активи, що свідчить про його неплатоспроможність.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.
Вищий господарський суд України у постанові від 24.12.2013 по справі № 910/8836/13 зазначив, що при призначенні ліквідатора судом мають братися до уваги всі обставини в їх сукупності, фінансове становище боржника, наявність чи відсутність коштів, які можуть бути використані для оплати послуг арбітражного керуючого, наявність інших кандидатів, яким в судовому засіданні має бути надана відповідна оцінка.
Як вбачається з матеріалів справи, із заявами про участь у даній справі звернулися арбітражні керуючі Ніколаєва І.В. яка визначений автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство та Перепелиця В.В.
Арбітражний керуючий Ніколаєва І.В. у поданій заяві повідомила, що має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1240 від 05.07.2013, має організаційно-технічні можливості для виконання відповідних функцій, також повідомила про відсутність завантаження у справах про банкрутство.
Із заяви арбітражного керуючого Перепелиці В.В. вбачається, що останній має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1356 від 22.07.2013, професійна діяльність арбітражного керуючого застрахована на підставі договору добровільного страхування № 035-777-00071 від 09.02.2017, арбітражному керуючому 06.08.2015 було присвоєно третій рівень кваліфікації арбітрахних керуючих.
У судовому засіданні представник заявника (боржника), аналогічно викладеній у заяві про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" позиції, підтримав кандидатуру голови ліквідаційної комісії Кандаурової Анни Павлівни для призначення ліквідатором боржника.
Розглянувши у судовому засіданні кандидатуру вказаної вище особи, суд дійшов висновку, що Кандаурова Анна Павлівна, як особа, яка виконувала повноваження ліквідатора підприємства у досудовій процедурі ліквідації, є найбільш прийнятною кандидатурою, яка має усі необхідні знання та можливості для подальшого здійснення повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг".
З огляду на викладене вище, дослідивши матеріали справи, враховуючи диспозитивний характер ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо призначення ліквідатора банкрута, приймаючи до уваги фінансове становище боржника, суд вважає за доцільне призначити ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" голову ліквідаційної комісії боржника - Кандаурову Анну Павлівну.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 37, 95, 114 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Господарський суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21; ідентифікаційний код 34003114) банкрутом.
2. Відкрити ліквідаційну процедуру.
3. Призначити ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" Кандаурову Анну Павлівну.
4. Оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21; ідентифікаційний код 34003114) банкрутом, текст якого додається.
5. Господарську діяльність банкрута завершити.
6. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважати таким, що настав з 19.06.2017.
7. Припинити нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута з 19.06.2017.
8. Припинити повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 19.06.2017.
9. Зобов'язати ліквідатора відкрити спеціальний банківський рахунок, на який зараховуються кошти, отримані від продажу майна банкрута, та здійснюються розрахунки з кредиторами банкрута.
10. Зобов'язати ліквідатора провести ліквідаційну процедуру та подати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс банкрута.
11. Постанову направити заявнику (боржнику), ліквідатору та державному реєстратору за місцем знаходження боржника для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відповідне судове рішення (ч. 1 ст. 39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
12. Постанову для відома направити в прокуратуру м. Києва та Державну фіскальну службу України.
Суддя П.П. Чеберяк