ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 76156458

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 серпня 2018 року Справа № 804/4643/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа № 804/4643/16 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Верховного Суду України від 20.03.2018 року вищевказана справа була направлена до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий судовий розгляд.

13.08.2018 року дана справа надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до вимог статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Частинами 2, 3 ст. 12 КАС України визначено поняття спрощеного та загального позовних проваджень. Так, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи категорію справи, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого судового засідання.

Керуючись статтями 12, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче судове засідання по справі на 11.09.2018 року о 13:30 год. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала № 18 .

Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову з одночасним надсиланням учасникам справи копії відзиву та доданих до нього документів та надати до суду докази такого направлення (надання).

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).

Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку, щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

М.В. Дєєв

Постанова № 73021650

Vollansicht öffnen

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2018 року

Київ

справа №804/4643/16

касаційне провадження №К/9901/4304/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

за участю секретаря Шевчук П.О.

представника відповідача Норця В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2016 (суддя Гончарова І.А.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 (головуючий суддя - Божко Л.А., судді: Лукманова О.М., Дурасова Ю.В.) у справі № 804/4643/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Дніпроважмаш» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (правонаступником якої є Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.07.2016 № 0000534000 та від 12.07.2016 № 0000544000.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 01.09.2017 позов задовольнив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.09.2017 залишив без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2016.

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.2 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 7, 9, 69, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях).

При цьому вказує, що висновки, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, не відповідають фактичним обставинам справи.

В судовому засіданні Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби у зв'язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вілс ЛТД», Товариством з обмеженою відповідальністю «Тарсан ЛТД», Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Седес», Товариством з обмеженою відповідальністю «Продінвест ЛТД», Товариством з обмеженою відповідальністю «Прод Опт Продукт», Товариством з обмеженою відповідальністю «Конструктів Компані», Товариством з обмеженою відповідальністю «Кепіталс Груп», Товариством з обмеженою відповідальністю «Бігпікс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Блюбері Продакшн», Товариством з обмеженою відповідальністю «Лерос», Товариством з обмеженою відповідальністю «Штовар Україна», Товариством з обмеженою відповідальністю «Автозапчастина Ойл», Товариством з обмеженою відповідальністю «Апреліус» за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 21.06.2016 № 5/28-01-40-02-00168076.

За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.2 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей (чавуну переробного) в Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс ЛТД» з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених поставок.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилався, зокрема, на відсутність активу, реалізованого позивачу, а також на пояснення директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс ЛТД» Вільховченка С.О. та документи досудового розслідування щодо організації групою осіб схеми ухилення від сплати податків шляхом використання підконтрольних фіктивних суб'єктів господарювання, в тому числі зазначеного постачальника Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш».

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом 12.07.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000534000, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 323135,00 грн. за основним платежем та 161567,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000544000, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 163199,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 163199,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що фактичне виконання спірних операцій підтверджується належним чином складеними первинними документами; контрагент Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» на час здійснення відповідних операцій перебував в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мав статус платника податку на додану вартість; відповідачем не подано на обґрунтування своєї позиції вироку в кримінальній справі, що набрав законної сили та встановлював би певні обставини щодо відносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вілс ЛТД».

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Вимоги частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), які кореспондують правилам частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного з 15.12.2017), зобов'язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Утім, судові інстанції не перевірили факт реального руху активу по всьому ланцюгу учасників схеми, не з'ясували, ким і коли вироблявся придбаний позивачем товар та чи вироблявся взагалі.

Також, на обґрунтування того, що документи, надані позивачем на підтвердження правомірності формування ним даних податкового обліку за оспорюваними операціями, не є достатніми та достовірними, відповідач посилався, зокрема, на пояснення посадової особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс ЛТД».

В свою чергу, суди, задовольняючи заявлений позов, в порушення принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи не перевірили дані щодо участі Вільховченка С.О. в діяльності очолюваної юридичної особи, що має істотне значення для правильного вирішення спору.

Зокрема, судами попередніх інстанцій не з'ясовано, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між Публічним акціонерним товариством «Дніпроважмаш» та його задекларованим постачальником, хто персонально брав у цьому участь, не допитано посадову особу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс ЛТД», задіяну в такому процесі, як свідка з метою з'ясування достовірності пояснень, наданих у рамках досудового розслідування.

Суди при цьому залишили поза увагою, що сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс ЛТД» не було постановлено вироку, не може спростовувати достовірність його пояснень стосовно характеру укладеної угоди і фактичного здійснення за цією угодою операцій. Ці обставини входять до предмета доказування в даній справі та мають істотне значення для вирішення питання щодо права позивача на формування даних податкового обліку за розглядуваними поставками.

Таке правозастосування відповідає правовому висновку Верховного Суду України, висловленому, зокрема, в постановах від 20.01.2016 у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, а також від 31.10.2017 у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київстар» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Замінити відповідача у справі - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС її правонаступником - Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 у справі № 804/4643/16 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк