ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: [email protected] Код ЄДРПОУ 03499885
УХВАЛА
про зупинення провадження у справі
"14" серпня 2018 р. Справа № 903/381/18
за позовом: Національного Банку України, м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис", м.Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог7 на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариства комерційний банк "Приватбанк", м.Київ
про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 2 318 000 грн. 00 коп.
Суддя Кравчук А.М.
Секретар судового засідання Легерко В.Б.
Представники:
від позивача: Донченко О.Г., довіреність №18-0014/16209 від 22.03.2018 року
від відповідача: Ярличенко І.В., довіреність №12/07-1 від 12.07.2018 року
третя особа: Тищенко А.В., довіреність №409 від 20.06.2018 року
встановив: на адресу суду надійшла позовна заява Національного банку України №18-00106/28762 від 24.05.2018 року до ТОВ "Приватофис" про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №21 від 07.09.2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. та зареєстрованим у реєстрі за №1851, а саме: будівля "Молодіжний центр" загальною площею1543,3 кв.м. (9/100 часток будівлі "Молодіжний центр", а саме: тамбур 1 площею 2,1 кв.м., приміщення 2 площею 76,6 кв.м., коридор 3 площею 3,9 кв.м., вбиральня 4 площею 3,8 кв.м., приміщення 5 площею 8,0 кв.м., приміщення 32 площею 18,5 кв.м., приміщення 33 площею 16,3 кв.м. площею 129,2 кв.м., за адресою: м.Луцьк, пр-т Молоді, буд. 14); встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом їх продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ "Про виконавче провадження" за початковою ціною 2 318 000 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ПАТ КБ "Приватбанк" кредитного договору №19 від 03.03.2009 року, в забезпечення якого ТОВ "Приватофис" передало майно за іпотечним договором №21 від 07.09.2011 року.
Ухвалою суду від 11.06.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження у закритому судовому засіданні; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариства комерційний банк "Приватбанк".
14.08.2018 року надійшла заява ТОВ "Приватофис" №б/н про відвід судді Кравчук А.М.
Заява обгрунтована тим, що суддею безпідставно відмовлено у задоволенні клопотанні ТОВ "Приватофіс" про зупинення провадження у справі до вирішення спору по справі №910/7913/18, що перебуває на розгляді в господарському суді міста Києва.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Натомість, вказані у заяві обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 35 ГПК України для відводу або самовідводу судді.
Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку надходження заяви про відвід судді (ч. 1 ст. 228 ГПК України)
За таких обставин суд вважає заяву ТОВ "Приватофіс" про відвід судді не обґрунтованою, а провадження у справі №903/381/18 таким, що підлягає зупиненню до вирішення питання про відвід судді.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 32, 35, 39, 228, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
Провадження у справі №903/381/18 за позовом Національного Банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог7 на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариства комерційний банк "Приватбанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 2 318 000 грн. 00 коп. зупинити до вирішення питання про відвід судді Кравчук А.М.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України
Ухвали суду підлягають оскарженню відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Ухвала суду підписана 14.08.2018 року.
Суддя А. М. Кравчук
Ухвала № 81845321
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"21" травня 2019 р. Справа № 903/381/18
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Розізнана І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.03.2019 у справі №903/381/18 (суддя Кравчук А.М.)
про повернення зустрічної позовної заяви (вих. 10/12-13 від 10.12.2018) по справі № 903/381/18
за позовом: Національного Банку України, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис", м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", м. Київ
про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 2 318 000 грн. 00 коп.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 11.03.2019 у справі №903/381/18 зустрічну позовну заяву ТОВ "Приватофис" №10/12-13 від 10.12.2018 року про визнання відсутнім у Національного банку України права вимагати повернення ТОВ "Приватофис" усієї суми заборгованості за кредитним договором №19 від 03.03.2009 року, укладеним між Національним банком України та ПАТ КБ "Приватбанк", повернуто заявнику.
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, особа, яка не є учасником справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайлон" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.03.2019 про повернення зустрічної позовної заяви (вих. №10/12-13 від 10.12.2018), в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26 грудня 2018 року в справі № 906/451/18. Передати зустрічну позовну заяву на розгляд суду першої інстанції.
Окрім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайлон" просить про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги до господарського суду визначено Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб – 1921,00 грн.
Згідно пп.7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, при подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апелянту належало сплатити 1921,00 грн. судового збору.
Скаржник при зверненні з даною апеляційною скаргою докази сплати судового збору не надав, проте подав клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування клопотання скаржник зазначає, що на даний час відсутня фінансова можливість для його сплати.
Розглянувши дане клопотання суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі – Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 р. у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Зокрема, такими обмеженнями є сплата судового збору при зверненні особи до суду.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Втім, як вбачається зі змісту клопотання про відстрочення сплати судового збору, апелянт не надав належних доказів того, що у нього на момент подання апеляційної скарги дійсно відсутні кошти для сплати судового збору, доказів, які б свідчили про вжиття скаржником усіх необхідних заходів для сплати судового збору, також доказів того, що кошти у необхідній сумі з`являться у Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон" на дату відтермінування строку його сплати.
Суд, вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору не містить жодних відомостей про фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон" станом на день звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою.
Підпунктом 3.1 пункту 3 постанови пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ ГПК України" з подальшими змінами та доповненнями, роз`яснено, що при розгляді питань, пов`язаних, зокрема, клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або подане окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Разом з тим, відстрочення від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
Враховуючи викладене, беручи до уваги ст.8 Закону України "Про судовий збір", ст.129 Конституції України, яка визначає однією із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд дійшов висновку, що посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон" на відсутність коштів на сплату судового збору не є обґрунтованим, у зв`язку з чим не може слугувати підставою для відстрочення сплати судового збору.
З огляду на відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає за необхідне надати можливість апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання належних доказів сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн.
При цьому, суд звертає увагу апелянта, що листом Державної судової Адміністрації України від 12.10.2018 №11-19778/18, повідомлено Північно-західному апеляційному господарському суду реквізити рахунку для зарахування в дохід бюджету коштів судового збору, сплаченого за розгляд справ Північно-західним апеляційним господарським судом:
Отримувач коштів: УК у м.Рiвному/м.Рiвне/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012714
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: 34316206082016
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Північно-західний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).
При цьому, суд апеляційної інстанції також звертає увагу скаржника на те, що відповідно до ст. 254 ГПК України правом на подання апеляційної скарги наділені учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.
Враховуючи вимоги ст. 254 ГПК України, скаржнику необхідно обґрунтувати підстави звернення до суду апеляційної інстанції зі скаргою на ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.03.2019 у справі №903/381/18 учасником якої він не є.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (частина 2 статті 260 ГПК України).
Частиною 1 статті 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 6 статті 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон" без руху на підставі статей 174, 260 ГПК України, з наданням скаржнику можливості усунути вищенаведені недоліки.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 260 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору Товариству з обмеженою відповідальністю "Тайлон" - відмовити.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.03.2019 у справі №903/381/18 - залишити без руху.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Тайлон" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки - подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн., а також обґрунтувати підстави звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.03.2019 у справі №903/381/18.
4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Тайлон", що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
6. Ухвалу направити апелянту - Товариству з обмеженою відповідальністю "Тайлон".
Суддя Розізнана І.В.