RUEDJ

Registre unifié
des décisions de justice

Ухвала № 75660816

Lecture à voix haute momentanément indisponible

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

УХВАЛА

м. Київ

01.08.2018

Справа № 910/8367/14

За заявою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К" (код ЄДРПОУ 33498244)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

Від заявника не з'явилися

Від боржника не з'явилися

Розпорядник майна не з'явився

Від ГУ ДФС у м. Києві Посвистак С.М. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заявник звернувся до Господарського суду м. Києва з заявою про порушення справи про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К" оскільки останній має заборгованість перед Державним бюджетом у розмірі 2 391 376 грн. 93 коп. і не спроможний її погасити.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.05.2014р. заяву про порушення справи про банкрутство прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання суду на 19.05.2014р. та зобов'язано арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1407 від 16.07.2013р.), визначеного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство, у строк до 15.05.2014 р. надати до суду заяву про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.05.2014р. порушено провадження у справі № 910/8367/14, про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К", призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича, попереднє засідання суду призначено на 28.07.2014р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.08.2014р. розгляд справи відкладено на 18.08.2014р., у зв'язку з нез'явленням представників сторін у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.08.2014р. задоволено клопотання боржника та ОСОБА_4 та відкладено розгляд справи на 10.09.2014р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.09.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К" на загальну суму 19 551 450 (дев'ятнадцять мільйонів п'ятсот п'ятдесят одна тисяча чотириста п'ятдесят) грн. 64 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 апеляційну скаргу ТОВ "Акрополь-К" залишено без задоволення, ухвалу попереднього засідання від 10.09.2014 в оскаржуваній частині залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 10.12.2014 касаційну скаргу ТОВ "Акрополь-К" задоволено частково; ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 в частині розгляду грошових вимог гр. ОСОБА_4 залишено без змін; ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 в частині розгляду грошових вимог ТОВ "Міг-95" скасовано; справу передано до Господарського суду міста Києва в частині розгляду грошових вимог ТОВ "Міг-95" на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.12.2014 прийнято справу в частині розгляду грошових вимог ТОВ "Міг-95" № 910/8367/14 до свого провадження; розгляд справи призначено на 16.02.2015; зобов'язано учасників провадження у справі надати письмові пояснення з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 10.12.2014 у справі № 910/8367/14.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.07.2015 відмовлено в задоволенні клопотання банкрута про зупинення провадження у справі, визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ-95" кредитором до боржника на суму 14 820 625 грн 87 коп. з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 25.04.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.07.2015 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.09.2017 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.07.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду України від 25.04.2016 залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.04.2018 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К" у відкритті касаційного провадження.

Матеріали справи № 910/8367/14 повернуто до Господарського суду м. Києва.

03.10.2014 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Голінного А.М. про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та затвердження звіт розпорядника майна про здійснення та відшкодування витрат.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.04.2018 розгляд справи призначено на 30.05.2018.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.05.2018 задоволено клопотання боржника та відкладено розгляд справи на 20.06.2018.

19.06.2018 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ-95" про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.06.2018 відкладено розгляд справи на 27.06.2018

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.06.2018 відкладено розгляд справи на 01.08.2018

31.07.2018 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання боржника пр відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 01.08.2018 розгялдалось клопотання боржника пр відкладення розгляду справи.

Представник ГУ ДФС у м. Києві щодо задоволення поданого клопотання не заперечував.

Представник заявника у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник боржника у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розпорядник майна у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи,у випадках встановлених частиною другою статті 202 Кодексу.

Частиною 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або в ухвалі.

Відповідно до частини 3 статті 216 про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засіданні або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутні в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому засіданні, повідомляються про судове засідання ухвалами.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання боржника та відкласти розгляд справи.

Керуючись ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Відкласти розгляд справи на 10.09.18 о 09:50 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 1 .

2. Викликати для участі у судовому засіданні представників сторін, розпорядника майна та кредиторів.

3. Копію ухвали направити сторонам, розпоряднику майна та кредиторам.

Ухвала набрала законної сили 01.08.2018 та оскарженню не підлягає.

Суддя П.П. Чеберяк

Постанова № 41943106

Ouvrir la consultation complète

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року Справа № 910/8367/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К" на ухвалу від 10.09.2014 господарського суду міста Києва (в частині розгляду грошових вимог гр. Сперкача В.М. та ТОВ "Міг-95") та постанову від 27.10.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/8367/14 господарського суду міста Києва про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К", м. Київ розпорядник майна Голінний А.М., м. Черкаси кредитори 1.товариство з обмеженою відповідальністю "Міг-95", м. Київ 2.гр. Сперкач В.М. м. Київ у судовому засіданні взяли участь представники:

гр. Сперкача В.М. ТОВ "Міг-95"Чернецька Г.М., договір.; Тарасевич Р.В., довір. ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2014 порушено провадження у справі №910/8367/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К" ( далі - боржник, скаржник ) у порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI, далі - Закон про банкрутство ).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2014 (суддя Чеберяк П.П.) за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів боржника та, зокрема, визнано грошові вимоги до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Міг-95" (далі - кредитор 1) в сумі 14 846 361,87 грн. та гр. Сперкача В.М. (далі - кредитор 2) в сумі 1 850 000 грн. з включенням їх до реєстру в четверту чергу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 (судді: Пантелієнко В.О. - головуючий, Доманська М.Л., Верховець А.А.) вказану ухвалу в частині розгляду грошових вимог ТОВ "Міг-95" та гр. Сперкача В.М. залишено без змін.

Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині розгляду грошових вимог кредиторів та постанову суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема ст. 559 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України), ст. ст. 35, 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) . Щодо грошових вимог кредитора 2 скаржник зазначає, про припинення поруки внаслідок пропуску кредитором 2 шестимісячного строку для звернення до поручителя - боржника. Щодо грошових вимог ТОВ "Міг-95", то кредитором 1 не доведено правових підстав для заявлення грошових вимог в частині сум інфляційних втрат та 3% річних.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Положеннями ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Нормами цієї ж статті передбачено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

У силу ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відтак, грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Слід зазначити, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, грошові вимоги гр. Сперкача В.М. до боржника ґрунтуються на договорі фінансової поруки від 03.02.2011, за умовами якого боржник поручився перед кредитором 2 за виконання гр. Рябовим С.В. зобов'язань на суму 1 850 000 грн. за договором безпроцентної позики від 03.02.2011.

Відповідно до п.1 договору безпроцентної позики термін повернення гр. Рябовим С.В. отриманої позики встановлено до 26.02.2011 включно.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Укладеним між боржником та кредитором 2 договором фінансової поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами п. 6.2 цього договору встановлено, що він діє до повного припинення усіх зобов'язань боржника за кредитним договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, оскільки договором позики не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення позичених коштів має обчислюватися з моменту настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, кредитор 2 зобов'язаний був пред'явити вимогу до боржника - поручителя протягом шести місяців з дати повернення коштів за договором позики (26.02.2011). Пропуск кредитором 2 вказаного строку має наслідком припинення поруки в силу статті 559 ЦК України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.09.2014 у справі №6-125цс14, яка в силу ст. 111 28 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Однак у даному випадку суди попередніх інстанцій, врахувавши особливості розгляду та визнання грошових вимог кредиторів у справі про банкрутство, обґрунтовано виходили з того, що дійсність грошових вимог кредитора 2 до боржника підтверджена заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03.06.2014 у справі № 753/21329/13-ц, яким з боржника на користь кредитора 2 стягнуто 1 850 000 грн. боргу за договором позики. Зазначене судове рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 25.11.2014 у справі № 753/21329/13-ц, тобто набрало законної сили.

Відтак, такі вимоги кредитора 2 правомірно визнані судами попередніх інстанцій з включенням у реєстр вимог кредиторів до четвертої черги.

За таких обставин оскаржувані судові рішення у частині розгляду грошових вимог кредитора 2 підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані.

При винесенні ухвали у частині грошових вимог ТОВ "Міг-95" , суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив виключно з того, що грошові вимоги цього кредитора у сумі 11 982 607,41 грн. основного боргу, 2 085 688,22 грн. інфляційних втрат та 752 330,24 грн. 3% річних виникли на підставі договору підряду від 12.05.2008 № 12/05/08 та підтверджені рішенням господарського суду м. Києва від 17.08.2012 у справі № 48/414-11/117-2012.

Проте, такі висновки судів не можна визнати законними та обґрунтованими з наступних підстав.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, довіреностями на отримання матеріальних цінностей, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та достовірно підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Однак, ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваних судових рішень взагалі не досліджували наявності первинних документів, які підтверджують існування господарських правовідносин між боржником та кредитором та, відповідно, наявність заборгованості (акти виконаних робіт, довідки про вартість робіт тощо), а обмежились виключно посиланням на рішення суду про стягнення з боржника відповідної суми заборгованості перед кредитором 1.

У той же час згідно з ч. 6 ст. 85 ГПК України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Так, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 у справі № 48/414-11/117-2012 зупинено апеляційне провадження у вказаній справі до закінчення проведення судової експертизи. Суди попередніх інстанцій не з'ясовували, чи набрало рішення суду, на якому ґрунтуються вимоги кредитора 1, законної сили з урахуванням положень ст. 85 ГПК України.

При цьому сама заява кредитора не містить розрахунку та обгрунтування грошових вимог у частині сум інфляційних втрат та 3% річних.

Вищевказане свідчить, що судами допущені порушення вимог ст. ст. 4 7 , 43 ГПК України щодо всебічного та повного дослідження всіх обставин справи. У зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений такий, що відповідає чинним нормам матеріального права, висновок щодо прав і обов'язків сторін.

Допущені судами порушення норм процесуального права, що призвели до неповного з'ясування обставин справи, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції в силу встановлених меж перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноважень останнього (ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України).

У зв'язку з чим оскаржувані судові рішення у частині розгляду грошових вимог кредитора 1 підлягають скасуванню з передачею справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, встановити наявність або відсутність спірної кредиторської заборгованості у тому числі шляхом дослідження первинних документів, що підтверджують наявність кредиторської заборгованості, та розглянути справу у відповідній частині з дотриманням вимог чинного законодавства.

Також колегія суддів зазначає, що предметом апеляційного оскарження у даному випадку були виключно грошові вимоги кредиторів 1 та 2. У той же час суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині постанови надав оцінку правомірності розгляду судом першої інстанції всіх заявлених до боржника грошових вимог кредиторів. Проте резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції містить висновки виключно щодо оскаржуваних в апеляційному порядку грошових вимог (тобто, грошових вимог гр. Сперкача В.М. та ТОВ "Міг-95"). Отже, зміст мотивувальної частини оскаржуваної постанови суперечить її резолютивній частині, що позбавляє інших учасників справи про банкрутство можливості оскаржити ухвалу суду першої інстанції в частині розгляду грошових вимог інших кредиторів.

У зв'язку з чим відповідне мотивування щодо інших кредиторів, окрім кредиторів 1 та 2, підлягає вилученню з тексту постанови суду апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст. ст. 4 7 , 43, 111 5 - 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К" задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 у справі № 910/8367/14 в частині розгляду грошових вимог гр. Сперкача В.М. залишити без змін.

3. Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 у справі № 910/8367/14 в частині розгляду грошових вимог ТОВ "Міг-95" скасувати.

4. Справу № 910/8367/14 в частині розгляду грошових вимог ТОВ "Міг-95" передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич