Ухвала
Іменем України
22 лютого 2018 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Реброва С.О.,
при секретарі Ратушній Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
встановив:
В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа № 175/4348/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Під час судового засідання, для повного та всебічного розгляду справи, виникла необхідність щодо витребування документів необхідних для повного та об єктивного розгляду справи.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 84 ЦПК України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч.3 ст. 84 ЦПК України, у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що клопотання представника позивача щодо витребування може стосуватися предмета спору та мати суттєве значення для правильного, всебічного та об'єктивного розгляду цивільної справи. Тому, суд вважає за необхідне заявлене клопотання по справі задовольнити та витребувати вказану інформацію.
Керуючись ст. ст. 76, 84 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Клопотання представника позивача ОСОБА_3, про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задовольнити.
Витребувати від ОСОБА_2 технічний паспорт на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: ділянка №34 садівничого товариства «Урожай» Ювілейної селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.
Витребувати від ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою, на підставі якої було отримано державний акт на право приватної власності на землю серії ДП Дн №019686 виданий ОСОБА_2.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов язку подати витребувані судом докази.
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської на протязі 15 днів з дня її проголошення.
Суддя С.О. Ребров
Ухвала № 100817133
Ухвала
02 листопада 2021 року
м. Київ
** **
справа № 175/4348/17
провадження № 61-17603ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА\_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА\_1 до ОСОБА\_2 , за участю третіх осіб: Голови садівничого товариства «Урожай» Єремєєвої Марії Володимирівни, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровському районі в особі заступника директора Садового Ігора Дмитровича, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, яка не може бути прийнята касаційним судом, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» із змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання позову) розмір судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2017 року визначено в розмірі 1 600,00 грн.
Таким чином особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 280,00 грн (0,4\*1600\*200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA 288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати документ, що підтверджує його сплату.
Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскарженому судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2\) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні;
3\) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4\) якщо судове рішення оскаржене з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно зазначити підставу касаційного оскарження, на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
При цьому, у разі подання касаційної скарги на підставі пунктів 1, 2 та 3 частини другої статті 389 ЦПК України слід зазначити, щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах не був врахований судом апеляційної інстанції або відсутній висновок Верховного Суду, чи від висновку щодо застосування якої норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, необхідно відступити.
Також особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно правильно вказати найменування суду, до якого подано касаційну скаргу.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА\_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року залишити без руху.
Надати ОСОБА\_1 строк для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута з підстав, визначених статтями 185, 392 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ю. Мартєв