ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 72768478

Озвучення тимчасово недоступне

[image: ]

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

16 березня 2018 року

Луцьк

Справа № 803/433/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНДБОРД» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНДБОРД» до виконавчого комітету Луцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Луцька міська рада, про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БРЕНДБОРД» звернулося з позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Луцька міська рада, про визнання протиправним та скасування рішення від 21 лютого 2018 року №111-1 «Про збільшення базового тарифу в розрахунку плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Луцька».

Одночасно з пред’явленням позову позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення від 21 лютого 2018 року №111-1 та заборони будь-яким посадовим особам застосовувати оскаржуване рішення при нарахуванні плати за послугами за підвищеними тарифами. Заява мотивована тим, що рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 21 лютого 2018 року №111-1 є явно дискримінаційним, оскільки ним встановлено необґрунтовано високий розмір плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів. Вважає, що є очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень та, відповідно, порушення прав, свобод та інтересів позивача. Крім того, зазначає, що в даному випадку є всі ознаки наявності небезпеки заподіяння шкоди інтересам позивача, оскільки виконання оскаржуваного рішення, а саме, демонтаж біл-бордів, у випадку, якщо позивачем та іншими власниками не буде сплачено непомірно високу ціну за оренду місць зробить неможливим відновлення порушених прав та завдасть великої матеріальної шкоди. Враховуючи наведене, вважає, що не забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення в адміністративній справі може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття додаткових заходів.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відтак, розгляд заяви про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.

Заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із частиною четвертою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За приписами частин четвертої – шостої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується із рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 21 лютого 2018 року №111-1 «Про збільшення базового тарифу в розрахунку плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Луцька».

Правову оцінку рішенню від 21 лютого 2018 року №111-1 судом буде надано за результатами розгляду справи, при цьому, очевидних ознак протиправності рішення чи порушення прав позивача оскаржуваним рішенням при розгляді заяви про забезпечення позову не встановлено.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на що в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНДБОРД» про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНДБОРД» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНДБОРД» до виконавчого комітету Луцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Луцька міська рада, про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексом адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова № 89757138

Відкрити повний перегляд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року

Справа № 803/433/18 пров. № А/857/4622/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Качмара В.Я.,

суддів - Большакової О.О., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання - Пильо І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства «Луцькреклама» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 5 травня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брендборд» до Виконавчого комітету Луцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Луцька міська рада, про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Брендборд» (далі - ТОВ) звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Луцької міської ради (далі - Виконавчий комітет, Міська рада відповідно), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача «Про збільшення базового тарифу в розрахунку плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Луцька» від 21.02.2018 №111-1 (далі - Рішення).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 5 травня 2018 року у задоволені позову відмовлено (далі - Рішення суду).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 5 травня 2018 року та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення (далі - Постанова).

За наслідками касаційного перегляду вказаних судових рішень, постановою Верховного Суду від 27 лютого 2020 року касаційну скаргу Виконавчого комітету залишено без задоволення, а Постанову - без змін.

Не погодившись із ухваленими Рішенням суду та Постановою, їх оскаржило Комунальне підприємство «Луцькреклама» (далі - КП), як особа, яка не брала участі у справі, яке із покликанням, на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати Рішення суду і Постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ відмовити повністю.

В доводах апеляційної скарги наводячи окремі обставини справи та норми процесуального права вказує, що про оскаржене Рішення суду та Постанову дізнався від позивача, який відповідно до листа-вимоги від 17.01.2019 №37 звернувся до КП про повернення коштів та надав не завірену належним чином копію Постанови. Після ознайомлення з матеріалами справи та отриманням копій зазначених судових рішень (01.02.2019) скаржником 11.02.2019 та повторно 25.02.2019 подано апеляційну скаргу, однак у зв`язку з тим, що 12.02.2019 адміністративна справа направлена до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглядувана апеляційна скарга надіслана Волинським окружним адміністративним судом до суду апеляційної інстанції безпосередньо після отримання справи із суду касаційної інстанції.

Зазначає, що ТОВ є контрагентом КП на підставі договору від 04.04.2012 №116/ТК, згідно якого позивачу щомісячно надаються рахунки для оплати (та ним оплачуються) за користування місцями під розміщення засобів зовнішньої реклами, що належать ТОВ. Усі нарахування за вищевказану послугу з 01 березня по грудень 2018 року були проведені на підставі Рішення, яке оскаржувалось. Згідно рішень Міської ради та Виконавчого комітету від 26.01.2012 №20/89 та від 16.02.2012 №83-1 КП уповноважено укладати договори на тимчасове користування місцем розміщення засобу зовнішньої реклами з розповсюджувачами зовнішньої реклами, якщо ця частина місця перебуває у комунальній власності. Вказує, що по даній справі не було залучено стороною КП, при тому, що підприємство є фактично отримувачем коштів від позивача і суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та обов`язки, без його участі, а отже апелянт було обмежене у праві довести перед судом свої доводи і подати належні докази для захисту своїх прав та інтересів, які прямо стосуються фінансової діяльності підприємства. Суд першої інстанції не з`ясував всіх обставин по справі та обмежився колом осіб, які були зазначені позивачем в результаті чого ухвалив незаконне рішення.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу підтримує вимоги, що викладені КП в апеляційній скарзі, вважає Постанову незаконною та необґрунтованою, просить апеляційну скаргу задовольнити, а Постанову скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта та відповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість судових рішень в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване Рішення прийняте відповідачем відповідно до пункту 5 «Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Луцька», затвердженого рішенням Виконавчого комітету від 20.09.2012 №629-1, із внесеними змінами рішенням відповідача від 16.07.2017 №414-1, тобто в межах прав, наданих існуючим регуляторним актом.

Приймаючи Постанову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при прийняті Рішення були порушені права громадян на участь у самоврядуванні, оскільки в порушення частини третьої статті 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» пропозиції за результатами громадських слухань не розглядалися відповідачем. Відсутня інформація щодо проведення громадських слухань стосовно проекту вказаного рішення. Оскільки проект оскаржуваного рішення є проектом регуляторного акту та був підготовлений у порядку, передбаченому рішеннями Виконавчого комітету, проекти яких погоджувалися керівником управління економіки міської ради, тому він потребував погодження у відповідності до пункту 5.14 Регламенту. Відповідачем не дотримано процедури підготовки та подальшого оприлюднення регуляторного акту, який порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

За правилами частини першої, четвертої статті 323 КАС якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає її за правилами цієї глави.

Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, зазначену в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Таким чином, у даному провадженні належить перевірити доводи апеляційної скарги КП, які не перевірялися під час розгляду апеляційної скарги ТОВ.

Відповідно до статті 49 КАС (в редакції, чинній на час подання позову та прийняття Рішення суду) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи (частини друга, четверта-п`ята статті 49 КАС).

За змістом наведених норм залучити третю особу у справі може суд першої інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги КП вказує, що внаслідок незалучення судом першої інстанції скаржника, у якості третьої особи судові рішення, що ухваленні в результаті розгляду справи вплинули на його права та обов`язки, зокрема ті, що стосуються фінансової діяльності підприємства.

Вказані доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції відхиляє, так як предметом розгляду у цій справі є дотримання процедури підготовки та подальшого оприлюднення відповідачем Рішення, яке відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» підпадає під ознаки регуляторного акта, який на думку позивача порушував його права та охоронювані законом інтереси, а не дослідження відносин між КП та ТОВ, зокрема щодо здійснення розрахунків між ними за користування місцями під розміщення засобів зовнішньої реклами, які проводились на підставі тарифів, що встановлювались оскаржуваним Рішенням.

Згідно з частиною другою статті 317 КАС порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

При цьому, апелянтом не наведено жодних доводів щодо правомірності прийняття оскаржуваного Рішення та невірного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при задоволенні позову ТОВ.

Правомірність оскаржуваної Постанови підтверджена рішенням суду касаційної інстанції, який залишив цю Постанову в силі. Вказана обставина має преюдиційне значення в силу частини четвертої статті 78 КАС.

Крім того, апеляційний суд також відхиляє доводи відповідача, що наведені ним у відзиві на апеляційну скаргу, так як такі є аналогічними тим, що наводились ним у попередніх відзивах на позов, апеляційну скаргу та касаційній скарзі по цій справі та яким надана оцінка судами попередніх інстанцій.

Відповідно до частини третьої статті 323 КАС за результатами розгляду апеляційної скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд приймає постанову відповідно до статті 315 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.

За змістом статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Луцькреклама» залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 5 травня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач

В. Я. Качмар

судді

О. О. Большакова

Д. М. Старунський

Повне судове рішення складено 11 червня 2020 року.