ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 72207486

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Судова палата з цивільних справ

Україна, 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Є.у. №331/6618/16-ц Головуючий у першій інстанції: Жукова О.Є

Провадження № 22-ц/778/455/18

У Х В А Л А

15 лютого 2018 року м. Запоріжжя

Суддя апеляційного суду Запорізької області Кухар С.В., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2016 року відкрито провадження у справі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою.

В силу вимог п. 11 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року № 2147-VІІ, якій набрав чинності з 15.12.2017 року, скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В силу вимог ст. 357 ч. 2 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 20.11.2017 року апеляційна скарга ОСОБА_2, залишена без руху через несплату судового збору, та пропуску строку на апеляційне оскарження вищезазначеної ухвали.

04.01.2018року Скаржнику ухвалою апеляційного суду Запорізької області подовженно строк для усунення недоліків.

Встановлено що ОСОБА_2, отримала ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 20.11.2017 року, при ознайомленні з матеріалами справи 26.12.2017 року.

Однак, ОСОБА_2, не усунула зазначені вище недоліки своєї апеляційної скарги у встановлений апеляційним судом строк по 15.01.2018 року включно.

Відповідно до ст. 357 ч. 6 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

При вищевикладених обставинах, враховуючи, що строк для усунення недоліків апеляційної скарги для ОСОБА_2, збіг, остання не усунула недоліків своєї апеляційної скарги у встановлений апеляційним судом строк взагалі та зокрема не сплатила судовий збір у вищезазначеному розмірі, приймаючи до уваги, строк перебігу поштової кореспонденції в Україні, та те, що, навіть, після закінчення встановленого апеляційним судом строку від ОСОБА_2, поштою не надійшли до апеляційного суду документи на усунення вищезазначених недоліків апеляційної скарги взагалі, керуючись Законом України «Про судовий збір», п. 11 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 136, 185, 357, 381 ч. 2 ЦПК України, апеляційний суд: -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2016 року у цій справі визнати неподаною та повернути останній.

При цьому, роз'яснити ОСОБА_2 , що повернення апеляційної скарги на ухвалу судді суду першої інстанції у цій справі при вищевикладених обставинах не перешкоджає її повторному зверненню у подальшому із апеляційною скаргою на вказану ухвалу судді суду першої інстанції у цій справі до апеляційного суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи в порядку, визначеному ст. 272 ЦПК України.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя - доповідач

Ухвала № 79516850

Vollansicht öffnen

У Х В А Л А

29 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 320/5877/17

Провадження № 14-32 цс 19

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача - Гудими Д. А.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

ознайомилася з матеріалами справи за позовом Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (далі також - позивач) до ОСОБА_3 (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Мелітопольська районна державна адміністрація (далі також - РДА) Запорізької області, про стягнення збитків,

за касаційною скаргою відповідача на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 25 квітня 2018 року і

в с т а н о в и л а:

16 серпня 2017 року позивач звернулася до суду з позовом, який мотивувала тим, що відповідач є власником об'єктів нерухомості на землях Семенівської сільської ради (далі разом - об'єкти нерухомості):

- комплексу об'єктів нерухомого майна для обслуговування будівель і споруд лазні, розташованих за адресою: АДРЕСА_1

- комплексу об'єктів нерухомого майна для обслуговування складських приміщень на земельній ділянці площею 1,1164 га, за адресою: АДРЕСА_2

- 1/10 комплексу об'єктів нерухомого майна для обслуговування складських приміщень на земельній ділянці площею 0,9222 га, за адресою: АДРЕСА_3

Зазначила, що на відповідач не оформив документів, які посвідчують право користування чи власності земельними ділянками під об'єктами нерухомості, в результаті чого територіальній громаді в особі Семенівської сільської ради заподіяні збитки у вигляді неодержаного доходу.

Вказала, що відповідно до складених Комісією з визначення збитків та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам актів № 3-5 (далі - акти) від 8 вересня 2014 року, затверджених розпорядженнями голови Мелітопольської районної державної адміністрації від 1 жовтня 2014 року за № 411-413, розмір збитків складає 36 101,67 грн.

Стверджувала, що на момент звернення до суду з позовом відповідач збитки не відшкодував, а тому з урахуванням уточнення в судовому засідання позовних вимог позивач просила їх стягнути з відповідача.

16 січня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області ухвалив рішення, яким позов задовольнив: стягнув з відповідача на користь відповідача збитки у сумі 36 101,67 грн.

Суд вважав, що відповідач фактично користується земельними ділянками без достатніх правових підстав. Мотивував рішення тим, що з часу виникнення права власності на об'єкти нерухомості у відповідача виник обов'язок укласти та зареєструвати договір оренди на відповідну земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно. Суд зазначив, що шкода у розмірі 36 101,67 грн заподіяна позивачеві саме внаслідок протиправної поведінки відповідача.

25 квітня 2018 року Апеляційний суд Запорізької області прийняв постанову, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Мотивував постанову тим, що обставини справи суд першої інстанції встановив, і його висновки відповідають вимогам закону. Апеляційний суд вказав, що будь-яких доказів, які спростовують розрахунки позивача щодо розміру заподіяної шкоди відповідач не надав, як і доказів на підтвердження неможливості оформлення права користування земельними ділянками відповідно до вимог закону. Суд апеляційної інстанції також визнав недоречними вимоги відповідача щодо закриття провадження у справі та наявності юрисдикції господарського суду з огляду на те, що об'єкти нерухомості зареєстровані за відповідачем саме як за фізичною собою, а не як за фізичною особою-підприємцем.

19 травня 2018 року відповідач подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу. Просить скасувати ухвалені у справі судові рішення й ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Скаржиться на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотивує скаргу тим, що згоди на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок йому надавалися як фізичній особі-підприємцю, а тому спір має розглядатися за правилами господарського судочинства. Вказує, що користується земельними ділянками, які знаходяться під об'єктами нерухомості і необхідні для їх обслуговування, а також сплачує податок на землю. Вважає, що позивач мав пред'явити вимоги за кожним фактом заподіяних збитків окремо. Звертає увагу, що позивач є неналежним в частині вимоги про стягнення збитків за користування земельною ділянкою площею 1,1164 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_2, оскільки вона перебуває у державній, а не в комунальній власності.

27 червня 2018 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду ухвалою відкрив касаційне провадження.

23 липня 2018 року позивач подав відзив на касаційну скаргу. Просить залишити її без задоволення. Вважає, що рішення судів у справі є законними й обґрунтованими з огляду на таке: власником об'єктів нерухомості є відповідач як фізична особа, а тому спір правильно розглянутий за правилами цивільного судочинства; позивач жодної плати за користування земельними ділянками не вносить; розмір збитків розрахований на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель з урахуванням категорії земель і виду цільового призначення; земельний податок зараховується до бюджету Семенівської сільської ради як місцевий податок; позивач використав право на об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог, пов'язаних між собою.

12 грудня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

9 січня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

З огляду на те, що відповідач оскаржує рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 25 квітня 2018 року, зокрема, з підстав порушення правил суб'єктної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Отже, справа розглядатиметься Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402, частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

у х в а л и л а :

1. Прийняти до розгляду справу за позовом Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області, про стягнення збитків, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 січня 2018 року і постанову Апеляційного суду Запорізької області від 25 квітня 2018 року.

2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 13 лютого 2019 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

3. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач

Д. А. Гудима

Судді:

Н. О. Антонюк

Н. П. Лященко

С. В. Бакуліна

О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук

Л. І. Рогач

В. І. Данішевська

І. В. Саприкіна

О. С. Золотніков

О. М. Ситнік

В. С. Князєв

В. Ю. Уркевич

Л. М. Лобойко

О. Г. Яновська