ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 70517455

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

27.11.2017 Справа № 904/1926/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чимбар Л.О.(доповідач)

судді: Антонік С.Г., Березкіна О.В.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2017р. у справі №904/1926/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Буд ІІІ" про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 у справі №904/1926/16 за нововиявленими обставинами

у справі

За позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Буд ІІІ", с. Партизанське, Дніпропетровська область

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2017р. (суддя Петренко Н.Е.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Буд III" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 у cпpaвi №904/1926/16 задоволено.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 у cпpaвi №904/1926/16 скасувано

В задоволені позову Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Промекономбанк"" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Буд III" про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення від 30.10.2016р. скасувати та залишити в силі рішення від 06.06.2016р.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами справи та апеляційної скарги дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги з наступних підстав.

Частиною 3 статті 94 ГПК України передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору по справі.

В силу п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга (подання) не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

В силу п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга (подання) не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В тексті апеляційної скарги скаржник, посилаючись на складне фінансово-економічне становище, просив звільнити від сплати судового збору.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Згідно із пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02. 2013 N 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Скаржником не наведено жодних доводів та не надано будь-якого доказу на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, як і доказів того, що ним вчинені відповідні дії для сплати судового збору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки відстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку апелянтом не доведено, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк" про відстрочення сплати судового збору до прийняття судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає поверненню заявникові без розгляду.

Частиною 4 ст. 97 ГПК України передбачено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2 і 3 частини 1 цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволені клопотання публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк" про відстрочення сплати судового збору до прийняття судового рішення.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2017р. у справі №904/1926/16 повернути без розгляду.

Додаток на адресу скаржника: апеляційна скарга з додатками, всього на 14 аркушах.

Головуючий суддя Л.О. Чимбар

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.В. Березкіна

Постанова № 87891117

Vollansicht öffnen

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 904/1926/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Буд ІІІ"

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2019 (головуючий Кощеєв І.М., судді: Орєшкіна Е.В. і Широбокова Л.П.)

у справі № 904/1926/16

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Буд ІІІ" про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2017 у справі

за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк" (далі - Банк)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Буд ІІІ" (далі - Товариство)

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Банк звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 позовні вимоги задоволено. Витребувано з незаконного володіння Товариства майно, а саме 1/100 частку виробничого комплексу залізобетонних виробів (далі - ЗБВ): будівлі та споруди, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, село Партизанське, вул. Леніна, буд. 25е. Зобов`язано Товариство передати вказану частку майна Банку. Витребувано з незаконного володіння Товариства майно, а саме 99/100 частки виробничого комплексу ЗБВ: будівлі та споруди, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, село Партизанське, вул. Леніна, буд. 25е. Зобов`язано Товариство передати вказану частку майна Банку.

На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016, яке набрало законної сили 24.06.2016, видано накази.

Товариство звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 за нововиявленими обставинами.

У подальшому Товариство звернулось до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2017 заяву Товариства про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на виробничий комплекс ЗБВ: будівлі та споруди за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський (колишній Дніпропетровський) район, село Партизанське, вул. Леніна (нова назва Заводська), буд. 25е. Відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: складова частина об`єкта нерухомого майна: завод ЗБВ ?А? 14 966,4 кв.м; завод БЗЦ (бетонозмішувальний) ?Б? 798,6 кв.м; компресорна ?В? 315,2 кв.м; складське приміщення ?Г? 66,4 кв.м; вбиральня ?Д?; побутове приміщення ?Е? 7,5 кв.м; градирня ?Ж?; склад хімічних добавок ?З? 45,2 кв.м; фасувальне приміщення ?Л? 27,0 кв.м; фасувальне приміщення ?М? 55,6 кв.м; навіс ?Н?; навіс ?О?; насосна ?П?, розвантажувальне приміщення ?Р?; пункт перевантаження інертних вантажів ?С?; пункт перевантаження інертних вантажів ?Т?; склад інертних вантажів ?У?; навіс ?Ф?; огорожа №№ 1-2; ресивери №№ 3-6; ємкості для сховища цементу №№ 7-18; склад готової продукції 19; залізнична колія 20; замощення І; парові камери ПК1-ПКУ.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2017 заяву Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 задоволено. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 скасовано. У задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2017, Банк звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2017, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 залишити в силі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Банку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2018 зупинено апеляційне провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 175/783/15-ц, яка розглядається Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області.

Товариство звернулося до апеляційного суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2017, та зняття арешту із спірного нерухомого майна.

Заява обґрунтована тим, що витребування спірного майна у Товариства, арешт, накладений на вказане майно, не може сприяти поновленню або ефективному захисту прав Банка у даній справі, адже у зв`язку із зміною обставин, які мали місце у 2018 році, актуальність арешту, накладеного за заявою Товариства, вже відпала.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2019 відмовлено у задоволенні заяви Товариства про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2017. Зупинено апеляційне провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 175/783/15-ц, яка розглядається Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у даному випадку наявні підстави для продовження дії вжитих судом першої інстанції заходів забезпечення позову, а тому заява Товариства є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні заяви Товариства про скасування заходів забезпечення позову, Товариство звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині та в цій частині прийняти нове рішення, яким клопотання Товариства про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційним судом при постановленні ухвали було порушено статті 136, 145 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Від Банку відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши повноту встановлення апеляційним судом обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали встановлено, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 позовні вимоги задоволено. На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016, яке набрало законної сили 24.06.2016, видано накази.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.09.2017: прийнято відмову Товариства від апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2017; апеляційне провадження у cправі припинено.

Товариство звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2017 прийнято до розгляду заяву Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016.

У подальшому Товариство звернулось до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2017 заяву Товариства про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на виробничий комплекс ЗБВ: будівлі та споруди за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський (колишній Дніпропетровський) район, село Партизанське, вул. Леніна (нова назва Заводська), буд. 25е.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 апеляційну скаргу Банка на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2017 залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2017 - без змін.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2017 заяву Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 задоволено. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 скасовано. У задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2017, Банк звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2017, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 залишити в силі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Банка.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2018 зупинено апеляційне провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 175/783/15-ц, яка розглядається Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд з 03.10.2018 припинив здійснення правосуддя у зв`язку з публікацією в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2018 прийнято до провадження справу № 904/1926/16 за апеляційною скаргою Банку на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2017.

Товариство звернулося до апеляційного суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2017, та зняття арешту із спірного нерухомого майна.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Водночас заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи і має на меті гарантувати реальне виконання рішення суду.

Тобто забезпечення позову має тимчасовий характер, спрямований саме на гарантування виконання майбутнього рішення господарського суду, та має бути скасований господарським судом у разі, якщо потреба у такому забезпеченні відпала з певних причин.

Згідно з частинами дев`ятою, десятою статті 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Вжиті судом заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили судовим рішенням.

Апеляційним судом встановлено, що рішенням господарського суду від 30.10.2017 у задоволенні позову було відмовлено.

Вказане рішення є предметом апеляційного розгляду у даній справі. Тобто, на даний час, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2017 законної сили не набрало.

Враховуючи, що заходи забезпечення позову є тими заходами, що застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду та як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд апеляційної інстанції посилання Товариства про відсутність між сторонами спору визнав таким, що не відповідає дійсності, оскільки спір по суті у даній справі не вирішено, що свідчить про наявність підстав для подальшого існування заходів забезпечення позову, вжитих на забезпечення прав Банку в даній справі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у даному випадку наявні підстави для продовження дії вжитих судом першої інстанції заходів забезпечення позову, а тому заява Товариства є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Посилання в касаційній скарзі на те, що апеляційним судом при постановленні ухвали було порушено статті 136, 145 ГПК України, не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки спростовуються викладеними у даній постанові доводами суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України ?Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ? від 15.01.2020 № 460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки апеляційним судом було постановлено ухвалу з дотриманням норм процесуального права, що надає підстави залишити її без змін.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін постановлену у даній справі ухвалу суду апеляційної інстанції, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 304, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Буд ІІІ" залишити без задоволення, а ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2019 у справі № 904/1926/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко