ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
27.11.2017 Справа № 904/1926/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чимбар Л.О.(доповідач)
судді: Антонік С.Г., Березкіна О.В.
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2017р. у справі №904/1926/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Буд ІІІ" про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 у справі №904/1926/16 за нововиявленими обставинами
у справі
За позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк", м. Донецьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Буд ІІІ", с. Партизанське, Дніпропетровська область
про витребування майна з чужого незаконного володіння
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2017р. (суддя Петренко Н.Е.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Буд III" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 у cпpaвi №904/1926/16 задоволено.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 у cпpaвi №904/1926/16 скасувано
В задоволені позову Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Промекономбанк"" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Буд III" про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення від 30.10.2016р. скасувати та залишити в силі рішення від 06.06.2016р.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами справи та апеляційної скарги дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги з наступних підстав.
Частиною 3 статті 94 ГПК України передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору по справі.
В силу п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга (подання) не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
В силу п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга (подання) не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
В тексті апеляційної скарги скаржник, посилаючись на складне фінансово-економічне становище, просив звільнити від сплати судового збору.
Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.
Згідно із пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02. 2013 N 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Скаржником не наведено жодних доводів та не надано будь-якого доказу на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, як і доказів того, що ним вчинені відповідні дії для сплати судового збору.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки відстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку апелянтом не доведено, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк" про відстрочення сплати судового збору до прийняття судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає поверненню заявникові без розгляду.
Частиною 4 ст. 97 ГПК України передбачено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2 і 3 частини 1 цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.
Керуючись ст. 86, п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволені клопотання публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк" про відстрочення сплати судового збору до прийняття судового рішення.
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2017р. у справі №904/1926/16 повернути без розгляду.
Додаток на адресу скаржника: апеляційна скарга з додатками, всього на 14 аркушах.
Головуючий суддя Л.О. Чимбар
Суддя С.Г. Антонік
Суддя О.В. Березкіна
Ухвала № 80511837
УХВАЛА
12 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/1926/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ІНДУСТРІЯ"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2019 (колегія суддів: Кощеєв І.М. (головуючий), судді Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В.)
зі справи № 904/1926/16
за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк" (далі - Банк)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Буд ІІІ" (далі - ТОВ "Холдинг Буд ІІІ")
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
особа, яка зверталася із заявою про скасування заходів забезпечення позову, - товариство з обмеженою відповідальністю "БУД ІНДУСТРІЯ" (далі - ТОВ "БУД ІНДУСТРІЯ"),
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Касаційного господарського суду від 25.02.2049 відкрито касаційне провадження у справі № 904/1926/16 за касаційною скаргою ТОВ "БУД ІНДУСТРІЯ" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2019 зі справи та постановлено здійснити перегляд зазначеного судового рішення в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Під час підготовки справи до розгляду судом встановлено, що оскаржуваною ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2019 повернуто без розгляду заяву ТОВ "БУД ІНДУСТРІЯ" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2017 зі справи.
Судовий акт попередньої інстанції мотивований тим, що ТОВ "БУД ІНДУСТРІЯ" не є учасником справи, у той же час згідно з приписами статті 145 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, в редакції, чинній з 15.12.2017) заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У касаційній скарзі ТОВ "БУД ІНДУСТРІЯ" просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду та постановити нове рішення про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2017 зі справи № 904/1926/16.
Відповідно до частини п'ятої статті 145 ГПК України ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
Водночас відповідно до частин восьмої та дев'ятої статті 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
Згідно з частиною дев'ятою статті 141 ГПК України ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.
Відповідно ж до частини першої статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Згідно з приписами пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку про те, що до ухвал "щодо забезпечення прозову", про які йдеться у пункті 3 частини першої статті 287 ГПК України, відносяться ухвали: про забезпечення позову, про заміну заходу забезпечення позову, про скасування забезпечення позову, про відмову у забезпеченні позову, про відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову, про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення.
Таким чином, положення пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України виключають можливість оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення без розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову у касаційному порядку.
Так, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
При цьому процесуальні обмеження, як правило, вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб.
Також Суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.
До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.
Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").
Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції має відмовляти у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Тому з метою забезпечення єдності та стабільності судової практики, забезпечення передбачуваності застосування правових норм, недопущення порушення прав інших учасників цієї справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що ухвала суду апеляційної інстанції про повернення без розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову не може бути оскаржена в касаційному порядку, та у зв'язку з цим - й про необхідність закриття касаційного провадження з перегляду ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2019 зі справи № 904/1926/16.
Керуючись статтями 234, 287, 293, 296, 314 ГПК України, Касаційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Закрити провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ІНДУСТРІЯ" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2019 зі справи № 904/1926/16.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов
Суддя В. Селіваненко