КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" серпня 2017 р. Справа№ 910/3438/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Дикунської С.Я.
Алданової С.О.
при секретарі судового засідання: Цукарєвій Г.В.
за участю представників:
від позивача: Гармашов Б.С. за довіреністю від 06.02.2017;
від відповідача: Кузмич-Браток Р.А. за довіреністю від 15.05.2017;
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ"
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017
у справі № 910/3438/17 (суддя А.І. Привалов)
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву
до Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ"
про розірвання договору та зобов'язання повернути майно
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/3438/17 позов задоволено повністю.
Розірвано договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - лікарні на 400 ліжок, який знаходиться за адресою: м. Київ, смт. Бортничі, вул. Світла, № 504 від 27.08.1997р., укладений між Регіональним відділення Фонду Державного майна України по м. Києву та Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз".
Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 121 В, код ЄДРПОУ 13980201) повернути Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825) об'єкт незавершеного будівництва - лікарню на 400 ліжок, який знаходиться за адресою: м. Київ, смт. Бортничі, вул. Світла, за актом приймання-передачі. Видано наказ.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 121 В, код ЄДРПОУ 13980201) в доход Державного бюджету України (стягувач: Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача 820019; рахунок отримувача 31215256700001; код класифікації доходів бюджету 22030106 ("Судовий збір") судовий збір у сумі 3200 грн. Видано наказ.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Компанія "РАЙЗ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/3438/17 скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву відмовити повністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" у справі №910/3438/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.08.2017.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 08.08.2017 у зв'язку з перебуванням суддів Пономаренко Є.Ю. та Дідиченко М.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Дикунської С.Я., Алданової С.О.
У судовому засіданні 09.08.2017 оголошено перерву до 15.08.2017.
В судове засідання 15.08.2017 з'явились представники позивача та відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/3438/17 скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву відмовити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити рішення першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
27.08.1997 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (за договором - продавець) та спільним українсько-британським підприємством (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) "Райз-Інвест" (за договором - покупець) було укладено Договір № 504 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва (далі - Договір № 504 купівлі-продажу).
Відповідно до п. 1.1. Договору № 504 купівлі-продажу, продавець продав об'єкт незавершеного будівництва - лікарня на 400 ліжок, який знаходиться за адресою: м. Київ, смт. Бортничі, вул. Світла, а покупець купив об'єкт незавершеного будівництва і зобов'язується сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в Договорі.
Пунктом 1.2 Договору № 504 купівлі-продажу встановлено, що право власності на об'єкт незавершеного будівництва переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення Договору.
Згідно з п. 2.1. Договору № 504 купівлі-продажу, покупець зобов'язаний внести 340 000 гривень (триста сорок тисяч гривень) за придбаний об'єкт приватизації протягом 120 календарних днів з моменту підписання цього договору, при умові внесення покупцем 50 відсотків від вищезазначеної в цьому пункті суми, протягом 30 календарних днів. Інші 50 відсотків вартості об'єкта в сумі 170 000 (сто сімдесят тисяч гривень) покупець сплачує щомісячно рівними частинами на протязі 90 днів. При цьому, сума застави, 149 гривень (сто сорок дев'ять гривень), зараховується при остаточному розрахунку за придбаний об'єкт.
Відповідно до п. 3.2 Договору № 504 купівлі-продажу, передача об'єкта приватизації продавцем і прийняття об'єкта приватизації покупцем посвідчуються актом прийому-передачі, який підписується сторонами
17.03.1998 між позивачем та спільним українсько-британським підприємством (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) "Райз-Інвест" підписано Акт № 579 прийому-передачі об'єкта незавершеного будівництва лікарні на 400 ліжок.
Згідно з п. 5.5. Договору купівлі-продажу № 504, покупець зобов'язаний протягом 3 років закінчити будівництво основного корпусу, а будівництво всього об'єкта закінчити на протязі 5 років.
У разі невиконання покупцем умов цього договору продавець має право у встановленому порядку на розірвання договору, відшкодування завданих збитків у цінах, діючих на момент розірвання договору, та повернення об'єкта незавершеного будівництва у власність продавця (п. 7.3 Договору купівлі-продажу № 504).
23.10.1998 між спільним українсько-британським підприємством (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) "Райз-Інвест" та приватним підприємством "Агропостачання" було укладено Договір купівлі-продажу (відчуження) нерухомості, за умовами якого продавець продав, а покупець купив незавершене будівництво офісу, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Світла.
05.11.1998 між приватним підприємством "Агропостачання" та закритим акціонерним товариством Компанія "Райз" (назву якого було змінено на публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз") укладено Договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва (надалі - Договір купівлі-продажу від 05.11.1998р.).
У відповідності до п. 1.1. Договору купівлі-продажу від 05.11.1998р., приватне підприємство "Агропостачання" продало, а відповідач купив об'єкт незавершеного будівництва - лікарню на 400 ліжок, що знаходиться за адресою: м. Київ, смт. Бортничі, вул. Світла.
Водночас, п. 5.4. Договору купівлі-продажу № 504 передбачено, що при зміні власника об'єкта приватизації покупець повинен покласти всі зобов'язання за даним договором на нового власника.
24.06.2003 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Закритим акціонерним товариством Компанія "Райз" укладено Угоду про продовження строків завершення будівництва до Договору № 504 купівлі-продажу від 27 серпня 1997 року (далі - Угода).
Пунктом 1.3. Угоди сторони погодили, що до Закритого акціонерного товариства Компанія "Райз" переходять визначені в Договорі № 504 купівлі-продажу від 27 серпня 1997 року зобов'язання та права щодо предмету Договору № 504 купівлі-продажу від 27 серпня 1997 року.
Згідно з п. 2.1. Угоди, ЗАТ Компанія "Райз" зобов'язано закінчити будівництво об'єкта незавершеного будівництва - лікарні на 400 ліжок, який знаходиться за адресою: м. Київ, смт. Бортничі, вул. Світла до 31 грудня 2005 року.
27.01 2015 між позивачем та відповідачем було підписано Договір про внесення змін до Угоди від 24.06.2003 року про продовження строків завершення будівництва у відповідності до договору купівлі-продажу № 504 від 27 серпня 1997 року, посвідченої Решетніковою С.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24 червня 2003 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1061, в якому сторони визначили, що ПАТ "Компанія "Райз" зобов'язано закінчити будівництво об'єкта незавершеного будівництва - лікарні на 400 ліжок, який знаходиться за адресою: м. Київ, смт. Бортничі, вул. Світла до 27 серпня 2015 року.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом зазначає, що 18.12.2015 складено Акт № 2 поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - лікарні на 400 ліжок від 27.08.1997 № 504, згідно з яким завершення будівництва об'єкта не виконано.
Враховуючи наведене, позивач зазначає, що відповідачем не виконано умови договору купівлі-продажу № 504 від 27 серпня 1997 року, Угоди про продовження строків завершення будівництва до Договору № 504 купівлі-продажу від 27.08.1997 та Договору від 27.01.2015р. про внесення змін до Угоди від 24.06.2003 року про продовження строків завершення будівництва у відповідності до договору купівлі-продажу № 504 від 27 серпня 1997 року в частині забудови об'єкта незавершеного будівництва у встановленні строки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Договір № 504 купівлі-продажу від 27.08.1997 є договором купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, а тому спірні правовідносини регулюються в т.ч. законодавством про приватизацію державного майна.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація державного майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.
Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з положеннями ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є: встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва.
Абзацом 6 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що державний орган приватизації зобов'язаний вимагати від нового власника виконання зобов'язань, визначених договором купівлі-продажу об'єкта приватизації, та в разі їх невиконання застосовувати до нього санкції згідно із законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначалось вище, відповідно до 2.1 Договору про внесення змін до Угоди від 24.06.2003 року про продовження строків завершення будівництва у відповідності до договору купівлі-продажу № 504 від 27 серпня 1997 року, відповідач зобов'язаний був закінчити будівництво об'єкта незавершеного будівництва - лікарні на 400 ліжок, яка знаходиться за адресою: м. Київ, смт. Бортничі, вул. Світла, до 27 серпня 2015 року.
Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз" належними та допустимими доказами не підтверджено факт закінчення будівництва лікарні на 400 ліжок, яка знаходиться за адресою: м. Київ, смт. Бортничі, вул. Світла до 27 серпня 2015 року.
Пунктом 3 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що державні органи приватизації у межах своєї компетенції контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна.
Відповідно ч. 2 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації.
19.11.2015 позивач звернувся до відповідача з листом від 16.11.2015р. вих. № 30-03/11597, в якому повідомив, що перевірка виконання умов договору призначена на IV квартал 2015. Крім того, позивач повідомив, що для складання акта перевірки відповідачу необхідно до 24.11.2015р. надати до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву належним чином завірені копії документів, що підтверджують виконання п. 5 договору № 505 купівлі-продажу від 27.08.1997р.
01.12.2015 позивач звернувся до відповідача з нагадуванням від 27.11.2015р. вих. № 30-03/12024 щодо надання документів про стан виконання договору купівлі-продажу № 504 від 27.07.1997р.
08.12.2015 позивач отримав лист-відповідь відповідача від 30.11.2016р. вих.. № 746-12, в якому останній повідомив про можливість надати лише частину витребуваних документів та зазначив, що ПАТ "Компанія "Райз" звернулась до РВ ФДМУ по місту Києву і постійної комісії Київської міської ради з питань власності з заявами щодо продовження строку завершення будівництва, проте відповіді на вказані заяви не отримало.
18.12.2015 позивач, в межах наданих йому Законом повноважень, здійснив перевірку виконання відповідачем умов договору № 504 купівлі-продажу від 27.08.1997 року (зі змінами).
Як встановлено судом вище, за результатами перевірки складено Акт № 2 поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - лікарні на 400 ліжок від 27.08.1997 № 504, згідно з яким завершення будівництва об'єкта не виконано.
За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
В то же час, як вбачається з матеріалів справи, об'єкт приватизації станом на дату звернення з даним позовом до суду забудований не був.
Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо завершення будівництва об'єкта приватизації у встановлений строк.
Відповідачем вказане порушення умов Договору не спростоване, належних та допустимих доказів, які б підтверджували виконання ним зобов'язання за спірним договором щодо забудови об'єкта приватизації у встановлений строк суду не надано.
У судовому засіданні, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначив, що не є стороною Договору № 504 купівлі-продажу від 27.08.1997, а тому вимога позивача про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - лікарні на 400 ліжок, яка знаходиться за адресою: м. Київ, смт. Бортничі, вул. Світла, укладеного між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по м. Києву та Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз", не може бути задоволена.
Також, відповідач посилається на те, що на станом на день розгляду справи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про реєстрацію права власності за громадянином Глущенко В.А. на підставі рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13.07.2009р. № 2-4409/2009, що позбавляє відповідача виконувати умови договору та повноцінно використовувати своє майно.
Однак, суд, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, дійшов висновку, що твердження відповідача є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.
Так, 24.06.2003р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Закритим акціонерним товариством Компанія "Райз" укладено Угоду про продовження строків завершення будівництва до Договору № 504 купівлі-продажу від 27.08.1997р., тобто зазначена угода є невід'ємною частиною Договору № 504 купівлі-продажу від 27.08.1997р.
У пункті 1.3. Угоди сторони погодили, що до Закритого акціонерного товариства Компанія "Райз" переходять визначені в Договорі № 504 купівлі-продажу від 27.08.1997р. зобов'язання та права щодо предмету Договору № 504 купівлі-продажу від 27.08.1997р.
Таким чином, підписавши та погодивши п. 1.3 Угоди, сторони фактично замінили сторону у Договорі № 504 купівлі-продажу від 27.08.1997р. - покупця, спільне українсько-британське підприємство (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) "Райз-Інвест" на публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз".
Отже, з моменту підписання між позивачем та відповідачем Угоди про продовження строків завершення будівництва до Договору № 504 купівлі-продажу від 27.08.1997р., публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз" стало правонаступником спільного українсько-британського підприємства (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) "Райз-Інвест" по правам та зобов'язанням за Договором № 504 купівлі-продажу від 27.08.1997р.
Також, суд вважає безпідставним посилання відповідача на ту обставину, що виконанню умов договору щодо завершення будівництва об'єкту приватизацію перешкоджає реєстрація права власності за громадянимо Глущенко В.А., оскільки запис про реєстрацію речового права було внесено приватним нотаріусом 11.05.2016р., тоді як факт порушення ПАТ "Компанія "Райз" умов Договору № 504 купівлі-продажу від 27.08.1997р. було встановлено в грудні 2015 року.
Крім того, відповідачем жодним доказом не підтверджено, що гр. Глущенко В.А. вчинялись дії, які перешкоджали ПАТ "Компанія "Райз" виконати взяті на себе за Договором № 504 купівлі-продажу від 27.08.1997р. зобов'язання щодо завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва - лікарні на 400 ліжок, яка знаходиться за адресою: м. Київ, смт. Бортничі, вул. Світла, у строк до 27 серпня 2015 року.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов Договору щодо закінчення будівництва об'єкта приватизації у строк, встановлений договором.
Пунктом 4.2 Угоди встановлено, що на вимогу РВ ФДМ України по м. Києву або за домовленістю сторін, договір купівлі-продажу № 504 від 27.08.1997р. та цю Угоду може бути розірвано або визнано недійсними у судовому порядку у разі невиконання або неналежного виконання ЗАТ компанією "Райз" своїх зобов'язань, викладених у п. 2.1 цієї угоди.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Враховуючи встановлені обставини та факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо закінчення будівництва об'єкту приватизації, суд дійшов висновку, що вимога Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до п. 7.3 Договору купівлі-продажу № 504, у разі невиконання покупцем умов цього договору продавець має право у встановленому порядку на розірвання договору, відшкодування завданих збитків у цінах, діючих на момент розірвання договору, та повернення об'єкта незавершеного будівництва у власність продавця.
Пунктом 4.3 Угоди до Договору, встановлено, що у разі розірвання в судовому порядку або за згодою сторін договору купівлі-продажу у зв'язку невиконанням або неналежним виконанням ЗАТ компанією "Райз" своїх зобов'язань, приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність, що здійснюється шляхом передачі об'єкта незавершеного будівництва - лікарні на 400 ліжок, яка знаходиться за адресою: м. Київ, смт. Бортничі, вул. Світла, яка засвідчується актом прийому-передачі.
Враховуючи наведене вище, а також встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути об'єкт незавершеного будівництва за актом приймання-передачі, також підлягає задоволенню.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/3438/17.
Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/3438/17 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/3438/17 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/3438/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Л.Г. Смірнова
Судді С.Я. Дикунська
С.О. Алданова
Постанова № 90057717
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/3438/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 (у складі колегії суддів: Яковлєв М.Л. (головуючий), Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.)
у справі № 910/3438/17
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву
до Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз»
про розірвання договору та зобов`язання повернути майно,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2017 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - РВ ФДМУ) звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» (далі - ПАТ «Компанія «Райз»), у якому просило розірвати договір купівлі-продажу від 27.08.1997 № 504 об`єкта незавершеного будівництва - лікарні на 400 ліжок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між сторонами у справі; зобов`язати відповідача повернути зазначений об`єкт за актом приймання-передачі РВ ФДМУ.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням ПАТ «Компанія «Райз» умов договору купівлі-продажу від 27.08.1997 № 504 щодо завершення будівництва об`єкта, яке є предметом договору, у визначені строки, що є підставою для розірвання договору та повернення об`єкта приватизації у державну власність.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017, позов задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу від 27.08.1997 № 504 об`єкта незавершеного будівництва - лікарні на 400 ліжок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між РВ ФДМУ і ПАТ «Компанія «Райз». Зобов`язано ПАТ «Компанія «Райз» повернути РВ ФДМУ зазначений об`єкт незавершеного будівництва за актом приймання-передачі.
Судові рішення мотивовано тим, що з огляду на встановлені обставини справи та факт невиконання відповідачем зобов`язань щодо закінчення будівництва об`єкта приватизації у визначені строки, наявні правові підстави для розірвання договору купівлі-продажу цього об`єкта та його повернення у державну власність.
У грудні 2019 року до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 (особи, яка не брала участі у справі) на рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2020 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі № 910/3438/17; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено її розгляд.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі № 910/3438/17.
Ухвалу апеляційного господарського суду мотивовано тим, що за встановлених у справі обставин, оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду питання про права, обов`язки та інтереси ОСОБА_1 не вирішувалося, що є наслідком закриття апеляційного провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у березні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК, просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує, зокрема, тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права при постановленні оскарженої ухвали та не враховано, що оскаржене рішення суду першої інстанції стосується прав скаржника, оскільки він є належним володільцем об`єкта незавершеного будівництва лікувально-оздоровчого комплексу, що знаходиться у АДРЕСА_1, що підтверджено належними доказами, а судами не встановлено обставин перебування зазначеного об`єкта у державній власності, тому у суду апеляційної інстанції не було підстав для закритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.04.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 910/3438/17 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 у справі № 910/3438/17 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.05.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 910/3438/17 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК, та постановлено здійснити перегляд зазначеного судового рішення без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
РВ ФДМУ у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про закриття апеляційного провадження, тому просить залишити оскаржене судове рішення без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У частині 1 статті 254 ГПК закріплено норму, відповідно до якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто суд має розглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може бути взято до уваги.
Отже, за змістом статей 17, 254 ГПК особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку цих статей ГПК, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо зазначено про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.
У справі, яка розглядається, предметом позову є вимога РВ ФДМУ про розірвання договору купівлі-продажу від 27.08.1997 № 504 об`єкта незавершеного будівництва - лікарні на 400 ліжок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між РВ ФДМУ та ПАТ «Компанія «Райз», та зобов`язання відповідача повернути зазначений об`єкт за актом приймання-передачі РВ ФДМУ.
Апеляційним судом установлено, що ОСОБА_1 не брав участі у справі під час її розгляду судом першої інстанції, однак, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017, послався на те, що цим рішенням вирішено питання про його права та інтереси.
В обґрунтування порушення вказаним рішенням його прав та інтересів ОСОБА_1 зазначив, що місцевий господарський суд оскаржуваним рішенням вирішив питання про право власності ОСОБА_1 на об`єкт незавершеного будівництва, що знаходиться у смт Бортничі по вул. Світла, вимога про повернення якого заявлена позивачем у позові, оскільки станом на час прийняття оскаржуваного судового рішення право власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва було зареєстровано за скаржником, який є його єдиним володільцем.
Судом апеляційної інстанції з огляду на матеріали справи установлено, що 11.05.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис за № 926958480000 про реєстрацію права власності на зазначений об`єкт незавершеного будівництва за ОСОБА_1 на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13.07.2009 у справі № 2-4409/2009 про визнання дійсним, укладеного між скаржником і Фірмою «ТЕВікс», договору купівлі-продажу спірного майна від 25.06.2002 та визнання за скаржником права власності на це майно.
Разом із тим рішенням Апеляційного суду міста Києва від 02.03.2011 у справі № 22-2183/11 (№ 2-4409/2009), залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.08.2011, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13.07.2009 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Отже, за висновками апеляційного господарського суду, приватним нотаріусом зареєстровано право власності на спірне майно за скаржником на підставі судового рішення, яке не набрало законної сили та в подальшому було скасоване, тому, таке право було зареєстровано за скаржником без відповідної правової підстави.
Водночас судом апеляційної інстанції установлено, що договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва між Фірмою «ТЕВікс» та ОСОБА_1 було укладено без додержання передбаченої законом нотаріальної форми, а саме статті 227 Цивільного кодексу Української РСР, чинного на час укладення цього договору, що відповідно до частини 1 статті 47 цього Кодексу тягне за собою його недійсність, а відповідно до норм законодавства недійсна угода (правочин) не створює жодних правових наслідків, крім тих, що пов`язані з її недійсністю. За таких обставин і реєстраційне посвідчення права власності скаржника на об`єкт нерухомого майна не породжує жодних правових наслідків.
Крім того, як встановлено судом, зі змісту договору купівлі-продажу, про розірвання якого заявлено позов у цій справі, вбачається, що об`єкт незавершеного будівництва було продано за результатами проведеного аукціону в порядку, встановленому Законом України «Про приватизацію державного майна» та Державної програми приватизації. Відповідно до посвідчувального напису, вчиненого на зазначеному договорі, під час його посвідчення нотаріус перевіряв, зокрема, правоздатність продавця - РВ ФДМУ та належність останньому відчужуваного об`єкта незавершеного будівництва.
Будь-яких доказів того, що РВ ФДМУ приймало рішення, спрямоване на відчуження зазначеного майна скаржнику, поза межами договору, який є предметом спору у цій справі, судом установлено не було, а матеріали справи таких доказів не містять.
Разом із тим, за встановлених судом обставин, скаржник не є стороною договору, про розірвання якого заявлено позов РВ ФДМУ у цій справі, та учасником спірних правовідносин; в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 11.05.2017 не міститься висновків про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , у резолютивній частині цього рішення суду також не зазначено про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що права скаржника оскаржуваним судовим рішенням порушено не було.
За змістом пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
Таким чином суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи як третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
У справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції, встановивши після відкриття апеляційного провадження, що оскарженим судовим рішенням місцевого господарського суду питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала апеляційну скаргу, не вирішувалося, правомірно закрив апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК.
Доводи, викладені ОСОБА_1 у касаційній скарзі, зазначених висновків апеляційного суду не спростовують, а в силу положень частини 2 статті 300 ГПК встановлені апеляційним судом обставини не можуть набути інакшої оцінки суду касаційної інстанції, оскільки за приписами цієї норми процесуального права суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 300 ГПК).
Загалом доводи касаційної скарги ОСОБА_1 зводяться до незгоди скаржника з рішенням суду першої інстанції, яке не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.
Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства при прийнятті оскарженого судового акта щодо закриття апеляційного провадження не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування законної ухвали апеляційного господарського суду суд касаційної інстанції не вбачає.
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 у справі № 910/3438/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.С. Берднік
Судді: І.С. Міщенко
В.Г. Суховий