ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 67307356

Озвучення тимчасово недоступне

**У Х В А Л А **

**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**

Справа № 822/871/17

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

  Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

20 червня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА\_2 до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Ф" від 18 жовтня 2016 року №125451-13,

**В С Т А Н О В И В :**

В березні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Ф" від 18 жовтня 2016 року №125451-13.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Сторони в судове засідання не з'явились. Про час, день та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, позивач є фізичною особою підприємцем, який займається наступними видами діяльності: виробництво інших виробів із пластмас (основний); виробництво електричного й електронного устаткування для автотранспортних засобів; неспеціалізована оптова торгівля; кування, пресування, штампування, профілювання. Порошкова металургія.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 лютого 2011 року, позивач є власником нежилого приміщення загальною площею 428 м2, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Привокзальна, 6.

18 жовтня 2016 року Кам'янець-Подільською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №125451-13, яким визначено позивачу податкове зобов'язання за 2015 рік за платежем - податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, в сумі 3128 грн. 68 коп.

Вважаючи податкове повідомлення рішення протиправним позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1п. 266.2 ст.266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1п.266.3 ст.266 ПК України).

Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України, база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з пп. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

У відповідності п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПК України у нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.

Відповідно до п. «є» пп. 266.2.2. п. 266.2 ст. 266 ІІК України, не є об'єктом оподаткування: є) будівлі промисловості зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України зі стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 N 507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" (група 125 "Будівлі промислові та склади" клас 1251 "Будівлі промисловості").

До будівель промисловості відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018- 2000 належать до класу 1251 "Будівлі промисловості", що включає підкласи: 1251.1 "Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості; 1251.2 "Будівлі підприємств чорної металургії"; 1251.3 "Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості"; 1251.4 "Будівлі підприємств легкої промисловості"; 1251.5 "Будівлі підприємств харчової промисловості"; 1251.6 "Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості"; 1251.7 "Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості"; 1251.8 "Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро- фаянсової промисловості"; 1251.9 "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне".

Таким чином, з метою правильного застосування норм підпункту 266.2.2 ПК України при визначенні будівель промисловості в розрізі об'єкта оподаткування необхідно керуватись перш за все вимогами Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018- 2000.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до будівельно-технічних характеристик належна позивачу будівля є промисловою будівлею, що підтверджується оцінювальним актом від 12.09.2016 року, який є невід\`ємною частиною технічного паспорту на вказаний вище об\`єкт нерухомого майна.

Так, відповідно до ДК 018-200 до групи (код 125) «Будівлі промислові та склади» належить клас (код 1251) «Будівлі промислові», який включає будівлі промислового призначення, наприклад фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо.

Виходячи із викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що будівлі промисловості (виробничі корпуси, цехи. Складські приміщення промислових підприємств) відповідно до правовстановлюючих документів, що враховують вимоги ДК 018-200, не є об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Крім того, норма п. п. "є" п. 266.2.2. ст. 266 ПК України в розрізі основоположного принципу єдиного підходу до встановлення податків і зборів, передбаченого пп. 4.1.11 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, і принципу нейтральності оподаткування, встановленого у пп. 4.1.8 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України не містить жодних виключень, обмежень чи застережень щодо включення будівель промисловості, що належать на праві приватної власності фізичним особам - підприємцям, до об'єктів, які не оподатковуються в силу закону.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належна позивачу нежитлова будівля, як будівля промисловості, яка знаходиться за адресою : Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Привокзальна, 6, загальною площею 428 м2, не є об'єктом оподаткування в силу імперативних приписів закону (п. п. "є" п. 266.2.2. ст. 266 ПК України) і податок на нерухоме майно на неї не повинен нараховуватись, а відтак, оскаржуване рішення відповідача є протиправним.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначені правові норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення №125451-13 від 18.10.2016 року є незаконними та протиправними, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

При аналізі вищенаведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов до твердження, що доводи апеляційної скарги Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

**У Х В А Л И В :**

апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року - без змін.

*Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.*

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.

 

**Головуючий**

 

 

Гонтарук В. М.

 

 

 

 

**Судді**

 

 

Біла Л.М. Граб Л.С.

Ухвала № 123724508

Відкрити повний перегляд

Справа № 569/22062/24

**УХВАЛА**

11 грудня 2024 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі головуючої судді Левчука О.В., при секретарі Янку М.В., розглянувши заяву ОСОБА\_1 про відвід судді Левчука О. В. у цивільній справі за позовом ОСОБА\_2 до ОСОБА\_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА\_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державний реєстратор Власюк Руслан Віталійович

про визнання протиправним та скасування рішення та запису д/реєстратора про державну реєстрацію права власності на об\`єкт нерухомого майна,

**ВСТАНОВИВ:**

У провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА\_2 до ОСОБА\_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА\_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державний реєстратор Власюк Руслан Віталійович про визнання протиправним та скасування рішення та запису д/реєстратора про державну реєстрацію права власності на об\`єкт нерухомого майна,

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Рівненського міського суду Рівненської області цивільна справа № 569/22062/24 розподілена для розгляду судді Левчуку О. В.

06\.12.2024 ОСОБА\_1 подано заяву про відвід судді, яку він обґрунтовує, зокрема, тим, що позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення та запис д/реєстратора про державну реєстрацію права власності ОСОБА\_3 суд на об?єкт нерухомого майна р.н.261923156101-будівлю складу балонів зі спорудою(літ».2A-1») площею 5,2 кв.м.

Спірне майно вже було предметом спорів у двох інших цивільних справах, розгляд яких відбувся раніше та вже завершений:

1\)у справі №569/13244/21 за позовом ОСОБА\_3 до мене, ОСОБА\_1 .-- про скасування рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА\_1 на будівлю складу балонів зі спорудою (літ. «2-1») р.н. НОМЕР\_1 ;

2\)у справі №569/1231/23 за позовом ОСОБА\_3 вже до ОСОБА\_2 , про витребування із незаконного володіння цього ж майна(будівлю складу балонів зі спорудою).

В обох справах суд захистив відсутнє право власності ОСОБА\_3 на спірне майно, оскільки доказів фізичного існування спірного майна на вказаний ОСОБА\_3 час його набуття нею (2001 рік) не існує взагалі, а доказів набуття ОСОБА\_3 права власності на спірне майно-і зокрема. У зв?язку із цим позивач у цій справі просить скасувати і державну реєстрацію права власності ОСОБА\_3 на спірне майно.

Між тим, як і передбачалось, розгляд цієї справи було розподілено судді Левчуку О.В., який вже розглядав подібний спір, але у справі №570/2817/21, відповідачем у якій був ОСОБА\_4 . У згаданій справі рішенням судді Левчука О.В. скасованим апеляційним судом, ОСОБА\_4 був завідомо безпідставно позбавлений права власності на об?єкт нерухомого майна, у зв?язку із чим наявні підстави сумніватись у його неупередженості у цій справі. До того ж, позовна заява лише у цій справі була розподілена судді Левчуку О.В.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За змістом ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Сторони в судове засідання не викликались.

Дослідивши заяви про відвід, суд прийшов до такого висновку.

Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сімї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об\`єктивності судді.

Право на справедливий суд закріплене в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб\`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об\`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Вказане узгоджується з п. 12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, яким визначено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв\`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Таким чином, маючи на меті безумовне забезпечення гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод розгляду справи незалежним та безстороннім судом, з метою уникнення будь-яких сумнівів сторін в об\`єктивності та неупередженості судді Левчука О. В. під час розгляду даної цивільної справи, доцільно задовольнити заяву ОСОБА\_1 про відвід судді.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40 ЦПК УКраїни , суд

**УХВАЛИВ: **

Заяву ОСОБА\_1 про відвід судді Левчука О. В. у цивільній справі №569/22062/24 за позовом ОСОБА\_2 до ОСОБА\_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА\_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державний реєстратор Власюк Руслан Віталійович - задовольнити.

Цивільну справу №569/22062/24 за позовом ОСОБА\_2 до ОСОБА\_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА\_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державний реєстратор Власюк Руслан Віталійович передати до канцелярії Рівненського міського суду Рівненської області для повторного розподілу між суддями в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

**Суддя Левчук О. В.**