ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 65192555

Озвучення тимчасово недоступне

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2017 р. Справа№ 910/14188/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

при секретарі Степанець О.В.

за участю представників:

від позивача - Киричук Р.П., довіреність б/н від 10.08.2016 року,

від відповідача - Лавринович В.О., довіреність №01/1931 від 23.07.2015 року,

від третьої особи - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.01.2017 року

у справі №910/14188/16 (суддя Дупляк О.М.)

За скаргою Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у справі №20/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

до Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ"

третя особа Приватне акціонерне товариство "АВК"

про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариства "Сбербанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у справі № 20/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К."м. Дніпропетровськ", третя особа - Приватне акціонерне товариство "АВК" про звернення стягнення на предмет застави.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.01.2017 року у справі №910/14188/16 заяву Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у справі №20/16 задоволено. Видано накази на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у справі №20/16 наступного змісту:

" на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у справі № 20/16 про звернення на предмет застави за Договором застави, посвідченим 15.10.2009 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трухіною І. Г. та зареєстрованим в реєстрі за № 3417, з усіма змінами та доповненнями, а саме, на обладнання для виробництва кондитерських виробів, яке належить Публічному акціонерному товариству "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" (49051, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, буд. 11; ідентифікаційний код 00373882) на праві власності, а саме:

- заверточная машина ЕД10 (інв. номер: 531, дата введення в експлуатацію: 01.12.1985, місце знаходження: м. Мукачево, вул. Духновича, 14, заставна вартість, грн: 7 506, 56);

- заверточная машина ЕД10 (інв. номер: 1584, дата введення в експлуатацію: 30.06.2006, місце знаходження: м. Мукачево, вул. Духновича,14, заставна вартість, грн: 25 023, 74);

- заверточная машина ЕД10 (інв. номер: 1586, дата введення в експлуатацію: 30.06.2006, місце знаходження: м. Мукачево, вул. Духновича, 14, заставна вартість, грн: 25 023, 74);

- заверточная машина ЕД10 (інв. номер: 1587, дата введення в експлуатацію: 30.06.2006, місце знаходження: м. Мукачево, вул. Духновича, 14, заставна вартість, грн: 25 023, 74);

- турбомиксер лабораторний ВВ-ТМЗЛ (інв. номер: 4224, дата введення в експлуатацію: 28.05.2010, місце знаходження: м. Мукачево, вул. Духновича, 14, заставна вартість, грн: 29 357, 84);

- заверточньїй автомат ЕД10 (інв. номер: 1583, дата введення в експлуатацію: 30.06.2006, місце знаходження: м. Мукачево, вул. Духновича, 14, заставна вартість, грн: 25 023, 74);

- автомат для загортання ЕД 10 (інв. номер: 1582, дата введення в експлуатацію: 30.06.2006, місце знаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 11, заставна вартість, грн: 6 697, 84).

Встановити спосіб реалізації предмету застави шляхом продажу через прилюдні торги, в межах процедури виконавчого провадження за ціною продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчого провадження.

Від продажу зазначеного майна задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46; рахунок № 3739604 в ПАТ "Сбербанк", МФО 320627; ідентифікаційний код 25959784) за Договором про відкриття кредитної лінії № 04-В/09/22/ЮО від 15.10.2009, укладеним з Приватним акціонерним товариством "АВК" (87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, буд. 42; ідентифікаційний код 30482582), в сумі заборгованості по кредиту 56 799 999,99 (п'ятдесят шість мільйонів сімсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) доларів США 99 центів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А. В. К." м. Дніпропетровськ" (49051, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, буд. 11; ідентифікаційний код 00373882) на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46; ідентифікаційний код 25959784) витрати по сплаті третейського збору в сумі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок."

Не погодившись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Кондитерська фабрика "А.В.К." подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просило ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 року у справі №910/14188/16 скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції в порушення порядку розгляду такого роду заяв, порушив норми ч. 3 ст. 122-9 Господарського процесуального кодексу України, якими на суд покладено обов`язок встановити наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 122-10 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема скаржник вказує, що суд в розумінні ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень є державним судом, а тому, нормами спеціального Закону не передбачено звернення стягнення на предмет застави на підставі рішення третейського суду. Такі спори підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції.

Окрім того, скаржник звертає увагу суду на те, що місцевий господарський суд не дослідив умови договору застави від 15.10.2009 р. Відповідно до п. 6.4. (статті 6 "Звернення стягнення на предмет застави. Реалізація предмета застави") договору застави, у разі настання випадків, передбачених в п. 6.2.-6.3. цього договору, звернення стягнення на предмет застави здійснюється або на підставі рішення суду в порядку, встановленому чинним законодавством України, або на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2017 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 року у справі №910/14188/16 прийнято до провадження у складі: Агрикової О.В. (головуючий), судді: Шапран В.В., Чорногуз М.Г. та призначено її розгляд на 23.02.2017 року.

У зв'язку з перебуванням судді Шапрана В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, відповідно до пп. 2.3.25, 2.3.49 п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 5.1, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Київському апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 03.02.2016 року, автоматизованою системою здійснено заміну судді Шапрана В.В. у складі визначеної колегії для розгляду вказаної вище справи, про що сформовано протокол.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 року у справі №910/14188/16 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Агрикової О.В. (головуючий), судді: Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 року у справі №910/14188/16 прийнято до провадження у складі: Агрикової О.В. (головуючий), Мальченко А.О., Чорногуз М.Г. та призначено її розгляд на 23.02.2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 року розгляд справи відкладено на 07.03.2017 року.

В судовому засіданні 07.03.2017 року представники позивача та відповідача надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду. Представник третьої особи в судове засідання не з'явилися.

Представники позивача та відповідача не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 року).

Враховуючи те, що третя особа була належним чином повідомлена про час та дату судового засідання, докази чого наявні в матеріалах страви, а також зважаючи на те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника третьої особи.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у справі №20/16 позовні вимоги задоволено повністю; стягнення на предмет застави за договором застави, посвідченим 15.10.2009 р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трухіною І.Г. та зареєстрованим в реєстрі за № 3417, з усіма змінами та доповненнями, - обладнання для виробництва кондитерських виробів, яке належить Публічному акціонерному товариству "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" на праві власності. Встановлено спосіб реалізації предмету застави шляхом продажу через прилюдні торги, в межах процедури виконавчого провадження, за ціною продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчого провадження. Від продажу зазначеного майна задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" за договором про відкриття кредитної лінії № 04-В/09/22/ЮО від 15.10.2009 р., укладеним з Приватним акціонерним товариством "АВК", в сумі заборгованості по кредиту 56 799 999, 99 доларів США 99 центів. Стягнуто з ПАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" на користь ПАТ "СБЕРБАНК" витрати по сплаті третейського збору в сумі 25 500, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2016 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у справі № 20/16 відмовлено повністю; рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у справі № 20/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" до ПАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ", третя особа Приватне акціонерне товариство "АВК", про звернення стягнення на предмет застави залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К" м. Дніпропетровськ" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.11.2016 у справі № 910/15318/16 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.11.2016 у справі № 910/15318/16 залишено без змін.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду, яке не виконано самостійно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" звернулося до господарського суду міста Києва з заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у третейській справі №20/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К."м. Дніпропетровськ", третя особа - Приватне акціонерне товариство "АВК" про звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до пункту 6.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно з статтею 116 ГПК і пунктом 1 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.

Згідно з ч. 3 ст. 122-9 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 122-10 цього Кодексу.

Статтею 122-10 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Як зазначалось вище, відповідно до наявних матеріалів справи вбачається, що на час розгляду заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у третейській справі №20/16, вказане рішення компетентним судом скасовано не було та набрало чинності.

Крім того, місцевим судом також правомірно встановлено, що дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа заявником не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; склад третейського суду відповідав вимогам статей 16 - 18 Закону України "Про третейські суди".

Зазначені факти, крім того, були також предметом розгляду, дослідження, вивчення в рамках справи № 910/15318/16 та був встановлений факт відповідності третейського застереження нормам чинного законодавства України, та факт відсутності порушень з боку Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" при постановлені відповідного рішення, на підставі якого подалась позивачем заява про видачу наказу.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.02.2017 року у справі №910/15318/16, залишено без змін ухвалу господарського суду міста Києва та постанову Київського апеляційного господарського суду, якими відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у справі №20/16, вказане рішення залишено без змін.

В межах розгляду справи №910/15318/16 судами трьох інстанцій встановлено: 1) що справа № 20/16, у якій прийнято оскаржуване рішення третейського суду, підвідомча третейському суду відповідно до закону, і доказів іншого матеріали справи не містять; 2) стосується прав та обов'язків нерезидента України; 3) третейське застереження, викладене у п. 9.5 договору застави в редакції п. 3 договору про внесення змін від 24.10.2013, не суперечить вимогам ст. 17 Закону України "Про третейські суди", а умова щодо одноособового розгляду спору суддею, призначеним головою обраного третейського суду, не є умовою щодо формування складу третейського суду сторонами; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, який не передбачено третейською угодою, третейське застереження, передбачене пунктом 6.8 договору поруки, відповідає приписам ст.ст. 2, 5, 12 Закону України "Про третейські суди" і не суперечить вимогам законодавства щодо форми та змісту.

Інших підстав, визначених ст. 122-10 ГПК України, для відмови у видачі виконавчого документа, судами не встановлено.

Частиною 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Стосовно зауважень апелянта, що оскільки в п. 6.4. договору застави зазначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється виключно за рішенням суду або на підставі виконавчого напису, колегія суддів зазначає, що як вказувалось вище в даній постанові, місцевим судом та судом апеляційної інстанції при розгляді заяви відповідача про скасування рішення Постійно діючого третейського суду в рамках справи № 910/15318/16 досліджувалось дане питання та були прийняті відповідні висновку щодо дійсності такого третейського застереження.

Також колегією суддів відхиляються доводи апелянта, що суд в розумінні ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень» є державним судом, а тому, нормами спеціального Закону не передбачено звернення стягнення на предмет застави на підставі рішення третейського суду виходячи з наступного.

Так, в ст. 24 «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень» вказано, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції ст. 2 цього ж закону вказано визначення термінів, зокрема вказано, що рішення суду - рішення, постанова, ухвала суду, господарського суду, третейського суду, іноземного суду або арбітражу.

Крім того, ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що основні доводи апеляційної скарги стосуються не наявності підстав для відмови у видачі наказу на рішення третейського суду, а доводів, які на думку апелянта, є підставою для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", що відповідно до чинного ГПК України, не є предметом розгляду в рамках даної конкретної справи, а досліджувалось та вивчалось відповідними господарськими судами та інстанціями в рамках справи № 910/15318/16, а також самим третейським судом, при вирішені спору та постановлені відповідного рішення.

У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Також колегія суддів зазначає, що нормами чинного ГПК України визначено, що господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, передбачених частиною другою статті 122-5 Господарського процесуального кодексу України, а також підстав для видачі/відмови у видачі виконавчого документу, відповідно до ст. 122-10 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122-11 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу про видачу виконавчого документа або про відмову у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, передбаченими цим Кодексом для прийняття (ухвалення) рішення.

За таких обставин, оскільки рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у третейській справі №20/16 боржником самостійно не виконано, заява Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду правомірно та обґрунтовано була задоволена місцевим судом.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 року залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 року у справі № 910/14188/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/14188/16 повернути до Господарського суду міста Києва

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз

Постанова № 72645155

Відкрити повний перегляд

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року

м. Київ

справа № 910/14188/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючої - Вронської Г.О.,

суддів: Баранця О.М., Студенця В.І.,

розглянувши без повідомлення та виклику учасників справи заяву Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

про перегляд постанови Вищого господарського суду України

у складі колегії суддів: Іванова Л.Б., Барицька Т.Л., Козир Т.П.,

від 30.11.2017

у справі №910/14188/16 Господарського суду міста Києва

за заявою Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у справі №20/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

до Публічного акціонерного товариства "Кондитерська Фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ"

третя особа - Приватне акціонерне товариство "АВК"

про звернення стягнення на предмет застави,

особа, рішення та дії якої оскаржуються - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Хід розгляду справи

1. Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - Позивач, Стягувач) звернулось до господарського суду з заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у справі №20/16.

2. Зазначеним рішенням позов задоволено повністю:

- звернуто стягнення на предмет застави згідно з договором застави, посвідченим 15.10.2009 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трухіною І.Г. та зареєстрованим в реєстрі за №3417, з усіма змінами і доповненнями (далі - Договір застави), а саме на обладнання для виробництва кондитерських виробів, яке належить Публічному акціонерному товариству "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" (далі - Відповідач, Боржник);

- встановлений спосіб реалізації предмета застави шляхом продажу через прилюдні торги, в межах процедури виконавчого провадження за ціною продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчого провадження;

- вирішено від продажу зазначеного майна задовольнити вимоги Позивача за Договором про відкриття кредитної лінії №04-В/09/22/ЮО від 15.10.2009, укладеним з Приватним акціонерним товариством "АВК" (далі - Третя особа), в сумі заборгованості по кредиту 56.799.999,99 доларів США;

- стягнуто з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті третейського збору в сумі 25500,00 грн.

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 у справі №910/14188/16 задоволено заяву Позивача про видачу виконавчого документу на примусове виконання зазначеного рішення третейського суду. На виконання ухвали видано наказ від 30.01.2017 №910/14188/16.

Короткий зміст вимог скарги на рішення та дії органу державної виконавчої служби

4. Відповідач подав скаргу на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВДВС) Рубель І.В. (далі - Державний виконавець).

5. У зазначеній скарзі заявлені вимоги про:

- визнання незаконними дій Державного виконавця, вчинених по виконавчому провадженню №53547699 при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2017 ВП №53547699, а також при її направленні Боржнику та при винесенні постанови про арешт майна боржника від 14.03.2017 ВП №53547699;

- визнання недійсною постанови Державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №53547699 від 10.03.2017;

- визнання недійсною постанови Державного виконавця про арешт майна боржника №53547699 від 14.03.2017.

6. Скарга мотивована порушенням Державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження передбачених статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження" правил підвідомчості. За доводами Відповідача, Позивач мав подати виконавчий документ до органу виконавчого провадження за місцем знаходження Боржника у місті Дніпро або за місцем знаходження майна, на яке звернуто стягнення у відповідному судовому наказі, у місті Мукачеве.

7. Також Відповідач зазначив про порушення Державним виконавцем приписів статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з невірним визначенням розміру виконавчого збору. На думку Відповідача, сума виконавчого збору повинна вираховуватись із загальної вартості заставного майна, на яке звернуто стягнення.

8. Крім того Відповідач послався на порушення Державним виконавцем приписів статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" щодо своєчасного направлення на адресу Боржника постанови про відкриття виконавчого провадження.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

9. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2017, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2017, зазначену скаргу задоволено повністю.

10. Судові рішення мотивовані порушенням Державним виконавцем при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження вимог законодавства щодо підвідомчості виконання рішення суду з огляду на положення статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 4 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012.

11. При цьому суди виходили з того, що сума зобов'язання Боржника перед Позивачем у даному виконавчому провадженні дорівнює загальній вартості заставного майна товариства, вартість якого не складає двадцяти та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

12. Крім того суди визнали обґрунтованими твердження Скаржника про невірне визначення Державним виконавцем розміру виконавчого збору, а також направлення Державним виконавцем Боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження з порушенням встановлених законом строків.

Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції

13. Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2017 ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції залишені без змін.

14. За висновком суду касаційної інстанції, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження винесена з порушенням правил підвідомчості, оскільки обсяг зобов'язань майнового поручителя за наказом Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 №910/14188/16 визначається вартістю майна, яка визначена у пункті 3.2 Договору застави.

15. Також суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо визнання незаконними дій Державного виконавця з винесення постанови про арешт майна Боржника, а відповідної постанови - недійсною.

Короткий зміст вимог заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України

16. 14 грудня 2017 року Позивач подав заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 30.11.2017 (далі - Заява).

17. Позивач просить скасувати зазначені постанову суду касаційної інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, а також прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні скарги Відповідача на дії ВДВС.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Згідно з пунктом 3.2 Договору застави за взаємною згодою сторін вартість предмета застави складає 143.675,20 грн., що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату укладання зазначеного договору становить 12132,07 доларів США.

19. Рішенням третейського суду, на виконання якого виданий судовий наказ у даній справі, звернуто стягнення на передане в заставу майно в рахунок задоволення вимог Позивача за Договором про відкриття кредитної лінії №04-В/09/22/ЮО від 15.10.2009, укладеним з Третьою особою, в сумі заборгованості по кредиту 56.799.999,99 доларів США.

20. 10 березня 2017 ВДВС винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №53547699 з виконання наказу №910/14188/16, виданого 30.01.2017 Господарським судом міста Києва (далі - Постанова про відкриття провадження).

21. Постановою про відкриття провадження зобов'язано Боржника подати декларацію про доходи та майно, а також стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 5.679.999,90 доларів США та 2550,00 грн.

22. Зазначена сума виконавчого збору визначена, виходячи із загальної суми заборгованості за Кредитним договором у розмірі 56.799.999,99 доларів США.

23. 14 березня 2017 року ВДВС винесена постанова про арешт майна боржника ВП №53547699 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 62.479.999,98 доларів США.

24. Постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена Боржнику 16 березня 2017 року та отримана ним 28 березня 2017 року, що підтверджується копією поштового конверту та роздруківкою із сайту УДППЗ "Укрпошта".

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

25. Заява подана з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція).

26. На думку Позивача, положення зазначених норм неоднаково застосовні судом касаційної інстанції при прийнятті постанови у даній справі та постанови Вищого господарського суду України від 08.11.2017 у справі №910/15651/16, копію якої додано до заяви.

Короткий зміст судового рішення, на яке посилається заявник

27. Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2017 у справі №910/15651/16 залишені без змін постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (позивач) на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

28. Вищий господарський суд України погодився з висновком судів попередніх інстанцій про обґрунтованість повернення відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві виконавчого документу стягувачу з підстав непідвідомчості. Адже відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції рішення, за якими сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень, підвідомчі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

29. При цьому суд касаційної інстанції виходив з того, що сума 9.218.400,00 грн. є тільки номінальною вартістю простих іменних акцій, переданих в заставу відповідачем в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за договором про мультивалютну кредитну лінію. Водночас сума заборгованості, в рахунок погашення якої необхідно звернути стягнення на майно, що належить відповідачу, становить 1.056.688.324,54 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

30. Цивільний кодекс України

Стаття 572. Поняття застави

1. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Стаття 583. Сторони у договорі застави

1. Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). …

Стаття 589. Правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою

1. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

2. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 590. Звернення стягнення на предмет застави

1. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. …

Стаття 591. Реалізація предмета застави

1. Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

2. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави. …

4. Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

31. Закон України "Про третейські суди"

Стаття 57. Примусове виконання рішення третейського суду

Рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". …

32. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції, чинній на час винесення судового наказу в даній справі)

Стаття 12211. Ухвала господарського суду про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду або про відмову у його видачі

За результатами розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу про видачу виконавчого документа або про відмову у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, передбаченими цим Кодексом для прийняття (ухвалення) рішення. …

Стаття 1212. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців

Скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором…

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

33. Закон України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження)

Стаття 1. Виконавче провадження

1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 4. Вимоги до виконавчого документа

… 4. Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: …

10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. …

Стаття 5. Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень

1. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців …

Стаття 24. Місце виконання рішення

1. Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. …

34. Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 N2832/5),

I. Загальні положення

1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню. …

4. Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими: …

сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права

35. Зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 30.11.2017 у даній справі та постанови Вищого господарського суду України від 08.11.2017 у справі №910/15651/16 Суд вбачає, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовані норми матеріального права.

36. При цьому Суд вважає обґрунтованими доводи Позивача про те, що неоднакове застосування положень пункту 4 розділу І Інструкції спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

37. На думку Суду, при розгляді даної справи Вищий господарський суд України неправильно застосував положення наведеної норми та дійшов хибного висновку, що обсяг зобов'язань майнового поручителя за наказом Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 №910/14188/16 визначається вартістю майна, яка визначена у пункті 3.2 Договору застави.

38. З огляду на законодавче визначення поняття застави та правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, суд касаційної інстанції правильно зазначив, що заставодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед заставодержателем за виконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета застави.

39. Однак Суд звертає увагу, що зазначена відповідальність заставодавця не обмежена саме вартістю предмета застави, визначеною сторонами у відповідному договорі застави. Адже початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів відповідно до вимог частини 2 статті 591 Цивільного кодексу України визначається в порядку, встановленому договором або законом, зокрема, може бути визначена в рішенні суду.

40. Так, рішенням третейського суду, на виконання якого виданий наказ у даній справі, передбачено здійснення реалізації предмета застави на прилюдних торгах за ціною продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчого провадження.

41. При цьому сума, яка буде фактично одержана від реалізації предмета застави на публічних торгах, не є відомою заздалегідь, адже залежить від ціни, запропонованої учасниками торгів.

42. З огляду на викладене Суд вважає, що при визначенні розміру суми зобов'язання за рішенням з метою з'ясування його підвідомчості відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції слід виходити саме з розміру зобов'язання, на задоволення якого за рахунок предмета застави має право заставодержатель відповідно до вимог частини 2 статті 589 Цивільного кодексу України.

43. Отже, при розгляді даної справи Вищий господарський суд України неправильно застосував положення пункту 4 розділу І Інструкції та безпідставно погодився з висновком судів попередніх інстанцій про порушення при винесенні Постанови про відкриття виконавчого провадження вимог законодавства щодо підвідомчості виконання рішення суду, що призвело до неправильного вирішення спору в цій частині.

44. Водночас Суд враховує, що підстави для перегляду судових рішень у даній справі відповідно до вимог пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання Заяви) в частині застосування інших правових норм відсутні. Адже Позивач у Заяві не навів обґрунтування із наданням відповідних судових рішень на їх підтвердження щодо неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, на підставі яких суди в даній справі визнали обґрунтованими доводи Відповідача про невірне визначення Державним виконавцем розміру виконавчого збору, а також направлення Державним виконавцем Боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження з порушенням встановлених законом строків.

Висновки за результатами розгляду заяви

45. З метою забезпечення єдності судової практики у застосуванні пункту 4 розділу І Інструкції на виконання повноважень, передбачених підпунктом (а) пункту 2 частини 2 статті 11125 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання Заяви) з урахуванням положень підпункту 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII), Суд вважає за необхідне змінити постанову суду касаційної інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції.

46. Резолютивну частину ухвали суду першої інстанції слід викласти в іншій редакції, згідно з якою визнати Постанову про відкриття виконавчого провадження недійсною, а дії ВДВС з її винесення - незаконними лише в частині стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 5.679.999,99 доларів США та 2550,00 гривень.

47. В іншій частині судові рішення попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін.

48. Заява підлягає задоволенню частково.

Висновки про правильне застосування норм права

49. Суд вважає, що при визначенні розміру суми зобов'язання за рішенням про звернення стягнення на предмет застави з метою з'ясування його підвідомчості відповідному органу виконавчої служби відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 N2832/5), слід виходити з розміру зобов'язання, на задоволення якого за рахунок предмета застави має право заставодержатель відповідно до вимог частини 2 статті 589 Цивільного кодексу України.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII), статтями 11123, 11124, 11125 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII), Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2017, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2017 та постанову Вищого господарського суду України від 30.11.2017 у справі №910/14188/16 змінити.

3. Викласти пункти 1-3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2017 у справі №910/14188/16 у наступній редакції:

"1. Скаргу задовольнити частково.

2. Визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2017 ВП №53547699 в частині стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 5679999,99 доларів США та 2550,00 гривень.

3. Визнати недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2017 ВП №53547699 в частині стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 5679999,99 доларів США та 2550,00 гривень.".

4. Доповнити резолютивну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2017 у справі №910/14188/16 пунктом 6 наступного змісту: "6. В іншій частині у задоволенні скарги відмовити.".

5. В іншій частині резолютивну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2017 у справі №910/14188/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець