ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Постанова № 65192555

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2017 р. Справа№ 910/14188/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

при секретарі Степанець О.В.

за участю представників:

від позивача - Киричук Р.П., довіреність б/н від 10.08.2016 року,

від відповідача - Лавринович В.О., довіреність №01/1931 від 23.07.2015 року,

від третьої особи - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.01.2017 року

у справі №910/14188/16 (суддя Дупляк О.М.)

За скаргою Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у справі №20/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

до Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ"

третя особа Приватне акціонерне товариство "АВК"

про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариства "Сбербанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у справі № 20/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К."м. Дніпропетровськ", третя особа - Приватне акціонерне товариство "АВК" про звернення стягнення на предмет застави.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.01.2017 року у справі №910/14188/16 заяву Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у справі №20/16 задоволено. Видано накази на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у справі №20/16 наступного змісту:

" на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у справі № 20/16 про звернення на предмет застави за Договором застави, посвідченим 15.10.2009 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трухіною І. Г. та зареєстрованим в реєстрі за № 3417, з усіма змінами та доповненнями, а саме, на обладнання для виробництва кондитерських виробів, яке належить Публічному акціонерному товариству "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" (49051, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, буд. 11; ідентифікаційний код 00373882) на праві власності, а саме:

- заверточная машина ЕД10 (інв. номер: 531, дата введення в експлуатацію: 01.12.1985, місце знаходження: м. Мукачево, вул. Духновича, 14, заставна вартість, грн: 7 506, 56);

- заверточная машина ЕД10 (інв. номер: 1584, дата введення в експлуатацію: 30.06.2006, місце знаходження: м. Мукачево, вул. Духновича,14, заставна вартість, грн: 25 023, 74);

- заверточная машина ЕД10 (інв. номер: 1586, дата введення в експлуатацію: 30.06.2006, місце знаходження: м. Мукачево, вул. Духновича, 14, заставна вартість, грн: 25 023, 74);

- заверточная машина ЕД10 (інв. номер: 1587, дата введення в експлуатацію: 30.06.2006, місце знаходження: м. Мукачево, вул. Духновича, 14, заставна вартість, грн: 25 023, 74);

- турбомиксер лабораторний ВВ-ТМЗЛ (інв. номер: 4224, дата введення в експлуатацію: 28.05.2010, місце знаходження: м. Мукачево, вул. Духновича, 14, заставна вартість, грн: 29 357, 84);

- заверточньїй автомат ЕД10 (інв. номер: 1583, дата введення в експлуатацію: 30.06.2006, місце знаходження: м. Мукачево, вул. Духновича, 14, заставна вартість, грн: 25 023, 74);

- автомат для загортання ЕД 10 (інв. номер: 1582, дата введення в експлуатацію: 30.06.2006, місце знаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 11, заставна вартість, грн: 6 697, 84).

Встановити спосіб реалізації предмету застави шляхом продажу через прилюдні торги, в межах процедури виконавчого провадження за ціною продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчого провадження.

Від продажу зазначеного майна задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46; рахунок № 3739604 в ПАТ "Сбербанк", МФО 320627; ідентифікаційний код 25959784) за Договором про відкриття кредитної лінії № 04-В/09/22/ЮО від 15.10.2009, укладеним з Приватним акціонерним товариством "АВК" (87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, буд. 42; ідентифікаційний код 30482582), в сумі заборгованості по кредиту 56 799 999,99 (п'ятдесят шість мільйонів сімсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) доларів США 99 центів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А. В. К." м. Дніпропетровськ" (49051, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, буд. 11; ідентифікаційний код 00373882) на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46; ідентифікаційний код 25959784) витрати по сплаті третейського збору в сумі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок."

Не погодившись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Кондитерська фабрика "А.В.К." подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просило ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 року у справі №910/14188/16 скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції в порушення порядку розгляду такого роду заяв, порушив норми ч. 3 ст. 122-9 Господарського процесуального кодексу України, якими на суд покладено обов`язок встановити наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 122-10 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема скаржник вказує, що суд в розумінні ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень є державним судом, а тому, нормами спеціального Закону не передбачено звернення стягнення на предмет застави на підставі рішення третейського суду. Такі спори підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції.

Окрім того, скаржник звертає увагу суду на те, що місцевий господарський суд не дослідив умови договору застави від 15.10.2009 р. Відповідно до п. 6.4. (статті 6 "Звернення стягнення на предмет застави. Реалізація предмета застави") договору застави, у разі настання випадків, передбачених в п. 6.2.-6.3. цього договору, звернення стягнення на предмет застави здійснюється або на підставі рішення суду в порядку, встановленому чинним законодавством України, або на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2017 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 року у справі №910/14188/16 прийнято до провадження у складі: Агрикової О.В. (головуючий), судді: Шапран В.В., Чорногуз М.Г. та призначено її розгляд на 23.02.2017 року.

У зв'язку з перебуванням судді Шапрана В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, відповідно до пп. 2.3.25, 2.3.49 п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 5.1, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Київському апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 03.02.2016 року, автоматизованою системою здійснено заміну судді Шапрана В.В. у складі визначеної колегії для розгляду вказаної вище справи, про що сформовано протокол.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 року у справі №910/14188/16 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Агрикової О.В. (головуючий), судді: Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 року у справі №910/14188/16 прийнято до провадження у складі: Агрикової О.В. (головуючий), Мальченко А.О., Чорногуз М.Г. та призначено її розгляд на 23.02.2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 року розгляд справи відкладено на 07.03.2017 року.

В судовому засіданні 07.03.2017 року представники позивача та відповідача надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду. Представник третьої особи в судове засідання не з'явилися.

Представники позивача та відповідача не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 року).

Враховуючи те, що третя особа була належним чином повідомлена про час та дату судового засідання, докази чого наявні в матеріалах страви, а також зважаючи на те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника третьої особи.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у справі №20/16 позовні вимоги задоволено повністю; стягнення на предмет застави за договором застави, посвідченим 15.10.2009 р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трухіною І.Г. та зареєстрованим в реєстрі за № 3417, з усіма змінами та доповненнями, - обладнання для виробництва кондитерських виробів, яке належить Публічному акціонерному товариству "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" на праві власності. Встановлено спосіб реалізації предмету застави шляхом продажу через прилюдні торги, в межах процедури виконавчого провадження, за ціною продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчого провадження. Від продажу зазначеного майна задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" за договором про відкриття кредитної лінії № 04-В/09/22/ЮО від 15.10.2009 р., укладеним з Приватним акціонерним товариством "АВК", в сумі заборгованості по кредиту 56 799 999, 99 доларів США 99 центів. Стягнуто з ПАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" на користь ПАТ "СБЕРБАНК" витрати по сплаті третейського збору в сумі 25 500, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2016 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у справі № 20/16 відмовлено повністю; рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у справі № 20/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" до ПАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ", третя особа Приватне акціонерне товариство "АВК", про звернення стягнення на предмет застави залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К" м. Дніпропетровськ" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.11.2016 у справі № 910/15318/16 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.11.2016 у справі № 910/15318/16 залишено без змін.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду, яке не виконано самостійно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" звернулося до господарського суду міста Києва з заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у третейській справі №20/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К."м. Дніпропетровськ", третя особа - Приватне акціонерне товариство "АВК" про звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до пункту 6.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно з статтею 116 ГПК і пунктом 1 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.

Згідно з ч. 3 ст. 122-9 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 122-10 цього Кодексу.

Статтею 122-10 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Як зазначалось вище, відповідно до наявних матеріалів справи вбачається, що на час розгляду заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у третейській справі №20/16, вказане рішення компетентним судом скасовано не було та набрало чинності.

Крім того, місцевим судом також правомірно встановлено, що дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа заявником не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; склад третейського суду відповідав вимогам статей 16 - 18 Закону України "Про третейські суди".

Зазначені факти, крім того, були також предметом розгляду, дослідження, вивчення в рамках справи № 910/15318/16 та був встановлений факт відповідності третейського застереження нормам чинного законодавства України, та факт відсутності порушень з боку Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" при постановлені відповідного рішення, на підставі якого подалась позивачем заява про видачу наказу.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.02.2017 року у справі №910/15318/16, залишено без змін ухвалу господарського суду міста Києва та постанову Київського апеляційного господарського суду, якими відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у справі №20/16, вказане рішення залишено без змін.

В межах розгляду справи №910/15318/16 судами трьох інстанцій встановлено: 1) що справа № 20/16, у якій прийнято оскаржуване рішення третейського суду, підвідомча третейському суду відповідно до закону, і доказів іншого матеріали справи не містять; 2) стосується прав та обов'язків нерезидента України; 3) третейське застереження, викладене у п. 9.5 договору застави в редакції п. 3 договору про внесення змін від 24.10.2013, не суперечить вимогам ст. 17 Закону України "Про третейські суди", а умова щодо одноособового розгляду спору суддею, призначеним головою обраного третейського суду, не є умовою щодо формування складу третейського суду сторонами; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, який не передбачено третейською угодою, третейське застереження, передбачене пунктом 6.8 договору поруки, відповідає приписам ст.ст. 2, 5, 12 Закону України "Про третейські суди" і не суперечить вимогам законодавства щодо форми та змісту.

Інших підстав, визначених ст. 122-10 ГПК України, для відмови у видачі виконавчого документа, судами не встановлено.

Частиною 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Стосовно зауважень апелянта, що оскільки в п. 6.4. договору застави зазначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється виключно за рішенням суду або на підставі виконавчого напису, колегія суддів зазначає, що як вказувалось вище в даній постанові, місцевим судом та судом апеляційної інстанції при розгляді заяви відповідача про скасування рішення Постійно діючого третейського суду в рамках справи № 910/15318/16 досліджувалось дане питання та були прийняті відповідні висновку щодо дійсності такого третейського застереження.

Також колегією суддів відхиляються доводи апелянта, що суд в розумінні ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень» є державним судом, а тому, нормами спеціального Закону не передбачено звернення стягнення на предмет застави на підставі рішення третейського суду виходячи з наступного.

Так, в ст. 24 «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень» вказано, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції ст. 2 цього ж закону вказано визначення термінів, зокрема вказано, що рішення суду - рішення, постанова, ухвала суду, господарського суду, третейського суду, іноземного суду або арбітражу.

Крім того, ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що основні доводи апеляційної скарги стосуються не наявності підстав для відмови у видачі наказу на рішення третейського суду, а доводів, які на думку апелянта, є підставою для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", що відповідно до чинного ГПК України, не є предметом розгляду в рамках даної конкретної справи, а досліджувалось та вивчалось відповідними господарськими судами та інстанціями в рамках справи № 910/15318/16, а також самим третейським судом, при вирішені спору та постановлені відповідного рішення.

У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Також колегія суддів зазначає, що нормами чинного ГПК України визначено, що господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, передбачених частиною другою статті 122-5 Господарського процесуального кодексу України, а також підстав для видачі/відмови у видачі виконавчого документу, відповідно до ст. 122-10 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122-11 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу про видачу виконавчого документа або про відмову у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, передбаченими цим Кодексом для прийняття (ухвалення) рішення.

За таких обставин, оскільки рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у третейській справі №20/16 боржником самостійно не виконано, заява Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду правомірно та обґрунтовано була задоволена місцевим судом.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 року залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 року у справі № 910/14188/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/14188/16 повернути до Господарського суду міста Києва

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз

Ухвала № 69874251

Vollansicht öffnen

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 жовтня 2017 року

Справа № 910/14188/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:

Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л. Картере В.І.

перевіривши матеріали касаційної скарги

Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу та постанову

Господарського суду міста Києва від 17.07.2017 Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2017

за скаргою

Публічного акціонерного товариства "Кондитерська Фабрика "А.В.К."

на

дії відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі

№ 910/14188/16 Господарського суду міста Києва

за заявою

Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК"

про

видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у справі № 20/16

за позовом

Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК"

до

Публічного акціонерного товариства "Кондитерська Фабрика "А.В.К."

третя особа

Приватне акціонерне товариство "АВК"

про

звернення стягнення на предмет застави

ВСТАНОВИВ:

Подана Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до Вищого господарського суду України касаційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2017 у справі № 910/14188/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні у справі.

Всупереч зазначеним вимогам скаржником не додано до касаційної скарги доказів направлення її копії третій особі - Приватному акціонерному товариству "АВК".

За змістом ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Отже, треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Відтак, подання Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України касаційної скарги без надання доказів надіслання копії касаційної скарги третій особі у справі, є підставою для повернення касаційної скарги згідно п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції на дату подання касаційної скарги, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" в сумі 1600,00 грн.

Як встановлено колегією суддів, скаржником було подано касаційну скаргу без надання доказів сплати судового збору.

Разом з тим, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.

З аналізу положень чинного в Україні законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, обґрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору вказує на досить стислі строки подачі касаційних скарг та на те, що скаржник є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахункове-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань, у зв'язку з чим просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає зазначені доводи заявника касаційної скарги необґрунтованими з огляду на те, що касаційна скарга разом із матеріалами справи надійшла до суду касаційної інстанції 25.10.2017, а отже скаржник після розгляду справи апеляційним судом і до вказаної дати мав можливість у встановленому порядку сплати судовий збір, подавши докази сплати безпосередньо до суду касаційної інстанції; скаржником не надано доказів звернення до органів Державної казначейської служби України щодо погодження сплати судового збору, а тому не доведено неможливості сплати судового збору у встановленому розмірі на дату подання касаційної скарги.

Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи положення статті 129 Конституції України, якою визначено одну із засад судочинства - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відхиляє клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відтак, подання Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України касаційної скарги без надання доказів сплати судового збору, є підставою для повернення касаційної скарги згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, положень розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2017 у справі № 910/14188/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Т. Барицька

В. Картере