донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.03.2017 справа №908/253/14
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:
ОСОБА_1В ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4
за участю представників сторін:
від скаржника: від боржника: від кредиторів: від ліквідатора:
ОСОБА_5 – довір. ОСОБА_6 – договір про надання юридичної допомоги №366 не прибули не прибув
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті", м. Київ
на ухвалу господарського суду
Запорізької області
від
30.01.2017
у справі
№ 908/253/14 (суддя Кричмаржевський В.А.)
кредитори
1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "ОСОБА_3 та партнери", м. Запоріжжя 2.Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Запоріжжі 3.Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя 4.Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті", м. Київ
боржник ліквідатор
Товариство з додатковою відповідальністю "Гвідон", м. Запоріжжя ОСОБА_7, м. Запоріжжя
про
банкрутство
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.01.2017р. по справі № 908/253/14:
- відхилено клопотання кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" від 25.01.2017р. (вх. № 08-06/3092 від 26.01.2017р.) та від 25 січня 2017р. (вх. № 08-06/3301 від 30.01.2017р.) про зупинення провадження у справі і надсилання справи до органу досудового розслідування;
- відхилено клопотання кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" від 30 січня 2017р. (вх. № 08-06/3309) про зобов’язання ліквідатора скликати збори кредиторів;
- залишено без задоволення скаргу кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" від 30 січня 2017р. на дії ліквідатора;
- залишено без задоволення заяву представника кредиторів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" від 30 січня 2017р. про спростування майнових дій боржника;
- затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута;
- банкрута – Товариство з додатковою відповідальністю "Гвідон", код з ЄДР – 05789274, м.Запоріжжя, вважати таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність;
- припинено провадження у справі;
- визнано такими, що не підлягають виконанню вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнані такими, що не підлягають виконанню.
Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті", м. Київ звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.01.2017р. по справі № 908/253/14 та винести нову ухвалу, якою спростувати майнові дії ТДВ «Гвідон» по укладенню договору безповоротної фінансової допомоги №1/ФД/17/01/17 від 17.01.2017р. та отриманню в дарунок 1 557 770, 53 грн. та направити справу для продовження розгляду до господарського суду Запорізької області.
Скаржник вважає, що ухвала місцевого господарського суду від 30.01.2017р. по справі №908/253/14 є такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає що у суду не було законних підстав для вирішення всіх питань однією ухвалою, оскільки в ст.ст. 114, 20, 83 «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» щодо розгляду скарг на дії ліквідатора, розгляду заяви про спростування майнових дій боржника, припинення провадження у справі передбачено винесення окремих ухвал господарським судом. Зазначив, що судом першої інстанції було проігноровано, що постановою ВГСУ від 15.09.2015р. встановлювалися факти неналежного виконання ліквідатором своїх обов’язків. Вважає, що клопотання кредитора про зупинення провадження по справі фактично взагалі не було розглянуто судом по суті, а рішення про його відхилення прийняте безпідставно. Крім того, зазначив, що у суду першої інстанції не було права припиняти провадження по справі про банкрутство з підстав виконання боржником всіх зобов’язань перед кредиторами. Також, суд не надав необхідної оцінки доводам кредитора про нікчемність договору безповоротної фінансової допомоги від 17.01.2017р.
Скаржник в судовому засіданні 06.03.2017р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Боржник в судовому засіданні 06.03.2017р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та такою, що підлягає залишенню без змін.
Залишкові кредитори в судове засідання 06.03.2017р. не прибули, причини неявки не повідомили.
Ліквідатор в судове засідання 06.03.2017р. не прибув, причини неявки не повідомив.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 10 лютого 2014р. в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за заявою боржника порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон", код з ЄДР – 05789274, м.Запоріжжя.
Згідно постанови господарського суду Запорізької області від 17 лютого 2014р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ОСОБА_7 - голова ліквідаційної комісії.
На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 18.02.2014р. за № 1038 розміщено повідомлення про визнання боржника – Товариство з додатковою відповідальністю "Гвідон", м.Запоріжжя, банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Кредиторами у справі є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "ОСОБА_3 та партнери" з сумою основного боргу - 70 000грн. з шостою чергою задоволення та штрафних санкцій у розмірі – 2 585,78грн.; Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Запоріжжі з кредиторськими вимогами у розмірі - 483 628,10грн. з другою чергою задоволення; Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя з кредиторськими вимогами на суму - 7 292,75грн. з третьою чергою задоволення; Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті", м. Київ, з кредиторськими вимогами у розмірі - 991 584,30грн. з четвертою чергою задоволення та 2 679,60грн. - з першою чергою задоволення.
Провадження у цій справі порушене господарським судом за заявою боржника у справі - Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон", код з ЄДР – 05789274, м.Запоріжжя, в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, тобто, провадження здійснюється за спрощеною процедурою, створення комітету кредиторів в таких випадках закон не передбачає.
Відповідно до статті 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об’єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно ч.5 вказаної статті, якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції якого належить призначення керівника (органів управління) боржника, у разі необхідності забезпечує проведення зборів чи засідання таких органів та продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) до їх призначення у встановленому порядку.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі.
Із матеріалів справи вбачається, що на час завершення ліквідаційної процедури Товариства з додатковою відповідальністю «Гвідон» до реєстру вимог кредиторів включені наступні грошові вимоги:
- вимоги ТОВ "Адвокатська компанія "ОСОБА_3 та партнери" на загальну суму 72 585грн.78 коп.;
- вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжя на загальну суму - 483 628грн. 10 коп.;
- вимоги управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя на загальну суму - 4 968грн. 61 коп.;
- вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" на загальну суму 991 584грн. 30коп.
Таким чином, загальна сума заявлених кредиторських вимог на час завершення ліквідаційної процедури складає - 1 557 770 грн. 53 коп.
В процесі розгляду судом першої інстанції справи про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю «Гвідон» ліквідатором було подано на затвердження суду звіт ліквідатора в порядку ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
З доданих до звіту ліквідатора документів, вбачається, що один з учасників боржника – Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" - ОСОБА_8, з метою відновлення платоспроможності і збереження підприємства як господарюючого суб’єкта, виявив бажання надати матеріальну допомогу для погашення всієї наявної заборгованості боржником - Товариством з додатковою відповідальністю "Гвідон" перед вищезгаданими кредиторами.
Так, 17 січня 2017р. між ТДВ "Гвідон" і його учасником (засновником) – ОСОБА_8 укладено договір безповоротної фінансової допомоги за №1-ФД/17/01/17 на загальну суму 1 557 770грн. 53 коп., та відкрито рахунок у ПАТ "Банк "Кредит Дніпро" № 2600431256401 для проведення розрахунків з кредиторами.
Із матеріалів справи вбачається, що кредиторські вимоги до ТДВ "Гвідон" були одночасно погашені 19 січня 2017р. шляхом перерахування коштів на банківські рахунки кредиторів наступним чином:
№ п/п
Кредитор
Сума вимог (грн.)
№ платіжного доручення
1.
ТОВ "Адвокатська компанія "ОСОБА_3 та партнери" (69035 м.Запоріжжя вул. Волгоградська, 26 офіс 1)
72 585,78 - основний борг: 70 000 - штрафні санкції: 2 585,78
№ 1 від 19.01.2017р. платник-ТДВ "Гвідон"
2.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжя (69001 м. Запоріжжя бульвар Шевченка, 23)
483 628,10
№ 2 від 19.01.2017р. платник-ТДВ "Гвідон"
3.
УПФУ у Вознесенівському (Орджонікідзевському) районі м.Запоріжжя (69057 м. Запоріжжя вул. Гагаріна, 2-б)
7 292,75
№ 3 від 19.01.2017р. платник-ТДВ "Гвідон"
4.
ТОВ "Ріелті Сіті" (04107 м.Київ вул. Богговутівська, 17-21)
994 263,90 основний борг: 991 584,30 судовий збір: 2 679,60
№5 від 19.01.2017 р. № 4 від 19.01.2017р. платник-ТДВ "Гвідон"
Разом:
1 557 770,53грн.
За таких обставин, весь розмір заборгованості боржника – Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" було погашено перед всіма кредиторами, про що свідчать вищевказані платіжні доручення.
Дослідивши складений ліквідатором ліквідаційний баланс банкрута за результатами ліквідаційної процедури, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що він є таким, що відповідає вимогам Закону про банкрутство та підлягає затвердженню.
Враховуючи наведене, задовольнивши вимоги кредиторів у повному обсязі, боржник вважається вільним від боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність, що свідчить про відсутність підстав для подальшого провадження у справі про банкрутство у відповідності до положень ч.5 ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до п.6 та п.7. ч.1 ст. 83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом; боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо затвердження звіту ліквідатора, визнання боржника таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність та припинення провадження у справі про банкрутство.
Посилання апелянта, що боржником не виконано грошового зобов’язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи, враховуючи наявність в матеріалах справи відповідних платіжних доручень №5 від 19.01.2017 р. на суму 991584,30 грн., № 4 від 19.01.2017р. на суму 2679,60 грн.
Що стосується посилань апелянта на неотримання від боржника грошових коштів, з огляду на перерахування зазначених коштів на депозитний рахунок суду, то вказана обставина лише свідчить про здійснення ТОВ "Ріелті Сіті" розпорядження вказаним майном (грошовими коштами) в порядку ст. 317 Цивільного кодексу України.
Також, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо залишення без задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" про зобов’язання ліквідатора скликати збори кредиторів для вирішення питань, передбачених в статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", враховуючи наступне.
Відповідно до ч.3 статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" збори кредиторів у провадженні у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів. Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) та проводяться протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання.
За таких обставин, безпосереднє звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" до суду із вищевказаним клопотанням без надання доказів звернення згідно з визначеним законом порядком безпосередньо до ліквідатора з вимогою про скликання зборів кредиторів, свідчить про передчасність такого звернення.
Що стосується скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" на дії ліквідатора, в якій останнє просило вирішити питання про усунення ОСОБА_7 від виконання обов’язків ліквідатора ТДВ "Гвідон", визначити кандидатуру ліквідатора за допомогою автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
В обґрунтування вищевказаної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" посилається на постанову Вищого господарського суду України від 15.09.2015р. по справі №908/253/14, де суд зазначив про те, що відомості у звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі про кредиторську заборгованість боржника не відповідають в повній мірі всім фактичним обставинам справи, також заявник зазначив, що ліквідатор не з’явилась в судове засідання, яке відбулося 12.11.2015р, а голову ліквідаційної комісії безпідставно було призначено ліквідатором.
Апеляційний господарський суд зазначає, що недоліки у діях ліквідатора, які були встановлені судом у 2015 році, не можуть бути підставою для його усунення судом в 2017 році, оскільки пройшов значний час, і у той період часу дії (бездіяльність) ліквідатора ніким з кредиторів не оскаржувались. Крім того, встановлені судом недоліки в роботі ліквідатора в 2015 році є незначними, а тому це не може бути приводом для усунення ліквідатора.
Що стосується призначення господарським судом голови ліквідаційної комісії ліквідатором у цій справі, то вказана обставина не суперечить вимогам Закону, так відповідно до ч. 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прямо зазначено, що обов’язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.
За таких обставин, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" на дії ліквідатора не підлягає задоволенню, про що було вірно зазначено місцевим господарським судом.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо залишення без задоволення клопотання про зупинення провадження у цій справі та направлення матеріалів справи до органу досудового розслідування, враховуючи недопустимість затягування провадження у справі про банкрутство та відсутність підстав для зупинення провадження у справі. Крім того, зупинення провадження у справі у зв’язку направленням матеріалів справи до органу досудового розслідування є правом суду, а не його обов’язком.
Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" щодо нікчемності договору безповоротної фінансової допомоги за №1-ФД/17/01/17 від 17.01.2017р. не приймається колегією суддів апеляційного господарського суду, враховуючи наступне:
- вищевказаний договір було виконано сторонами в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями;
- фізична особа ОСОБА_8, як одна із сторін договору безповоротної фінансової допомоги за №1-ФД/17/01/17 від 17.01.2017р. не є учасником (стороною) у справі про банкрутство;
- ймовірне визнання нікчемним договору безповоротної фінансової допомоги за №1-ФД/17/01/17 від 17.01.2017р. не впливає на законність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, оскільки не має визначального значення, так як в визначальним у цій справі є факт погашення боргу перед всіма кредиторами в повному обсязі.
Також, судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу апелянта що діючим законодавством України не заборонено розгляд скарги на дії ліквідатора, заяви про спростування майнових дій боржника, а також припинення провадження у справі однією ухвалою господарського суду та, як наслідок, це не є безумовною підставою для скасування такої ухвали.
Доводи скаржника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті", м. Київ задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Запорізької області від 30.01.2017р. по справі № 908/253/14 є законною, обґрунтованою, прийнятою із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4-1, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті", м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.01.2017р. по справі № 908/253/14 – залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.01.2017р. по справі № 908/253/14 – залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя: Е.В. Сгара
Судді: С.А. Малашкевич
ОСОБА_2
Постанова № 50907904
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2015 року
Справа № 908/253/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Панової І.Ю.,
суддів:
Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,
розглянувши касаційну скаргу
Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон"
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 (про визнання кредиторських вимог)
у справі
№ 908/253/14 господарського суду Запорізької області
за заявою боржника
Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон"
про
визнання банкрутом
за участю представників сторін: від Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" - Севастьянов Р.Ю., ліквідатор Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" - Коргіна В.М., від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" - Спасибко А. В.
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.02.2014 порушено провадження у справі № 908/253/14 про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" (далі по тексту - ТДВ "Гвідон") в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду Запорізької області від 17.02.2014 у справі № 908/253/14 ТДВ "Гвідон" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено голову ліквідаційної комісії Коргіну В.М.
08.04.2015 до господарського суду Запорізької області надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" (далі по тексту - ТОВ "Ріелті Сіті") про визнання кредиторських вимог в розмірі 2 547 750,00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТДВ "Гвідон".
Ухвалою господарського суду від 12.05.2014 у справі № 908/253/14 відмовлено ТОВ "Ріелті Сіті" у визнанні кредитором на суму 2 547 750,00 грн. у справі № 908/253/14 про банкрутство ТДВ "Гвідон".
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 908/253/14 апеляційну скаргу ТОВ "Ріелті Сіті" задоволено частково, ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 у справі № 908/253/14 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким заяву ТОВ "Ріелті Сіті" про визнання кредиторських вимог в сумі 2 547 750,00 грн. - задоволено частково, визнано вимоги ТОВ "Ріелті Сіті" до боржника - ТДВ "Гвідон" в сумі 430 024,55 грн. та включено їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів. В решті в задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, ТДВ "Гвідон" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 908/253/14 в повному обсязі та залишити в силі ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 у справі № 908/253/14 про банкрутство ТДВ "Гвідон", якою відмовлено ТОВ "Ріелті Сіті" у визнанні кредитором на суму 2 547 750,00 грн., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Переглянувши у касаційному порядку прийняту судом апеляційної інстанції постанову, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій в ухвалі та постанові встановлено, що в ході ліквідаційної процедури, до господарського суду Запорізької області надійшла заява від ТОВ "Ріелті Сіті" про визнання кредиторських вимог в розмірі 2 547 750,00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТДВ "Гвідон".
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що ТОВ "Ріелті Сіті" являлось акціонером ЗАТ "Гвідон", що підтверджується Сертифікатами іменних акцій серії А № 251 від 06.10.2006 та серії А № 253 від 20.11.2006, виданими ЗАТ "Гвідон", як реєстроутримувачем, а також Договором дарування акцій від 19.12.2006, укладеним між ОСОБА_7 (даруватель) та ТОВ "Ріелті Сіті" (обдарований).
У відповідності до Статуту ЗАТ "Гвідон", розмір статутного капіталу визначений в розмірі 47 848,50 грн. та поділений на 4557 простих іменних акцій номінальною вартістю 10,50 грн.
Згідно Сертифікату іменних акцій серії А № 251 від 06.10.2006, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 1000 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 10 500 грн., що складає 21,944 % від загальної кількості акцій.
Згідно Сертифікату іменних акцій серії А № 253 від 20.11.2006, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 7 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 73,50 грн., що складає 0,154 % від загальної кількості акцій.
Згідно Договору дарування акцій від 19.12.2006, укладеного з ОСОБА_7, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 1315 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 13 807 грн., що складає 28,856 % від загальної кількості акцій товариства.
Таким чином, станом на 19.12.2006, ТОВ "Ріелті Сіті" було фактичним власником 2322 акцій ЗАТ "Гвідон", що складає 50,955 % від загальної кількості акцій ЗАТ "Гвідон".
Основним майном ЗАТ "Гвідон" було нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Авраменка, 2, ринкова вартість якого на час його перетворення у ТДВ "Гвідон", становила 5 000 000,00 грн., а відповідно частка ТОВ "Ріелті Сіті" 50,955 % у вищезазначеному майні, у грошовому виразі коштувала 2 547 750,00 грн.
Згідно протоколу загальних зборів ЗАТ "Гвідон" від 27.10.2010, підписаного директором ЗАТ "Гвідон" ОСОБА_7, як головою загальних зборів акціонерів, було вирішено реорганізувати ЗАТ "Гвідон" у товариство з додатковою відповідальністю та призначено комісію з реорганізації та припинення ЗАТ "Гвідон", головою якої було призначено директора ЗАТ "Гвідон" ОСОБА_7
В той же час, не зважаючи на те, що ТОВ "Ріелті Сіті" являлось фактичним власником 2322 акцій ЗАТ "Гвідон", що складало 50,955 % від загальної кількості акцій ЗАТ "Гвідон", ТОВ "Ріелті Сіті" взагалі не було введено до складу учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон".
Враховуючи зазначене, заявник вважає, що у користуванні ТДВ "Гвідон" до цього часу перебуває нерухоме майно, яке належить ТОВ "Ріелті Сіті" на загальну суму 2 547 750,00 грн., яке до цього часу ТОВ "Ріелті Сіті" не повернено.
Ухвала суду першої інстанції від 12.05.2014 про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Ріелті Сіті" про визнання кредитором на суму 2 547 750,00 грн. мотивована тим, що заявником не надано підтверджуючих у встановленому порядку документів щодо грошових зобов'язань до банкрута, з якими він пов'язує виникнення кредиторських вимог, а також не надано доказів того, що ТОВ "Ріелті Сіті" є учасником ТДВ "Гвідон", оскільки, відповідно до Витягу з ЄДР станом на 08.05.2014 ТОВ "Ріелті Сіті" не є учасником ТДВ "Гвідон".
Не погодившись із висновком суду першої інстанції, ТОВ "Ріелті Сіті" звернулось із апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду.
Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції від 09.06.2015 мотивована тим, що у відповідності до статуту ЗАТ "Гвідон" (до його наступного перетворення у ТДВ "Гвідон") розмір статутного капіталу складає 47 848,50 грн. та поділений на 4557 простих іменних акцій номінальною вартістю 10,50 грн.
Згідно Сертифікату іменних акцій серії А №251 від 06.10.2006, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 1000 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 10 500,00 грн. Право власності ТОВ "Ріелті Сіті" на вказані 1000 штук акцій ЗАТ "Гвідон" виникло на підставі договору дарування від 18.11.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. та зареєстрованого в реєстрі за №9182.
Згідно Сертифікату іменних акцій серії А №253 від 20.11.2006, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 7 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 73,50 грн. Право власності ТОВ "Ріелті Сіті" на вказані 7 штук акцій ЗАТ "Гвідон" виникла на підставі договору дарування від 07.09.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. та зареєстрованого в реєстрі за №6788.
Згідно договору дарування акцій від 19.12.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 9930, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 1315 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 13 807 грн., проте, доказів видання на вказану кількість акцій (1315) відповідного сертифікату та внесення відомостей до реєстру власників іменних паперів, як цього вимагають приписи чинного законодавства та укладеного договору, матеріали справи не містять.
Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ТОВ "Ріелті Сіті" було власником 1007 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 10 573,50 грн., що складає 22,09787% від загальної кількості ЗАТ "Гвідон", що підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром власників іменних паперів, складеним станом на 12.03.2011.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що 27.10.2010 відбулись загальні збори акціонерів ЗАТ "Гвідон", на яких вирішено здійснити реорганізацію "Гвідон" шляхом перетворення у Товариство з додатковою відповідальністю "Гвідон".
Згідно протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ "Гвідон" від 12.03.2011 вирішено затвердити звіт про наслідки обміну акцій ЗАТ "Гвідон" на зобов'язання про видачу часток у статутному капіталі ТДВ "Гвідон", що створюється внаслідок реорганізації ЗАТ "Гвідон", затверджено звіт комісії з припинення ЗАТ "Гвідон", затверджено передавальний акт, та делеговано повноваження на підписання статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон".
Крім того, відповідно до пункту 4 протоколу установчих зборів учасників ТДВ "Гвідон" №1 від 12.03.2011, згідно передавального акту, затвердженого загальними зборами акціонерів ЗАТ "Гвідон" від 12.03.2011, ТДВ "Гвідон", що створюється внаслідок перетворення ЗАТ "Гвідон", є правонаступником щодо всіх прав та обов'язків ЗАТ "Гвідон", до ТДВ "Гвідон" переходить усе майно, що належить ЗАТ "Гвідон". Так, згідно передавального акту від 12.03.2011 ЗАТ "Гвідон" передало, а ТДВ "Гвідон" прийняло у власність активи у розмірі 2 295 100,00 грн., пасиви у розмірі 1 946 000,00 грн., зобов'язання у розмірі 349 100,00 грн.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999, чинного на момент складання передавального акту від 12.03.2011 власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Отже, власний капітал ЗАТ "Гвідон" на момент перетворення у ТДВ "Гвідон" склав 1 946 000,00 грн.
Враховуючи зазначене, суд другої інстанції дійшов висновку, що частка власного капіталу ЗАТ "Гвідон", що належить ТОВ "Ріелті Сіті" у розмірі 22,09787% акцій на момент реорганізації у ТДВ "Гвідон", виходячи з даних передавального акту від 12.03.2011, складає суму у розмірі 430 024,55 грн. (1946000/100*22,09787), а твердження заявника про те, що частку власного капіталу акціонерного товариства, що належить ТОВ "Ріелті Сіті" слід вираховувати із ринкової вартості нерухомого майна є необгрунтованими та такими, що спростовуються вищенаведеними приписами чинного законодавства та даними передавального акту.
Зі Статуту ТДВ "Гвідон", колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що заявник - ТОВ "Ріелті Сіті" до складу учасників боржника не включений, доказів отримання компенсації вартості належних йому на праві власності акцій матеріали справи не містять, але, на думку суду апеляційної інстанції, заявник - ТОВ "Ріелті Сіті" має законні вимоги на виплату компенсації вартості належних йому на праві власності акцій реорганізованого товариства, а отже вірно звернувся до суду для захисту порушеного права у справу про банкрутство підприємства до якого перешли майно, всі права та обов'язки акціонерного товариства.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що вимоги ТОВ "Ріелті Сіті" до ТДВ "Гвідон" носять характер грошових зобов'язань, оскільки зазначені товариства не перебувають наразі у корпоративник відносинах, однак останній (боржник) є правонаступником всіх прав та обов'язків перетвореного акціонерного товариства, частка акцій якого є власністю ТОВ "Ріелті Сіті".
Виходячи зі змісту статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що зобов'язання, які виникли у боржника перед ТОВ "Ріелті Сіті" підтверджені належними та допустимими доказами, та можуть бути включені до складу грошових зобов'язань, тому що за своєю правовою природою не є зобов'язаннями перед особою в статусі учасника товариства (корпоративними відносинами).
Також, керуючись вимогами ст. 45 Закону про банкрутство, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги ТОВ "Ріелті Сіті" підлягають включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, як такі, що не забезпечені заставою та заявлені в строки та порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає, що в даному випадку постанова суду апеляційної інстанції від 09.06.2015 та ухвала суду першої інстанції від 12.05.2014 про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Ріелті Сіті" про визнання кредитором на суму 2 547 750,00 грн. прийняті з порушенням вимог ст.ст. 43 ГПК України, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 4-1 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.02.2014 порушено провадження у справі № 908/253/14 про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" (далі по тексту - ТДВ "Гвідон") в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду Запорізької області від 17.02.2014 у справі № 908/253/14 ТДВ "Гвідон" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено голову ліквідаційної комісії Коргіну В.М.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;
конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;
поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;
забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.
До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Згідно вимог ч. 3 ст. 95 вищевказаного Закону, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.04.2015 до господарського суду Запорізької області надійшла заява від ТОВ "Ріелті Сіті" про визнання кредиторських вимог в розмірі 2 547 750,00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТДВ "Гвідон".
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що виходячи з вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення з господарського спору, в тому числі і у справі про банкрутство, повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
В даному випадку, суди попередніх інстанцій, дійшовши в ухвалі та постанові протилежних висновків щодо заявлених ТОВ "Ріелті Сіті" вимог до банкрута - ТДВ "Гвідон", фактично ухилились, в порушення вимог ст.ст. 4-2 , 4-7, 33, 34, 43, 84 ГПК України, від надання належного правового аналізу поданій ТОВ "Ріелті Сіті" заяві про визнання кредиторських вимог, зокрема, судами не з'ясовано з посиланням на спеціальні норми права правової природи відносин, що склались між ТОВ "Ріелті Сіті" та ТДВ "Гвідон", а також не встановлено підстав виникнення даних правовідносин.
Суди першої та апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не встановили з чого саме випливає, на думку заявника - ТОВ "Ріелті Сіті", право звернення останнього до банкрута та в чому саме полягають вимоги заявника, не з'ясували характеру даної вимоги та моменту її виникнення.
Отже, як суд апеляційної інстанції, так і суд першої інстанції, припустились порушень приписів ч. 1 ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції від 09.06.2015 та ухвала суду першої інстанції від 12.05.2014 підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 908/253/14 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 у справі № 908/253/14 скасувати. Справу № 908/253/14 передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді О.В. Білошкап
В.Я. Погребняк