ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, [email protected]
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" грудня 2016 р. Справа № 925/1165/14
Господарський суд Черкаської області в складі колегії суддів: головуючого – судді Потапенко В.В., суддів: Єфіменко В.В. та Скиби Г.М., з секретарем судового засідання Швидкою О.В., за участю представників сторін:
від позивача – ОСОБА_1 (особисто), ОСОБА_2, ОСОБА_3 – за довіреністю;
від відповідача – ОСОБА_4 – за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси у приміщенні суду справу
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш»
про стягнення 2 085 800 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Заявлено вимогу про стягнення з відповідача 8 796 000 грн. 00 коп. вартості частини майна та частку прибутку ТОВ “Черкаситехномаш”.
11.03.2016 року в судовому засіданні позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог від 11.03.2016 року, в якій вказав, що за результатами проведених комплексно-комісійної судової будівельно-технічної експертизи, судової товарознавчої та автотоварознавчої експертизи зменшує розмір позовних вимог і просить стягнути з відповідача на його користь 2 085 800 грн. вартості частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі ТОВ «Черкаситехномаш» та 34 000 грн. судових витрат з оплати судової експертизи.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.03.2016 року заява ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог до 2 085 800 грн. від 11.03.2016 року прийнята до розгляду.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.12.2015 року суд ухвалив справу №925/1165/14 розглядати колегіально у складі трьох суддів.
У зв’язку з перебуванням судді Пащенко А.Д. у відпустці за заявою головуючого судді по даній справі до керівника апарату суду автоматизованою системою документообігу суду 30.05.2016 року у справі №925/1165/14 визначено новий склад колегії суддів: Потапенко В.В. – головуючий суддя, судді: Єфіменко В.В. та Скиба Г.М.
Позовні вимоги позивач обґрунтував наступними обставинами:
-позивач є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш» і відповідно Статуту товариства станом на 01.07.2013 року його частка в статутному фонді становила 20%. 27.06.2013 року позивачем рекомендованим листом було направлено заяву на ім'я ТОВ «Черкаситехномаш» про вихід з товариства, яка була отримана відповідачем 01.07.2013 року;
-відповідно до положень п.11.2. Статуту ТОВ «Черкаситехномаш», а також ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці в статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. На час звернення до суду із позовом позивачу не виплачена вартість частини майна товариства, пропорційна частці у статутному фонді та частка прибутку, одержаного товариством у 2013 році до моменту його виходу. Відповідно до рекомендацій Президії ВГСУ від 28.12.2007 № 04-5/14 будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної ринкової вартості майна товариства, у зв'язку з чим господарським судом може бути задоволено клопотання учасника, який вийшов з товариства з обмеженою відповідальністю, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів для обчислення вартості частини майна, належної до сплати такому учаснику. Позивач вказує, що незадовго до його виходу з товариства його керівництвом була здійснена оцінка ринкової вартості цілісного майнового комплексу ТОВ «Черкаситехномаш», який був оцінений у 43 980 000 грн., виходячи з чого позивач вважає, що вартість належної йому частки майна становить 8 796 000 грн. (43 980 000 х 20% = 8 796 000).
Позивач та його представники у судовому засіданні позов підтримали повністю, з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог, дотримувались позиції, викладеної в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував повністю.
У судовому засіданні 07 грудня 2016 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду.
Заслухавши доводи та пояснення позивача, його представників та представника відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:
Позивач був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаситехномаш" з часткою в розмірі 20 % статутного капіталу товариства, розмір внеску до статутного фонду – 1 067 400 грн. Дану частку позивач згідно договору купівлі-продажу (відступлення) частини частки у статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш» від 11.10.2007 року придбав у ТОВ «ЛМК-Богдан».
Заявою від 27.06.2013 року позивач повідомив про свій вихід з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаситехномаш" та попросив виплатити йому вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному фонді, яка складає 20% та частку прибутку, одержаного товариством в 2013 році до моменту його виходу. Заява була отримана відповідачем 01.07.2013 року.
06.09.2013 відбулися позачергові Загальні збори учасників ТОВ «Черкаситехномаш», на яких було прийнято рішення про взяття до відома заяви позивача про вихід зі складу учасників товариства, передачу його частки ТОВ «Черкаситехномаш». Дане рішення оформлене протоколом б/н від 06.09.2013 року.
Згідно п. 6.1.8 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаситехномаш" (дата реєстрації 08.12.2009, номер запису 10261050011004885) учасники Товариства мають право вийти з Товариства у встановленому порядку.
Вихід учасника з Товариства регламентується розділом 11 Статуту відповідача.
Відповідно до п. 11.2. Статуту при виході учасника з Товариства йому сплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці в статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу Учасника та за згодою Товариства його вклад до статутного капіталу може бути повернений повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного Товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане Учасником Товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
В силу приписів ст. 143 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 51 Закону України "Про господарські товариства", установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є Статут, який серед іншого повинен містити відомості про вид товариства, предмет, цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства, порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів, порядок ліквідації чи реорганізації товариства, а також права учасників товариства в тому числі право виходу учасника зі складу товариства.
Відповідно до частини 1 ст. 88 Господарського кодексу України, учасники господарського товариства мають право вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства. Аналогічні положення закріплено в ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" та пункті 3 частини 1 ст. 116 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 ст. 148 Цивільного кодексу України, чинною на час подання позивачем заяви про вихід з товариства, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
Відповідно до частин 2 та 3 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.
За приписами ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
У пункті 4.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" роз'яснено, що вартість частини майна товариства, що належить до виплати учаснику, який вийшов з товариства, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 31 липня 2014 року (а.с. 236-238, том 1) по справі призначено судову експертизу для вирішення питання про дійсну (ринкову) вартість відповідного майна ТОВ «Черкаситехномаш» станом на 01.07.2013 року та вартість частини майна товариства і частки прибутку, належних позивачу до сплати у зв»язку з виходом з товариства. Проведення судової експертизи було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
12 жовтня 2015 року до суду надійшов висновок експертів за результатами проведення комплексно-комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 30.09.2015 року №5188/15-42/5189/15-53/5190/15-45/15633/15-54/17303/15-42 (а.с. 68-103, том 3). Згідно даного висновку експертів дійсна (ринкова) вартість основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів ТОВ «Черкаситехномаш» станом на 01.07.2013 року складала 30 864 343, 40 грн. (тридцять мільйонів вісімсот шістдесят чотири тисячі триста сорок три грн.. 40 коп.), в тому числі:
-нерухоме майно – комплекс будівель та споруд, який розташований за адресою: м. Черкаси, вул. 14 грудня, буд. 8: 19 143 518, 00 (дев’ятнадцять мільйонів сто сорок три тисячі п»ятсот вісімнадцять) грн.
-обладнання – 11 517 626,35 (одинадцять мільйонів п’ятсот сімнадцять тисяч шістсот двадцять шість грн. 35 коп.)
-нематеріальні активи – 17 948, 66 (сімнадцять тисяч дев»ятсот сорок вісім грн. 66 коп.)
-колісні транспортні засоби – 185 250,39 (сто вісімдесят п»ять тисяч двісті п’ятдесят грн. 39 коп.).
У вартості не враховано: вартості фляги алюмінієвої (20 літрів), «Фургон изотермический на шасси КИА (не уст,на шаси»(інв. №1294), «Фургон изотермический на шасси КИА (не уст,на шаси»(інв. №1295), «Полуприцеп ІИАЗ 9397 16-88 ЧК» (інв.№32), «Автопогрузчик 4081» (інв. №476).
У висновку експертів зазначено, що на балансі поточних та довгострокових активів станом на 01.07.2013 не обліковується.
Частка майна з урахуванням дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів ТОВ «Черкаситехномаш», що належить до сплати ОСОБА_1 у зв’язку з його виходом з товариства, згідно висновку судової експертизи розрахунково складає 2085,8 тис. грн. (10429 тис. грн. *20%).
Позивач на підставі висновку експертів просить суд стягнути з відповідача 2 085 800 грн.
Судовими експертами при визначенні вартості основних засобів (обладнання і товари народного споживання) був використаний витратний методичний підхід (а.с. 82, том 3). У висновку експертів зазначено, що дохідний і порівняльний методичні підходи неможливо застосувати, оскільки експертами встановлено відсутність пропозицій до продажу та оренди майна, яке є аналогічним досліджуваним об’єктам на дату оцінки – 01.07.2013 року.
У письмових поясненнях (а.с.109-110, том 5) судові експерти ОСОБА_5, ОСОБА_6 вказали, що не було можливості встановити пропозиції до продажу аналогічного майна, у зв’язку з чим не застосовувався порівняльний методичний підхід.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28 березня 2016 року провадження у справі № 925/1165/14 зупинено, матеріали справи направлені до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_7 Міністерства юстиції України для проведення повторної судової експертизи, оскільки відповідач вважав отримані судом висновки експертизи невірними, підтверджуючи свої заперечення наданими суду звітом про оцінку та рецензією на звіт.
30 травня 2016 року справа №925/1165/14 разом з клопотанням судових експертів про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи, повернута до суду у зв’язку з необхідністю погодження строків проведення судової експертизи та надання додаткових матеріалів для її проведення.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20.07.2016 року провадження у справі № 925/1165/14 зупинено, матеріали справи направлені до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_7 Міністерства юстиції України для проведення судової експертизи. До експертної установи були направлені для проведення судової експертизи акт технічного стану майна ТОВ «Черкаситехномаш», наданий 20 липня 2016 року відповідачем, матеріали господарської справи №925/1165/14 і надано відповідь на поставлені експертом питання.
07.11.2016 року справа №925/1165/14 повернута до суду з експертної установи з повідомленням про неможливість надання висновку у зв»язку з недостатністю даних.
У судовому засіданні представник відповідача знову заявив клопотання про призначення повторної судової експертизи, обґрунтовуючи його тим, що експертом не було враховано, що в матеріалах справи є дані про технічний стан майна відповідача, які знаходяться в томі 6 на аркушах справи 227-250.
У задоволенні даного клопотання колегією суддів було відмовлено, оскільки в ухвалі суду було посилання на акт технічного стану майна ТОВ «Черкаситехномаш», наданий 20 липня 2016 року відповідачем, і його зміст відповідно був експертом врахований при вирішенні питання про недостатність даних для проведення судової експертизи.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем порушені права позивача, як учасника товариства на виплату вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі і приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність заявленого позову і вважає, що він підлягає до задоволення.
На підставі п. 9 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач, як інвалід 2 групи, звільнений від сплати судового збору. Згідно частини третьої статті 49 ГПК України у випадку, коли позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, а тому з відповідача в доход державного бюджету необхідно стягнути 31 287 грн. судового збору.
Позивачем сплачено 34 000 грн. за проведення судової експертизи. На підставі статті 49 ГПК України вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд у складі колегії суддів, -
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш» (18018, м. Черкаси, вул. 14 грудня, 8, код ЄДРПОУ 05470561) на користь ОСОБА_1 (18029, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) – 2 085 800 грн. вартості частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш» та 34 000 грн. судових витрат за оплату проведення судової експертизи.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш» (18018, м. Черкаси, вул. 14 грудня, 8, код ЄДРПОУ 05470561) – 31 287 грн. судового збору в доход Державного бюджету України через Державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) для зарахування на реєстраційний рахунок №31213206783002, отримувач - УДКСУ у м. Черкаси, код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030101 за розгляд справи в господарському суді Черкаської області.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.
Судді В.В. Потапенко
ОСОБА_8
ОСОБА_9
Повне судове рішення складено 16 грудня 2016 року.
Суддя (головуюча по справі) В.В. Потапенко
Ухвала № 123724858
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
12 грудня 2024 р. Справа № 120/16298/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Верховний Суд також відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. При цьому, Верховний Суд вважав, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, із матеріалів позову встановлено, що спірні правовідносини виникли у січні 2024 року - у місяці коли відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача шляхом переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (17.01.2024).
Суд звертає увагу, що за своєю суттю пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Тому про порушення своїх прав позивач могла дізнатися отримавши пенсійні виплати за січень 2024 року.
Водночас, із цим позовом позивач звернулась до суду лише 03.12.2024, тобто з пропуском строку передбаченого статтею 122 КАС України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що 06.09.2024 вона звернулась до відповідача із заявою в якій просила здійснити перерахунок її пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021-2023 роки. Однак листом від 27.09.2024 відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку.
Втім з цього приводу суд зауважує, що звернення до відповідача із заявою про перерахунок її пенсії та отримання відповіді на неї листом від 27.09.2024 не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, право на яке позивач реалізувала лише у грудні 2024 року.
Суд вкотре наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Водночас варто наголосити, що при наявності об`єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов`язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. При цьому незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивач пропустила строк звернення до суду з цим позовом, однак не додала до матеріалів позову заяви (клопотання) про його поновлення та докази поважності причин його пропуску, як це передбачено вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, в порядку усунення даного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів поважності причин його пропуску або ж уточити позовні вимоги з урахуванням 6-ти місячного строку звернення до суду (тобто ставити питання щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату її пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, з 03 червня 2024 року).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій ухвалі.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна