USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Рішення № 58735653

Reading aloud is unavailable for now

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" червня 2016 р.

Справа № 916/929/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ”

про стягнення 146372,81 грн.

Суддя Найфлейш В.Д.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №14-182 від 15.07.2014р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №13/24-2 від 11.01.2016р.

Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ” про стягнення 146372,81 грн., з яких 71101,61 грн. – 3% річних, 75271,61 грн. – інфляційних втрат за договором № 4002/15-БО-23 купівлі-продажу природного газу від 27.11.2014р. за поставку газу протягом січня - грудня 2015р., посилаючись на норми ст.ст. 526, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.04.2016р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

07.06.2016р. до господарського суду Одеської області відповідачем надано письмові пояснення по справі, відповідно до яких ПАТ „Одеська ТЕЦ” погоджується з розрахунками позивача та вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.06.2016р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів відповідно до ст. 69 ГПК України.

Приймаючи до уваги, що відповідач повідомлений про час та дату судових засідань належним чином, правом на відзив у порядку ст. 59 ГПК України не скористався, а також визнання позовних вимог письмовими поясненнями від 07.06.2016р., суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

29.06.2016р. в судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне:

27.11.2014р. між ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” (продавець та ПАТ „Одеська ТЕЦ” (покупець) було укладено договір № 4002/15-БО-23 купівлі-продажу природного газу (далі – договір), згідно п. 1.1 якого продавець зобов’язується передати у власність покупцю у 2015р. природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установаим та організаціями.

Згідно п. 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом прийому-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

П. 6.1. договору передбачено, що остаточний розрахунок за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 7.1. договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

П. 11 договору передбачено, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015р, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

На виконання умов договору купівлі-продажу природного газу № 4002/15-БО-23 від 27.11.2014р. позивач протягом січня-грудня 2015р. поставив відповідачу імпортований природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” для власних потреб на загальну суму 146372,81 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу № 1 від 31.01.2015р., № 6 від 28.02.2015р., № 13 від 31.03.2015р., № 18 від 30.04.2015р., №б/н від 31.10.2015р., №б/н від 30.11.2015р., №б/н від 31.12.2015р.

Відповідач оплатив поставлений газ повністю, а тому заборгованість за договором № 4002/15-БО-23 від 27.11.2014р. відсутня, що підтверджується наданим позивачем реєстром платіжних доручень та не спростовано відповідачем у ході судових засідань.

Враховуючи прострочення строків оплати, передбачених п. 6.1. договору, позивачем було нараховано 3% річних - 71101,61 грн., інфляційні втрати – 75271,61 грн.

Відповідачем надано письмові пояснення по справі, відповідно до яких ПАТ „Одеська ТЕЦ” погоджується з розрахунками позивача та вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в Господарському кодексі України (далі – ГК України). Так, відповідно ст. 193 ГК України вказує на те, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Ч. 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Докази, надані позивачем на підтвердження викладених у позові обставин свідчать про те, що вказані обставини мали місце.

Перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 71101,61 грн. та інфляційних втрат у розмірі 75271,61 грн., суд вважає його вірним, стягнення вищезазначеної суми заборгованості з відповідача обґрунтованим.

Положеннями ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, всебічно з’ясувавши обставини, на які сторона посилається, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, у зв’язку з чим з ПАТ „Одеська ТЕЦ” на користь ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” підлягає стягненню три відсотки річних у розмірі 71101,61 грн., індекс інфляції в розмірі 75271,61 грн.

У зв’язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ” (65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29, код ЄДРПОУ 05471158) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 71101 (сімдесят одна тисяча сто одна) грн. 61 коп. – три відсотки річних, 75271 (сімдесят п’ять тисяч двісті сімдесят одна) грн. 61 коп. – інфляційні втрати., 2195 (дві тисячі сто дев’яносто п’ять) грн. 59 коп. – витрати по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене у порядку, встановленому ст. 91 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 02 липня 2016 р.

Суддя В.Д. Найфлейш

Ухвала № 86774109

Open the full view

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"27" грудня 2019 р.

м. Одеса

Справа № 916/929/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейша В.Д., розглянувши заяву Акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ” (вх.№2-6239/19 від 19.12.2019р.) про визнання наказу Господарського суду Одеської області від 13.07.2016р. таким, що не підлягає виконанню по справі № 916/929/16

За позовом: Акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720);

до відповідача: Акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ” (65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29, код ЄДРПОУ 05471158)

про стягнення 146372,81 грн.

Представники:

від АТ "НАК "Нафтогаз України" - Єгоров В.С.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.06.2016 р. задоволено позов частково та стягнуто з Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ” (65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29, код ЄДРПОУ 05471158) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 71101 (сімдесят одна тисяча сто одна) грн. 61 коп. – три відсотки річних, 75271 (сімдесят п`ять тисяч двісті сімдесят одна) грн. 61 коп. – інфляційні втрати., 2195 (дві тисячі сто дев`яносто п`ять) грн. 59 коп. – витрати по сплаті судового збору.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Одеської області 13.07.16р. видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.12.2019р. задоволено заяву Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (вх. №2-5795/19 від 27.11.2019р.) про видачу дублікату виконавчого документу в порядку п.19.4 прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України по справі № 916/929/16, видано дублікат наказу Господарського суду Одеської області від 13.07.2016р. по справі № 916/929/16 в порядку п.19.4 прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.

19.12.2019р. АТ „Одеська ТЕЦ” звернулось до суду із заявою про визнання наказу Господарського суду Одеської області від 13.07.2016року по справі №916/929/16 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.12.2019р. розгляд заяви призначено на "27" грудня 2019 р. о 12:10.

26.12.2019р. від АТ «НАК «Нафтогаз України» надійшли заперечення на заяву АТ «Одеська ТЕЦ» в яких позивач просить суд відмовити у задоволенні заяви, оскільки відсутні докази здійснення списання заборгованості та Законом не врегульовано питання сплати судового збору.

Представники сторін повідомлені належним чином про дату та час судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи телефонограмою та заявою АТ «Одеська ТЕЦ» про розгляд справи за відсутності представника.

27.12.2019р. судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши заяву АТ «Одеська ТЕЦ», господарський суд зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Закону України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” визначає учасниками процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Дія вказаного Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закон України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

На підставі Наказу Мінрегіону від 10.05.2019р. №107 Акціонерне товариство „Одеська ТЕЦ” було включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”.

Відповідно до п.п. 1-3 ст. 5 Закону України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року. Реструктуризація заборгованості за спожитий природний газ, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, здійснюється шляхом розстрочення на 60 календарних місяців рівними частинами з першого числа місяця укладення договору без відстрочення погашення заборгованості та з можливістю дострокового погашення. На реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до цього Закону.

Відповідно до приписів ч.3 ст. 7 Закону України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Отже, заборгованість зі сплати 71101 (сімдесят одна тисяча сто одна) грн. 61 коп. – три відсотки річних, 75271 (сімдесят п`ять тисяч двісті сімдесят одна) грн. 61 коп. – інфляційних втрат списується на підставі Закону України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”. При цьому, Законом України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” не врегульовано питання стягнення суми судового збору.

Згідно із частинами першою, другою статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника, зокрема, визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Враховуючи викладене, з огляду на передбачене Законом України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” списання неустойки (штраф, пеня), інфляційних нарахувань, процентів річних, відсутність заборгованості зі сплати основного боргу, заява Акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ” (вх.№2-6239/19 від 19.12.2019р.) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі № 916/929/16 підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ” (вх.№2-6239/19 від 19.12.2019р.) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі № 916/929/16 задовольнити частково.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню частково, наказ Господарського суду Одеської області від 13.07.16р. у справі № 916/929/16 в частині стягнення 71101 (сімдесят одна тисяча сто одна) грн. 61 коп. – три відсотки річних, 75271 (сімдесят п`ять тисяч двісті сімдесят одна) грн. 61 коп. – інфляційних втрат.

3. В решті заяви – відмовити.

Копію ухвали надіслати: Акціонерному товариству „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6), Акціонерному товариству „Одеська ТЕЦ” (65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29, код ЄДРПОУ 05471158).

Повний текст ухвали складено та підписано 02.01.2020р.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua

Ухвала набрала законної сили негайно після її проголошення згідно ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів згідно ст. 256 ГПК України.

Суддя В.Д. Найфлейш