копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2015 р.
Справа № 804/14971/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді
ОСОБА_1
при секретарі
ОСОБА_2
за участю:
представника позивача представника відповідача
ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
12 жовтня 2015 року публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 07 квітня 2015 року №0000154603 - про збільшення суми грошового зобов’язання розміру суми податку на додану вартість у розмірі 852 178 грн. із застосуванням штрафної (фінансової) санкції у розмірі 426 089 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що згідно Акту перевірки відповідачем встановлені порушення позивачем:
п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту в вересні 2014 року на 852 178 грн.
Вищевикладене призвело до порушення вимог п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу в частині заниження позитивної різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту на суму 852 178 грн.
Враховуючи вищезазначене, платником порушено п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу в частині заниження суми, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 852 178 грн.
У вересні 2014 року ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» по взаємовідносинах з ТОВ «Альтсервіс» (код ЄДРПОУ 39096884) включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними на загальну суму 5 113 070,41 грн., в т.ч. ПДВ - 852 178,4 грн., що складені в межах виконання договорів будівельного підряду ТОВ «Альтсервіс» від 01.07.2014 № 14-1216-02, від 14.07.2014 № 14-1215-02 та від 24.09.2014 №14-1651-02.
Однак, в ході проведення перевірки відповідач прийшов до висновку, що відповідно до наданих до перевірки актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ -2в, за вересень 2014 року, кількість робітників, що необхідна для виконання обсягу робіт, зазначеного в актах за ф.КБ-2в складає 774 особи (розрахунок здійснено виходячи з 8-годинного робочого дня (відповідно до діючого трудового законодавства) та робочих днів у вересні 2014 року). Або згідно актів виконаних робіт по договору № 14-1216-02 витрачено 91451 людино/годин, по договору № 14-1215-02 - 32300 людино/годин, по договору №14-1651-02 - 2842 людино/годин, тобто виходячи з фактичної чисельності ТОВ «Альтсервіс» (за даними звіту 1 ДФ) станом на 30.09.2014 року - 10 осіб, для виконання робіт на ПАТ «ДМКД» по зазначеним договорам вони повинні були працювати 619 годин на добу, що не є фізично можливим та підтверджує відсутність реального здійснення ремонтних робіт.
Крім того, навіть 25 осіб, витрати по відрядженням яких ПАТ «ДМКД» компенсовано товариству «Альтсервіс» в рамках договорів №14-1215-02 та №14-1216-02, для виконання обсягу робіт, вказаного в актах за формою КБ-2в, повинні були працювати 463 години на добу; 30 осіб, яким надано пропуск у вересні 2014 року на територію ПАТ «ДМКД» - 206 годин на добу.
За даними комп’ютерної автоматизованої системи «Картка платника», АІС «Податковий блок»: кількість штатних працівників за даними звіту за ф.1-ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі - 1-ДФ) ТОВ «Альтсервіс» за III квартал 2014 року складала 6 осіб. Кількість працівників ТОВ «Альтсервіс», які отримали дохід у III кварталі 2014 року, складала 10 осіб.
Позивач стверджує, що вказана інформація відома тільки працівникам контролюючого органу. Отримана інформація на ПАТ «ДМКД», як податкова інформація, повинна бути перевірена безпосередньо при перевірці ТОВ «Альтсервіс».
Перевіряючими не наведено законодавчі норми, на підставі яких ПАТ «ДМКД» повинен володіти вищевказаною інформацією та надавати її для перевірки контролюючому органу.
Таким чином зазначене вище не свідчить про неможливість виконання підприємством ТОВ «Альтсервіс» обсягів робіт, зазначених в актах виконаних будівельних робіт за ф. КБ-2в, власними силами.
Згідно наданих до перевірки договорів між ПАТ «ДМКД» та ТОВ «Альтсервіс» №14-1651-02, №14-1607-02, №14-1215-02 підрядник мав право залучати до виконання робіт на ПАТ «ДМКД» субпідрядні організації.
Відповідно інформації бюро пропускного режиму ПАТ «ДМКД» в період січень-серпень 2014 року ТОВ «ПГ «Укренергосервіс» отримало перепустки своїм працівникам в кількості 162 шт.
Позивач вважає, що документи про ознайомлення працівників підрядника з діючим режимом роботи на підприємстві та вимог охорони праці і пожежної безпеки та забезпечення пропуску: працівників, автотранспорту, механізмів, матеріалів відповідно до інструкцій щодо пропускного і внутрішньооб’єктного режиму взагалі не мають відношення до документів, на підставі яких формуються податкові показники.
В свою чергу Податковий кодекс України не містить посилань щодо необхідності надання до перевірки матеріалів про ознайомлення працівників Підрядника з діючим режимом роботи на підприємстві та вимог охорони праці і пожежної безпеки та забезпечення пропуску.
Навіть фіктивність контрагента платника податку сама по собі не свідчить про наявність відомостей у платника податку у протиправному характері діяльності його контрагентів, та відповідно про дефектність самих господарських операцій та первинних документів, які їх супроводжують. Така позиція ґрунтується на європейських нормах оцінки господарських операцій і добросовісності платника податків та безапеляційно підтримується позицією ВАСУ.
З метою відпрацювання ризикового кредиту з ПДВ направлено запит до ДПІ за місцем реєстрації контрагента від 04.12.2014 року №32339/7/28-01-46- 01-55. У відповідь супровідним листом ДПІ у Кіровському районі ГУМ у Дніпропетровській області від 19.12.2014 №21661/7/04-65-22-03-18/39096884 отримано аналітичну інформацію, складену за результатами здійсненого аналізу наявних в ДПІ даних (у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки за відсутності платника податку за юридичною адресою), а саме: за місцем юридичної адреси м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 28-А, офіс 338 підприємство не знаходиться. ТОВ «Альтсервіс» зареєстровано як платник податків 14.02.2014 року в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська. Стан платника «28» - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру). Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-підприємців, а саме: дані про перебування юридичної особи в процесі припинення - з 21.10.2014 в стані припинення. Відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог зазначено 30.12.2014 року.
В свою чергу ТОВ «Альтсервіс» надало до ПАТ «ДМКД» постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2014 року по справі №804/18467/14, якою було визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Відсутність платника податку за юридичною адресою та відповідно не повідомлення контролюючого органу про зміну місцезнаходження юридичної особи є порушенням пп. 16.1.11 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу, так як це є обов’язком платника податків, а саме невиконання цього обов’язку є порушенням ТОВ «Альтсервіс», а не ПАТ «ДМКД».
За інформацією наявних баз даних та податкової звітності, ТОВ «Тесса-Буд» (код 39189884), будь-якого нарахування (виплат) доходу на користь фізичних осіб як у вигляді заробітної плати так і у вигляді оплати за цивільно-правовими договорами за період діяльності - не здійснювалося (звіт за ф.1-ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» - не надавався).
За даними Автоматизованої системи співставлення показників за вересень 2014 року єдиним постачальником ТОВ «Тесса-Буд» є ТОВ «Сідіталь плюс» (код за ЄДРПОУ 39327800), яким протягом вересня 2014 року складено 289 податкових накладних на загальну суму 11 849 943 грн., в т.ч. ПДВ 1 974 991 грн. (не зареєстровані у ЄРПН, сума податку на додану вартість по кожній з яких не перевищує 10 000 грн.)
ТОВ «Сідіталь плюс» (код за ЄДРПОУ 39327800) зареєстроване у липні 2014 року, як платник ПДВ - з 01.09.2014. Свідоцтво платника ПДВ анульоване 25.12.2014 за ініціативою податкового органу. Причина анулювання - «До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням».
ТОВ «Сідіталь плюс» за період діяльності подано декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року, яку податковим органом визнано «До відома» (податковою звітністю не визнано).
Інформації стосовно подання ТОВ «Сідіталь плюс» будь-яких інших податкових звітів, розрахунків за період з моменту реєстрації і по теперішній час АС «Податковий блок» не містить, в тому числі, відносно будь-якого нарахування (виплат) доходу на користь фізичних осіб як у вигляді заробітної плати так і у вигляді оплати за цивільно-правовими договорами.
ПАТ «ДМКД» не володіє вищевказаною інформацією та звертає увагу, що не має відношення до комерційних відносин ТОВ «Альтсервіс» з третіми особами та не повинен відслідковувати стан їх розрахунків та порядок подання останніми податкової звітності.
На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 - про збільшення суми грошового зобов’язання суми податку на додану вартість у розмірі 852 178 грн. із застосуванням штрафної (фінансової) санкції у сумі 426 089 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача, просив відмовити у їх задоволенні та додатково пояснив, що проведеним аналізом взаємовідносин позивача із підрядником - ТОВ «Альтсервіс» встановлено неможливість виконання останнім обсягів робіт, зазначених у актах виконаних будівельних робіт власними силами. Окрім того, ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до перевірки не надано даних стосовно оформлення перепусток на територію Комбінату фізичним особам у кількості, достатній для виконання обсягу робіт, перелічених в складених актах за формою КБ-2в.
Отже, ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з придбання послуг в ТОВ «Альтсервіс», що призвело до порушення пп.2.1 та пп. 2.2 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704.
ТОВ «Альтсервіс» складено документи для позивача на ідентифіковану послугу, тобто послугу, що ідентифікується лише за найменуванням, та відповідно не є реальною, так як документально оформлена послуга не підтверджує її фактичне надання ТОВ «Альтсервіс» (відсутність необхідної кількості працівників для виконання ремонтних робіт) так і фактом можливого придбання від інших суб’єктів господарювання.
Відсутність необхідних трудових ресурсів безпосередньо на підприємстві позивача та у його контрагентів для здійснення ремонтних робіт, визначених в договорах з ПАТ «ДМКД», дає змогу стверджувати про неможливість здійснення господарської діяльності в розумінні пп.14.1.36 Податкового кодексу України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступні обставини.
Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» - позивач зареєстровано виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської Ради народних депутатів розпорядженням №101-ф від 27.02.1997, свідоцтво №12231200000000964 (серія АОО №394890). Код позивача за ЄДРПОУ 05393043.
Місцезнаходження суб’єкта господарювання відповідно до установчих документів: 51925, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-Б.
Перевіркою встановлено, що фактичне місцезнаходження відповідає місцезнаходженню відповідно до установчих документів: ПАТ «ДМКД» знаходиться за адресою: 51925, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-Б.
ПАТ «ДМКД» взято на податковий облік в СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську 03.03.2011 р. за №730, станом на момент перевірки перебуває на обліку в СДПІ у м. Дніпропетровську МГУМ.
На підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» (код ЄДРПОУ 05393043) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ «Альтсервіс» (код ЄДРПОУ 39096884) за вересень 2014 року Перевірка проводилась з 23.02.2015 по 16.03.2015 року.
За результатами перевірки складено акт №142 від 20.03.2015 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського» (код за ЄДРПОУ 05393043) з питання дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ «Альтсервіс» (код ЄДРПОУ 39096884)за вересень 2014 року".
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту в вересні 2014 року на 852 178 грн.
Вищевикладене призвело до порушення вимог п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу в частині заниження позитивної різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту на суму 852 178 грн.
Враховуючи вищезазначене, платником порушено п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу в частині заниження суми, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 852 178 грн.
п.7 розділу III, пп.1 п. 4 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 за N 2094/24626 (діючий на момент вчинення порушення), в частині відображення в податкових деклараціях з ПДВ за вересень 2014 року суми нереального придбання товарів (робіт, послуг) та суми податкового кредиту при відсутності права на це згідно з податковою накладною оформленою з порушення вимог ст..201 Податкового кодексу;
п.201.6 Податкового кодексу України внаслідок відображення податкової накладної оформленої на нереальну поставку та складену з порушення вимог податкового законодавства в реєстрі отриманих податкових накладних;
п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 2. розділу III, п. 2 розділу IV «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 № 708.
На підставі висновків перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 07.04.2015 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 852 178 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 426 089 грн.
У вересні 2014 року ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» по взаємовідносинах з ТОВ «Альтсервіс» (код ЄДРПОУ 39096884) включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними на загальну суму 5 113 070,41 грн., в т.ч. ПДВ - 852 178,4 грн., що складені в межах виконання договорів будівельного підряду з ТОВ «Альтсервіс» від 01.07.2014 № 14-1216-02, від 14.07.2014 № 14-1215-02 та від 24.09.2014 №14- 1651-02.
Згідно укладених договорів замовник (ПАТ «ДМКД») доручає, а підрядник (ТОВ «Альтсервіс») зобов'язується на свій ризик, власними силами і в терміни, визначені Договорами, виконати у відповідності із затвердженою проектно-кошторисною документацією, наступні будівельно-монтажні роботи:
- Реконструкція сортопрокатного цеху. Перший пусковий комплекс (перша черга). Антикорозійний захист металоконструкцій (договори № 14-1216-02 та № 14-1215-02);
- Реконструкція доменного цеху, із спорудженням комплексу з підготовки та вдування пиловугільного палива в доменні печі №№ ІМ, 8, 9, 12. Монтаж та виготовлення вентиляційних та аспіраційних установок (договір №14-1651-02).
За даними бухгалтерського обліку ПАТ «ДМКД» (згідно даних журналу-ордеру №6 за вересень 2014) операція з отримання послуг від ТОВ «Альтсервіс» та розрахунки за них відображені наступним чином:
Д-т 15202 "Модернізація, реконструкція, добудова" К-т 631040 "Розрахунки з підрядниками по капітальному будівництву, реконструкції та модернізації" (договір № 14-1216-02);
Д-т 151040 "Незавершене капітальне будівництво" з К-т 631040 "Розрахунки з підрядниками по капітальному будівництву, реконструкції та модернізації" (договір № 14-1215-02 та №14-1651-02);
Д-т 64152 "Розрахунки по ПДВ (по декларації)" К-т 631040 "Розрахунки з підрядниками по капітальному будівництву, реконструкції та модернізації";
Д-т 631040 "Розрахунки з підрядниками по капітальному будівництву, реконструкції та модернізації", К-т 31168 "Поточні рахунки в національній валюті, ПАТ Промінвестбанк".
За результатами аналізу актів приймання виконаних будівельних робіт відповідачем в ході проведення перевірки зроблені наступні висновки.
Відповідно до наданих до перевірки актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за вересень 2014 року кількість робітників, що необхідна для виконання обсягу робіт, зазначеного в актах за ф.КБ-2в складає 774 особи (розрахунок здійснено виходячи з 8-годинного робочого дня (відповідно до діючого трудового законодавства) та робочих днів у вересні 2014 року). Або згідно актів виконаних робіт по договору № 14-1216-02 витрачено 91451 людино/годин; по договору № 14-1215-02 - 32 300 людино/годин; по договору №14-1651-02 - 2842 людино/годин.
Тобто виходячи з фактичної чисельності ТОВ «Альтсервіс» (за даними звіту 1 ДФ) станом на 30.09.2014 року - 10 осіб, для виконання робіт на підприємстві позивача по зазначеним договорам вони повинні були працювати 619 годин на добу, що не є фізично можливим та підтверджує відсутність реального здійснення ремонтних робіт.
Крім того, навіть 25 осіб, витрати по відрядженням яких ПАТ «ДМКД» компенсовано товариству «Альтсервіс» в рамках договорів №14-1215-02 та №14-1216-02, для виконання обсягу робіт, вказаного в актах за формою КБ-2в, повинні були працювати 463 години на добу; 30 осіб, яким надано пропуск у вересні 2014 року на територію ПАТ «ДМКД» - 206 годин на добу.
За даними комп’ютерної автоматизованої системи «Картка платника», АІС «Податковий блок»: кількість штатних працівників за даними звіту за ф. 1-ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі - 1- ДФ) ТОВ «Альтсервіс» за III квартал 2014 року складала 6 осіб. Кількість працівників ТОВ «Альтсервіс», які отримали дохід у ІІІ кварталі 2014 року, складала 10 осіб.
У наданих до перевірки «Реєстрах сумарних витрат на відрядження» та «Списку робітників ТОВ «Альтсервіс», що отримували перепустки для входу на територію Комбінату у 2014 році, наведено прізвища, імена, по-батькові та посади 39 фізичних осіб, але не міститься ідентифікаційних номерів та/або паспортних даних зазначених фізичних осіб, що унеможливлює з'ясування переліку юридичних осіб (фізичних осіб - підприємців), якими здійснювалося нарахування (виплата) доходу на користь саме цих фізичних осіб як в межах трудового законодавства, так і за цивільно-правовими угодами.
Вищезазначене свідчить про неможливість виконання підприємством ТОВ «Альтсервіс» обсягів робіт, зазначених в актах виконаних будівельних робіт за ф. КБ-2в, власними силами.
Крім того, відповідачем до перевірки не надано даних стосовно оформлення перепусток на територію Комбінату фізичним особам у кількості, достатній для виконання обсягу робіт, перелічених в складених актах за формою КБ-2в.
Проте, розрахунок вартості будівельних робіт ТОВ «Альтсервіс» проведено, а позивачем прийнято та оплачено виходячи з даних обсягів робіт, що обчислені за актами ф.КБ-2в.
Згідно наданих до перевірки договорів, підрядник мав право залучати до виконання робіт на ПАТ «ДМКД» субпідрядні організації. В наданих позивачем первинних документах відсутня інформація щодо залучення та виконання робіт субпідрядними організаціями на території ПАТ «ДМКД».
Одночасно, угодами передбачено: ознайомлення працівників підрядника з діючим режимом роботи на підприємстві та вимог охорони праці і пожежної безпеки та забезпечення пропуску: працівників, автотранспорту, механізмів, матеріалів відповідно до інструкцій щодо пропускного і внутрішньооб’єктного режиму. В ході проведення поточної перевірки відповідні документи позивачем до перевірки не надано.
Згідно аналізу, проведеного з використанням даних Єдиного реєстру податкових накладних, виконавцем будівельно-монтажних робіт з антикорозійного захисту металевих конструкцій на ПАТ «ДМКД» за посередництвом ТОВ «АЛЬТСЕРВІС» є ТОВ «Тесса-Буд» (код 39189884), яке зареєстроване у квітні 2014 року та має стан 9.
За інформацією наявних баз даних та податкової звітності, ТОВ «Тесса-Буд» (код 39189884), будь-якого нарахування (виплат) доходу на користь фізичних осіб як у вигляді заробітної плати так і у вигляді оплати за цивільно-правовими договорами за період діяльності - не здійснювалося (звіт за ф.1-ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» - не надавався).
Зазначене свідчить про неможливість виконання підприємством ТОВ «Тесса-Буд» обсягів робіт, зазначених в актах виконаних будівельних робіт за ф. КБ-2в, що складені ТОВ «Альтсервіс» на виконання угод з ПАТ «ДМКД», власними силами.
За даними Автоматизованої системи співставлення показників за вересень 2014 року єдиним постачальником ТОВ «Тесса-Буд» є ТОВ «Сідіталь плюс» (код за ЄДРПОУ 39327800), яким протягом вересня 2014 року складено 289 податкових накладних на загальну суму 11 849 943 грн., в т.ч. ПДВ 1 974 991 грн. (не зареєстровані у ЄРПН, сума податку на додану вартість по кожній з яких не перевищує 10 000 грн.)
ТОВ «Сідіталь плюс» (код за ЄДРПОУ 39327800) зареєстроване у липні 2014 року, як платник ПДВ - з 01.09.2014. Свідоцтво платника ПДВ анульоване 25.12.2014 за ініціативою податкового органу. Причиною анулювання є те, що до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.
ТОВ «Сідіталь плюс» за період діяльності подано декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року, яку податковим органом податковою звітністю не визнано.
Інформації стосовно подання ТОВ «Сідіталь плюс» будь-яких інших податкових звітів, розрахунків за період з моменту реєстрації і по теперішній час АС «Податковий блок» не містить, в тому числі, відносно будь-якого нарахування (виплат) доходу на користь фізичних осіб, як у вигляді заробітної плати, так і у вигляді оплати за цивільно-правовими договорами.
Зазначене свідчить про неможливість виконання підприємством ТОВ «Сідіталь плюс» обсягів робіт, зазначених в актах виконаних будівельних робіт за ф. КБ-2в, що складені ТОВ «Альтсервіс» на виконання угод з ПАТ «ДМКД», власними силами.
Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Альтсервіс» складено документи для ПАТ «ДМКД» на ідентифіковану послугу, тобто послугу, що ідентифікується лише за найменуванням, та відповідно не є реальною, так як документально оформлена послуга не підтверджує її фактичне надання ТОВ «Альтсервіс» (відсутність трудових ресурсів для виконання ремонтних робіт).
Відсутність необхідних трудових ресурсів в ТОВ «Альтсервіс» для здійснення ремонтних робіт, визначених в договорах з позивачем, дає змогу стверджувати про неможливість здійснення господарської діяльності в розумінні пп. 14.1.36 Податкового кодексу та частин першої і другої ст.3 Господарського кодексу України.
З урахуванням вищезазначеного, ПАТ «ДМКД» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з придбання послуг у ТОВ «Альтсервіс», що призвело до порушення пп.2.1 та пп. 2.2 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704.
Пунктом 1.17 Державних будівельних норм України ДБН A3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», затвердженими наказом Мінрегіонбуду України від 25.12.2009 року №689 (зі змінами та доповненнями, внесеними наказами Мінрегіонбуду України від 31.08.2010 року №334, від 25.05.2011 року №53), визначено, що на кожному об’єкті будівництва належить:
- вести загальний журнал робіт за формою згідно Додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведено в додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4;
- складати акти на закриття прихованих робіт за формою, наведеною у додатку К, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій за формою, наведеною у додатку М;
- складати акти індивідуального та комплексного випробування устаткування, інженерних систем, мереж і обладнання;
- оформляти виконавчу документацію – комплект робочих креслень із написами, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідність виконаних у натурі робіт цим кресленням або змінам у них, внесеним за погодженням із замовником та проектувальником;
- вести облік збирання та видалення відходів і вторинної сировини;
Згідно зазначених Додатку В до ДБН «Організація будівельного виробництва» затверджено Зразок Загального журнал робіт.
Загальний журнал робіт є основним первинним виробничим документом, який відтворює технологічну послідовність, строки, якість і умови виконання будівельних робіт.
Загальний журнал робіт ведеться на будівництві окремих або групи однотипних будівель, споруд, які розміщені в межах одного будівельного майданчика і споруджуються одночасно.
Загальний журнал робіт веде особа, відповідальна за будівництво будівлі або споруди (виконавець робіт, старший виконавець робіт) і заповнює його з першого дня роботи на об’єкті особисто або доручає керівникам змін. Спеціалізовані будівельні організації ведуть спеціалізовані журнали робіт, що знаходяться у відповідальних осіб, які виконують ці роботи. Після закінчення робіт спеціальний журнал передається генеральній будівельній організації.
Титульний аркуш заповнюється до початку будівництва генеральною підрядною будівельною організацією за участю проектної організації і замовника.
Серед іншої інформації, особою відповідальною за будівництво, до Загального журналу робіт заносяться відомості про субпідрядні організації та роботи, що ними виконувались; список інженерно-технічного персоналу; перелік актів проміжного приймання відповідальних конструкцій (в т.ч. із залученням субпідрядних організацій); відомості результатів контролю якості будівельних робіт (із зазначенням найменування конструктивних частин або їх найменування, осіб що здійснювали таке оцінювання якості робіт, в т.ч. субпідрядних організацій).
Опис робіт у Загальному журналі робіт повинен проводитись по конструктивних елементах будівлі або споруди з означенням осей, позначок, поверхів, ярусів, секцій і приміщень, де роботи виконуються. Наводяться короткі відомості про методи виконання робіт, застосовані матеріали, готові вироби і конструкції, вимушені простої будівельних машин. Надаються посилання (за необхідності) на роботи, що виконували субпідрядні організації, із зазначенням відповідних посад, ПІБ відповідальних осіб.
Журнал робіт містить перелік спеціальних журналів робіт із зазначенням організації, що веде журнал (посади та ПІБ відповідальної особи), дати здачі-прийняття загальних журналів робіт.
Вказані документи дозволяють визначити назву підприємства, яке безпосередньо виконує будівельні роботи, склад бригади, строки, якість і умови виконання будівельних робіт. Однак, позивачем до перевірки журнали не надано.
У відповідності до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов‘язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов‘язку.
За нормою ст. 527 ЦК України кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Позивачем в підтвердження фактів того, що обов'язок виконується належним боржником (ТОВ «Альтсервіс», або особами, що діяли за дорученням цього товариства) - не надано.
З огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають за межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов’язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету.
У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит та визнання витрат такими, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток, в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.
Наведена позиція підтримується практикою Вищого адміністративного суду України та наведена у рішеннях від 27.11.2013р. у справі №К/800/39630/13, від 12.02.2014р. у справі №К/800/42298/13 та від 26.03.2014р. у справі №К/9991/28864/11.
Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Альтсервіс» складено документи для ПАТ «ДМКД» на ідентифіковану послугу, тобто послугу, що ідентифікується лише за найменуванням, та відповідно не є реальною, так як документально оформлена послуга не підтверджує її фактичне надання ТОВ «Альтсервіс» (відсутність необхідної кількості працівників для виконання ремонтних робіт) так і фактом можливого придбання від інших суб’єктів господарювання.
Відсутність необхідних трудових ресурсів безпосередньо в ПАТ «ДМКД», так і у його контрагентів для здійснення ремонтних робіт, визначених в договорах з ПАТ «ДМКД», свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не відбулося, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної вдається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що протягом судового розгляду справи відповідач довів правомірність оскаржуваного рішення.
У зв'язку з цим суд не вбачає законних підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови складено 02 грудня 2015 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 02 грудня 2015 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя
ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1
Ухвала № 89757307
УХВАЛА
10 червня 2020 року
Київ
справа №804/14971/15
адміністративне провадження №К/9901/10185/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників Державної податкової служби
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року
у справі № 804/14971/15
за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат»
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтсервіс»,
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-
ВСТАНОВИВ:
08 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників Державної податкової служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі №804/14971/15.
10 квітня 2020 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу податкового органу залишено без руху у зв`язку з необхідністю надати докази, які підтверджують сплату судового збору та навести підстави, з яких подається касаційна скарга, зазначивши конкретну норму, яку застосував суд апеляційної інстанції без урахування висновку щодо застосування цієї норми права саме у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, з посиланням на конкретну постанову Верховного Суду, у якій такий висновок викладено, довівши подібність правовідносин.
25 травня 2020 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого додано уточнену касаційну скаргу та платіжне доручення, яке підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Як на підставу подання касаційної скарги, контролюючий орган посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначивши, що:
- судом апеляційної інстанції застосовано пункт 198.1, 198.2, 198.6, статті 198 Податкового кодексу України та статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» без врахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду у справі №804/4434/15;
- судом апеляційної інстанції взагалі не застосовано пункт 44.1 статті 44, статті 83 Податкового кодексу України, Положення про застосування нарядів-допусків при виконанні робіт підвищеної небезпеки на підприємствах та в організаціях Міністерства металургії СРСР та Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві.
Щодо посилання податкового органу на те, що судом апеляційної застосовано пункт 198.1, 198.2, 198.6, статті 198 Податкового кодексу України та статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» без врахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду у справі №804/4434/15, Суд звертає увагу на наступному.
Уточнена касаційна скарга містить цитування оскаржуваного рішення, в якому на думку податкового органу зроблено інший правовий висновок щодо застосування норми статті 198 Податкового кодексу України ніж в постанові Верховного Суду у справі №804/4434/15.
При цьому податковий орган звертає увагу на тому, що суд апеляційної інстанції лише зазначив норми статті 198 Податкового кодексу України та фактично не встановив та не підтвердив наявність усіх умов для формування податкового кредиту (правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції).
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що матеріалами справи підтверджується наявність первинних документів, які вимагаються правилами ведення податкового та бухгалтерського обліку, на підтвердження виконання робіт. Отримані результати робіт прямо пов`язані з господарською діяльністю платника податків, об`єкти введені в експлуатацію та їх реконструкція оформлена відповідними дозвільними документами. Оформлення виконаних робіт здійснено належним чином складеними актами приймання виконаних робіт, довідками кб-3, актами прийому - передачі використаних матеріалів, актами на закриття прихованих матеріалів, які є первинними документами для відображення таких операцій в бухгалтерському та податковому обліку. Належними первинними документами підтверджено рух грошових коштів, що призвело до зміни майнового стану учасників господарської операції. Виконані господарські операції мали економічну та ділову мету. До матеріалів справи надано документи, підтверджуючі якість товарів та їх відповідність технічним вимогам.
Зазначене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції встановлював наявність усіх умов для формування податкового кредиту. Аналіз касаційної скарги та уточненої касаційної скарги вказує на те, що по суті скаржник не погоджується з оцінкою доказів здійснену судами попередніх інстанцій і висновками за наслідками такої оцінки.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд касаційної інстанції лише наділений повноваженнями на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряти правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Щодо посилання на те, що судом апеляційної інстанції взагалі не застосовано пункт 44.1 статті 44, статті 83 Податкового кодексу України, Суд звертає увагу на наступному.
Стаття 44 Податкового кодексу України встановлює вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, пункт 44.1, якої встановлює, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Стаття 83 Кодексу визначає матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок.
Встановлення судом апеляційної інстанції наявності усіх умов для формування податкового кредиту свідчить про застосування судом положень статей 44, 83 Податкового кодексу України без їх цитування в оскаржуваному судовому рішенні.
Посилання податкового органу на те, що судом апеляційної інстанції взагалі не застосовано Положення про застосування нарядів-допусків при виконанні робіт підвищеної небезпеки на підприємствах та в організаціях Міністерства металургії СРСР та Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, Суд не приймає, оскільки посилання на пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає обов`язкове посилання на висновок Верховного Суду щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах, тоді як скаржником такі посилання не зроблено.
Під час перевірки касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 08 лютого 2020 року) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені Кодексом адміністративного судочинства України повною мірою підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, також ці недоліки не усунуті на виконання ухали про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, системний аналіз наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги, з урахуванням її оновлення встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
При цьому, з урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексу адміністративного судочиства України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Станом на 09 червня 2020 року скаржник не усунув зазначені в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 квітня 2020 року недоліки касаційної скарги, тому вона вважається неподаною і підлягає поверненню.
Керуючись частиною другою, частиною п`ятою статті 332, пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Офісу великих платників Державної податкової служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 804/14971/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтсервіс», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова
Судді І.А. Гончарова
І.Я.Олендер