ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2015 року
Справа № 910/7772/13
Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів:
Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Яценко О.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ"
на ухвалу
від 27.08.2015
Київського апеляційного господарського суду
у справі Господарського суду міста Києва № 910/7772/13
за позовом
Міністерства оборони України
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ"
третя особа
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурхливий потік"
за участю
Генеральної прокуратури України
про
визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину,
за участю представників: позивача -
Вовк Є.М.
відповідача -
Парицька Н.О.
третьої особи -
не з'явились
Генпрокуратури -
Яговдік С.М.
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2013 року Міністерство оборони України (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ" (далі - відповідач) про визнання недійсним з моменту укладення договору про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) б/н від 06.03.2006, укладеного між позивачем та відповідачем.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2014 у справі №910/7772/13 були скасовані рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013, якими відмовлено в позові, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В подальшому в справу вступила Генеральна прокуратура України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2015 до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурхливий потік".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 за клопотанням відповідача призначено судову земельно-технічну (оціночно-земельну) експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та зупинено провадження у справі №910/7772/13 до отримання висновку земельно-технічної (оціночно-земельної) експертизи.
Не погодившись з зазначеною ухвалою в частині зупинення провадження у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурхливий потік" подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просило ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі №910/7772/13 в цій частині скасувати.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 у справі №910/7772/13 відповідно до ст. 100 ГПК України прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурхливий потік" від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі №910/7772/13.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ", не погодившись з ухвалою апеляційної інстанції від 22.04.2015 про прийняття відмови від апеляційної скарги, подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просило скасувати вказану ухвалу.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2015 у справі №910/7772/13 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ" залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 залишено без змін.
17.08.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просило відновити строк апеляційного оскарження та скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі №910/7772/13 в частині зупинення провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 у справі №910/7772/13 (колегія суддів у складі головуючого судді Рудченка С.Г, суддів: Агрикової О.В., Чорногуза М.Г.) в задоволенні клопотання відповідача щодо відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернено Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ" на підставі норм ст. ст. 53, 93, п.4 ч.1 ст. 97 ГПК України.
Відповідач, не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2015, в поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі просить її скасувати, справу направити до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 53, 93, 97 ГПК України.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки обставинам, які, на його думку, унеможливили звернення з апеляційною на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі №910/7772/13 в межах строку, визначеного ст. 93 ГПК України. Крім того, відповідач зазначає, що, відмовивши в задоволенні клопотання про відновлення процесуального строку, суд апеляційної інстанції позбавив відповідача визначеного приписами Конституції України права на апеляційне оскарження судових рішень.
У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечив проти її задоволення.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.10.2015 касаційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді Прокопанич Г.К. (доповідач), Шаргало В.І., а її розгляд призначено на 15.10.2015.
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 15.10.2015, у зв'язку з хворобою судді Прокопанич Г.К., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/7772/13, за наслідками якого визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Грейц К.В. (доповідач), судді Бакуліна С.В., Поляк О.І.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.10.2015 у визначеному складі колегії суддів касаційну скаргу прийнято до провадження, а її розгляд призначено на 27.10.2015.
Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 26.10.2015 №03-05/1835, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Поляк О.І., для розгляду касаційної скарги у справі №910/7772/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Грейц К.В. (доповідач), судді Бакуліна С.В., Яценко О.І.
Представник третьої особи не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції 27.10.2015, про дату і час якого був належним чином повідомлений ухвалою Вищого господарського суду України від 19.10.2015.
Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників позивача, відповідача та Генпрокуратури, перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 в частині зупинення провадження у справі відповідач подав 17.08.2015, тобто через 6 місяців після закінчення встановленого частиною 1 статті 93 ГПК України строку для її подання.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідач наголосив на тому, що такі процесуальні дії як оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі №910/7772/13 третьою особою у справі - Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурхливий потік", подальша відмова останнього від апеляційної скарги, прийнята апеляційним судом ухвалою від 22.04.2015, оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ" ухвали Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 про прийняття відмови третьої особи від апеляційної скарги до суду касаційної інстанції, унеможливили самостійне звернення відповідача з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі №910/7772/13 в межах строку, визначеного ст. 93 ГПК України.
Відмовляючи у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги, Київський апеляційний господарський суд виходив з того, що, незалежно від наявності зазначених відповідачем обставин, він не був позбавлений можливості вчасно подати апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не зазначено жодної поважної причини пропуску процесуального строку.
Колегія суддів вважає висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для відновлення процесуального строку ґрунтовним, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом, а не обов'язком господарського суду, яке він використовує, виходячи із оцінки доводів, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення процесуального строку щодо поважності причин його пропуску.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску процесуального строку.
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку з огляду на те, що скаржником не зазначені і фактично відсутні будь-які причини, які б у розумінні ст. 53 ГПК України могли вважатись та/або визнаватись поважними, оскільки такими причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, натомість бездіяльність заявника, що призвела до пропуску процесуального строку (зволікання з поданням апеляційної скарги), має суб'єктивний характер, адже, як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду про призначення судової експертизи та, відповідно, про зупинення провадження у справі винесена за клопотанням самого відповідача і за його присутності у судовому засіданні, копії ухвали направлені сторонам 14.02.2015, про що свідчить відтиск штампу про відправку на звороті ухвали від 09.02.2015, а відтак відповідач, незалежно від обставин оскарження цієї ж ухвали Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурхливий потік", жодним чином не був позбавлений можливості її самостійного оскарження в межах строку, визначеного приписами ст. 93 ГПК України.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції, оцінивши доводи, наведені позивачем в обґрунтування клопотання про відновлення процесуального строку, дійшов правомірного висновку, що відсутність поважних причин пропуску процесуального строку унеможливлює його відновлення.
Посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, колегією суддів також відхиляються, з огляду на таке.
Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип законності визначається, перш за все, тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм як матеріального, так і процесуального права.
За змістом положень ст. 91 ГПК України сторона наділена правом оскарження судового рішення, однак реалізація цього права залежить від дотримання скаржником встановлених процесуальним законом вимог щодо правил, порядку і строків оскарження.
Тобто, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття судом до провадження апеляційної скарги, поданої з грубим порушенням вимог закону.
При цьому, колегія суддів враховує, що оскаржувана відповідачем в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про призначення судової експертизи і, відповідно, зупинення провадження у справі була винесена за клопотанням самого ж відповідача.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо, скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи про відмову у задоволенні клопотання про відновлення процесуального строку і повернення апеляційної скарги, не припустився порушення або неправильного застосування норм процесуального права, а, отже, відсутні підстави для скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2015.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111,11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ" залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 у справі господарського суду міста Києва № 910/7772/13 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В.Грейц
Судді: С.В.Бакуліна
О.В.Яценко
Ухвала № 42687285
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
УХВАЛА
про призначення судової експертизи
09.02.2015
Справа № 910/7772/13
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ"
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурхливий потік"
за участю Генеральної прокуратури України
про визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину
за участю представників:
від позивача :
Марченко І.І. - представник за довіреністю № 220/841/д від 14.11.2014 р.
від відповідача:
Ольховець В.П. - представник за довіреністю № 220/846/д від 14.11.2014 р Парицька Н.О.- представник за довіеністю б/н від 19.03.2014 р.
від третьої особи: не з'явився
прокурор: Красільнік П.П.- посвідчення № 000734 від 09.08.12
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2013 р. Міністерство оборони України звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ" про визнання недійсним договору від 06.03.2006 р.
Свої позовні вимоги Міністерство оборони України обґрунтовує тим, що договір від 06.03.2006 р. про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників), укладений між сторонами є недійсним, оскільки земельна ділянка площею 4,57 га, розташована по вул. Академіка Туполєва, 8, в м. Києві (військове містечко № 118), на якій здійснювалось будівництво комплексу житлових будинків, належить до земель оборони, а тому при укладенні даного договору необхідно було змінити цільове призначення даної земельної ділянки, чого зроблено не було.
Посилаючись на ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони" та ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", позивач просить суд визнати недійсним договір від 06.03.2006 р. про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників), укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ".
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.07.2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року, в задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2014 року рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2014 року справу № 910/7772/13 прийнято до свого провадження суддею Головіною К.І.
25.11.2014 р. Генеральною прокуратурою України подано заяву про вступ у дану справу.
До початку нового розгляду справи по суті позивач подав через канцелярію суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої, окрім заявленої вимоги, просив застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені ст. 216 ЦК України, шляхом повернення земельної ділянки загальною площею 4,57 га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 8, та нежитлових будівель (З, Є, І, К, М, Н, О, С, У, Ч) та споруд (Ж, Ф, Т, П, Р), розташованих на вказаній земельній ділянці.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.01.2014 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бурхливий потік».
У судовому засіданні, 09.02.2015 р. представник відповідача заявив клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи з метою ідентифікації земельної ділянки площею 4,57 га, розташованої по вул. Академіка Туполєва, 8, в м. Києві, на якій згідно з договором від 06.03.2006 р. про спільну діяльність здійснювалось будівництво комплексу житлових будинків, іншій земельній ділянці, а саме - площею 3,88 га, розташованої по вул. Академіка Туполєва, 8, в м. Києві, яка передана розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1221 від 11.08.1997 р. Державному підприємству Науково-виробничому зовнішньоторгівельному об'єднанню «Укрінмаш». Просив його задовольнити.
Присутні в судовому засіданні представники позивача проти призначення у справі судової земельно-технічної експертизи заперечували, зазначили, що наявні у справі документи є достатніми для вирішення спору та підтвердження їх позовних вимог.
Прокурор залишив вказане клопотання на розгляд суду.
Заслухавши думку представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є визнання недійсним договору від 06.03.2006 р. про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників), укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ" та повернення земельної ділянки загальною площею 4,57 га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 8, та нежитлових будівель (З, Є, І, К, М, Н, О, С, У, Ч) та споруд (Ж, Ф, Т, П, Р), розташованих на вказаній земельній ділянці.
Відповідно до рішення Міністерства оборони України про забудову земельної ділянки від 06.03.2006 року, плана-схеми забудови земельної ділянки, погодженої 05.02.2010 р., Міністерство оборони України визначило себе користувачем земельної ділянки загальною площею 4,57 га в м. Києві по вул. Академіка Туполева, 8, військове містечко № 118 на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих № 18-с від 30.06.1976 р.
У матеріалах справи міститься рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих № 7 від 15.01.1951 р., яким здійснено відвід земельної ділянки в місті Києві по Гостомельському шосе, Жовтневого району за проектом Управління у справах архітектури м. Києва від 20.03.1950 р. у користування Центральної К.Е.Ч. під віськове містечко № 118 в розмірі 8. 5516 кв. м., що також вбачається з плану Управління у справах архітектури м. Києва від 14.03.1952 р.
Також в матеріалах справи міститься рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих № 18-с від 30.06.1976 р., відповідно до якого загальний розмір земеленої ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполева, 8, становить 8, 4816 га.
Крім того, пунктом 2 Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1221 від 11.08.1997 р. Державному підприємству Науково-виробничому зовнішньоторгівельному об'єднанню «Укрінмаш» було оформлено право постійного користування земельною ділянкою площею 3,88 га для обслуговування та експлуатації адміністративно-виробничих і господарських будівель на вул. Академіка Туполєва, 8 за рахунок частини земель відведених згідно з рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 30.06.1976 р. № 18-с.
Пунктом 5 вказаного Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1221 від 11.08.1997 р. рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих є таким, що втратило чинність.
Крім того, рішенням господарського суду міста Києва від 24.09.2007 р. у справі № 23/333 за позовом Державного підприємства «Завод нестандартного обладнання «Укрінмаш» до Корпорації «Укрінмаш» та Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» визнано право власності на майно, що знаходиться на земельній ділянці площею 3,88 га по вул Академіка Туполєва, 8 за державою Україна в особі Державного підприємства «Завод нестандартного обладнання «Укрінмаш».
Також рішенням господарського суду міста Києва від 09.12.2009 року у справі № 6/683 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ТВІ» передати Міністерству оборони нерухоме майно, яке належить до житлового фонду на суму 18 944 882,00 грн., а Міністерство оборони України зобов'язано привести земельну ділянку площею 4,57 га, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 8 (військове містечко № 118), у стан придатний для будівництва шляхом виконання договірних зобов'язань в натурі, а саме: - звільнити будівлі та споруди, що знаходяться на земельній ділянці площею 4,57 га в м. Києві по вул. Академіка Туполєва, 8 (військове містечко № 118); - списати будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці площею 4,57 га в м. Києві по вул. Академіка Туполєва, 8 (військове містечко № 118); - передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ТВІ» земельну ділянку площею 4,57 га в м. Києві по вул. Академіка Туполєва, 8 (військове містечко № 118) під забудову.
На виконання рішення суду від 09.12.2009 р. по справі № 6/683 будівлі та споруди військового містечка № 118 було списано в установленому порядку, що підтверджується актами списання будівлі (споруди), реєстром актів на списання будівель (споруд) військового містечка № 118, затвердженим тимчасово виконуючим обов'язки Міністра оборони України Іващенко В.В. 12.02.2010 р.
З наведеного вбачається, що земельна ділянка загальним розміром 8, 4816 га, розташована за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполева, 8, відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих № 18-с від 30.06.1976 р. знаходиться у спільному користуванні декількох осіб, а саме - Міністерства оборони України та ДП «Завод нестандартного обладнання «Укрінмаш».
Таким чином, зважаючи на необхідність встановлення обставин у справі щодо ідентифікації земельної діляки площею 4,57 га, розташованої по вул. Академіка Туполєва, 8, в м. Києві, на якій згідно з договором від 06.03.2006 р. про спільну діяльність здійснювалось будівництво комплексу житлових будинків, а також визначення місцезнаходження списаних будівель, відповідно до актів списання будівлі (споруди) від 11.02.2010 р. та 12.02.2010 р., суд вважає, що у справі потрібно призначити земельно-технічну (оціночно-земельну) експертизу.
Згідно зі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ № 4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Таким чином, відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає у справі судову експертизу.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму ВГСУ № 4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судову експертизу може бути призначено судом як у порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду на підставі пункту 5 статті 65 та пункту 1 частини другої статті 79 ГПК.
Відповідно до п. 1.2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5 (далі - інструкція) основними видами експертизи є інженерно-технічна, до якої зокрема, належить земельно-технічна (оціночно-земельна).
Відповідно до 1.4 вказаної Інструкції проведення експертиз, експертних досліджень з оцінки майна здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу" з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо методичного регулювання оцінки майна.
Враховуючи зміст позовних вимог та необхідність ідентифікації земельної діляки, розташованої по вул. Академіка Туполєва, 8, в м. Києві та розташованих на ній об'єктів, суд вважає за необхідне призначити по справі судову земельно-технічну (оціночно-земельну) експертизу.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 ГПК України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".
Згідно з п. 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.98 року експертиза проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування.
На підставі викладеного, суд призначає у справі № 910/7772/13 судову земельно-технічну (оціночно-земельну) експертизу, проведення якої доручає Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, витрати по оплаті якої покладаються на відповідача, як ініціатора проведення експертизи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.
За таких обставин, у зв'язку з призначенням по справі судової земельно-технічної (оціночно-земельної) експертизи провадження у справі № 910/7772/13 підлягає зупиненню до отримання висновку експерта.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 32, 41, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
УХВАЛИВ:
Призначити у справі № 910/7772/13 судову земельно-технічну (оціночно-земельну) експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
На вирішення експертів поставити наступні питання:
1) Яка фактична площа земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполева, 8, належала Міністерству Оборони України, на час укладення договору від 06.03.2006 р. про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників)? Зазначити її розмір, кадастровий номер, цільове призначення.
2) Яка фактична площа земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполева, 8, що була виділена Міністерством оборони Українина на виконання договору від 06.03.2006 р. про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників)? Зазначити її кадастровий номер та цільове призначення.
3) Яка фактична площа земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполева, 8, належала Державному підприємству «Завод нестандартного обладнання «Укрінмаш», на час укладення договору від 06.03.2006 р. про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників), її кадастровий номер, та цільове призначення?
4) Чи входила земельна ділянка, за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполева, 8, що належала Державному підприємству «Завод нестандартного обладнання «Укрінмаш», на час укладення договору від 06.03.2006 р. про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) до земельної ділянки наданої Міністерству оборони України на час укладення вказаного договору? Якщо так, то чи змінювалось цільове призначення?
5) Чи є земельна діялнка, зазначена у п. 2.1 договору від 06.03.2006 р. про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) та земельна ділянка, визначена у п. 2 Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1221 від 11.08.1997 р., однією і тією ж земельною ділянкою?
6) На якій земельній ділянці занаходились будівлі (споруди) військового містечка № 118, що були списані за реєстром, затвердженим тимчасово виконуючим обов'язки Міністра оборони України Іващенко В.В. від 12.02.2010 р.? Зазначити її кадастровий номер та цільове призначення.
Зобов'язати сторони надати експерту всі необхідні документи та матеріали (правовстановлюючі документи та технічну документацію із землеустрою), які стосуються земельних ділянок, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполева, 8.
Зобов'язати Міністерство оборони України забезпечити можливість доступу експертів до земельних ділянок, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 8, і належить Міністерству оборони України та Державному підприємству «Завод нестандартного обладнання «Укрінмаш», забезпечити безпечні умови їх огляду.
У розпорядження експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надати матеріали справи № 910/7772/13.
Зобов'язати судового експерта повідомити та узгодити строки та порядок проведення судової земельно-технічної (оціночно-земельної) експертизи.
Витрати по проведенню експертизи покласти на ініціатора проведення експертизи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ" (Червонопартизанська, 21, оф. 4, м. Київ, код ЄДРПОУ: 31619935), докази понесення яких необхідно представити суду.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від дачі висновку.
Зупинити провадження у справі за позовом Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ", за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурхливий потік" та Генеральної прокуратури України про визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину до отримання висновку земельно-технічної (оціночно-земельної) експертизи.
Ухвала може бути оскаржена в частині зупинення провадження по справі до апеляційного суду через господарський суд м. Києва протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали.
Суддя К. І. Головіна