ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 43094167

Озвучення тимчасово недоступне

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 березня 2015 року

Справа № 925/843/14

Вищий господарський суд України у складі:

головуючого судді

Стратієнко Л.В.,

суддів:

Вовка І.В.,

Грека Б.М.,

Селіваненка В.П.,

Черкащенка М.М.,

розглянувши заяву

приватного підприємства "Вікторія"

про перегляд Верховним Судом України

постанови

Вищого господарського суду України від 10.02.2015

у справі

№ 925/843/14

за заявою

товариства з обмеженою відповідальністю "Юссам"

до

комунального підприємства "Облпаливо" Черкаської обласної ради

про

банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.10.2014 у справі № 925/843/14, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2014, зокрема відмовлено у визнанні кредиторських вимог приватного підприємства "Вікторія" на суму 9 554 502,22 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.02.2015 у справі № 925/843/14 ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.10.2014 року в частині відмови у визнанні кредиторських вимог приватного підприємства "Вікторія" на суму 9554502,22 грн. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 залишено без змін.

Приватне підприємство "Вікторія" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.02.2015 у справі № 925/843/14, в якій просить скасувати вказану постанову Вищого господарського суду України, постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 та ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.10.2014, прийняти нове рішення про визнання кредиторських вимог приватного підприємства "Вікторія" до боржника у сумі 9 554 502,22 грн.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 22.12.2011 у справі № 42/181б мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статей 1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає, що справа № 925/843/14 не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Так у постанові від 10.02.2015 у справі № 925/843/14, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо відмови у визнанні кредиторських вимог, заявлених приватним підприємством "Вікторія" до боржника з огляду на те, що заявник не підтвердив своїх кредиторських вимог, а саме не виконав ухвали суду щодо надання оригіналів основної частини документів на підтвердження своїх доводів (договору поставки, специфікацій до нього, актів приймання передачі згідно договору поставки, актів звірки, товарно-транспортних накладних).

Водночас у постанові від 22.12.2011 у справі № 42/181б, на яку заявник посилається, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірного визнання конкурсних кредиторських вимог ТОВ "ТК "Куанта" (в частині, що стосується доводів заявника) з огляду на те, що заявником на підтвердження своїх грошових вимог до боржника подано договір купівлі-продажу цінних паперів та акт приймання цінних паперів, акт звірки розрахунків зазначеного кредитора і боржника; в матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів та цесії, або визнання в судовому порядку придбаних векселів такими, що не підлягають оплаті.

Таким чином, відповідні правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 11116, 11121 ГПК України Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити приватному підприємству "Вікторія" у допуску справи № 925/843/14 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя:

Л.Стратієнко

Судді:

І.Вовк

Б.Грек

В.Селіваненко

М.Черкащенко

Ухвала № 43819928

Відкрити повний перегляд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"27" квітня 2015 р. Справа №925/843/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Шипка В.В.

Остапенка О.М.

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.03.2015

у справі № 925/843/14 (суддя Хабазня Ю.А.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юссам"

до Комунального підприємства "Облпаливо" Черкаської обласної ради

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.03.2015 у справі № 925/843/14 введено процедуру санації (відновлення платоспроможності) боржника строком на шість місяців; призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Пилипенко Тетяну Вікторівну; процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна, арбітражного керуючого Кізленка В.А. припинено та зобов'язано останнього підготувати і передати за місцезнаходженням боржника документи і майно, отримані у зв'язку з виконанням своїх обов'язків, новопризначеному керуючому санацією; відмовлено у задоволенні клопотання розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Кізленка В.А. від 10.03.2015 про затвердження звіту розпорядника майна КП "Облпаливо" про нарахування та виплату грошової винагороди і відшкодування витрат.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, арбітражний керуючий Кізленко В.А. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 24.03.2015 в частині відмови у задоволенні клопотання розпорядника майна боржника про затвердження звіту розпорядника майна КП "Облпаливо" про нарахування та виплату грошової винагороди і відшкодування витрат та зобов'язання арбітражного керуючого Кізленка В.А. підготувати і передати за місцезнаходженням боржника документи і майно, отримані у зв'язку з виконанням своїх обов'язків, новопризначеному керуючому санацією, прийняти в цій частині нове рішення, яким затвердити звіт розпорядника майна КП "Облпаливо" про нарахування та виплату грошової винагороди в розмірі 20 137,60 грн. і відшкодування витрат в розмірі 11 458,02 грн.; викласти п. 6 резолютивної частини ухвали в наступній редакції: «процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна, арбітражного керуючого Кізленка В.А. припинити».

Також скаржником до апеляційної скарги додано клопотання в якому ставиться питання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 24.03.2015.

Заявлене клопотання мотивоване тим, що 24.03.2015 в судовому засіданні була оголошена лише вступна та резолютивна частина оскаржуваної ухвали, повний текст якої було отримано арбітражним керуючим лише 06.04.2015, у зв'язку з чим було пропущено строк на апеляційне оскарження.

Апеляційна колегія, розглянувши заявлене клопотання не вбачає підстав для відновлення процесуального строку з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Відповідно до статті 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Останнім днем п'ятиденного строку апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції від 24.03.2015 є 06.04.2015 (повний текст було підписано 30.03.2015), тоді як апеляційна скарга подана скаржником до місцевого господарського суду лише 10.04.2015 (згідно поштового штемпеля на конверті), тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку.

Колегія суддів зазначає, що причини пропущення строку на апеляційне оскарження та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження повинні бути мотивованими та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ст. 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, наведена норма процесуального закону пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, арбітражний керуючий Кізленко В.А. був присутній в судовому засіданні 24.03.2015 при прийнятті оскаржуваної ухвали, тобто був обізнаний про судове рішення суду першої інстанції.

Разом з тим, до апеляційної скарги та до клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку не додано будь-яких доказів отримання скаржником повного тексту оскаржуваного судового рішення саме 06.04.2015, тобто в останній день строку, встановленого для його оскарження в апеляційному порядку.

Колегія суддів зазначає, що саме лише посилання в клопотанні на будь-які причини та обставини неможливості вжиття особою відповідних процесуальних заходів не можуть бути підставою для відновлення процесуального строку, оскільки таті обставини мають бути підтверджені відповідними беззаперечними доказами.

Оскільки, будь-яких доказів на підтвердження зазначених у клопотанні обставин в обґрунтування поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження арбітражний керуючий Кізленко В.А. не надав, колегія суддів вважає за необхідне відхилити клопотання про відновлення процесуального строку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

З огляду на вказану норму процесуального закону, апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича належить не приймати до розгляду та повернути скаржнику.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 53, 86, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відхилити клопотання арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 24.03.2015 у справі № 925/843/14.

2. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.03.2015 у справі № 925/843/14 повернути скаржнику.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді В.В. Шипко

О.М. Остапенко