**ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ**
**УХВАЛА**
**22 грудня 2014 року **
**Справа № 911/2525/14 **
**Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:**
 
Коробенка Г.П. - головуючого,
 
Мачульського Г.М., Шаргала В.І.
**розглянувши матеріали ** **касаційної скарги**
 товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна"
**на постанову**
Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014
**у справі**
господарського суду Київської області
**за позовом**
товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна"
**до**
1\. Головного управління Держземагенства в Київській області 2.Яготинської районної державної адміністрації Київської області
**про**
визнання відмови незаконною та визнання додаткової угоди укладеною
 
  Керуючись статтями** **86, 1114, 1115 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
**УХВАЛИВ:**
** 1.** Прийняти касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна"** **на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 у справі № 911/2525/14 до провадження.
** 2.** Призначити розгляд касаційної скарги в засіданні колегії суддів, яке відбудеться **15.01.2015 о 10 год. 50 хв.** в залі судового засідання Вищого господарського суду України за адресою: **м. Київ-11, вул. Копиленка, 6, каб. 211.**
** 3.** Довести до відома сторін, що нез'явлення представників в засідання судової колегії не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.
**Головуючий суддя: Г.П. Коробенко **
** **
** Судді: Г.М. Мачульський**
** **
** В.І. Шаргало**
** **
Рішення № 40740046
 
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
||
|---|
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 239-72-81
 
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" вересня 2014 р. Справа № 911/2525/14
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова Україна”, с.Добраничівка Яготинського району Київської області
до 1) Головного управління Держземагенства в Київській області, м. Київ
2) Яготинської районної державної адміністрації Київської області, м.Яготин
про визнання відмови незаконною та визнання додаткової угоди укладеною
за участю представників: згідно з протоколом судового засідання.
Обставини справи:
Товариством з обмеженою відповідальністю “Нова Україна” (надалі позивач) заявлено позов до Головного управління Держземагенства в Київській області (надалі відповідач-1) та Яготинської районної державної адміністрації Київської області (надалі відповідач-2) про визнання відмови незаконною та визнання додаткової угоди укладеною.
Позовні вимоги обґрунтовані незаконною, на думку позивача, відмовою відповідачем-2 в укладенні додаткової угоди до договору оренди.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.06.2014 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 23.07.2014 р.
У судовому засіданні 23.07.2014 р. судом оголошено перерву до 26.08.2014 р. про що представниками сторін підписано відповідне повідомлення.
Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.2014 р. продовжено строк вирішення спору у даній справі на п'ятнадцять днів.
20\.08.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача-2 подав відзив на позовну заяву.
26\.08.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача-1 подав заперечення на позов у якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 26.08.2014 р. судом оголошено перерву до 08.09.2014 р. про що представниками сторін підписано відповідне повідомлення.
05\.09.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав заперечення на відзив.
08\.09.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про вихід господарського суду Київської області за межі позовних вимог у даній справі в порядку п. 2 частини першої ст. 83 ГПК України шляхом визнання права користування позивача земельною ділянкою, орендованою згідно договору оренди землі від 22.05.2012р. Вказане клопотання залишено судом без задоволення, оскільки останнє є нормативно необґрунтоване.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд
встановив:
22 травня 2012 року між Яготинською РДА (орендодавець) та ТОВ “Нова Україна” (орендар) було укладено договір оренди землі кадастровий номер: 325582100:01:004:0068 (далі - договір), відповідно до якого орендодавець передав (згідно розпоряджень Яготинської РДА від 02.08.2011р. №518 та 18.06.2012 р. №169), а орендар прийняв у строкове, платне користування земельну ділянку №2 площею 44,4864 га, в т.ч. рілля – 44,4864 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області.
Пунктом 8 договору сторони погодили, що договір укладено на 1 рік. Після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Договір зареєстровано в книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі Яготинського району Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.11.2012 р. за №322550004001834.
26\.04.2013 позивач звернувся до ГУ Держземагенства у Київській області, як правонаступнику Яготинської РДА у сфері питань оренди земель, з клопотанням про поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності №36, відповідно до якого позивач просив поновити 23 перелічені у зазначеному клопотанні договори оренди, в тому числі й договір від 22.05.2012 (при необхідності – з внесенням відповідних змін до договорів шляхом підписання додаткових угод або з укладенням договорів у новій редакції). У якості додатку до клопотання вказано копії договорів на 115 аркушах.
Листом №07-03/8523 від 21.05.2013 р. ГУ Держземагенства у Київській області позивача було повідомлено про те, що в поданих останнім копіях договорів оренди земельних ділянок відсутні підпис та відбиток печатки особи, яка провела державну реєстрацію земельних ділянок, а розгляд питання стосовно надання дозволу на поновлення договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, у відповідності до частини третьої ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, буде можливий після надання позивачем проектів додаткових угод на поновлення договорів оренди.
01\.11.2013 позивачем було надіслано відповідачу-1 повторне клопотання про поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності №172 із долученням 23-х додаткових угод на 207 аркушах. Зазначений лист був отриманий ГУ Держземагенства у Київській області 04.11.2013 за вх. №08-4-24-83.
Листом №08-03/10092 від 08.11.2013 р. ГУ Держземагенства у Київській області повідомило позивача, що питання позивача щодо укладання договорів оренди на новий строк можливо вирішити частково – лише на земельні ділянки, на яких знаходяться об’єкти нерухомого майна, при наданні документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно позивача.
Посилаючись на те, що сторони не дійшли згоди щодо продовження строку дії договору, а приписами ст. 33 Закону України “Про оренду землі” закріплено переважне право позивача, як орендаря, перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), позивач просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі кадастровий номер: 325582100:01:004:0068 від 22.05.2012, в редакції позивача, з підстав частин 4, 6, 7 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”.
У запереченнях проти задоволення позовних вимог відповідач-1 посилається на недотримання позивачем законодавчих та договірних положень щодо строків подачі клопотання про продовження строку його дії та наданні проекту відповідної додаткової угоди до нього, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.
Приписами частини першої ст. 173, частини першої ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст.ст. 13, 30 Закону України “Про оренду землі”, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Частинами 1-9 статті 33 Закону України “Про оренду землі” унормовано, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:
власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Як зазначено вище, пунктом 8 договору між сторонами у справі погоджено, що договір укладено на 1 рік. Після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Враховуючи, що спірний договір зареєстровано в книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі Яготинського району Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.11.2012 р. за №322550004001834, суд дійшов висновку, що останній набрав чинності 01.11.2012 р., оскільки в силу вимог ст. 18 Закону України “Про оренду землі” в редакцій, чинній на момент укладення договору, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Отже, положеннями спірного договору оренди та нормами чинного законодавства України передбачена можливість зміни (поновлення) умов договору оренди землі шляхом письмового повідомлення орендарем (позивачем) орендодавця (відповідача-1) про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 180 днів, але в будь-якому випадку не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору, тобто до 01.10.2013р., з доданням проекту відповідної додаткової угоди.
Пунктом 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” передбачено, що господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.
Положеннями частини першої ст. 33, частини другої ст. 34 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Водночас, як слідує зі змісту клопотання позивача про поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності №36 від 26.04.2013, до нього не додано проектів додаткових угод до договорів оренди землі, які є предметом означеного клопотання, в тому числі договору від 22.05.2012 р., про що зазначено відповідачем-1 у листі 07-03/8523 від 21.05.2013, надісланому за результатами розгляду наведеного клопотання, що свідчить про невідповідність такого клопотання вимогам частини третьої ст. 33 Закону України “Про оренду землі”.
Крім того, судом встановлено, що покладене в основу обґрунтування заявленої вимоги повторне клопотання позивача про поновлення договорів оренди земельних ділянок сільського призначення державної власності №172 із долученням 23-х додаткових угод на 207 аркушах, було надіслано ГУ Держземагенства у Київській області лише 01.11.2013 та отримане останнім 04.11.2013 за вх. №08-4-24-83, тобто після спливу встановлених як п. 8 договору, так і ч. 2 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” строків на звернення з означеним клопотанням.
Посилання ж позивача на продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і відсутність заперечень відповідача 1 у поновленні спірного договору оренди, що в силу положень частини сьомої ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, є підставою вважати, що договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, оцінюються судом критично, позаяк наведені нормативні приписи слід тлумачити у сукупності з положеннями усієї статті, в тому числі її імперативних приписів щодо реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк протягом 180 днів (відповідно до п. 8 договору оренди від 22.05.2012 р. між сторонами у справі), та не пізніше ніж за місяць, до спливу строку договору оренди землі (відповідно до ст. 33 Закону України “Про оренду землі”), які позивачем дотримані не були.
Відтак беручи до уваги наведені законодавчі та договірні положення, а також враховуючи порушення позивачем при реалізації свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк встановленого ст. 33 Закону України “Про оренду землі” порядку поновлення договору оренди землі, суд дійшов висновку, що вимога позивача до ГУ Держземагенства у Київській області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі кадастровий номер: 325582100:01:004:0068 від 22.05.2012, в редакції позивача, з підстав частин 4, 6, 7 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Що ж до вимог позивача до ГУ Держземагенства у Київській області про визнання незаконними відмови та наявного зволікання відповідача 1 в укладенні додаткової угоди до спірного договору з підстав ч. 9 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” слід зазначити наступне.
Частиною 9 статті 33 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
\- визнання права;
\- визнання правочину недійсним;
\- припинення дії, яка порушує право;
\- відновлення становища, яке існувало до порушення;
\- примусове виконання обов'язку в натурі;
\- зміна правовідношення;
\- припинення правовідношення;
\- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
\- відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
\- визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Дана норма кореспондує з положеннями статті 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб’єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення його прав і законних інтересів.
Водночас, як вимога про визнання відмови незаконною, так і вимога про визнання незаконним наявного зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі є вимогами про встановлення юридичних фактів, які можуть встановлюватися лише як елементи оцінки фактичних обставин справи при розгляді господарськими судами спору про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 10.09.2013р. у справі №6/75/5022-962/2012.
Відповідно до п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” №18 від 26.12.2011 господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити у позові.
Відтак виходячи з наведених законодавчих положень, а також враховуючи той факт, що вимоги позивача до ГУ Держземагенства у Київській області про визнання незаконними відмови та наявного зволікання відповідача 1 в укладенні додаткової угоди до спірного договору з підстав ч. 9 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” не відповідають встановленим діючим законодавством України способам захисту порушених прав, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог.
Що ж до вимог позивача до Яготинської РДА слід зазначити наступне.
Приписами статей 1, 2, 21 ГПК України встановлено, що право звертатися до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Позивачами визначено ті підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Таким чином, умовою подання позову до господарського суду повинно бути наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття “охоронюваний законом інтерес”, що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям “права”, треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Натомість, в порушення вимог статей 32, 34 ГПК України позивачем не надано суду належних та допустимих доказів порушення або оспорювання відповідачем 2 прав і охоронюваних законом інтересів позивача в розрізі заявлених позовних вимог, які підлягають захисту в судовому порядку.
З огляду наведених нормативних приписів, враховуючий суб’єктний склад, характер правовідносин, а також враховуючий недоведеність позивачем факту оспорення чи порушення відповідачем 2 суб'єктивного матеріального права або законного інтересу позивача, суд дійшов висновку, що пред’явлені до відповідача 2 вимоги про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі кадастровий номер: 325582100:01:004:0068 від 22.05.2012 р, в редакції позивача, та визнання незаконними відмови та наявного зволікання відповідача 1 в укладенні додаткової угоди до спірного договору задоволенню не підлягають з огляду на їх необґрунтованість.
Витрати про сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, у разі відмови у задоволенні позову, покладаються судом на позивача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1\. У задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 02.10.2014 року.
Суддя А.В. Лопатін