ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28 травня 2014 р.
Справа № 902/411/14
за позовом:Малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" ( фактична адреса: вул. Героїв Дніпра,5,кв.45, м. Київ-209, 04209; юридична адреса: вул. Артема, 59а, к.37, м. Київ-53,04053)
до:Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення боргу 102 007,89 грн. за договором №261-1 від 20.10.2010р.
Головуючий суддя Яремчук Ю.О.
Cекретар судового засідання Діхтярук Т.А.
Представники
позивача : Максименко Ю.Ф.;
відповідача : Лезов А.М., Фабіян Н.М.
ВСТАНОВИВ :
Мале приватне підприємство Фірма “Альфа-М” звернулось до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про стягнення боргу.
Ухвалою суду від 07.04.2014 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 29.04.2014 року.
В судовому засіданні 29.04.2014 року було оголошено перерву до 28.05.2014 року, для надання сторонами доказів по справі.
В судове засідання 28.05.2014 року з`явились представники обох сторін.
Представник позивача 20.05.2014 р. подав заяву № 27/5, в якій уточнив свої позовні вимоги і просить стягнути з відповідача загальну заборгованість 100 557,30 грн., з яких 82 662,02 грн. сума основного боргу за договором № 261-1 від 24.09.2010 року з урахуванням індексу інфляції ( інфляційних втрат) ( у тому числі: 72 504,50 грн. – сума первісного основного боргу без урахування індексу інфляції та 10157,52 грн. – сума збільшення основного боргу за рахунок індексу інфляції ( інфляційні втрати), нарахованого за період з 01.07.2010 року по 31.03.2014 року) , 8141,90 – сума трьох відсотків річних, нарахованих за період з 01.07.2010 року до 31.03.2014 року, 4944,26 грн. сума пені, нарахованої за період з 21.03.2013 року до 20.03.2014 року, 4809,13 грн. – сума збитків від неодержаного доходу, нарахованих за період з 23.09.2011 року до 31.03.2012 року.
Вказану заяву про уточнення позовних вимог суд розцінює як заяву позивача про одночасне зменшення одних позовних вимог і збільшення інших позовних вимог. Беручи до уваги, що право на це позивачеві надано ст.22 ГПК України, вказана заява позивача від 20.05.2014 р. № 27/5 підлягає задоволенню. Уточнені позовні вимоги суд розцінює, як нові позовні вимоги.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, вважають його необґрунтованим та неправомірним.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
06.08.2004 р. між позивачем - МПП Фірма "Альфа- М" (в договорі - "Виконавець") та відповідачем - Військовою частиною НОМЕР_2 (в договорі - "Замовник") був укладений Договір № 261 на виконання робіт технічного обслуговування систем зв`язку на вузлах зв`язку в/ч НОМЕР_2 .
Відповідно до п.1.1. договору № 261 замовник передає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи по технічному обслуговуванню систем зв`язку на вузлах зв`язки військової частини НОМЕР_2 .
Згідно п. 8.3 Договору у випадку, коли Сторони не відмовляються від виконання в цьому договорі технічного обслуговування в 2005 та наступних роках, цей Договір вважається пролонгованим на наступні роки.
В 2007 р. - 2008 р. МПП Фірма "Альфа-М" виконало технічне обслуговування внутрішніх станцій зв`язку військової частини НОМЕР_1 , яка є правонаступником військової частини НОМЕР_2 , в зв`язку з її ліквідацією згідно директиви Міністерства оборони України від 29.12.2006р. №322/1/016, згідно додаткових угод №1 від 05.09.2007 року до Договору №261 від 06.08.2004р. (акти виконаного технічного обслуговування, відповідно № 4/9 від 27.09.2007 р. та № 1/10 від 01.10.2008 р.)
24.09.2010 року сторони уклали договір № 261-1 з метою зменшення витрат бюджетних коштів та недопущення арешту банківських рахунків ВЧ НОМЕР_1 та врегулювання спору щодо погашення заборгованості за технічне обслуговування внутрішніх станцій зв`язку ( систем зв`язку) в/ч НОМЕР_1 , виконане згідно додаткових угод № 3 від 02.09.2007 року та № 4 від 11.09.2007 року до договору № 261 від 06.08.2004 року за кошторисами, відповідно, № 261/4 та № 261/5 ( акти виконаного технічного обслуговування, відповідно, № 4/9 від 27.09.2007 року та № 1/10 від 01.10.2008 року, рахунки – фактури, відповідно, № 4/9 від 27.09.2007 року та № 1/10 від 01.10.2008 року) уклали цей договір про наступне.
Відповідно до п.1.1. договору Сторона 1 зобов`язується погасити заборгованість МПП Фірма "Альфа-М", визнану у відповіді № 1804 від 20.09.2010 року на претензію № 5/7 від 21.07.2010 року в сумі 72 504,50 грн. за технічне обслуговування внутрішніх санкцій зв`язку в/ч НОМЕР_1 в терміни та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.2.1. договору в/ч НОМЕР_1 самостійно без пред`явлення рахунку від МПП Фірма "Альфа-М" перераховує на поточний рахунок суму боргу, вказану в п.1.1., не пізніше 31.03.3011 року з урахуванням індексу інфляції за період з 30.06.2010 року до дня перерахування, якщо за цей період індекс інфляції перевищує 100% та з урахуванням та 3-х процентів річних за період з 30.06.2010 року до дня перерахування згідно п.2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до п.4.1. договору при порушенні строків платежів в/ч НОМЕР_1 самостійно нараховує та сплачує одночасно з сумою платежу пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу до дня погашення заборгованості від суми простроченого платежу згідно ст.ст. 534,549 та п.3 ст. 611 ЦК України.
Згідно ч.2 ст. 604 та п.7.2. договору № 261-1 від 24.09.2010 року з укладенням цього договору припинились зобов`язання за актами № 4/9 від 27.09.2007 року та № 1/10 від 01.210.2008 року виконаного, відповідно за додатковими угодами № 3 від 02.09.2007 року та № 4 від 11.09.2007 року до договору № 261 від 06.08.2004 року технічного обслуговування.
Позивачем було надіслано відповідачу претензію від 21.07.2010р. №5/7, яка була отримана останнім, проте, борг не був сплачений.
З огляду на предмет і характер зобов`язань взятих сторонами в договорах, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 63 “Послуги. Загальні положення”, ст. 901, 903, 907 ЦК України (договір про надання послуг).
Відповідно до вказаних статей за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї статі застосовуються до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема з договорів та інших правочинів.
Господарські зобов`язання можуть виникати, відповідно до ст. 174 ГК України, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі статтею 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається із ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються.
Таким чином борг, що виник у відповідача перед позивачем підлягає задоволенню частково (відповідно до розрахунку) в сумі:
- сума первісного основного боргу без урахуванян індексу інфляції в розмірі 72504,50 грн.;
- сума збільшення основного боргу за рахунок індексу інфляції в розмірі 10157,52 грн. (період нарахування з 01.07.2010р. по 31.03.2014р.);
- сума 3% річних в розмірі 8141,90 грн.
Здійснивши перерахунок пені, суд вважає його вірним, а тому підлягає до задоволення в період з 21.03.2013р. по 20.03.2014р. в сумі 4944,26 грн.
Не підлягають задоволенню вимоги про стягнення 4809,13 грн. - збитків від неодержаного доходу у вигляді дивідендів за розміщення грошових коштів на депозитний вклад в установі банку, в зв`язку з недоведеністю необхідного причинного зв`язку між цими збитками і порушенням грошових зобов`язань відповідачем, недоведенням того, що позивач мав укласти договір з банком на розміщення отриманих від відповідача грошей на депозитний вклад, на який період, під які проценти, оскільки договір № 32 від 23.09.2011 р. не є таким доказом, а підтверджує розміщення інших грошових коштів позивача на депозит, а не тих, які він мав отримати від відповідача за спірним договором.
В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Заява позивача від 20.05.2014 р. про відшкодування витрат на відрядження задоволенню не підлягає, в зв"язку з недоведенням її, всуперч вимогам ст.33, ч.2 ст.34 ГПК України, належними доказами - наказом про відрядження, посвідченням про відрядження, отриманням під звіт грошових коштів для відрядження, проїзними документами.
Судові витрати на підставі ст.49 ГПК України покласти на відповідача.
Керуючись ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 82 - 84, 85, 115, 116 ГПК України, -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на користь Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" (код ЄДРПОУ 30726900, м.Київ-209, вул.Героїв Дніпра, 5, к.45; 04053, м.Київ-53, вул.Артема, 59а, к.37) 72504,50 грн. - сума основного первісного зобов`язання без урахування індексу інфляції, 10157,52 грн. – сума збільшення основного первісного зобов`язання за рахунок індексу інфляції, 8141,90 грн. – сума 3% річних, 4944,26 грн. – сума пені, 1914,96 грн. витрати зі сплати судового збору.
В решті позову відмовити.
Повернути Малому приватному підприємству "Фірма "Альфа-М" (код ЄДРПОУ 30726900, 04209, м.Київ-209, вул.Героїв Дніпра, 5, к.45; 04053, м.Київ-53, вул.Артема, 59а, к.37) з Державного бюджету України зайво сплаченого судового збору в розмірі 125,20 грн. згідно платіжного доручення №8 від 23.03.2014р.
Видати накази в день набрання рішенням законної сили.
Копію даного рішення направити рекомендованим листом позивачу та відповідачу.
Повне рішення складено 02 червня 2014 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу ( фактична адреса: АДРЕСА_3 ; юридична адреса: вул. Артема, 59а, к.37, м. Київ-53,04053)
3 - відповідачу ( м. Вінниця,7, 21007)
Ухвала № 41803597
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________________
У Х В А Л А
08 грудня 2014 р.
Справа № 902/411/14
За скаргою малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" на неправомірність рішення дій Замостянського відділу державної виконавчої сліжби Вінницького міського управління юстиції та про зобов"язання вчинити дії
у справі за позовом:Малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" ( фактична адреса: вул. Героїв Дніпра,5,кв.45, м. Київ-209, 04209; юридична адреса: вул. Артема, 59а, к.37, м. Київ-53,04053)
до:Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення боргу 102 007,89 грн. за договором №261-1 від 20.10.2010р.
Головуючий суддя Яремчук Ю.О.
При секретарі судового засідання Головаченко Т.В.
За участю:
представника відповідача (боржника) - Кукуруза Р.В. (довіреність № 1709 від 27.05.14, посвідчення офіцера №194492);
представника Замостянського ВДВС Вінницького МУЮ - Дембіцька Н.В. (довіреність № б/н від 25.11.14, посвідчення №ВІ №1263);
представника Управління ДКСУ у Вінницькій області - Матящук Т.М. (довіреність №02-40/1 від 27.09.2014 року, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 05.10.2009 року)
представник позивача (скаржника) не з`явився
В С Т А Н О В И В :
Мале приватне підприємство Фірма “Альфа-М” звернулось до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про стягнення боргу.
Ухвалою суду від 07.04.2014 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 29.04.2014 року.
28.05.2014 року господарським судом Вінницької області було винесено рішення по справі № 902/411/14, яким позов задоволено частково та вирішено стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на користь Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" (код ЄДРПОУ 30726900, м.Київ-209, вул.Героїв Дніпра, 5, к.45; 04053, м.Київ-53, вул.Артема, 59а, к.37) 72504,50 грн. - сума основного первісного зобов`язання без урахування індексу інфляції, 10157,52 грн. – сума збільшення основного первісного зобов`язання за рахунок індексу інфляції, 8141,90 грн. – сума 3% річних, 4944,26 грн. – сума пені, 1914,96 грн. витрати зі сплати судового збору. В решті позову відмовити. Повернуто Малому приватному підприємству "Фірма "Альфа-М" (код ЄДРПОУ 30726900, 04209, м.Київ-209, вул.Героїв Дніпра, 5, к.45; 04053, м.Київ-53, вул.Артема, 59а, к.37) з Державного бюджету України зайво сплаченого судового збору в розмірі 125,20 грн. згідно платіжного доручення №8 від 23.03.2014р.
13.06.2014 року на виконання рішення суду було видано наказ.
04.11.2014 року до господарського суду Вінницької області надійшла скарга № 48/10 від 29.10.2014 року малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" на неправомірність дій Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції та про зобов`язання вчинити дії.
Дана скарга мотивована наступним.
Постановою ВП № 45003775 від 09.10.2014 р. Замостянський ВДВС відмовив у відкритті виконавчого провадження за заявою Стягувача № 35/9 від 29.09.2014 р. та повернув наказ від 13.06.2014 р. по справі № 902/411/14 без виконання.
На думку позивача, дії Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції суперечать п. 1 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", адже згідно п. 1 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених ним Законом. Отже, позивач вважає, що виконання судових рішень про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи, якою є відповідач, здійснюється саме виконавчою службою згідно Закону України "Про виконавче провадження" але з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Крім того, позивач вважає, що Замостянський ВДВС при винесенні вказаної постанови не врахував приписи ч. 3 "Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою", затвердженого Постановою КМУ від 03.09.2014 р. № 440, відповідно до яких рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості. З огляду на викладене, позивач просить суд визнати неправомірною Постанову ВП № 45003755 від 09.10.2014 р. головного державного виконавця Замостянського ВДВС Вінницького міського управління юстиції Дембіцької Н.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження та скасувати її, а також зобов`язати Замостянський ВДВС Вінницького МУЮ прийняти наказ від 13.06.2014 р. по справі № 902/411/14.
Ухвалою суду від 05.11.2014 року вищезазначену скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.11.2014 року.
Представник позивача (скаржника) в судове засідання 25.11.2014 року не з`явився. Про дату, місце та час розгляду скарги останній повідомлений належним чином, що підтверджується підписами уповноважених осіб на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень (а.с. 95,97).
Присутні в судовому засіданні 25.11.2014 року представники відповідача (боржника) та Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції проти задоволення даної скарги заперечили.
Разом з цим, судом встановлено, що учасниками процесу не виконано вимоги ухвали суду від 05.11.2014 року стосовно надання письмових пояснень та доказів, необхідних для розгляду даної скарги.
Ухвалою суду від 25.11.2014 року розгляд скарги відкладено на 08.12.2014 року та відповідно до положень ст.30 ГПК України викликано в судове засідання повноважного представника Управління Державної казначейської служби України у м.Вінниці для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду скарги.
Представник позивача (скаржника) в судове засідання 08.12.2014 року не з`явився. Про дату, місце та час розгляду скарги останній повідомлений належним чином, що підтверджується підписами уповноважених осіб на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень №04210 1345926 1 та №04053 2677825 7, наявних в матеріалах справи.
Заявою №48/10-1 від 02.12.2014 року, яка надійшла до суду 05.12.2014 року (вх.канц. №08-46/12225/14) позивач зазначає, що саме виконавча служба повинна відкрити виконавче провадження по виконанню рішення суду, але виконувати його вона повинна з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Разом з цим, позивач просить розглянути скаргу без участі його представника в зв`язку із зайнятістю останнього в іншому судовому засіданні.
Присутній в судовому засіданні 08.12.2014 року представник Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції просив суд відмовити у задоволенні даної скарги, посилаючись на обставини, викладені у поданих до суду 03.12.2014 року письмових запереченнях (вх.канц. №08-46/12128/14). Зокрема, зазначив, що частиною 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ. 06 лютого 2013 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №45 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845». Зазначена постанова прийнята у зв`язку із приведенням постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ» у відповідність із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року. Виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом (тобто до 01.01.2013), подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Разом з тим 03 вересня 2014 року набула законної сили Постанова Кабінету Міністрів України №440 Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою. З метою реалізації пункту 3 розділу 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» КМУ постановив Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою. Відповідно до пункту 3 рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості. Але цей порядок визначає механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", інвентаризації та погашення заборгованості за ними. А наказ по справі №902/411/14, виданий 13.06.2014 року, не має відношення до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
З огляду на вищевикладене Замостянський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції вважає, що стягувачу необхідно подавати виконавчі документи безпосередньо до органів Державної казначейської служби України без участі органів Державної виконавчої служби України.
Розглянувши подану скаргу, дослідивши матеріали справи, а також, заслухавши пояснення учасників процесу, господарський суд прийшов до висновку, що подана скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Звертаючись зі скаргою на неправомірність дій Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького МУЮ, МПП Фірма "Альфа-М" посилається на те, що ним отримано постанову головного державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького МУЮ Дембіцької Н.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 45003755 від 09.10.2014р. на підставі п. 4 ч. 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.
Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (надалі - Порядок).
Відповідно до статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача. У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу. Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Пунктом 3 порядку встановлено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв`язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).
Виконавчі документи пред`являються до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом.
Строки пред`явлення виконавчих документів перериваються в разі пред`явлення їх до виконання, відстрочки або розстрочки виконання рішень про стягнення коштів в установленому порядку.
Пропущені строки пред`явлення виконавчих документів суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку, а рішень про стягнення коштів, прийнятих державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати.
Пунктом 24 Порядку визначено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 порядку.
Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» встановлено механізм здійснення виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, відповідно до якого стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, а не органами Державної виконавчої служби України.
Враховуючи положення вищезазначених норм права, доводи скаржника про незаконність постанови Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження від 09.10.2014 р. № ВП 45003755 є необґрунтованими з огляду на те, що зазначена постанова була винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», господарським судом за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
За таких обставин суд приходить до висновку, що доводи скаржника є необґрунтованими, у зв`язку з чим скарга № 48/10 від 29.10.2014 року малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" на неправомірність дій Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 86, 115, 121-2 ГПК України, -
У Х В А Л И В :
1. Відмовити в задоволенні скарги №48/10 від 29.10.2014 року малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" на неправомірність дій Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції повністю.
2. Ухвалу надіслати сторонам та Замостянському відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2,3 - позивачу ( фактична адреса: АДРЕСА_3 ; юридична адреса: вул. Артема, 59а, к.37, м. Київ-53,04053)
4 - відповідачу ( м. Вінниця,7, 21007)
5- Замостянський ВДВС Вінницького міського управління ( вул. Грушевського,17, м. Вінниця, 21050)