ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 38997167

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 травня 2014 р.

Справа № 902/411/14

за позовом:Малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" ( фактична адреса: вул. Героїв Дніпра,5,кв.45, м. Київ-209, 04209; юридична адреса: вул. Артема, 59а, к.37, м. Київ-53,04053)

до:Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення боргу 102 007,89 грн. за договором №261-1 від 20.10.2010р.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Діхтярук Т.А.

Представники

позивача : Максименко Ю.Ф.;

відповідача : Лезов А.М., Фабіян Н.М.

ВСТАНОВИВ :

Мале приватне підприємство Фірма “Альфа-М” звернулось до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про стягнення боргу.

Ухвалою суду від 07.04.2014 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 29.04.2014 року.

В судовому засіданні 29.04.2014 року було оголошено перерву до 28.05.2014 року, для надання сторонами доказів по справі.

В судове засідання 28.05.2014 року з`явились представники обох сторін.

Представник позивача 20.05.2014 р. подав заяву № 27/5, в якій уточнив свої позовні вимоги і просить стягнути з відповідача загальну заборгованість 100 557,30 грн., з яких 82 662,02 грн. сума основного боргу за договором № 261-1 від 24.09.2010 року з урахуванням індексу інфляції ( інфляційних втрат) ( у тому числі: 72 504,50 грн. – сума первісного основного боргу без урахування індексу інфляції та 10157,52 грн. – сума збільшення основного боргу за рахунок індексу інфляції ( інфляційні втрати), нарахованого за період з 01.07.2010 року по 31.03.2014 року) , 8141,90 – сума трьох відсотків річних, нарахованих за період з 01.07.2010 року до 31.03.2014 року, 4944,26 грн. сума пені, нарахованої за період з 21.03.2013 року до 20.03.2014 року, 4809,13 грн. – сума збитків від неодержаного доходу, нарахованих за період з 23.09.2011 року до 31.03.2012 року.

Вказану заяву про уточнення позовних вимог суд розцінює як заяву позивача про одночасне зменшення одних позовних вимог і збільшення інших позовних вимог. Беручи до уваги, що право на це позивачеві надано ст.22 ГПК України, вказана заява позивача від 20.05.2014 р. № 27/5 підлягає задоволенню. Уточнені позовні вимоги суд розцінює, як нові позовні вимоги.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, вважають його необґрунтованим та неправомірним.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

06.08.2004 р. між позивачем - МПП Фірма "Альфа- М" (в договорі - "Виконавець") та відповідачем - Військовою частиною НОМЕР_2 (в договорі - "Замовник") був укладений Договір № 261 на виконання робіт технічного обслуговування систем зв`язку на вузлах зв`язку в/ч НОМЕР_2 .

Відповідно до п.1.1. договору № 261 замовник передає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи по технічному обслуговуванню систем зв`язку на вузлах зв`язки військової частини НОМЕР_2 .

Згідно п. 8.3 Договору у випадку, коли Сторони не відмовляються від виконання в цьому договорі технічного обслуговування в 2005 та наступних роках, цей Договір вважається пролонгованим на наступні роки.

В 2007 р. - 2008 р. МПП Фірма "Альфа-М" виконало технічне обслуговування внутрішніх станцій зв`язку військової частини НОМЕР_1 , яка є правонаступником військової частини НОМЕР_2 , в зв`язку з її ліквідацією згідно директиви Міністерства оборони України від 29.12.2006р. №322/1/016, згідно додаткових угод №1 від 05.09.2007 року до Договору №261 від 06.08.2004р. (акти виконаного технічного обслуговування, відповідно № 4/9 від 27.09.2007 р. та № 1/10 від 01.10.2008 р.)

24.09.2010 року сторони уклали договір № 261-1 з метою зменшення витрат бюджетних коштів та недопущення арешту банківських рахунків ВЧ НОМЕР_1 та врегулювання спору щодо погашення заборгованості за технічне обслуговування внутрішніх станцій зв`язку ( систем зв`язку) в/ч НОМЕР_1 , виконане згідно додаткових угод № 3 від 02.09.2007 року та № 4 від 11.09.2007 року до договору № 261 від 06.08.2004 року за кошторисами, відповідно, № 261/4 та № 261/5 ( акти виконаного технічного обслуговування, відповідно, № 4/9 від 27.09.2007 року та № 1/10 від 01.10.2008 року, рахунки – фактури, відповідно, № 4/9 від 27.09.2007 року та № 1/10 від 01.10.2008 року) уклали цей договір про наступне.

Відповідно до п.1.1. договору Сторона 1 зобов`язується погасити заборгованість МПП Фірма "Альфа-М", визнану у відповіді № 1804 від 20.09.2010 року на претензію № 5/7 від 21.07.2010 року в сумі 72 504,50 грн. за технічне обслуговування внутрішніх санкцій зв`язку в/ч НОМЕР_1 в терміни та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.2.1. договору в/ч НОМЕР_1 самостійно без пред`явлення рахунку від МПП Фірма "Альфа-М" перераховує на поточний рахунок суму боргу, вказану в п.1.1., не пізніше 31.03.3011 року з урахуванням індексу інфляції за період з 30.06.2010 року до дня перерахування, якщо за цей період індекс інфляції перевищує 100% та з урахуванням та 3-х процентів річних за період з 30.06.2010 року до дня перерахування згідно п.2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п.4.1. договору при порушенні строків платежів в/ч НОМЕР_1 самостійно нараховує та сплачує одночасно з сумою платежу пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу до дня погашення заборгованості від суми простроченого платежу згідно ст.ст. 534,549 та п.3 ст. 611 ЦК України.

Згідно ч.2 ст. 604 та п.7.2. договору № 261-1 від 24.09.2010 року з укладенням цього договору припинились зобов`язання за актами № 4/9 від 27.09.2007 року та № 1/10 від 01.210.2008 року виконаного, відповідно за додатковими угодами № 3 від 02.09.2007 року та № 4 від 11.09.2007 року до договору № 261 від 06.08.2004 року технічного обслуговування.

Позивачем було надіслано відповідачу претензію від 21.07.2010р. №5/7, яка була отримана останнім, проте, борг не був сплачений.

З огляду на предмет і характер зобов`язань взятих сторонами в договорах, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 63 “Послуги. Загальні положення”, ст. 901, 903, 907 ЦК України (договір про надання послуг).

Відповідно до вказаних статей за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї статі застосовуються до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема з договорів та інших правочинів.

Господарські зобов`язання можуть виникати, відповідно до ст. 174 ГК України, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються.

Таким чином борг, що виник у відповідача перед позивачем підлягає задоволенню частково (відповідно до розрахунку) в сумі:

- сума первісного основного боргу без урахуванян індексу інфляції в розмірі 72504,50 грн.;

- сума збільшення основного боргу за рахунок індексу інфляції в розмірі 10157,52 грн. (період нарахування з 01.07.2010р. по 31.03.2014р.);

- сума 3% річних в розмірі 8141,90 грн.

Здійснивши перерахунок пені, суд вважає його вірним, а тому підлягає до задоволення в період з 21.03.2013р. по 20.03.2014р. в сумі 4944,26 грн.

Не підлягають задоволенню вимоги про стягнення 4809,13 грн. - збитків від неодержаного доходу у вигляді дивідендів за розміщення грошових коштів на депозитний вклад в установі банку, в зв`язку з недоведеністю необхідного причинного зв`язку між цими збитками і порушенням грошових зобов`язань відповідачем, недоведенням того, що позивач мав укласти договір з банком на розміщення отриманих від відповідача грошей на депозитний вклад, на який період, під які проценти, оскільки договір № 32 від 23.09.2011 р. не є таким доказом, а підтверджує розміщення інших грошових коштів позивача на депозит, а не тих, які він мав отримати від відповідача за спірним договором.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Заява позивача від 20.05.2014 р. про відшкодування витрат на відрядження задоволенню не підлягає, в зв"язку з недоведенням її, всуперч вимогам ст.33, ч.2 ст.34 ГПК України, належними доказами - наказом про відрядження, посвідченням про відрядження, отриманням під звіт грошових коштів для відрядження, проїзними документами.

Судові витрати на підставі ст.49 ГПК України покласти на відповідача.

Керуючись ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 82 - 84, 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на користь Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" (код ЄДРПОУ 30726900, м.Київ-209, вул.Героїв Дніпра, 5, к.45; 04053, м.Київ-53, вул.Артема, 59а, к.37) 72504,50 грн. - сума основного первісного зобов`язання без урахування індексу інфляції, 10157,52 грн. – сума збільшення основного первісного зобов`язання за рахунок індексу інфляції, 8141,90 грн. – сума 3% річних, 4944,26 грн. – сума пені, 1914,96 грн. витрати зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Повернути Малому приватному підприємству "Фірма "Альфа-М" (код ЄДРПОУ 30726900, 04209, м.Київ-209, вул.Героїв Дніпра, 5, к.45; 04053, м.Київ-53, вул.Артема, 59а, к.37) з Державного бюджету України зайво сплаченого судового збору в розмірі 125,20 грн. згідно платіжного доручення №8 від 23.03.2014р.

Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

Копію даного рішення направити рекомендованим листом позивачу та відповідачу.

Повне рішення складено 02 червня 2014 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( фактична адреса: АДРЕСА_3 ; юридична адреса: вул. Артема, 59а, к.37, м. Київ-53,04053)

3 - відповідачу ( м. Вінниця,7, 21007)

Постанова № 43329784

Відкрити повний перегляд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 року

Справа № 902/411/14

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого,

Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги

малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М"

на постанову та ухвалу

Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 року господарського суду Вінницької області від 08.12.2014 року

за скаргою

малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М"

на дії

Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції

у справі господарського суду

Вінницької області

за позовом

малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М"

до

військової частини НОМЕР_1

про

стягнення 102 007,89 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Максименко Ю.Ф. (директор),

відповідача: не з`явилися,

Замостянського ВДВС: не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 08.12.2014 р. (суддя Яремчук Ю.О.) у справі № 902/411/14 відмовлено в задоволенні скарги № 48/10 від 29.10.2014 р. малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" на неправомірність дій Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. (головуючий суддя Крейбух О.Г., судді: Юрчук М.І., Дужич С.П.) у справі № 902/411/14 ухвалу господарського суду Вінницької області від 08.12.2014 р. залишено без змін, апеляційну скаргу малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" - без задоволення.

Мале приватне підприємство "Фірма "Альфа-М" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 08.12.2014 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. у справі № 902/411/14 та направити матеріали справи до суду першої інстанції на новий розгляд по суті.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що мале приватне підприємство "Фірма "Альфа-М" звернулося до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про стягнення боргу.

Рішення господарського суду Вінницької області від 28.05.2014 р. (суддя Яремчук Ю.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" 72 504,50 грн. суму основного первісного зобов`язання без урахування індексу інфляції, 10 157,52 грн. суму збільшення основного первісного зобов`язання за рахунок індексу інфляції, 8 141,90 грн. суму 3% річних, 4 944,26 грн. суму пені та 1 914,96 грн. судового збору. В решті позову відмовлено. Повернуто малому приватному підприємству "Фірма "Альфа-М" з Державного бюджету України зайво сплаченого судового збору в розмірі 125,20 грн. згідно платіжного доручення № 8 від 23.03.2014 р.

13.06.2014 р. на виконання рішення господарського суду Вінницької області від 28.05.2014 р. видано наказ.

04.11.2014 р. до господарського суду Вінницької області надійшла скарга малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" на неправомірність дій Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції та про зобов`язання вчинити дії.

Постановою ВП " 45003775 від 09.10.2014 р. головного державного виконавця Дембіцької Н.В. відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 13.06.2014 р. зі справи № 902/411/14. Наказ був повернутий без виконання.

На думку скаржника, дії Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції суперечать п.1 ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", згідно якої виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених ним Законом. Отже, позивач вважає, що виконання судових рішень про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи, якою є відповідач, здійснюється саме виконавчою службою згідно Закону України "Про виконавче провадження" але з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Крім того, позивач вважає, що Замостянський ВДВС при винесенні вказаної постанови не врахував приписи ч.3 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого Постановою КМУ від 03.09.2014 р. № 440, відповідно до яких рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про виконавче провадження", у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (частина друга статті 3 у редакції Закону України від 19.09.2013 р. № 583-VII).

Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлюється Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" (надалі - Порядок).

Відповідно до ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача. У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу. Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Відповідно до п.1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", цей закон набирає чинності з 01.01.2013 р.

Виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення (п.3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень").

Колегія суддів Вищого господарського суду України, погоджуються з висновками судів попередніх інстанцій, що на підставі п.3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" норми останнього не поширюють свою дію на рішення господарського суду Вінницької області від 28.05.2014 р. у справі № 902/411/14, яке набрало законної сили 12.06.2014 р., тобто після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" - 01.01.2013 р.

Водночас, відповідно до п.3 Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів, стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв`язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Виконавчі документи пред`являються до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Строки пред`явлення виконавчих документів перериваються в разі пред`явлення їх до виконання, відстрочки або розстрочки виконання рішень про стягнення коштів в установленому порядку.

Пропущені строки пред`явлення виконавчих документів суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку, а рішень про стягнення коштів, прийнятих державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати.

Згідно п. 24 Порядку, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 порядку."

Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" встановлено механізм здійснення виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, відповідно до якого стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, а не органами Державної виконавчої служби України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо відсутності підстав для задоволення скарги малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" про незаконність постанови Замостянського ВДВС Вінницького МУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження від 09.10.2014 р. № ВП 45003755.

Доводи скаржника, які по суті стосуються переоцінки обставин справи та доказів у справі, були предметом розгляду у судах першої та апеляційної інстанцій та обґрунтовано ними відхилені, не можуть бути підставою для скасування судових актів у справі.

Так, відповідно до ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, а тому оскаржувані ухвала та постанова залишаються без змін.

Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 08.12.2014 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. у справі № 902/411/14 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.