ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________________
ОКРЕМА УХВАЛА
11 квітня 2014 р. Справа №902/1652/13
Суддя господарського суду Вінницької області Нешик О.С., розглянувши справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до комунального підприємства "Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", м.Вінниця
про стягнення 15365631,86 грн заборгованості згідно договору поставки природного газу
ВСТАНОВИВ :
В провадженні господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1652/13 за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до комунального підприємства "Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про стягнення 15365631,86 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу №14/2414/11 від 30.09.2011, з яких: 8819628,68 грн - основний борг; 2226883,82 - пеня; 3521818,06 грн - штраф; 666883,47 грн - 3% річних; 130417,83 - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів.
Ухвалами суду від 11 лютого 2014 року у справі №902/1652/13 призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження у даній справі; оплату за проведення судової експертизи покладено на публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Необхідно наголосити, що в силу ст.115 ГПК України - ухвали господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. А їх невиконання тягне за собою передбачену законом відповідальність, у тому числі згідно Кримінального Кодексу України.
Ухвала суду про зупинення провадження у справі сторонами не оскаржувалась, що свідчить про фактичне визнання останніми необхідності проведення судово-економічної експертизи.
Ухвалою суду від 11 березня 2014 року задоволено клопотання судового експерта Луценко Г.Є. про надання додаткових документів, необхідних для проведення судової експертизи; зобов'язано публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" здійснити оплату за проведення судово-економічної експертизи, в зв'язку з чим 13 березня 2014 року на адресу останнього надіслано оригінал рахунку №9/1/2014 від 27.02.2014 (вих. канц. суду №1905-1907) .
Натомість, 07 квітня 2014 року до суду надійшов лист публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 31.03.2014, в якому представник позивача зазначає, що "...вважає недоцільним призначення судово-економічної експертизи, а покладення обов'язку з оплати рахунку на позивача - необґрунтованим...".
З метою вирішення питання щодо оплати експертизи, судове засідання у справі №902/1652/13 призначено на 24 квітня 2014 року.
З огляду на викладені обставини суд вважає, що бездіяльність публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" спрямована на унеможливлення повного та об'єктивного вирішення спору, що, в свою чергу, тягне до затягування розгляду справи.
Даючи оцінку бездіяльності публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" стосовно невиконання вимог суду щодо оплати судової експертизи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.43 ГПК України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.45 ГПК України ("Судові рішення") невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.
Обов'язковість судових рішень (до яких належать і ухвали суду) визначена ч.3 ст.129 Конституції України як одна з основних засад судочинства.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено, зокрема, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України; невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
У статті 115 ГПК України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
В разі відмови підприємства чи організації у наданні документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, господарський суд може реагувати, зокрема, таким чином:
- якщо підприємство чи організація, які припустились порушення, є стороною у справі - на підставі п.5 ст.83 ГПК вирішити питання про стягнення з неї в доход Державного бюджету України штрафу в розмірі, передбаченому цією нормою;
- незалежно від участі зазначеного підприємства чи організації у справі - відповідно до ч.4 ст.90 ГПК надіслати належним органам повідомлення про виявлення в діяльності працівників підприємства чи організації порушення законності, що міститься ознаки дії, переслідуваної в кримінальному порядку, а саме - порушення, передбаченого ст.382 Кримінального кодексу України, у вигляді невиконання службовою особою, зокрема, ухвали суду; згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст.90 ГПК України винести і надіслати відповідну окрему ухвалу, маючи при цьому на увазі, що невжиття заходів щодо окремої ухвали суду тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену статтею 1856 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому, притягнення певної фізичної та/або юридичної особи до встановленої законом відповідальності не звільняє підприємство чи організацію від обов'язку виконати ухвалу господарського суду.
Вищевказана позиція підтверджується, зокрема, листом Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" №01-8/482 від 13.08.2008.
Вказана бездіяльність публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" свідчить про порушення законності та недоліки в його діяльності, позбавляє можливості створення необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, що розцінюється судом як затягування судового процесу, що суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Окрім того, дана бездіяльність публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" порушує норми ст.124 Конституції України, ст.45 Господарського процесуального кодексу України та створює перешкоди суду у здійсненні правосуддя, позаяк основним завданням судочинства в господарських судах є захист економічних прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин, сприяння зміцненню законності у цій сфері та розгляду справи у встановлені строки незалежним та незацікавленим судом. Необґрунтоване затягування процесу перешкоджає своєчасному здійсненню правосуддя, що не узгоджується із засадами господарського судочинства.
Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України.
Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.
Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи можуть тягти за собою, зокрема, винесення у встановленому порядку окремих ухвал (стаття 90 ГПК), про що наголошується в п.3.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011.
З огляду на вказане, господарський суд Вінницької області вбачає за необхідне винести окрему ухвалу.
Відповідно до статті 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.
Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі.
В п.п. 5.1, 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наголошується на тому, що окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу (далі - підприємства і організації). При цьому господарський суд не обмежений колом ні учасників судового процесу у конкретній справі, ані загалом осіб, зазначених у статті 1 ГПК. Окрема ухвала виноситься, як правило, одночасно з рішенням зі справи. Водночас з урахуванням обставин конкретної справи (зокрема, у випадках, зазначених у підпунктах 3.12, 3.13 пункту 3 цієї постанови) суд може винести окрему ухвалу в будь-який момент часу в процесі розгляду справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 90, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ :
1. Голові правління публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" усунути порушення законності і недоліки в діяльності публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо своєчасного виконання вимог господарського суду.
2. Зобов'язати голову правління публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України":
- розглянути дану окрему ухвалу господарського суду Вінницької області щодо зловживання публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" процесуальними правами, вжити заходи щодо недопущення у майбутньому зазначених в окремій ухвалі порушень процесуального законодавства з боку публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України";
- про розгляд даної окремої ухвали та прийняті заходи повідомити господарський суд Вінницької області в строк до 21 квітня 2014 року;
- вжити заходи щодо виконання публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вимог пункту 7 ухвали суду від 11 лютого 2014 року у справі №902/1652/13 стосовно здійснення оплати за проведення судово-економічної експертизи, докази про що надати суду до 22 квітня 2014 року (останній день надходження документів).
3. З метою забезпечення виконання публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вимог суду у справі №902/1652/13 копію окремої ухвали направити голові правління публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
4. Окрему ухвалу направити згідно переліку рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Суддя Нешик О.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу - ПАТ НАК "Нафтогаз України " (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6);
3 - голові правління ПАТ НАК "Нафтогаз України " (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6).
Ухвала № 70487455
[image: ]
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
про прийняття апеляційної скарги до провадження
24 листопада 2017 року Справа № 902/1652/13
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Василишин А.Р.
судді Бучинська Г.Б. ,
судді Філіпова Т.Л.
розглянувши апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві на ухвалу господарського суду Вінницької області від 26.10.17 р. у справі № 902/1652/13
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" , м.Київ
до: Комунального підприємства "Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", м.Вінниця
про стягнення штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 26 жовтня 2017 року в справі №902/1652/13 скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - Боржник) на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (надалі - орган ДВС) задоволено повністю.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, орган ДВС звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, та відстрочити сплату судового збору, ухвалу суду першої інстанції скасувати, та відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі.
Чинний Господарсько процесуальний кодекс України не пов’язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Слід зазначити, що встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
За вищенаведених обставин колегія Рівненського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали апеляційної скарги і доданих до неї документів, в яких містяться обґрунтування та докази на підтвердження причин подання апеляційної скарги, після закінчення строків, установлених статтею 93 Господарського процесуального кодексу України, прийшла до висновку, що такі причини пропуску строку є поважними та вважає за можливе поновити строк.
Суд вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, наведені в апеляційній скарзі, поважними. Відтак, клопотання скаржника підлягає задоволенню, пропущений строк для апеляційного оскарження - відновленню.
Водночас, апелянт просить в апеляційній скарзі про відстрочку сплати судового збору, з огляду на те, що скаржник є структурним підрозділом Управління, яке є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої, відповідно до Бюджетного кодексу України, здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань, а законодавством передбачені досить стислі строки подачі апеляційної скарги на судові рішення.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 5 липня 2012 року № 01-06/869/2012 "Про деякі питання застосування Закону України "Про судовий збір": статею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору з урахуванням майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Господарський суд вправі вчинити дії, про які йдеться у статті 8 Закону України "Про судовий збір", і зі своєї ініціативи з наведенням в ухвалі відповідних мотивів.
У разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви та скарги (пункти 3.1-3.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 21 лютого 2013 року № 7).
Колегія апеляційного суду з метою забезпечення права апелянта на конституційний захист його прав та з метою фактичної реалізації права сторін на апеляційне оскарження судових рішень, вважає за можливе прийняти апеляційну скаргу до провадження та задоволити клопотання органу ДВС про відстрочення сплати судового збору.
Відтак, перевіривши матеріали апеляційної скарги, їх відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду встановила, що подані матеріали є достатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження.
Керуючись статтями 86, 93, 94, 98 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4 та 8 Закону України "Про судовий збір" суд -
У Х В А Л И В:
1. Поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги. Прийняти апеляційну скаргу до провадження.
2. Розгляд скарги призначити на "11" грудня 2017 р. о 14:30 год. у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2.
3. Відстрочити скаржнику сплату судового збору до 11 грудня 2017 року.
4. Сторони зобов'язані надати судовій колегії через канцелярію суду до 06 грудня 2017 року:
а) органу ДВС: докази сплати судового збору в розмірі 1600 грн; будь-які додаткові докази на підтвердження обставин висвітлених у апеляційній скарзі, окрім тих, що вже є наявні в матеріалах справи.
б) Боржнику: обґрунтований відзив та документи на підтвердження своїх доводів та заперечень; витяг органу реєстрації (державного реєстратора) із зазначенням усіх відомостей відносно Боржника, які є в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на даний час;
в) Комунальному підприємству "Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго": письмові пояснення з приводу доводів та заперечень апеляційної скарги.
5. Участь сторін в судовому засіданні не є обов'зковою.
6. Копії ухвал направити сторонам у справі
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.