[image: ]
ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д
Кіровоградської області
УХВАЛА
"15" липня 2008 р. № 10/197
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Жака В. В. розглянув справу № 10/197 від 24.09.2004 р.
за заявою кредитора - управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, м. Кіровоград,
до боржника – відкритого акціонерного товариства “Друкмаш” (далі – ВАТ “Друкмаш”), м. Кіровоград,
про банкрутство,
Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 17.01.2008 року господарський суд провадження у справі № 10/197 про банкрутство ВАТ “Друкмаш” зупинив до закінчення розгляду у господарському суді Кіровоградської області справ про банкрутство дочірніх підприємств ВАТ “Друкмаш”: ДП “Завод “Приладобудівник” (справа № 11/07), ДП “Механічний завод” (справа № 11/109), ДП “Механо-складальний завод” (справа № 11/108) та зобов’язав арбітражного керуючого, ліквідатора Заболотного Г. В. про результати розгляду господарським судом вказаних справ про банкрутство дочірніх підприємств негайно повідомити господарському суду для вирішення питання про поновлення провадження у справі про банкрутство.
Ліквідатор, арбітражний керуючий Заболотний Г.В. не повідомив суд про результати розгляду господарським судом вказаних справ та не подав відповідного клопотання про поновлення провадження у справі.
Господарським судом встановлено, що дочірні підприємства ВАТ “Друкмаш” ліквідовані: ДП “Завод “Приладобудівник” (ухвала господарського суду від 12.09.2007 року по справі № 11/107), ДП “Механічний завод” (ухвала господарського суду від 13.02.2007 року по справі № 11/109), ДП “Механо-складальний завод” (ухвала господарського суду від 13.02.2007 року по справі № 11/108).
Викладене свідчить про неналежне виконання арбітражним керуючим Заболотним Г.В. обов’язків ліквідатора, що відповідно до частини 9 ст. 3-1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” може бути підставою для усунення його від виконання обов’язків ліквідатора.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 11 Закону України “Про судоустрій України”, ст. 15 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали і постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими для виконання на всій території України.
Приймаючи до уваги те, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі усунено, господарський суд на підставі ст. 79 ГПК України вважає за необхідне поновити провадження у справі.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що максимальний строк ліквідаційної процедури закінчився 13.10.2006 року та зобов'язати ліквідатора подати суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, як того вимагає ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Враховуючи викладене, керуючись Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 4-1, ч. 3 ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-
УХВАЛИВ:
1. Провадження у справі № 10/197 про банкрутство відкритого акціонерного товариства “Друкмаш” поновити.
2. Зобов’язати ліквідатора, арбітражного керуючого Заболотного Г.В. негайно подати господарському суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, що відповідають вимогам ст. 32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
3. Примірники цієї ухвали надіслати кредиторам, грошові вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів (ухвала суду від 25.02.2005 р.); Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кіровограді (м. Кіровоград, вул. В. Пермська, 11-А), банкруту, арбітражному керуючому, ліквідатору Заболотному Г.В. (рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення).
Суддя В.В.Жак
Постанова № 1239709
[image: ]
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
18.12.07 Справа № 10/197
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Краєвської М.В.
суддів: Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
розглянувши апеляційну скаргу ВАТ “Закарпатгаз” від 23.11.2007 р. № 07/3015
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.11.2007 р.
у справі № 10/197
за позовом ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м.Київ
до ВАТ “Закарпатгаз”, м.Ужгород
про стягнення 657 669, 82 грн. за поставлений природний газ
За участю представників сторін:
від позивача –Працьовита С.М. (головний юрисконсульт Львівської філії, довіреність від 20.07.2007 р. № 141/35 в матеріалах справи);
від відповідача –Шкурко Р.В. (заступник голови правління з юридичних питань, довіреність від 13.11.2007 р. № 07/2909 в матеріалах справи)
Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.
Оскільки жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 14.11.2007 р. у справі № 10/197 (суддя Івашкович І.В.) позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 531 206, 27 грн. інфляційних нарахувань, 118 019, 12 грн. 3 % річних за доведеністю й обгрунтованістю, оскільки дія Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.2005 р. № 2711-ІУ (далі –Закон № 2711-ІУ) не припиняє грошових зобов”язань підприємств паливно-енергетичного комплексу (далі –підприємства ПЕК) і не звільняє їх від відповідальності за порушення цих зобов”язань, а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав неправильного застосування норм матеріального права.
Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що відповідач включений у реєстр підприємств ПЕК згідно з Законом № 2711-ІУ, що підтверджується випискою з реєстру; на строк участі відповідача в процедурі погашення боргу виконавчі провадження підлягають зупиненню, тому рішення по справі № 16/177 не може бути виконано до закінчення терміну дії процедури погашення боргу; висновок господарського суду щодо встановлення Законом № 2711-ІУ лише певного механізму погашення боргу є хибним; позивачем зумисно пред”явлено наказ до виконання лише 05.11.2007 р., цього ж дня відкрито виконавче провадження, 21.11.2007 р. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження; відсутня вина відповідача у невиконанні рішення господарського суду по справі № 16/177.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з наступних підстав: у разі зупинення примусового виконання рішення господарського суду боржник не звільняється від обов”язку виконати його в добровільному порядку; чинним законодавством не встановлено, що зупинення виконання судового рішення, у т.ч. включення у перелік підприємств, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону № 2711-ІУ, припиняє виконання зобов”язань; обов”язок боржника, що прострочив виконання грошового зобов”язання сплатити борг з урахуванням інфляційних втрат і 3 % річних, передбачено ст.625 ЦК України без жодних обмежень, що також закріплено ст.229 ГК України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що зобов”язання відповідача щодо оплати на користь позивача заборгованості в розмірі 3 738 331, 29 грн. за поставлений у 2004 році природний газ грунтуються на умовах договору № 06/03-3045 від 24.12.2003 р.
Обсяг цього зобов”язання визнано і рішенням Господарського суду Закарпатської області від 31.08.2006 р. у справі № 16/177 (а.с.43-44), яке вступило в законну силу (постанови судів апеляційної та касаційної інстанцій знаходяться в матеріалах справи, а.с.45-51).
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.11.2007 р. у справі № 10/197 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ “Закарпатгаз” - без задоволення.
При цьому колегія виходила з наступного.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, обо”язок по сплаті інфляційних втрат і 3 % річних виникає в силу закону.
При цьому застосування положень ч.2 ст.625 ЦК України не передбачає наявність вини боржника, оскільки відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання.
У порушення ст.33 ГПК України відповідач не подав доказів погашення заборгованості перед позивачем, а також не представив доказів виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.08.2006 р. у справі № 16/177.
Покликання відповідача на застосування до спірних правовідносин положень Закону № 2711-ІУ є безпідставні, оскільки останнім врегульовано лише певний механізм погашення заборгованості підприємств ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, в тому числі передбачено зупинення виконавчих проваджень і заходів примусового виконання судових рішень щодо таких підприємств, однак дія Закону № 2711-ІУ не припиняє грошових зобов”язань відповідних підприємств ПЕК і не звільняє їх від відповідальності за порушення таких зобов”язань.
Відповідно до ст.598 ЦК України зобов”язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Обставини, які б свідчили про припинення грошового зобов”язання відповідача на підставі договору чи глави 50 ЦК України, у матеріалах справи відсутні та це не оспорюється відповідачем, як і розмір боргу, а тому за таких обставин місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що прийняття рішення суду щодо суми боргу, відкриття виконавчого провадження та зупинення його згідно з п.15 ст.34 Закону № 2711-ІУ на період участі боржника в процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону № 2711-ІУ не припиняє грошових зобов”язань відповідача та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.
На думку колегії суддів, оскільки між сторонами не укладено угоди про реструктуризацію заборгованості, то нарахування інфляційних втрат і 3 % річних є правомірним і обгрунтованим, що і підставно стягнуто судом першої інстанції.
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.11.2007 р. у справі № 10/197 залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ “Закарпатгаз” - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя М.В.Краєвська
Суддя Н.А.Галушко
Суддя Г.В.Орищин